Рішення

від 07.10.2024 по справі 160/20583/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 рокуСправа №160/20583/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі-відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про скасування/припинення дії довідок ВПО №187 від 31.08.2023 року в частині скасування/припинення дії довідки ВПО ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради поновити дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1216-5741 від 07.10.2015 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що позивач перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Павлоградської міської ради, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 07.10.2015 року №1216-5741. 31.08.2023 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача, у якій просив скасувати виплати, як переселенцю у зв`язку з тимчасовою зміною місця проживання. Позивачу перестали надходити виплати допомоги на проживання, як ВПО. У січні 2024 року позивачу припинили виплачувати пенсію, у звязку з чим він звернувся через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України з заявою щодо перерахунку пенсії продовження виплати. 16.02.2024 позивачу в особистий кабінет через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України надійшло рішення про відмову в перерахунку пенсії. 11.04.2024 року представником позивача адвокатом Шараг Ольгою Вікторівною направлено адвокатський запит №11/04-1 від 11.04.2024 року до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. З відповіді наданої органом пенсійного фонду стало відомо, що за даними ЄІБВПО довідка від 07.10.2015 року №1216-5741 недійсна, у зв`язку з цим було призупинено виплату пенсії позивачу з 01.01.2024 року. Оскільки, позивач не був належним чином повідомлений про прийняте Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради рішення, представником позивача було направлено адвокатський запит задля отримання особової справи ОСОБА_2 31.08.2023 року надійшла відповідь від відповідача, але обгрунтування з зазначенням підстав для скасування довідки не повідомлено. Таким чином, позивач вважає, що відповідач протиправно скасував довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої позивачу, а тому рішення Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 31.08.2023 р № 187 є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню, а дія скасованої довідки, відповідно, підлягає поновленню, з огляду на що просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позовну заяву підписано представником позивача адвокатом Шараг Ольгою Вікторівною, ордер серії ВН №1393307 від 29.07.2024 року, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ОД №003708 від 18.12.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №160/20583/24 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

28.08.2024 року через систему «Електронний суд» відповідачем надано відзив, в якому він заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне. 07.10.2015 року позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні соціального захисту населення Павлоградської міської ради згідно з довідкою №1216-5741 від 07.10.2015 року. До серпня 2023 року позивач отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи. У серпні 2023 року позивач повідомив, що особисто прийти до Управління не може, оскільки перебуває за кордоном, та направив заяву, в якій просив скасувати виплату у зв`язку зі зміною місця проживання. Таким чином, відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 р. №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» при зміні місця проживання внутрішньо переміщена особа за новим місцем проживання має стати на облік в органі соціального захисту населення та повідомити уповноважений орган або уповноважену особу територіальної громади/ центру надання адміністративних послуг. Отже, позивач в телефонному режимі через Viber повідомив про перебування за кордоном та направив заяву про скасування виплат. Враховуючи вище наведене, відповідач зауважує, що довідка ВПО скасовується та дані з бази даних ВПО також вилучаються. Щодо вимоги позивача про стягнення коштів на правничу допомогу відповідач зауважує, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтованою і недоведеною. Таким чином, відповідач вважає, що Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради під час винесення оскаржуваного рішення діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, у звязку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

03.09.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача не погоджується з позицією відповідача, вважає відзив необґрунтованим та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст. 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Лутугинським РВ УМВС України в Луганській області 02.04.1997 р, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації, зазначеної у довідці від 07.10.2015 р. № 1216-5741 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_2 .

31.08.2023 року позивач направив заяву, в якій просив скасувати йому виплату, як переселенцю, у зв`язку зі зміною проживання (тимчасово).

31.08.2023 року Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради було прийнято рішення №187, відповідно до якого, керуючись ст.12 Закону України від 20.10.2014 р. №1706-VІІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зі змінами, відповідно до положень постанови КМУ від 01.10.2014 р. №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» зі змінами було скасовано дію довідок ВПО для 3 осіб з підстав, передбачених законодавством та припинено дію довідок ВПО у кількості 14 осіб з поважних причин.

Однак, доказів щодо скасування довідки ВПО позивача саме цим рішенням не надано, оскільки в рішенні відповідача відсутній перелік прізвищ осіб, яким скасовано та припинено дію довідки ВПО, що виключає можливість суду пересвідчитись у достовірності порушення прав позивача саме рішенням відповідача №187 від 31.08.2023 року.

Крім того, в рішенні Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради було прийнято рішення №187 від 31.08.2023 року, яке оскаржується позивачем зазначено, що воно містить додатки, які «додаються». Однак, в матеріалах справи ці додатки відсутні.

Таким чином, суд не має можливості всебічно дослідити матеріали справи, оскільки позивачем було надано докази не в повному обсязі, що унеможливлює розгляд справи в частині скасування оскаржуваного рішення.

16.02.2024 року ГУ ПФУ в Закарпатській області було розглянуто заяву позивача з ВЕБ-порталу №83 від 08.02.2024 року та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1, яким затверджено, що для поновлення виплати пенсії необхідно особисто звернутись до територіального органу ПФУ з відповідною заявою, а також надано перелік документів для надання до відповідного органу в разі проживання за кордоном. Крім цього, зазначено, що постановою КМУ від 08.08.2023 року №837 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 і від 5 листопада 2014 р. № 637 передбачено, що для отримання виплат у 2024 р. особи з числа ВПО мають пройти ідентифікацію в АТ Ощадбанк або в органах Пенсійного фонду України.

11.04.2024 року представник позивача звернулась до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради з адвокатським запитом №11/04-01 з проханням надати належним чином завірену копію справи ОСОБА_1 та надати належним чином завірену копію рішення про скасування соціальних виплат ОСОБА_1

17.04.2024 року представник позивача повторно звернулась до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради з адвокатським запитом №17/04-02 з проханням надати належним чином завірену копію справи ОСОБА_1 та надати належним чином завірену копію рішення про скасування соціальних виплат ОСОБА_1

24.04.2024 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшов лист за вих. №0400-010304-8/83527, яким повідомлено, що з 03.01.2006 року ОСОБА_1 отримував пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі довідки №1216-5741 від 07.10.2015 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 було встановлено статус внутрішньо переміщеної особи. Постановою КМУ від 05.11.2014 р. №637 передбачено, що виплата пенсії внутрішньо переміщеним особам здійснюється територіальним органом на підставі відомостей, щос містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. За даними ЄІБВПО довідка від 07.10.2015 р. №1216-5741 не дійсна. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 призупинено виплату пенсії з 01.01.2024 року. Поновлення виплати пенсії відбувається відповідно до Порядку №22-1.

13.08.2024 року Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради було направлено запит до адміністрації Державної прикордонної служби за вих. №1061/01 з проханням надати інформацію щодо перетину кордону ОСОБА_1 у період з 22.02.2022 по 04.04.2024 рік.

Станом на момент розгляду справи по суті відповіді за даним запитом до суду не надходило.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб!» №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно із положеннями ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розвязання проблем, повязаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до положень п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Такі виплати можуть проводитися публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України за письмовими заявами осіб з інвалідністю I групи та осіб, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, безоплатно з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб з одночасною їх фізичною ідентифікацією для отримання соціальних виплат; для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.

Відповідно до приписів ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач шляхом звернення до суду з даним позовом просить суд скасувати рішення Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про скасування/припинення дії довідок ВПО №187 від 31.08.2023 року, яким, зі слів позивача, скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи гр. ОСОБА_1 № 1216-5741 від 07.10.2015 р.

При цьому, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що довідку скасовано на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Однак, як слідує з рішення Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про скасування/припинення дії довідок ВПО №187 від 31.08.2023 року, відповідачем було скасовано дію довідок ВПО для 3 осіб з підстав, передбачених законодавством (напис: «додаток додається») та припинено дію довідок ВПО у кількості 14 осіб з поважних причин (напис: «додаток додається»).

Отже, з тексту вище зазначеного рішення відомо про наявність додатків до нього, однак матеріали справи не містять доказів порушення права позивача шляхом прийняття рішення Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про скасування/припинення дії довідок саме за №187 від 31.08.2023 року.

Крім цього, відповідачем у відзиві та з листів, наданих органами ПФУ, які долучено до матеріалів справи, не підтверджується факт скасування довідки ВПО ОСОБА_1 саме рішенням №187 від 31.08.2023 року.

З огляду на зазначене, суд не має можливості всебічно дослідити матеріали справи, оскільки позивачем було надано докази не в повному обсязі, що унеможливлює розгляд справи в частині скасування оскаржуваного рішення.

При цьому, суд зазначає, що рішення №187 від 31.08.2023 року, наявне в матеріалах справи відповідача деталізації підстав скасування довідки ОСОБА_1 №1216-5741 від 07.10.2015 р. не містить.

Також, як вбачається з відзиву відповідача є ймовірність, що позивач перебуває за кордоном.

В той же час, зі змісту ч.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Також, відповідно до п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365, в редакції чинній станом на день виникнення спірних правовідносин, соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сімї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими у зв`язку із чим позовна заява не підлягає задоволенню.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна