Рішення

від 11.10.2024 по справі 200/3843/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 року Справа№200/3843/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування певних періодів роботи;

зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.05.2024, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком № 1-шахтарі відповідно ПКМУ № 202 період його роботи з 01.01.2022 по 19.05.2024 у ВП шахта "Центральна" ДП «Торецьквугілля», до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання з 01.09.1978 по 16.08.1981 в професійно-технічному училищі № 89 м. Артемово Донецької області та період проходження ним військової строкової служби з 10.11.1983 по 29.11.1985, до страхового стажу роботи період роботи з 28.08.2019 по 20.03.2020 у ТОВ ОП «шахта ім. Св. Матрони Московської» у якості сторожа та до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі відповідно ПКМУ № 202 період роботи з 09.11.2021 по 31.12.2022 у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» в якості електрослюсаря підземного 4 розряду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах до розрахунку стажу не зараховані певні періоди трудової діяльності. Позивач зазначає, що ним надано необхідні документи, які підтверджують не зарахований стаж. Внаслідок наведеного позивач недотримує пенсійні виплати, в зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою від 17 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що пенсійна справа позивача опрацьовувалась за принципом екстериторіальності спеціалістом Пенсійного фонду України в Київській області та перевірялася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

За результатами розгляду заяви позивача від 19.05.2024, згідно наданих документів та індивідуальних відомостей, страховий стаж позивача станом на дату звернення становить 20 років 01 місяць 26 днів.

Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 12 років 11 місяців 15 днів, у тому числі: навчання за фахом - 2 роки 11 місяців 16 днів, військова служба - 02 роки 00 місяців 20 днів, Список № 1 00 років 01 місяць 23 дні, підземні роботи за Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» - 07 років 09 місяців 16 днів.

Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV з 19.05.2024, проте до страхового стажу не враховано період роботи на підприємстві ТОВ ОП «Шахта ім. Св. Матрони Московської» (ЄДРПОУ 36182252) з 28.08.2019 по 20.03.2020 та на підприємстві ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» (ЄДРПОУ 33839013) з 01.01.2022 по 19.05.2024, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Тому, відповідно до наведених норм, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи обставини здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 , згідно з копією паспорта позивача серії НОМЕР_2 .

Згідно з наявним в матеріалах справи протоколом розрахунку пенсії від 27.05.2024, відповідно до рішення 051330003731 від 28.05.2024 за результатом розгляду заяви від 19.05.2024 та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області Лахтунову С.В. (61 р 6 м 16 д) призначено пенсію за віком (код 103), умови призначення ЗУ № 1058-IV, прик.полож., п.2 ч.1 ЗУ № 1788, ст.13, а (робота за Списком № 1), працює.

Страховий стаж позивача становить 20 років 01 місяць 26 днів.

Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 12 років 11 місяців 15 днів.

Згідно з наданим відповідачем розрахунком відповідно до системи ППВП ПФУ від 26.06.2024 до пільгового стажу позивача враховані періоди:

навчання з 01.09.1978 по 16.08.1981 в професійно-технічному училищі № 89 м. Артемово Донецької області,

проходження строкової військової служби з 10.11.1983 по 29.11.1985;

роботи з 09.11.2021 по 31.12.2021 за Списком № 1 без зарахування відповідно до Постанови № 202.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 21.08.1981 ОСОБА_1 працював у спірні періоди:

з 28.08.2019 по 20.03.2020 у ТОВ ОП «Шахта ім. Св. Матрони Московської» у якості сторожа (записи №№ 10-11);

з 09.11.2021 у ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» в якості електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем в шахті (запис № 14). Запис про звільнення відсутній.

Записи виконані належним чином, містять печатки та підписи відповідальних осіб.

Позивачем надані довідка на підтвердження пільгового характеру роботи № 6/101 від 26.04.2024 ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля», про роботу з 09.11.2021 по 12.11.2021 навчання в учбовому пункті на гірничому виробництві з повним робочим днем в шахті відповідно до Списку № 1, розділу 1 підрозділу 1 та з 13.11.2021 по дату видачі електрослюсарем підземним дільниці ЕМС, код КП 33839013, Постанова КМУ № 461 від 24.06.2016. Всього за період з 09.11.2021 по 26.04.2024 - 2 роки 05 місяців 17 днів.

На підставі наданих доказів позивач вважає дії відповідача протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд зазначає, що відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Стосовно правового регулювання спірних відносин суд вказує, що абзацом першим частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку: чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Аналогічні приписи містив і пункт а частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 в редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020у справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Відповідно до положень статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам….

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-ІV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Згідно з підпунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграф б цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Стосовно не врахування періодів роботи в зв`язку з відсутню відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 вказаного Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм суд дійшов висновку, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Отже, відсутність відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію за ці періоди, а саме з 28.08.2019 по 20.03.2020 та з 01.01.2022 по 19.05.2024.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначені пенсії позивача періоду його роботи.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17 та, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає застосуванню при розгляді цієї справі.

Отже, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, в котрій записи про прийняття та звільнення з роботи позивача посвідчено печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, до страхового стажу позивача підлягає зарахуванню період роботи на підприємстві ТОВ ОП «Шахта ім. Св. Матрони Московської» (ЄДРПОУ 36182252) з 28.08.2019 по 20.03.2020 та на підприємстві ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» (ЄДРПОУ 33839013) з 01.01.2022 по 19.05.2024.

Водночас, суд приймає до уваги факт знаходження підприємства ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» в зоні активних бойових дій та відсутність запису про характер роботи позивача в цих обставинах після 26.04.2024, про що зазначено в виданій довідці на підтвердження пільгового характеру роботи № 6/101 від 26.04.2024.

Враховуючи вказані обставини, до пільгового стажу підлягає зарахуванню період роботи з 01.01.2022 по 26.04.2024.

Позивачем надані довідка ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля», про роботу з 09.11.2021 по 12.11.2021 навчання в учбовому пункті на гірничому виробництві з повним робочим днем в шахті відповідно до Списку № 1, розділу 1 підрозділу 1 та з 13.11.2021 по дату видачі електрослюсарем підземним дільниці ЕМС, код КП 33839013, Постанова КМУ № 461 від 24.06.2016. Всього за період з 09.11.2021 по - 2 роки 05 місяців 17 днів.

Суд також зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232- XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною шостою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за контрактом осіб рядового складу.

Відповідно до статей 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932- XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932- XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Гарантії соціального захисту учня, слухача та випускника професійно-технічного навчального закладу визначені статтею 38 Закону України від 10.02.1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі Закон № 103/98-ВР).

Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно з матеріалами справи до пільгового стажу позивача включений період навчання з 01.09.1978 по 16.08.1981 в професійно-технічному училищі № 89 м. Артемово Донецької області та період проходження ним військової строкової служби з 10.11.1983 по 29.11.1985

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».

Розділом 1 Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт цього Списку передбачено, що правом на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджувальних шахт для видобутку вугілля.

Частиною 5 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», унормовано, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої та третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

При цьому частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» унормовано, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

З врахуванням обставин справи та віку позивача, періоди його роботи визначені як робота передбачена Списком № 1 та Постановою № 202 є аналогічними та підлягають взаємному зарахуванню. Тому суд не вбачає правових підстав для виокремлення конкретного періоду роботи позивача саме відповідно до Постанови КМ України № 202, як вимагає позивач.

Стосовно посилання відповідача щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи (рішення), які підтверджують цей факт.

Відповідно до матеріалів справи пенсійна справа позивача знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Отже на теперішній час порушення прав та законних інтересів позивача у спірних правовідносинах з не зарахуванням спірного стажу відбувається саме відповідачем.

Щодо способу захисту порушених прав позивача суд вказує, що згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина 4).

З урахуванням наведеного, оцінюючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу період роботи з 28.08.2019 по 20.03.2020 у ТОВ ОП «шахта ім. Св. Матрони Московської» та до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.01.2022 по 26.04.2024 у ВП шахта "Центральна" ДП «Торецьквугілля».

За приписами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн, вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.05.2024, з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу період роботи з 28.08.2019 по 20.03.2020 у ТОВ ОП «шахта ім. Св. Матрони Московської» та до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.01.2022 по 26.04.2024 у ВП шахта "Центральна" ДП «Торецьквугілля».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/) відповідно до наявних умов електропостачання та функціонування програмного забезпечення через обставини збройної агресії проти України.

Суддя Г.А. Чекменьов