Рішення

від 15.10.2024 по справі 160/19119/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 рокуСправа №160/19119/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АЛЬФАТЕХ" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛЬФАТЕХ» до Чернівецької митниці, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці № UA408000/2024/000352/2 від 25.06.2024 р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020032752U4.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідно до контракту №TRI-0307 від 03.07.2023 року, укладеного між ТОВ "Торговий Дім "Альфатех" та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка) і укладених до нього специфікацій № 8 на митну територію України був завезений товар - шини у кількості 170 шт. на суму 30600,00 дол.США. 24.06.2024 року позивач надав відповідачу декларацію № 24UA408020032752U4, в якій самостійно, відповідно до п.1 ч.2 ст.52 МК України, визначив митну вартість товарів. 25.06.2024 року декларантом отримано повідомлення митниці (ідентифікатор повідомлення 4bb51a3d-52c7-410e-ab9c-8aa3524fe926), відповідно до якого позивачу слід було надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. А в разі їх відсутності: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідь на дане повідомлення позивачем було надано відповідь за вих. № 25/06-2024-1 від 24.06.2024, в якій він також просив завершити митне оформлення товарів на підставі ч.1 ст.57 МК України. 25.06.2024 року позивачем було отримано рішення № UA408000/2024/000325/2 від 25.06.2024 р. Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів за № 24UA408020032752U4. 25.06.2024 Позивачем отримано Аркуш коригування митної декларації від 25.06.2024 15:32:37 N 24UA408020032862U6, а також відкориговане Рішення з виправленим номером № UA408000/2024/000352/2 від 25.06.2024 р. Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020032752U4. Вказане й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання ухвали суду, 23.07.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно із положеннями ст.58 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно із положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості відповідно до ст.64 МК України. Так, за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за МД №UA500500/2024/018501 від 25.05.2024 «Шини та покришки пневматичні, гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121, за моделями та кількістю:215/75R17.5-18PRTR685 136/134J - 400 шт.;235/75R17.5-18PR TR685 143/141J - 100 шт.;285/70R19.5-18PR TR685 150/148J - 36 шт.;315/60R22.5-18PR TRS03 152/148K -10 шт.;235/75R17.5-18PR TR689A 143/141J - 10 шт; Всього: 556 шт. Торговельна марка - Triangle. Виробник - Triangle Tyre Co., Ltd. Країна виробництва - Китай, CN», рівень митної вартості 3,02 дол. США/кг (243,1455 USD/шт). За таких обставин, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, у зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № TRI-0307 від 03.07.2023 р., укладеного між компанією "Triangle Tyre Co., LTD" (Китай) та ТОВ "Торговий Дім "АЛЬФАТЕХ" (Україна), та укладеної до нього Специфікації №8 на митну територію України був завезений товар шини у кількості 170 шт. на суму 30 600,00 доларів США(далі Товар).

24.06.2024 Позивач надав Відповідачу декларацію 24UA408020032752U4, в якій самостійно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, визначив митну вартість товарів.

25.06.2024 декларантом отримано повідомлення митниці (ідентифікатор повідомлення 4bb51a3d-52c7-410e-ab9c-8aa3524fe926), відповідно до якого Позивачу слід було надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. А в разі їх відсутності: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на дане повідомлення Позивачем було надано відповідь за вих. № 25/06-2024-1 від 24.06.2024, у якій зазначив, що ТОВ «ТД «Альфатех» надало всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додатко документи надані не будуть, та просили, прийняти пояснення та додаткові документи для підтвердження митної вартості та завершити митне оформлення за ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

25.06.2024 Позивачем було отримано Рішення № UA408000/2024/000325/2 від 25.06.2024 р. Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020032752U4 (а.с. 15).

25.06.2024 Позивачем отримано Аркуш коригування митної декларації від 25.06.2024 15:32:37 N 24UA408020032862U6, а також відкориговане Рішення з виправленим номером №UA408000/2024/000352/2 від 25.06.2024 р. ернівецької митниці про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020032752U4 (а.с. 16-17).

Позивач не погодившись із вказаним рішенням відповідача звернувся до суду з позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст.49,50 МК України).

За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3ст. 54 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(ч. 3ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК Україниу разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57Митного кодексу України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цьогоКодексу.

Частиною 1ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідачем митна вартість товарів була визначена за резервним методом.

При цьому, в рішенні про коригування митної вартості товару не зазначено розрахунок митної вартості., умови поставки, що є важливим, оскільки ціна товару встановлюється виходячи з його характеристик. Тобто, детальне дослідження митних декларацій, на підставі яких скориговано митну вартість товарів і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість: за МД №UA500500/2024/018501 від 25.05.2024 «Шини та покришки пневматичні, гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121, за моделями та кількістю:215/75R17.5-18PRTR685 136/134J - 400 шт.;235/75R17.5-18PR TR685 143/141J - 100 шт.; 285/70R19.5-18PR TR685 150/148J - 36 шт.;315/60R22.5-18PR TRS03 152/148K -10 шт.;235/75R17.5- 18PR TR689A 143/141J - 10 шт; Всього:556 шт. Торговельна марка - Triangle. Виробник - Triangle Tyre Co., Ltd. Країна виробництва - Китай, CN», рівень митної вартості 3,02 дол. США/кг (243,1455 USD/шт).

Суд зазначає, що надані Товариством документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена.

В спростування зауважень митниці, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Щодо зауважень митного органу про ненадання декларантом відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, суд зазначає, що контрактом від № TRI0307 від 03.07.2023 не передбачено видокремлення вартості пакування та маркування від загальної вартості предмету контракту, отже вартість пакування та маркування входить до загальної вартості товару, що декларується. Загальна вартість зазначена у митній декларації у графі 22.

Стосовно оплати товару суд зазначає про таке.

Відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

За пунктами 9, 10 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року, ситуація, коли сума коштів, зазначена у платіжному дорученні з оплати за оцінюваний товар, не відповідає ціні цього товару, зазначеній в інших документах, доданих до вантажної митної декларації, не є підставою для твердження про розбіжність у документах, а тому для сумнівів у правильності визначення митної вартості; інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, що відмінні від тих, які стоять під відповідним зовнішньоекономічним договором, є допустимим засобом доказування митної вартості, допоки орган доходів і зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону.

Саме інвойс є тим документом, який підтверджує митну вартість товару.

Не оплата декларантом повної вартості товарів на момент їх митного оформлення не є підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості, оскільки митна вартість товару чітко визначена у інвойсі.

Суд відхиляє довод відповідача про те, що у митній декларації країни відправлення містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як у зовнішньоекономічному контракті передбачена ціна товару на штуку, виходячи з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 553 МК України митна декларація країни відправілення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Позивачем були надані усі необхідні документи для митного оформлення, зокрема, Контракт № TRI-0307 від 03.07.2023, Інвойс №12242000562-2, Специфікація № 8 від 25.01.2024 року до крнтракту № TRI-0307 від 03.07.2023, Специфікація 3/7 до інвойсу 12242000562-2, Платіжні інструкції №№ 160, 161, Коносаменти № TAO7185411, 237089053 накладна CMR 149, № Рахунок № UA00089783 від 17.06.2024 (вартість транспортно-експедиторських послуг), які не містили жодних розбіжностей щодо числових складових митної вартості товарів.

Щодо відсутності відомостей про вартість експедиторської винагороди і експедиторського обслуговування за межами України.

В п. 1 укладеного зовнішньоекономічного контракту № ТRI-0307 умови поставки товару визначені FOB Qingdao.

Термін FOB Інкотермс 2010 означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. За вказаних обставин витрати на транспортування товару несе покупець товару.

Відповідно до довідки № 145 від 17.06.2024 вартість морського перевезення контейнера MSKU1814183 за маршрутом QINGDAO, CHINA - CONSTANTA, ROMANIA, локальних витрат в порту CONSTANTA, включаючи навантажувально-розвантажувальні роботи і зберігання, та автоперевезення на авто НОМЕР_1 / НОМЕР_2 згідно CMR#149 за маршрутом CONSTANTA, ROMANIA - м/п Парубне - Підгороднє, Дніпропетровська обл. становить: послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом , -CONSTANTA- 151 011,04 грн. Локальні витрати в порту Constanta - 15 853,11 грн. Послуги з міжнародного автоперевезення вантажу за маршуртом CONSTANTA - м/п Порубне - 54 795,39 грн; послуги з міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом м/п Порубне -Підгороднє, Дніпропетровська обл, container MSKU1814183 - 85 443,66 грн. Транспортно-експедиційні послуги на території України, container MRKU6264149 - 32 146,58 грн. Усього - 345 679,10 грн, у т.ч. ПДВ - 6 429,32 грн (а.с. 27).

Водночас, надання транспортно-експедиторських послуг і їх оплата врегульовані договором №GC-013671 від 01.04.2020 року про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів і стосуються лише сторін цього договору. Втручання митного органу у приватно-правові відносини сторін договору є виходом за межі повноважень митного органу.

За правовою позицією Верховного Суду у постановах від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17, від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18, така довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі №815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановахвід 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Крім того, як зазначено вище, митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Частиною 1ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 26512 від 27.06.2024, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з відрядженням судді Коренева А.О., рішення суду ухвалено 15.10.2024 року.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АЛЬФАТЕХ» (вул. Василя Сухомлинського, буд. 48Б, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52001, код ЄДРПОУ 37383046) до Чернівецької митниці (вул. Руська, буд. 248 М, м. Чернівці, Чернівецька область, 58023, код ЄДРПОУ 43971359) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000352/2 від 25.06.2024 р. про коригування митної вартості товарів за ВМД № 24UA408020032752U4.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АЛЬФАТЕХ» (вул. Василя Сухомлинського, буд. 48Б, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52001, код ЄДРПОУ 37383046) за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці вул. Руська, буд. 248 М, м. Чернівці, Чернівецька область, 58023, код ЄДРПОУ 43971359) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев