Рішення

від 16.10.2024 по справі 200/4045/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 року Справа№200/4045/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Аляб`єва І.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

18.06.2024 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, у якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо не наданні ОСОБА_1 , складової частини заробітної плати у вигляді грошової допомоги до частини щорічної основної відпустки за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024, тривалістю 14 календарних днів, з 01.05.2024 по 14.05.2024, у розмірі 14378,32 грн. на підставі її заяви, та стягнути зі Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на її користь складову частину заробітної плати у вигляді грошової допомоги до щорічної основної відпустки в сумі 14 378,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.04.2024 написала заяву про надання грошової допомоги до щорічної основної відпустки відповідно до частини 1 статті 57 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, та направила її на розгляд в СЕД «Мегапоіс», але заяву позивачки не погодили, тобто у наданні матеріальної допомоги позивачці було відмовлено.

Наказом від 19.04.2024 року № 44/СХ-В позивачці була надана частина щорічної основної відпустки за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024, тривалістю 14 календарних днів з 01.05.2024 по 14.05.2024, без виплати матеріальної допомоги.

Таким чином, протиправна бездіяльність відповідача полягає в тому, що при наданні частини щорічної основної відпустки за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024, тривалістю 14 календарних днів, їй не була надана на підставі її заяви грошова допомога до щорічної основної відпустки у розмірі 14378,32 грн. (посадовий оклад 13633 грн. + надбавка за вислугу років 545,32 грн. + надбавка за ранг 200 грн.), чим порушено її права, визначені статтею 57 Закону України "Про державну службу" та пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Ухвалою суду від 21.06.2024 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувано Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці: наказ про прийняття на роботу; графік відпусток на 2023 2024 рік; заяву ОСОБА_1 про надання відпусток на період 01.05.2024 по 14.05.2024; заяву ОСОБА_1 про надання грошової допомоги до щорічної основної відпустки; всі інші, наявні у відповідача докази, що стосуються предмету спору.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає, що у випадку поділу щорічної основної відпустки на частини грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати виплачується за заявою працівника один раз на рік при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки, незалежно від кількості днів такої відпустки.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 15.06.2023 та службової записки начальника відділу аналітичного забезпечення та контролю діяльності управління інспекційної діяльності у Донецькій області від 15.06.2023 №СП-СХ/4.10/2625-23 про надання грошової допомоги видано наказ Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 19.06.2023 № 274/СХ-К «Про виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки».

Звертає увагу суду, що на період роботи за який сплачувалась грошова допомога до щорічної основної відпустки, а саме: грошова допомога надавалась ОСОБА_1 до основної щорічної відпустки тривалістю 1 календарний день 17.07.2023 за період роботи з 05.01.2023 по 04.01.2024, у розмірі середньомісячної заробітної плати, відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу».

У листі Міністерства фінансів України від 16.11.2023 № 08040-11-3/31395 «Про відпустки» зазначено, що «з метою ефективного та раціонального використання бюджетних коштів на оплату праці працівників державних органів, а також зважаючи на те, що компенсаційні виплати є додатковим навантаженням на фонд оплати праці, звертаємо увагу керівників органів на обов`язкове виконання норм чинного законодавства в частині використання працівниками протягом року всіх днів щорічних відпусток (як основної, так і додаткової), на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік».

На виконання статті 79 Кодексу законів про працю України, статей 57, 58 Закону №889-VIII, статті 10 Закону № 504/96-ВР та з метою раціонального використання робочого часу та відпочинку працівниками Міжрегіонального управління наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 07.12.2023 № 122/СХ-АГ затверджено графік відпусток працівників Міжрегіонального управління на 2024 рік.

Згідно витягу з графіку відпусток працівників Міжрегіонального управління на 2024 рік ОСОБА_1 основну щорічну відпустку було поділено на 2 періоди: з 01.05.2024 по 14.05.2024 тривалістю 14 календарних днів, з 15.07.2024 по 30.07.2024 тривалістю 16 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги до основної щорічної відпустки.

16.04.2024 ОСОБА_1 направлено повідомлення № 52 про надання відпустки, а саме про те, що частина щорічної основної відпустки тривалість 14 календарних днів за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024 буде надана з 01.05.2024 по 14.05.2024. З повідомленням про надання відпустки від 16.04.2024 № 52 ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис, проставлений власноруч. На підставі вищезазначеного Міжрегіональним управлінням видано наказ від 19.04.2024 № 44/СХ-В «Про надання відпустки». Таким чином, ОСОБА_1 надано частину щорічної основної відпустки тривалість 14 календарних днів з 01 травня по 14 травня 2024 року, за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024.

Заява ОСОБА_1 про надання грошової допомоги до щорічної основної відпустки, була відхилена у зв`язку з тим, що виплата матеріальної допомоги за вказаний період роботи у заяві ОСОБА_1 , а саме за період роботи з 05.01.2023 по 04.01.2024, вже була сплачена у 2023 році.

Так як, матеріальна допомога до частини щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2023 по 04.01.2024 позивачу була сплачена у 2023 році, надання матеріальної допомоги до основної щорічної відпустки було заплановано у липні 2024 році за робочий рік з 05.01.2024 по 04.01.2025, про що зазначено у графіку відпусток працівників Міжрегіонального управління на 2024 рік, заперечень щодо сплати матеріальної допомоги саме у липні 2024 року за робочий рік з 05.01.2024 по 04.01.2025 були відсутні.

В листі Міністерства соціальної політики України «Щодо грошової допомоги «на оздоровлення» держслужбовцям у разі поділу щорічної основної відпустки на частини» від 19 вересня 2017 р. № 2416/0/101-17 наголошено про те, що під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога для оздоровлення, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік.

Акцент Міністерства соціальної політики України на відповідний робочий рік дає підстави вважати, що якщо за погодженням між держслужбовцем і його керівником щорічна основна відпустка за робочий рік розділена на частини і при наданні однієї з частин вже виплачена грошова допомога в одному календарному році, то для виплати такої допомоги при наданні інших частин відпустки за цей же робочий рік немає підстав як у поточному календарному році, так і в наступному.

Надання щорічної основної відпустки прив`язане до робочого року, який індивідуальний для кожного державного службовця і залежить від початку несення держслужби в конкретному державному органі.

Основна щорічна відпустка ОСОБА_1 за період роботи з 05.01.2023 по 04.01.2024 була поділена на частини. Частину щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2023 по 04.01.2024 тривалістю 1 календарний день позивачу було надано 17.07.2023, за цей же період була надана грошова допомога до щорічної основної відпустки. Щоб отримати грошову допомогу у 2024 році, позивачу потрібно скористатись щорічною основною відпусткою або його частиною за наступний робочий рік, як і було заплановано графіком відпусток працівників Міжрегіонального управління на 2024 рік та до якого у позивача не було заперечень. Тобто, позивачем реалізоване право як працівника на отримання допомоги на оздоровлення, яка є гарантованою державою виплатою один раз на рік під час надання щорічної відпустки за відповідний робочий рік.

Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивачем надано відповідь на відзив в якому зазначено, що доводи наведені у відзиві на позовну заяву є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Відмова, що надання матеріальної допомоги з підстави, що це не передбачено графіком відпусток є безпідставною, оскільки графік відпусток не регулює надання матеріальної допомоги. Графік відпусток - це локальний нормативний акт Роботодавця, який належить до організаційно-розпорядчої документації. Графік відпусток визначає черговість надання оплачуваних відпусток у календарному році, але жодним чином не регулює порядок та черговість надання матеріальної допомоги.

Згідно п. 12 Прикінцевих положень Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», виплата держслужбовцю грошової допомоги до щорічної відпустки проводиться у розмірі посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг, станом на останній день місяця, що передує першому дню щорічної відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Крім того, наказом № 272/СХ-К від 21.05.2024 позивачку було звільнено 27.05.2024 з посади головного спеціаліста відділу аналітичного забезпечення та контролю діяльності управління інспекційної діяльності у Донецькій області, за ініціативою суб`єкта призначення, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», на підставі Попередження про наступне звільнення від 19.04.2024 № 68 та виплачено грошову компенсацію за невикористані 41 календарний день щорічної та додаткової соціальної відпустки відповідно до статті 83 Кодексу законів про працю України, в тому числі: право на які було набуто станом на 31.12.2023: - 4 календарних дні щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2022 по 04.01.2023; 15 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2023 по 04.01.2024; право на які було набуто у період з 01.01.2024 по 27.05.2024: 12 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2024 по 27.05.2024; - 10 календарних днів щорічної соціальної відпустки за 2024 рік, як одному із батьків, які мають двох дітей віком до 15 років.

Тобто, володіючи інформацією про майбутнє скорочення позивача та відмовляючи в наданні матеріальної допомоги до частини щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів з 01.05.2024 по 14.05.2024, відповідач умисно позбавив позивачку права на отримання матеріальної допомоги в 2024 році, яка передбачена статтею 57 Закону України "Про державну службу".

Представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив Графік відпусток розробляється щороку на наступний календарний рік. Це не лише обов`язковий організаційний документ, а й зручний інструмент планування. Чинне законодавство не пропонує типової форми для затвердження графіка відпусток. Тож роботодавець може розробити його самостійно, керуючись загальними правилами діловодства. Таким чином, при розробленні графіку відпусток працівників Міжрегіонального управління, роботодавець вважає доцільним включити до такого графіку відпусток графу «Матеріальна допомога», де зазначається до якої частини основної щорічної відпустки є підстави для сплати грошової допомоги.

Включення такої графи до графіку відпусток визначає не черговість надання матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам, а визначає до якої з частин щорічної основної відпустки наявні підстави для виплати грошової допомоги. Це потрібно ще й для виключення випадків подвійної сплати грошової допомоги до основної щорічної відпустки за один і той же робочий рік. Тільки з цієї причини позивачу було відхилено у погодженні заяви про надання матеріальної допомоги до частини основної щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів з 01 травня по 14 травня 2024 року, за період роботи з 05.01.2023 по 04.01.2024 та у підставі такої відмови зазначено «не передбачено графіком відпусток», тому що графа «Матеріальна допомога» міститься у графіку відпусток працівників Міжрегіонального управління не для визначення черговості надання грошової допомоги, а для зазначення наявності підстав для виплати такої допомоги до тієї чи іншої частини щорічної основної відпустки.

У 2024 році ОСОБА_1 основну щорічну відпустку було поділено на 2 періоди: з 01.05.2024 по 14.05.2024 (за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024) тривалістю 14 календарних днів, з 15.07.2024 по 30.07.2024 (за робочий рік з 05.01.2024 по 04.01.2025) тривалістю 16 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги до основної щорічної відпустки.

Відсутність зазначення про грошову допомогу у графі «Матеріальна допомога» графіка відпусток працівників Міжрегіонального управління на 2024 до частини основної щорічної відпустки з 01.05.2024 по 14.05.2024 за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024 вказує на те, що підстав для виплати грошової допомоги ОСОБА_1 у травні місяці не було у зв`язку зі сплатою такої грошової допомоги за відповідний робочий рік у 2023 році.

Наявність зазначення про грошову допомогу у графі «Матеріальна допомога» графіка відпусток працівників Міжрегіонального управління на 2024 до частини основної щорічної відпустки з 15.07.2024 по 30.07.2024 за робочий рік з 05.01.2024 по 04.01.2025 вказує про наявність підстав для сплати грошової допомоги до частини щорічної основної відпустки.

Листом Міністерства соціальної політики України «Щодо грошової допомоги «на оздоровлення» держслужбовцям у разі поділу щорічної основної відпустки на частини» від 19 вересня 2017 р. № 2416/0/101-17 роз`яснено, що під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога для оздоровлення, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік. У випадку поділу щорічної відпустки на частини допомога для оздоровлення може виплачуватися працівникові один раз при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки за заявою працівника. Грошову допомогу не можна ділити на частини, і вона виплачується один раз на рік однією сумою під час надання будь-якої з частин щорічної відпустки.

Щодо твердження позивача про те, що відповідач умисно позбавив її права на отримання матеріальної допомоги в 2024 році, яка передбачена статтею 57 Закону України "Про державну службу" Міжрегіональне управління пояснює наступне. Для отримання ОСОБА_1 матеріальної допомоги до частини щорічної основної відпустки у 2024 році, позивачу необхідно було написати та направити на розгляд заяву про надання частини щорічної основної відпустки за робочий рік з 05.01.2024 по 04.01.2025 року, тривалість якої визначалась би пропорційно до відпрацьованого часу, а також заяву про надання матеріальної допомоги до частини щорічної основної відпустки за робочий рік з 05.01.2024 по 04.01.2025 року.

Від ОСОБА_1 до Міжрегіонального управління таких заяв не надходило, тому твердження позивача, що відповідач умисно позбавив її права на отримання матеріальної допомоги в 2024 році, яка передбачена статтею 57 Закону України "Про державну службу» є хибним.

Наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 21.05.2024 № 272/СХ-К ОСОБА_1 звільнено з 27 травня 2024 року з посади головного спеціаліста відділу аналітичного забезпечення та контролю діяльності управління інспекційної діяльності у Донецькій області, за ініціативою суб`єкта призначення, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», на підставі Попередження про наступне звільнення від 19 квітня 2024 року № 68.

ОСОБА_1 сплачено грошову компенсацію за невикористані 41 календарний день щорічної та додаткової соціальної відпустки відповідно до статті 83 Кодексу законів про працю України, в тому числі, зокрема, 12 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2024 по 27.05.2024, право на які було набуто у період з 01.01.2024 по 27.05.2024.

Таким чином, у разі надходження від ОСОБА_1 заяви на використання хоча б одного з дванадцяти календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2024 по 27.05.2024 та заяви про надання матеріальної допомоги за відповідний робочий рік, у позивача були б всі підстави для отримання такої грошової допомоги.

Так, як ОСОБА_1 перед звільненням не бажала використати частину щорічної осоновної відпустки за робочий рік з 05.01.2024 по 27.05.2024, а бажала отримати грошову компенсацію за цей період, то й підстав для отримання матеріальної допомоги у 2024 році у неї не було.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 04.01.2021 № 26-к ОСОБА_1 призначено з 05.01.2021 на посаду старшого інспектора відділу контролю північного напрямку управління з питань праці.

Наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 02.07.2021 № 598-к ОСОБА_1 з 09.07.2021 призначено на посаду головного державного інспектора відділу контролю північного напрямку управління з питань праці.

У зв`язку з введенням в дію з 01.12.2022 нової структури Міжрегіонального управління відповідно наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 28.11.2022 № 405-к « Про переведення державних службовців» ОСОБА_1 була переведена на посаду головного спеціаліста відділу аналітичного забезпечення та контролю діяльності управління інспекційної діяльності у Донецькій області з 01.12.2022, що підтверджено витягом з наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 28.11.2022 № 405-к.

Міжрегіонального управління наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 01.12.2022 № 50/СХ-АГ затверджено графік відпусток працівників Міжрегіонального управління на 2023 рік.

Згідно витягу з графіку відпусток працівників Міжрегіонального управління на 2023 рік ОСОБА_1 основну щорічну відпустку було поділено на 2 періоди: з 03.07.2023 по 17.07.2023 тривалістю 15 календарних днів та з 02.10.2023 по 16.10.2023 тривалістю 15 календарних днів.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 15.06.2023 та службової записки начальника відділу аналітичного забезпечення та контролю діяльності управління інспекційної діяльності у Донецькій області від 15.06.2023 №СП-СХ/4.10/2625-23 про надання грошової допомоги видано наказ Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 19.06.2023 № 274/СХ-К «Про виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки»

Згідно витягу з графіку відпусток працівників Міжрегіонального управління на 2024 рік ОСОБА_1 основну щорічну відпустку було поділено на 2 періоди: з 01.05.2024 по 14.05.2024 тривалістю 14 календарних днів, з 15.07.2024 по 30.07.2024 тривалістю 16 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги до основної щорічної відпустки.

16.04.2024 ОСОБА_1 направлено повідомлення № 52 про надання відпустки, а саме про те, що частина щорічної основної відпустки тривалість 14 календарних днів за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024 буде надана з 01.05.2024 по 14.05.2024.

Наказом від 19.04.2024 року № 44/СХ-В позивачці була надана частина щорічної основної відпустки за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024, тривалістю 14 календарних днів з 01.05.2024 по 14.05.2024, на підставі графіка відпусток працівників Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на 2024 рік, повідомлення про відпустку від 16.04.2024 № 52 (без виплати матеріальної допомоги).

15.06.2023 ОСОБА_1 направлено повідомлення № 212 про надання відпустки, а саме: частини щорічної основної відпустки тривалість 14 календарних днів за робочий рік з 05.01.2022 по 04.01.2023 рік та частини щорічної основної відпустки тривалість 1 календарний день за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024 рік.

Наказом № 272/СХ-К від 21.05.2024 позивачку було звільнено 27.05.2024 з посади головного спеціаліста відділу аналітичного забезпечення та контролю діяльності управління інспекційної діяльності у Донецькій області, за ініціативою суб`єкта призначення, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», на підставі Попередження про наступне звільнення від 19.04.2024 № 68 та виплачено грошову компенсацію за невикористані 41 календарний день щорічної та додаткової соціальної відпустки відповідно до статті 83 Кодексу законів про працю України, в тому числі: право на які було набуто станом на 31.12.2023: - 4 календарних дні щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2022 по 04.01.2023; 15 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2023 по 04.01.2024; право на які було набуто у період з 01.01.2024 по 27.05.2024: 12 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2024 по 27.05.2024; - 10 календарних днів щорічної соціальної відпустки за 2024 рік, як одному із батьків, які мають двох дітей віком до 15 років.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 45 Конституції України встановлено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIIІ (далі по тексту - Закон №889-VIIІ) державний службовець має право на: належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення; оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення); відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону.

Відповідно до статті 57 Закону №889-VIIІ державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Частиною першою статті 58 Закону №889-VIIІ передбачено, що за кожний рік державної служби після досягнення п`ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

Статтею 59 Закону №889-VIIІ встановлено, що щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

Згідно з частинами четвертою - шостою статті 79 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України) черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Державні гарантії права на відпустки працівників, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи визначає Закон України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР (далі по тексту - Закон України "Про відпустки"), згідно з частиною першою статті 2 якого право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).

Частиною першою статті 6 Закону України "Про відпустки" передбачено, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Про прив`язку такої відпустки до робочого року законодавець веде мову також у частині другій статті 12 цього Закону.

Так, відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону №504/96-ВР щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Наведене кореспондується з частинами шостою, сьомою статті 79 Кодексу законів про працю України.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що державний службовець має право на щорічну основну та додаткову (за стаж) відпустки, які надаються йому у порядку черговості надання відпусток, яка визначається графіком, що затверджується роботодавцем.

При цьому, підстава виникнення права на отримання грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати до щорічної відпустки пов`язана із настанням факту відпрацьованого робочого року.

Порядок надання щорічних відпусток, який визначений нормами статті 10 Закону України "Про відпустки", також передбачає правило, що відпустка надається з прив`язкою до відповідного робочого року, відпрацьованого особою. Частиною дев`ятою вказаної статті також встановлено, що щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

У постанові від 23 лютого 2021 року у справі № П/811/1858/16 Верховний Суд дійшов висновків, що під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за відповідний робочий рік. Згідно з положеннями статті 57 Закону №889-VIIІ підставою для виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати під час отримання щорічної відпустки визначено саме факт отримання працівником такої щорічної основної відпустки за відповідний рік. Чинні положення законодавства не пов`язують виплату такої грошової допомоги з тривалістю отриманої державним службовцем частини щорічної відпустки та не встановлюють заборону виплати вказаної допомоги під час отримання працівником відпустки тривалістю менше 14 календарних днів. Отже, у випадку поділу щорічної основної відпустки на частини грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати виплачується за заявою працівника один раз на рік при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки незалежно від кількості днів такої відпустки.

З аналізу вищенаведеного випливає, що підстава виникнення у державного службовця права на отримання грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати пов`язана із настанням факту відпрацьованого робочого року.

У той же час, відпрацьований робочий рік не завжди співпадає у часі з бюджетним (календарним) роком. Тому один відпрацьований робочий рік може припадати на два бюджетні (календарні) роки.

Закон не ототожнює робочий рік з бюджетним роком і не ставить реалізацію права державного службовця на отримання грошової допомоги до щорічної відпустки у залежність від спливу бюджетного року.

Приписи статей 45 Конституції України, статті 57 Закону №889-VIIІ й субсидіарне застосування положень Кодексу законів про працю України та законодавства про відпустки у їхньому системному взаємозв`язку свідчать про те, що допомога до щорічної допомоги є елементом гарантій державного службовця на відпочинок та належного матеріального забезпечення.

Водночас право особи на відпочинок у формі щорічної основної відпустки є невідчужуваним та імперативно забезпечується відповідними правовими гарантіями обов`язковості надання відпустки або, у виняткових випадках, її грошовою компенсацією у встановленому законодавством порядку.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 75 Кодексу законів про працю України та частиною першою статті 6 Закону України Про відпустки, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Порядок надання щорічних відпусток, який визначений нормами статті 10 Закону України Про відпустки, також передбачає правило, що відпустка надається з прив`язкою до відповідного робочого року, відпрацьованого особою. Частиною десятою вказаної статті також встановлено, що щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

З моменту виникнення в особи права на щорічну основну відпустку за відпрацьований робочий рік, з урахуванням положень статті 10 Закону України Про відпустки, за змістом 57 Закону №889-VIIІ, у неї виникає право отримати таку відпустку, звернувшись до роботодавця, якому кореспондує безумовний обов`язок відповідно надати таку відпустку.

Також, тлумачення нормативного припису статті 57 Закону №889-VIIІ вказує на обов`язок забезпечити виплату разом із щорічною основною відпусткою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Наявність у державного службовця права на щорічну основну відпустку за відпрацьований рік, незалежно від порядку та строків його реалізації, передбачає обов`язкове надання йому грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати, незалежно від часу звернення із заявою про це.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2021 року у справі №П/811/1858/16 дійшов висновків, що згідно з положеннями статті 57 Закону №889-VIIІ підставою для виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати під час отримання щорічної відпустки визначено саме факт отримання працівником такої щорічної основної відпустки за відповідний рік. Чинні положення законодавства не пов`язують виплату такої грошової допомоги з тривалістю отриманої державним службовцем частини щорічної відпустки та не встановлюють заборону виплати вказаної допомоги під час отримання працівником відпустки тривалістю менше 14 календарних днів. Отже, у випадку поділу щорічної основної відпустки на частини грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати виплачується за заявою працівника один раз на рік при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки незалежно від кількості днів такої відпустки.

Крім цього, відповідно до листа Мінсоцполітики України №2416/0/101-17 від 19.09.2017 "Щодо грошової допомоги на оздоровлення", під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога для оздоровлення, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік. Грошову допомогу не можна ділити на частини, і вона виплачується один раз на рік однією сумою під час надання будь-якої з частин щорічної відпустки. Якщо працівник не використав минулорічну відпустку і, відповідно, йому не виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення, її можливо здійснювати, але тільки за рахунок економії фонду оплати праці та без утисків для інших працівників. Подією, у зв`язку з якою призначається матеріальна допомога на оздоровлення, є щорічна основна відпустка та підставою нарахування допомоги є заява та наказ.

Таким чином, матеріальна допомога для оздоровлення видається до відпустки або її частини незалежно від того, за який вона період. За своєю суттю матеріальна допомога прив`язана до бюджетного періоду, а не до конкретного періоду відпустки та така допомога за різні періоди (роки) роботи декілька разів протягом одного бюджетного року у кошторисі не передбачена, що свідчить про можливість її виплати до щорічної відпустки лише один раз на рік.

Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 04.03.2020 року у справі №813/2559/18.

У постанові від 06.06.2018 року у справі №824/360/16-а в частині, що стосується протиправної бездіяльності відповідача, що полягала у невиплаті позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що вказана виплата може мати місце виключно як результат розгляду відповідачем заяви позивача та по своїй суті є похідною дією після прийняття відповідного рішення з даного питання.

Наведене свідчить, що реалізація позивачем права на поділ відпустки на частини покладає на неї обов`язок повідомити роботодавця, до якого з періодів, в якому вона реалізує своє право на відпочинок, вона бажає отримати допомогу на оздоровлення. Відтак, питання про виплату грошової допомоги на оздоровлення повинно вирішуватися відповідачем лише за заявою позивача одночасно з проханням надати відпустку. Можливості отримати таку допомогу поза межами відпустки, як окрему виплату,законне передбачає.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 15.06.2023 та службової записки начальника відділу аналітичного забезпечення та контролю діяльності управління інспекційної діяльності у Донецькій області від 15.06.2023 №СП-СХ/4.10/2625-23 про надання грошової допомоги видано наказ Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 19.06.2023 № 274/СХ-К «Про виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки».

Тобто, за 2023 рік позивачкою отримано грошову допомогу до щорічної основної відпустки.

Наказом від 19.04.2024 року № 44/СХ-В позивачці була надана частина щорічної основної відпустки за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024, тривалістю 14 календарних днів з 01.05.2024 по 14.05.2024, без виплати матеріальної допомоги.

18.04.2024 позивачка написала заяву про надання грошової допомоги до щорічної основної відпустки відповідно до частини 1 статті 57 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Відповідачем відмовлено в наданні матеріальної допомоги позивачці до частини щорічної основної відпустки за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024, тривалістю 14 календарних днів з 01.05.2024 по 14.05.2024.

Таким, чином у 2024 бюджетному році позивачка не отримувала грошову допомогу до щорічної основної відпустки.

Вирішуючи справу, суд враховує, що позивач внаслідок свого звільнення у 2024 році не набула права на повний розмір щорічної основної відпустки за період роботи з 05.01.2024.

Оскільки право на отримання матеріальної допомоги пов`язано із отриманням права на щорічну основну відпустку, суд вважає, що розмір допомоги має бути пропорційним розміру відпустки на яку позивач отримала право.

Вказаний висновок не суперечить вищенаведним позиціям Верховного Суду щодо можливості отримання допомоги безвідносно кількості днів відпустки, оскільки у спірному випадку позивач звільнилася та її право на відпустку обмежується кількістю відпрацьованих днів відповідного року.

Згідно положень частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивачки необхідно змінити спосіб захисту порушеного права та задовольнити позов частково - шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до частини щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів з 01.05.2024 по 14.05.2024 у розмірі, пропорційному розміру щорічної основної відпустки, набутої ОСОБА_1 за період роботи з 05.01.2024.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога в частині зобов`язання відповідача виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення, відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо ненадання ОСОБА_1 грошової допомоги до частини щорічної основної відпустки за робочий рік з 05.01.2023 по 04.01.2024, тривалістю 14 календарних днів, з 01.05.2024 по 14.05.2024.

Зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (85302, Донецька обл., м.Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82, код ЄДРПОУ 43866127) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу до частини щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів з 01.05.2024 по 14.05.2024 у розмірі, пропорційному розміру щорічної основної відпустки, набутої ОСОБА_1 за період роботи з 05.01.2024.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 16.10.2024 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв