Рішення

від 14.10.2024 по справі 240/14916/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/14916/24

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" до Головного управління ДПС у Житомирській області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 04 липня 2024 року № 11357796/40810836 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31 березня 2024 року № 3 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену позивачем податкову накладну від 31 березня 2024 року № 3 датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатом здійснення господарської операції щодо передання міні-екскаватора гусеничного в оренду, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН) податкову накладну. Проте податковим органом реєстрацію податкової накладної зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН. Позивач надав пояснення та копії документів, що підтверджують інформацію, що міститься у податковій накладній, однак відповідачем скеровано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. При цьому, в графі "Додаткова інформація" вказано про необхідність надання пояснень щодо відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об`ємів реалізації. У відповідь на це повідомлення позивачем було подано разом з повідомленням додаткові пояснення щодо запитуваної інформації, у яких зазначалось про те, що єдиною діяльністю натепер є здача в оренду транспортних засобів та устаткування й це контролює директор, яка працює на безоплатній основі, оскільки є єдиним засновником, позивач не потребує штатних працівників. Однак, відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав "ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній". При цьому в графі "Додаткова інформація" жодних документів, яких не було надано платником, не конкретизовано.

Оскільки спірне рішення не містить чіткого визначення підстав його прийняття, як і мотивів врахування чи відхилення наданих позивачем пояснень і документів, оскаржуваний індивідуальний акт позивач вважає протиправним.

Ухвалою cуду від 14 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провадити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22 серпня 2024 року Державна податкова служба України подала відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів наполягає на тому, що податковим органом було дотримано вимоги законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки зміст квитанції містить чіткі підстави зупинення. При цьому зауважує на тому, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки як у Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (надалі - Порядок № 520), так і у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (надалі Порядок № 1165), зазначено не вичерпний перелік документів, а вжито сполучник "може включати", що свідчить про наявність у платника податків права підтвердити правомірність та обґрунтованість господарської операції, податкову накладну щодо якої направлено на реєстрацію, усіма наявними в нього первинними документами у разі фактичного здійснення господарської операції. Наполягає, що саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для цілей реєстрації податкових накладних, а не податковий орган, який інформацією щодо документів, оформлення якими супроводжується операція платника, не володіє, що не дозволяє деталізувати перелік необхідних документів. При цьому податковий орган проставленням відповідної позначки визначає групу документів, що є достатнім, як стверджує відповідач, для розуміння необхідного документального підтвердження.

Оскільки, як зазначає податковий орган, позивач не посилався на незрозумілість вимог рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема й в частині необхідних для подання документів задля забезпечення реєстрації податкової накладної, ДПС вважає, що спірні правовідносини підлягають дослідженню виключно у площині та межах відмови податковим органом в реєстрації спірної податкової накладної. Рішення ж про зупинення реєстрації податкової накладної, як стверджує відповідач, може бути самостійним предметом оскарження у суді, заперечення щодо якого позивачем у позові не викладено.

Також стверджує про те, що на повідомлення контролюючого органу позивачем не було надано жодних пояснень, тож контролюючий орган не міг прийняти іншого рішення, аніж відмовити в реєстрації податкової накладної. Вважає, що зобов`язання в судовому порядку зареєструвати податкову накладну означатиме таку реєстрацію в обхід встановленого порядку, зокрема щодо перевірки достатнього документального підтвердження згідно з Порядком № 520.

22 серпня 2024 року через підсистему "Електронний суд" Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано відзив на позовну заяву з аналогічними доводами й змістом, а також клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

Розглянувши доводи та заперечення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

05 квітня 2024 року ТОВ "Володимирівка-С" подано на реєстрацію податкову накладну від 31 березня 2024 року № 3 на суму 5400 грн, в тому числі податку на додану вартість 900 грн, та отримано квитанцію від 05 квітня 2024 року, згідно з якою "Документ збережено. Реєстрація зупинена.".

З посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (надалі ПК України), Порядок № 1165 у квитанції зазначено про зупинення реєстрації податкової накладної у зв`язку з тим, що "Обсяг постачання товару/послуги 77.31 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).". Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

17 червня 2024 року ТОВ "Володимирівка-С" подало пояснення за № 2024/17-06 із зазначенням про додання копій документів, що більш детально розкривають зміст пояснень.

25 червня 2024 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області надіслано повідомлення № 11300567/40810836 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (Додаток 2 до Порядку № 520 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 липня 2023 року № 394).

Відповідно до вказаного повідомлення позивачу запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а саме: інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

При цьому, в графі "Додаткова інформація" вказано про необхідність надання пояснень щодо відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об`ємів реалізації.

01 липня 2024 рокуТОВ "Володимирівка-С" подано повідомлення № 2 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, до якого додано пояснення, що підтверджують відомості, відображені в податковій накладній.

04 липня 2024 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 11357796/40810836 у зв`язку з "ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податків".

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ "Володимирівка-С" подало до комісії центрального рівня скаргу від 08 липня 2024 року за вих. № 2024/08-07 на рішення комісії регіонального рівня від 04 липня 2024 року № 11357796/40810836.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 19 липня 2024 року № 45094/40810836/2 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін.

Підставою для відмови у задоволенні скарги зазначено: "ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Як встановлено у пункті 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначає Порядок № 1165.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 (у редакції на час подання податкової накладної на реєстрацію) автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в ЄРПН з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За правилами пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні, які подаються для реєстрації в ЄРПН, перевіряються щодо відповідності вказаним у цьому пункту ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в ЄРПН.

Відповідно до пункту 5 цього ж Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Як встановлено у пункті 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку № 520.

Так, додатком № 3 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого таким критерієм визначено "Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку".

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН. Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Як передбачено у пункті 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Так, висновки Верховного Суду у питанні застосування норм Порядку № 520 та Порядку № 1165 є сформованими і усталеними.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18 та від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

За результатом дослідження та аналізу доказів в матеріалах справи суд з`ясував, що 01 жовтня 2020 року позивачем (як орендодавцем) було укладено з ПП "Канон" (як орендарем) договір оренди транспортних засобів № 01/10-2020, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю в тимчасове платне володіння та користування міні-екскаватор гусеничний марки НQ 08, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТОЗ282АМ, державний номер НОМЕР_3 , а орендар - прийняти в тимчасове володіння та користування техніку орендодавця і сплачувати за неї орендну плату в розмірі 3654,00 грн на місяць, у тому числі ПДВ.

Приймання-передача транспортного засобу підтверджується актом приймання- передачі від 01 жовтня 2020 року до договору оренди транспортних засобів № 01/10-2020.

01 січня 2024 року між ТОВ "Володимирівка-С" (як орендодавцем) та ПП "Канон" (як орендарем) укладено додаткову угоду №1 до договору оренди від 01 жовтня 2020 року № 01/10-2020, згідно з якою внесено зміни до його пункту 1.2 й узгоджено, що місячна вартість за користування міні-екскаватором становить 4500,00 грн (без урахування ПДВ).

Надання міні-екскаватора в оренду й нарахування орендної плати за його користування підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 березня 2024 року № 9.

Орендна плата сплачена ПП "Канон" на підставі платіжної інструкції від 17 червня 2024 року № 405, що також підтверджено карткою рахунку 361 по взаємовідносинам ТОВ "Володимирівка-С" з ПП "Канон" в межах договору оренди від 01 жовтня 2020 року №01/10-2020 за період з 31 березня 2024 року по 17 червня 2024 року.

Міні-екскаватор гусеничний марки НQ 08, переданий в оренду ПП "Канон", належить ТОВ "Володимирівка-С" на праві власності та внесено в його статутний капітал, що підтверджується вантажно-митною декларацією від 03 липня 2020 року № UА100000/2020/872150, рішенням його одноособового учасника від 25 травня 2020 року № 12, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 20 серпня 2021 року.

Відповідні обставини викладено у наданих ТОВ "Володимирівка-С" поясненнях від 17 червня 2024 року за № 2024/17-06, у яких вказано про те, що документи, які розкривають детально зміст пояснень, додаються.

При цьому, у повідомленні (Додаток 2 до Порядку № 520) вказано про необхідність подання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а саме, інших документів, із зазначенням додаткової інформації: "пояснення щодо відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об`ємів реалізації".

На це повідомлення 01 липня 2024 року ТОВ "Володимирівка-С" подано повідомлення № 2 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з доданням пояснень від 27 червня 2024 року № 27/06/1-2024.

У цих поясненнях позивач зазначив про те, що на даний час єдиною діяльністю, що ним провадиться, є надання в оренду транспортних засобів та устаткування й це контролює директор, яка працює на безоплатній основі, у зв`язку із тим, що є єдиним засновником Товариства. З огляду на викладене, потреба в штатних працівниках відсутня.

За результатом оцінки доказів в матеріалах справи суд дійшов висновку, що наданий на виконання вимог Порядку № 520 обсяг документів на підтвердження інформації у податковій накладній від 31 березня 2024 року № 3 був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної.

Доводи відповідача про ненадання платником жодних документів не є обґрунтованими, позаяк платник разом з поясненнями від 17 червня 2024 року № 2024/17-06 надав документи на підтвердження операції щодо передання в оренду міні-екскаватора, а відповідач в оформленому в подальшому повідомленні щодо необхідності подання документів навпроти відмітки щодо "копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування" повідомив щодо необхідності подання інших документів, проставивши відповідну позначку, із зазначенням у графі "додаткова інформація" - "пояснення щодо відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об`ємів реалізації", що не дозволяє стверджувати про неподання платником разом із поясненнями від 17 червня 2024 року за вих. № 2024/17-06 договору оренди транспортних засобів від 01 жовтня 2020 року № 01/10-2020, акта приймання-передачі до договору від 01 жовтня 2020 року, додаткової угоди від 01 січня 2024 року № 1, акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 березня 2024 року № 9, платіжної інструкції від 17 червня 2024 року № 405, картки рахунку 361 по взаємовідносинам ТОВ "Володимирівка-С" з ПП "Канон" в межах договору оренди від 01 жовтня 2020 року № 01/10-2020 за період з 31 березня 2024 року по 17 червня 2024 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, рішення учасника ТОВ "Володимирівка-С" від 25 травня 2020 року № 12, ВМД від 03 липня 2020 року № UA100000/2020/872150.

Вирішуючи цей спір суд враховує те, що згідно з квитанцією від 05 квітня 2024 року позивачу пропонувалося подати "пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН".

Суд зауважує, що зазначення у квитанції такого формулювання щодо обсягу документів дає підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що не заперечується відповідачами, які у своїх відзивах й наголошували на тому, що податковий орган не в змозі визначити конкретний перелік необхідних для реєстрації податкової накладної документів, позаяк контролюючий орган не володіє інформацією які саме документи оформлялись сторонами господарської операції.

Суд погоджується з такими доводами, проте зазначає, що відсутність конкретного переліку запитуваних документів у подальшому виключає посилання податкового органу на їх неповноту та спростовує доводи про недостатність документів платника, ним поданих, та які платник вважав належними та достатніми для реєстрації податкової накладної.

При цьому суд відхиляє доводи відповідачів про те, що позивач фактично не згідний з рішенням щодо зупинення реєстрації податкової накладної, що, як наполягає податковий орган, має бути предметом самостійного оскарження.

За змістом заявлених вимог предметом оскарження у цій справі є рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 04 липня 2024 року № 11357796/40810836. Водночас, позивач не оскаржує рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 31 березня 2024 року № 3 як і не стверджує про його протиправність. Навпаки, позивач зазначає, що на виконання вимог щодо подання документів, зазначених у квитанції від 05 квітня 2024 року, задля забезпечення реєстрації ним було подано увесь пакет документів, які, на його переконання, є достатніми для підтвердження інформації, яка міститься у податковій накладній, а відтак і її реєстрації у встановленому порядку.

Повертаючись до питання конкретизації вимог запитуваних контролюючим органом документів для цілей реєстрації податкової накладної у цій справі, суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 21 березня 2024 року у справі № 400/3927/22 за подібних зі спірними правовідносин, згідно з якими "невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.".

Суд враховує, що у цій справі квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила переліку документів, які необхідно було подати для прийняття контролюючим органом рішення про її реєстрацію. При цьому слід врахувати те, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений у пункті 5 Порядку № 520, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Цей перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, тобто узгоджуватися з вимогами пункту 185.1 статті 185 ПК України.

Суд вважає спростованими доводи контролюючого органу й тим, що у графі "Додаткова інформація" оскаржуваного у цій справі рішення жодних документів, яких не надано платником, не вказано. Тож оскаржувана відмова містить лише загальне твердження, як-то "ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податків" без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачило для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, за умови подання платником вичерпного та належного пакету документів на підтвердження інформації у податковій накладній, рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

За встановлених обставин цієї справи, оскільки позивачем надано на підтвердження інформації у податковій накладній від 31 березня 2024 року № 3, належні та достатні документи для цілей реєстрації податкової накладної, доводи відповідачів про те, що вимога зобов`язального характеру щодо реєстрації податкової накладної заявлена позивачем в обхід встановленому порядку щодо формальної перевірки податковим органом відповідних документів, не видаються переконливими.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права як зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31 березня 2024 року № 3 датою її подання на реєстрацію узгоджується зі сталою позицією Верховного Суду у цій категорії спорів, яка викладена, зокрема, у постанові від 6 березня 2024 року у справі № 440/3706/23, як гарантія того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію в ЄРПН податкової накладної від 31 березня 2024 року № 3, разом з висновком суду щодо протиправності і скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 04 липня 2024 року № 11357796/40810836 зумовлює зобов`язання ДПС зареєструвати означену податкову накладну датою її подання.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові 18 квітня 2024 року у справі № 380/14551/23, які в силу норми частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають урахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку № 520 та Порядку № 1165, встановлені у цій справі обставини в комплексному аналізі з наявними у матеріалах справи доказами, підтверджують дотримання позивачем вимог податкового законодавства й надання достатніх документів для реєстрації податкової накладної, а відтак доводять обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Натомість відповідачі, всупереч положенням частини другої статті 77 КАС України не довели належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності спірного у цій справі індивідуального акта.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у сумі 2422,40 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (платіжна інструкція від 08 серпня 2024 року № 55).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, суд зазначає таке.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Згідно із частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із вимогами частини дев`ятої цієї ж статті при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах № 810/3806/18, № 810/2816/18, № 810/3806/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 810/1502/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу до позовної заяви додано: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15 липня 2024 року, додатка до договору про надання професійної правничої допомоги від 15 липня 2024 року, акта від 02 вересня 2024 року приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору від 15 липня 2024 року (детальний опис виконаних робіт) (наданих послуг).

За змістом пункту 1 договору про надання професійної правничої допомоги від 15 липня 2024 року, адвокат (Якухно Олександр Михайлович) зобов`язується здійснити представництво ТОВ "Володимирівка-С" та надати правничу допомогу, з-поміж іншого: готувати процесуальні та інші документи, подавати їх до суду як представник або передавати ТОВ "Володимирівка-С" для особистої подачі, здійснювати представництво (представляти), зокрема, в судах всіх інстанцій та юрисдикцій у справах, пов`язаних із оскарженням відмови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 04 липня 2024 року № 11357796/40810836 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31 березня 2024 року № 3.

Згідно з актом від 02 вересня 2024 року адвокатом у межах адміністративної справи надано послуги: вивчення та аналіз наданих документів для підготовки позовної заяви - 2 год., підготовка позовної заяви - 3 год., ознайомлення з відзивом та підготовка відповіді на відзив - 2 год. Оплата гонорару за виконані роботи (надані послуги) проводиться у фіксованому розмірі - 4000 грн.

З`ясовуючи обґрунтованість та співмірність заявлених до відшкодування витрат, суд, аналізуючи зміст наданих позивачу в суді послуг встановив, що фактично результатом представництва інтересів позивача у суді у цій справі стало складання адвокатом позовної заяви. Відповідь на відзив на позовну заяву, про що вказано у акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02 вересня 2024 року, до суду не подавалась.

Визначаючись у питанні щодо присудження судових витрат на правничу допомогу суд також враховує, що за умовами пункту 3 додатку до договору про надання професійної правничої допомоги від 15 липня 2024 року сторони погодили, що виплата гонорару (винагороди) здійснюється ТОВ "Володимирівка-С" протягом всього часу надання допомоги частками або одноразово, але у будь- якому разі не пізніше ніж через 5 робочих днів після ухвалення остаточного рішення у справі.

Отже, на момент звернення із відповідною заявою та ухвалення судового рішення у цій справі оплата послуг адвоката могла бути не проведена. Разом з тим суд враховує, що в силу частини сьомої статті 139 КАС України відшкодуванню підлягають витрати як ті, які сторона сплатила, так і ті, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості та співмірності зі складністю справи заявлених до відшкодування судових витрат на правничу допомогу суд також враховує заперечення Головного управління ДПС у Житомирській області щодо заявленого до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу у цій справі у заяві від 11 вересня 2024 року, яке стверджує про їх не співмірність зі складністю справи, яка є справою незначної складності, а також обсягу виконаної адвокатом роботи.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування суми коштів за критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, виходить з того, що ця справа відноситься до справ незначної складності та призначена до розгляду за правилами спрощеного провадження, розгляд справи проведено без участі сторін, стороною позивача подано лише позовну заяву, відповідь на відзив не подавалась.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на доводи відповідача із запереченнями їх розміру, та враховуючи те, що згідно з актом виконаних робіт адвокатом фактично надано: консультації та підготовка позовної заяви, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та співмірним зі складністю справи та обсягом наданої правничої допомоги й таким, що відповідатиме критерію розумності та реальності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 КАС України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" (вул. Житній Базар, буд. 8, м. Житомир, 10008, ЄДРПОУ 40810836) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, буд. 7, місто Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 04 липня 2024 року № 11357796/40810836 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31 березня 2024 року № 3.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" податкову накладну від 31 березня 2024 року № 3 датою її подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок витрат по сплаті судового збору та 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок витрат по сплаті судового збору та 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

14.10.24