Ухвала

від 15.10.2024 по справі 160/13145/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 жовтня 2024 рокуСправа №160/13145/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить:

- зобов`язати Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі №160/13145/22;

- у разі ненадання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі № 160/13145/22 накласти на керівника Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину - на користь ОСОБА_1 .

Вирішуючи вимоги заяви, суд виходить з такого.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі №160/13145/22 позов ОСОБА_1 до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом щодо не виплати у належному розмірі ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022;

- зобов?язано Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022, з урахуванням проведених виплат.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі №160/13145/22 набрало законної сили 12.03.2024.

08.04.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом направлено позивачу виконавчий лист у справі засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 8 цієї ж статті передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Також, статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України визначає три способи судового контролю за виконанням судового рішення:

1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення;

2) визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності державного/приватного виконавця;

3) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду.

На думку суду, законодавець визначив способи реалізації судового контролю в залежності від порядку виконання судового рішення (добровільного або примусового), а також стадії судового провадження.

Як вбачається з матеріалів поданої заяви, постановою державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколова Олега Олексійовича від 26.06.2024 ВП №75346606 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №160/13145/22, виданого 15.04.2024 про зобов`язання Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період з 11.03.2022 по 31.05.2022, з урахуванням проведених виплат.

Постановою державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколова Олега Олексійовича від 09.08.2024 накладено на боржника штраф у розмірі 5 100,00 грн.

Постановою державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколова Олега Олексійовича від 25.09.2024 накладено на боржника штраф у розмірі 10 200,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Цим Законом передбачена відповідальність у виконавчому провадженні. Частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зважаючи на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі №160/13145/22 перебуває на примусовому виконанні органами державної виконавчої служби, судовий контроль на цій стадії здійснюється відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто шляхом оскарження рішення, дій, бездіяльності державного/приватного виконавця, на який покладено обов`язок забезпечення примусового виконання судового рішення.

Наслідком ухвалення судом процесуального рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України є фактичне втручання судом у процес примусового виконання рішення, який здійснюється державним виконавцем і контролюється судом на цій стадії виключно у відповідності до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, виникає загроза подвійного притягнення відповідача/боржника до відповідальності, а саме: за статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України - судом та статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" - державним виконавцем.

Також, суд звертає увагу, що висновок про виконання рішення суду, яке перебуває на примусовому виконанні, робить державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". Правильність такого висновку перевіряється судом у випадку оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження у відповідності до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такий правовий висновок викладений у постанові Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/8925/22 від 13.12.2023.

Враховуючи викладене суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар