Рішення

від 15.10.2024 по справі 160/18800/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 рокуСправа №160/18800/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА КАРС" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА КАРС" з позовом до Львівської митниці, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/700016/2 від 28 березня 2024 року Львівської митниці та картку відмови № UA209180/2024/000439, якими ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСТРА КАРС» (код ЄДРПОУ 45332347) відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700014/2 від 28 березня 2024 року Львівської митниці та картку відмови № UA209180/2024/000437, якими ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСТРА КАРС» (код ЄДРПОУ 45332347) відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700015/2 від 28 березня 2024 року Львівської митниці та картку відмови № UA209180/2024/000438, якими ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСТРА КАРС» (код ЄДРПОУ 45332347) відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

30 липня 2024 року до суду надійшов відзив Львівської митниці на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.

12 серпня 2024 року до суду надійшла відповідь Товариства на відзив митниці, у якій позивач зазначив, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих Позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.09.2023 Позивач як покупець та компанія UA «PLC Group» (Литовська Республіка) як продавець уклали контракт № UA04092023 (далі - Контракт), за умовами якого Покупець купує, а Продавець продає автомобілі відповідно до додатків до даного Контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п.2.1 Контракту вказано, що загальна вартість договору складається з вартості специфікацій до цього договору (код валюти 840).

Згідно з п.2.2. Контракту передбачено, що ціна і кількість кожної партії товару, а також вартість послуг з логістики вказується в додатках до даного контракту.

Покупець здійснює оплату за товар протягом 90 днів з дати підписання додатка до даного контракту (п.4.1. контракту).

Відповідно додатку № 6 від 20.11.2023 року до Контракту № UA04092023 від 04.09.2023 року сторони погодили умови поставки товару: DAT Городок Україна у відповідності з Інкотермс 2010 та вартість кожного товару, який постачається.

Так, 26 березня 2024 року, ТОВ «ЕКСТРА КАРС» було подано митну декларацію:

№ 24UA209180022358U0, з метою розмитнення транспортного засобу: марки марка VOLKSWAGEN, модель JETTA, номер кузова/VIN - НОМЕР_1 та документи на підтвердження митної вартості: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № LT-20231100149 від 20.11.2023року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.10.2023року; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 32 від 21.11.2023року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № UA04092023 від 04.09.2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 02.12.2023 року; Довідка № 47863 від 22.03.2024 року;

№ 24UA209180022359U9, з метою розмитнення транспортного засобу: марки HYUNDAI, модель SONATA; номер кузова/VIN - НОМЕР_3 та документи на підтвердження митної вартості: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № LT-20231100448 від 20.11.2023 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 16.11.2023 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 32 від 21.11.2023року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № UA04092023 від 04.09.2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 02.12.2023 року; Довідка № 48005 від 25.03.2024 року.

№ 24UA209180022360U1, з метою розмитнення транспортного засобу: марки HYUNDAI, модель SONATA; номер кузова/VIN - НОМЕР_5 та документи на підтвердження митної вартості: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № LT-20231100445 від 20.11.2023 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 09.11.2023 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 32 від 21.11.2023року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № UA04092023 від 04.09.2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 02.12.2023 року; Довідка № 48004 від 25.03.2024 року.

Відповідачем були витребувані від позивача документи посилаючись на виявлену невідповідність та не надання відомостей, що підтверджують всі складові числових митної вартості, а саме

рахунки фактури (invoice) не містить атрибутів підприємства продавця (відтиску печатки, підпису керівника);

відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт сплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, але до митного контролю жодного із перерахованих документів для підтвердження заявлених відомостей щодо вартості перевезення митниці не надано;

відсутня CMR; згідно пункту б, ч.1 ст. 335 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон /країни декларант, уповноважена ним особа або перевізник, надають органу доходів і зборів такі документи:

транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), проте до митного оформлення не надано жодних транспортно-перевізних документів, відповідно, відсутні відомості, які унеможливлюють встановити суб`єкта який відповідає за перевезення та суму яка понесена на транспортування товару.

У зв`язку з чим відповідачем декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації звезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення.

Додатково Позивачем було подано до органів митниці експортну декларацію на корейській мові з перекладом на українську мову № 11457-23-100960X від 07.12.2023 року.

За результатами поданих документів відповідачем були прийнятті: рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/700016/2 від 28 березня 2024 року Львівської митниці та картку відмови № UA209180/2024/000439, якими ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСТРА КАРС» (код ЄДРПОУ 45332347) відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700014/2 від 28 березня 2024 року Львівської митниці та картку відмови № UA209180/2024/000437, якими ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСТРА КАРС» (код ЄДРПОУ 45332347) відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700015/2 від 28 березня 2024 року Львівської митниці та картку відмови № UA209180/2024/000438, якими ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСТРА КАРС» (код ЄДРПОУ 45332347) відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Судом встановлено, що консультації між позивачем та митним органом проведено.

Відповідач визначив митну вартість товару на підставі резервного методу, у зв`язку з чим ним прийнятті оскаржувані рішення.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та відмову в митному оформленні, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що з 01.06.2012 року відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 МК україни).

В силу частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Правильному застосуванню вказаної норми може сприяти розуміння логіки правової позиції Верховного Суду України, висловленої ним в постанові від 01.10.2013 р. у справі № 21-354а13.

У вказаній постанові Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, вказує далі Верховний Суд України, митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

В постановах від 15.10.2013 р. у справі № 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі № 21-342а13 Верховний Суд України за результатами аналізу Митного кодексу України 2002 року зазначає, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Таким чином, у разі виявлення відповідачем розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, останній вправі витребувати від декларанта додаткові документи та здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують сумнів у правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15 та від 31.03.2015 року по справі № 21-53а15, разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки відповідач виявив розбіжності у поданих позивачем документах, а саме: розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості, що вказані судом вище, а тому вправі був направити відповідні запити до позивача.

Щодо доводів відповідача - рахунок-фактура не містить атрибутів підприємства продавця (відтиску печати, підпису керівника), то суд зазначає наступне.

Інвойс це розрахунковий документ, який використовується під час міжнародної торгівлі.

Чинне законодавство України не передбачає специфічного регулювання по відношенню до інвойсу в т.ч. і стосовно його обов`язкових реквізитів.

У наданих до митного оформлення позивачем інвойсах дійсно відсутні підпис та печатка особи, яка їх виставила.

Однак у додатку № 6 від 20.11.2023 року до Контракту № UA04092023 від 04.09.2023 року сторони погодили умови поставки товару: DAT Городок Україна у відповідності з Інкотермс 2010 та вартість кожного товару, який постачається; який містить підписи та печатки сторін.

Вартість товару, яка вказана у Додатку № 6 від 20.11.2023 року та інвойсах, співпадає повністю, а саме: транспортний засіб: марки марка VOLKSWAGEN, модель JETTA, номер кузова/VIN - НОМЕР_1 вартістю 6441,00 дол.США; марки HYUNDAI, модель SONATA номер кузова/VIN - НОМЕР_5 вартістю 6070,00 дол. США.; HYUNDAI, модель SONATA; номер кузова/VIN - НОМЕР_7 вартістю 5869,00 дол. США. (а.с. 40,54,67,72).

Згідно п. 8 Висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

За вказаних обставин суд відхиляє даний довід відповідача.

Стосовно доводу відповідача про те, що позивачем не додано до митного органу жодного документу стосовно понесених витрат на транспортування товару до кордону України; відсутня міжнародна товарно-транспортна накладна, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Судом під час розгляду справи встановлено, що умови поставки товару DAT Городок Україна.

Термін DAT, введений в Інкотермс-2010, який означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому терміналі зазначеного місця призначення. Продавець несе всі ризики по доставці товару до названого місця.

За вказаних обставин саме продавець товару несе витрати на його транспортування до кордону України, а витрати на транспортування товару входять до митної вартості товару.

Отже, в спірних правовідносинах, відповідно до погодженних сторонами контракту умов поставки товару, здійснення транспортування товару, в тому числі оформлення документів на перевезення та плата за відповідні послуги, є обов`язком постачальника, а не позивача.

Таким чином, згідно з умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладаються на Постачальника, а не на Покупця, і тому такі витрати не повинні додатково додаватися до контрактної вартості для включення у митну вартість товару, оскільки вони фактично вже наявні у складі фактурної (контрактної) вартості і відповідно у складі митної вартості.

Отже, такі витрати не підлягають підтвердженню Позивачем, а зазначення цього митним органом як підстави виникнення розбіжностей в документах є необґрунтованим, так як таким чином фактично вимагається калькуляція на товар у позивача без законних на це підстав, оскільки калькуляція може вимагатися тільки у випадку, коли продавець та покупець є пов`язаними особами (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України).

Відтак, зазначені відповідачем у спірному рішенні зауваження щодо поданих на підтвердження митної вартості документів є необґрунтованими.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірних рішень відповідача UA209000/2024/700014/2 від 28 березня 2024 року, UA209000/2024/700015/2 від 28 березня 2024 року, № UA209000/2024/700016/2 від 28 березня 2024 року слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідних митних деклараціях митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Судом встановлено, що Львівська митниця в графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів лише зазначила номери та дати митних декларацій, використаних нею як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості товару. При цьому, відповідач зазначив в оскаржуваних рішеннях про те, що ним не здійснювалося коригування, що протирічить вимогам Правилам заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700014/2 від 28 березня 2024 року, № UA209000/2024/700015/2 від 28 березня 2024 року, № UA209000/2024/700016/2 від 28 березня 2024 року протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень відповідача.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованих товарів є необґрунтованими, а подальше коригування їх вартості є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З оскаржуваних рішень вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаних рішень не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Одночасно суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено належними та допустимими засобами доказування неправильності заявленої митної вартості товару. Доводи відповідача ґрунтуються лише на припущенням, які не підтвердженні жодними доказами.

У зв`язку з чим судом встановлено, що відомості надані позивач стосовно митної вартості товарів є об`єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700014/2 від 28 березня 2024 року, № UA209000/2024/700015/2 від 28 березня 2024 року, № UA209000/2024/700016/2 від 28 березня 2024 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В свою чергу картки відмови № UA209180/2024/000437, № UA209180/2024/000438, № UA209180/2024/000439 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідним актом від рішення про коригування митної вартості та обґрунтована фактом ухвалення такого рішення. Відповідно, скасування рішення про коригування митної вартості є підставою для скасування карток відмови в прийнятті митної декларації.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду, які підлягають відшкодуванню відповідачем згідно вимог статті 139 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з відрядженням судді ОСОБА_1 , рішення суду ухвалено 15.10.2024 року.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Екстра Карс (код ЄДРПОУ 45332347, 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21Г, офіс 545) до Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/700016/2 від 28 березня 2024 року Львівської митниці та картку відмови № UA209180/2024/000439, якими ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСТРА КАРС» (код ЄДРПОУ 45332347) відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700014/2 від 28 березня 2024 року Львівської митниці та картку відмови № UA209180/2024/000437, якими ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСТРА КАРС» (код ЄДРПОУ 45332347) відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700015/2 від 28 березня 2024 року Львівської митниці та картку відмови № UA209180/2024/000438, якими ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСТРА КАРС» (код ЄДРПОУ 45332347) відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екстра Карс сплачену суму судового збору у розмірі 9689,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев