Ухвала

від 14.10.2024 по справі 160/24206/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 жовтня 2024 рокуСправа № 160/24206/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали адміністративної справи №160/24206/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговельна компанія Фарес» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговельна компанія Фарес» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня з питань реєстрації податкових накладних \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за підписом голови комісії Максим Яіцький, № 10809195/31551028 від 29 березня 2024 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговельна компанія Фарес» в реєстрації податкової накладної від № 9 від 31 березня 2023 року на загальну суму 1 044 500,29 гривень, сума ПДВ 174 083,38 гривень в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговельна компанія Фарес» податкову накладну від № 9 від 31 березня 2023 року на суму 1 044 500,29 гривень, в тому числі ПДВ 174 083,38 гривень в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24206/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговельна компанія Фарес» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року відмовлено в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в загальному позовному провадженні або у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговельна компанія Фарес» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропущення.

09.10.2024 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення строків звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що розпочинаючи з 2024 року через масовані ракетні обстріли російської федерації по території України, на всій території України, включаючи м. Кривий Ріг було запроваджено постійні, щоденні відключення електроенергії протягом від 4 до 6 годин, підготовка копій документів, складання заяви, вимагало як часу так і наявності приладів для їх виготовлення. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговельна компанія Фарес» через оголошений воєнний стан господарську діяльність майже не здійснює в 2024 році, штат працівників зменшений, що призвело до того, що у товариства у вказаний період з 10 квітня 2024 року по 10 липня 2024 року не було фізичної можливості, ані скласти позовну заяву ані роздрукувати та подати до суду, через постійні відключення електроенергії, ракетні обстріли ( місто Кривий Ріг, постійно потерпає від ракетних обстрілів), повітряні тривоги та оголошений в країні воєнний стан.

Вирішуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Разом з тим, зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк, є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 Податкового кодексу України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленої у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20.

Враховуючи послідовну та сталу практику Верховного Суду з даного питання, суд зазначає, що до позовів про визнання протиправними рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних застосовуються строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

З позовної заяви та доданих матеріалів до неї вбачається, що оскаржуване позивачем рішення № 10809195/31551028 про відмову в реєстрації податкової накладної, було прийняте відповідачем 29 березня 2024 року.

03.04.2024 року позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою про визнання протиправним та скасування рішення № 10809195/31551028 від 29 березня 2024 року.

10.04.2024 року позивачем було отримано рішення Державної податкової служби України №22263/31551028/2 про залишення без змін оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду скарги на рішення суб`єкта владних повноважень.

Позовна заява надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 06.09.2024 року, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції суду, що свідчить про пропуск строку звернення до суду.

Надаючи оцінку доводам позивача на обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою суд зазначає наступне.

Щодо посилань позивача на введення в Україні воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19 виснувала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

В постанові від 29.09.2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

В постанові від 26 жовтня 2023 року у справі № 500/4332/22 Верховний Суд зазначив, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно означеного Переліку, Криворізька міська громада не віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією або до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

В ухвалі Верховного Суду від 05 серпня 2024 року у справі №420/12672/22 Верховний Суд звернув увагу, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку, оскільки стабілізаційні відключення електроенергіїне не є безперервними, а скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, яким чином зазначені обставини унеможливили його звернення до суду в найкоротші строки.

Поряд із цим, у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 420/15429/23 Верховний Суд дійшов висновку, що не заслуговують на увагу посилання скаржника, як на підставу для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою, на наявність воєнного стану та знаходження в безпосередній близькості від лінії фронту, постійні ракетні удари, позапланові відключення електроенергії, перебої роботи засобів зв`язку та інтернет-провайдерів. Так, дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) участь учасників справи у розгляді справи. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У постанові від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23 Верховний Суд виснував, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числіоб`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня,оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку.

Надаючи оцінку доводам заяви позивача, суд зазначає, що будь-яких доказів, які підтверджують відсутність електроенергії за адресою позивача у період з 10.04.2024 року по 10.07.2024 року (як-то графіки відключень, будь-яка задокументована інформація постачальника електроенергії про відсутність електропостачання за адресою позивача тощо), припинення роботи поштових відділень у м. Кривий Ріг, позивач до суду не надав.

Також, позивач не надав жодних доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговельна компанія Фарес» через оголошений воєнний стан господарську діяльність майже не здійснює в 2024 році, штат працівників зменшений, що призвело до того, що у товариства у вказаний період з 10 квітня 2024 року по 10 липня 2024 року не було фізичної можливості, ані скласти позовну заяву ані роздрукувати та подати до суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не обґрунтував дотримання строків звернення до суду щодо заявлених позовних вимог та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об`єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви з наведеними позовними вимогами у межах строку, встановленого процесуальним законом.

Відповідно частини 3 та 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України

якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торговельна компанія Фарес» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська