Рішення

від 19.09.2024 по справі 160/17356/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 рокуСправа №160/17356/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕАЛ ДНЕПР» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням її уточнення, просить визнати протиправною та скасувати постанову повністю Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровської області Державної служби України з безпеки на транспорті №040417 від 17.04.2024 року про застосування відносно ТОВ "АРЕАЛ ДНЕПР" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 27.03.2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було здійснено перевірку транспортного засобу КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходився під керуванням водія ТОВ «АРЕАЛ ДНЕПР» ОСОБА_1 , який виконував доставку товару за договором поставки з контрагентом, тобто для власних потреб та без комерційної цілі. Транспортний засіб використовується ТОВ «АРЕАЛ ДНЕПР», як орендарем на підставі договору оренди транспортних засобів від 20.03.2020 року, укладеного з ТОВ «Промінсайд» виключно для поставки власного товару. За результатами перевірки автомобіля було складено акт № 03851 від 27.03.2024 року, в якому вказано, що під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутня індивідуально контрольна книжка водія або графік змінності водіїв, чим порушив вимоги пункту 6.3 Наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010 року.

Позивач з обставинами, викладеними в акті не погодився та 02.04.2024 року подав відповідачу письмові заперечення, але останнім вони не були враховані при прийнятті оскаржуваної постанови. Так, 17.04.2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову № 040417 про застосування відносно ТОВ «АРЕАЛ ДНЕПР» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн. 08.05.2024 року позивач звернувся зі скаргою на постанову від 08.05.2024 року, однак листом від 15.05.2024 року «Про розгляд скарги» відповідачем повідомлено, що скаргу товариства залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій вказати вірного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті, із вірним кодом ЄДРПОУ, у кількості учасників справи.

На виконання ухвали суду, 10.07.2024 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано уточнену позовну заяву, в якій відповідачем зазначено Державну службу України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича, буд.51, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845)

Ухвалою суду від 12.07.2024 року прийнято уточнену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 27.03.2024 р. посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 21.03.2024 р. та направлення на рейдову перевірку № 000131 від 21.03.2024 р. проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) у Дніпропетровській області, на а/д М-29 «Харків-Перещепине», км 159+159 м. При проведенні рейдової перевірки, було перевірено транспортний засіб марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання внутрішніх перевезень вантажів. Під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих актів України у сфері перевезення вантажів, чим порушено вимоги п.6.3 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 р. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - абз.3 ч.1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 або копія графіка змінності водіїв. Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.04.2024 р. № 040417, прийнята на підставі акта від 27.03.2024 р. № 038351. Щодо тверджень позивача, що у водія ОСОБА_1 наявна та ведеться індивідуальна контрольна книжка водія, відповідач звернув увагу на наступне.

Закон України «Про автомобільний транспорт» не передбачає, що книжка має бути надана під час перевірки, факт її наявності є достатнім. Вказані твердження повністю не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки починаючи з 01.10.2021 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 03.06.2021 р. №1534-ІХ. Яким абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» викладено в новій редакції, відповідно до якої за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У попередній редакції передбачалось «надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Тобто починаючи з 01.10.2021 року в Законі України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність автомобільних перевізників не за не оформлення документів, а саме за їх відсутність на момент проведення перевірки. Так, під час проведення рейдової перевірки 27.03.2024 р. у водія ОСОБА_1 не було індивідуальної контрольної книжки водія, що підтверджується складеним актом перевірки та поясненнями водія (книжка знаходиться на роботі). Долучення до позовної заяви індивідуальної контрольної книжки водія, не може бути спростуванням зафіксованого в акті перевірки № 038351 від 27.03.2024 р. порушення, оскільки відповідальність за абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» настає за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст.48 цього Закону, тобто у водія транспортного засобу документи повинні бути присутні саме під час перевірки транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що підставами для скасування спірної постанови є: наявність та ведення індивідуальної контрольної картки водія, тому вказівка про її відсутність не відповідає дійсності. Жоден нормативний акт не вимагає від водія надавати інспектору при перевірці індивідуальну контрольну книжку водія та те, що позивач не надає послуг з перевезення вантажів та пасажирів. Крім того, 27.03.2024 року останнім виконувалась доставка товару за договором поставки з контрагентом, тобто для власних потреб (товарно-транспортна накладна № 270324/01 від 27.03.2024 року), а тому перевезення жодним чином не було комерційним, оскільки позивач не надає послуги з перевезення вантажів чи пасажирів. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ «АРЕАЛ ДНЕПР» (код ЄДРПОУ 38298816) зареєстроване 09.07.2012 року, про що здійснено державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ «АРЕАЛ ДНЕПР» є оптова торгівля фармацевтичними товарами.

20.03.2020 року між ТОВ «Промінсайд» (орендодавець) та ТОВ «АРЕАЛ ДНЕПР» (орендар) укладено договір оренди транспортних засобів.

Відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (в оренду) транспортний засіб марки КАМАЗ 4908-1032, номер шасі НОМЕР_2 , держ. номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006 р.

27.03.2024 року старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області в рамках проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, шляхом проведення рейдової перевірки на автодорозі: а/д М-29 «Харків-Красноград-Перещепине», км 159+159 м, перевірено транспортний засіб марки КАМАЗ вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1 ), що належить ТОВ «Промінсайд».

Згідно із актом № 038351 "Про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом" від 27.03.2024 року, зокрема встановлено, таке.

«Направлення на перевірку від 21.03.2024 року № 000131.

Під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих актів України у сфері перевезення вантажів, а саме відсутня індивідуальна контрольна книжка водія або копія графіка змінності водіїв, чим порушено вимоги п.6.3 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010.

У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: «абз.3 ч.1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 або копія графіка змінності водіїв.

Пояснення водія щодо причин порушень: знаходиться книжка на роботі»

Акт № 038351 водій підписав, копію акту отримав, про що є відповідна відмітка.

17.04.2024 року за результатами розгляду справи Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області прийняла спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №040417 за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону та на ТОВ "АРЕАЛ ДНЕПР" накладено штраф в розмірі 17 000 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ у редакції на час спірних відносин) та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567 у редакції на час спірних відносин).

Згідно із ст.6 Закону № 2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 р., передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно із підпунктами 2, 54, 57 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком № 1567, відповідно до пункту 2 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (на дорозі).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абз.54 ст.1 Закону № 2344 рейдова перевірка (на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктами 12, 14 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

В силу пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт.

Статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 зазначив, що аналіз статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте, зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. №385.

Пунктом 1.3 Інструкції №385 зазначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).

Згідно із пунктом 3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

У даних правовідносинах за наслідками здійснення перевірки належного позивачеві транспортного засобу посадовими особами відповідача встановлено, що водій здійснює перевезення вантажу без документів передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, в акті зазначено, що відсутня індивідуально контрольна книжка водія ОСОБА_1 або графік змінності водіїв.

Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час рейдової перевірки (на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 р. №340, водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не досліджено та не відображено у відповідному акті всі обставини правопорушення, передбаченого статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За таких обставин, суд доходить висновку, що лише дослідивши порушення в комплексі можна дійти висновку про наявність підстав та можливості притягнення позивача до відповідальності, а саме: наявність / відсутність тахографа; наявність / відсутність індивідуальної контрольної книжки водія; наявність / відсутність копії графіка змінності водіїв.

Відтак, суд зазначає, що не відображення в акті рейдової перевірки від 27.03.2024 р. №038351 інформації щодо тахографа не дозволяє дійти висновку про встановлення складу правопорушення, що, в свою чергу, виключає його відповідальність.

З урахуванням викладеного, оскільки посадовими особами відповідача під час перевірки не досліджувалося питання обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом, суд доходить висновку, що висновки про перевезення вантажу без документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", є передчасними, а правові підстави для накладення штрафу відсутні.

Приймаючи рішення в справі, суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

В силу ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 3 028 грн. підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.04.2024 року № 040417, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕАЛ ДНЕПР» (код ЄДРПОУ 38298816) судові витрати по справі у розмірі 3 028 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма