Рішення

від 15.10.2024 по справі 260/3019/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Ужгород № 260/3019/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Автосервіс" до Львівської митниці про скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС Автосервіс" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, кв.50, код ЄДРПОУ 22088461) до Львівської митниці (79000, Львівська область, м, Львів вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДПОУ 43971343), яким просить суд: "1. Скасуватирішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100033/2 від 17.01.2024 року; 2. Визнати протиправною картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000086 від 17.01.2024 року та скасувати її.".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року позов задоволено.

03 жовтня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, відповідно до якої останній просив вирішити питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 7000 гривень.

Від відповідача до суду надійшли заперечення проти заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу. В яких зазначив, що розмір витрат не співмірний з обсягом наданих послуг, необґрунтований та взагалі безпідставний, тому просить відмовити у задоволенні заяви в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до вимог статті 252 частини 1 пункту 3 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення судом, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно статті 252 частини 3 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином із врахуванням законодавчо наданого права суду ухвалити додаткове рішення судом та у відповідності до статті 252 частини 3 КАС України, суд вважає за можливе розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні без участі учасників справи, оскільки такої необхідності не встановлено.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так, за наслідками дослідження матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що ухвалюючи рішення від 25 вересня 2024 року судом не було вирішено питання про судові витрати, у даній справі.

Відповідно до статті 132 частин 1 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судом встановлено, що відповідно до квитанції за № 326 від 24 квітня 2024 року, позивачем при зверненні до Закарпатського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір в сумі 6056 грн (а.с. 77).

Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як зазначалося вище при ухваленні рішення від 25 вересня 2024 року судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат щодо сплаченого заявником судового збору.

Оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду задоволено позов, то у відповідності до вимог статті 139 КАС України, понесені заявником за подання позову витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, суд вважає, що понесені заявником у даній справі судові витрати у вигляді сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 134 частини 1 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (стаття 134 частина 2 КАС України).

Відповідно до статті 134 частини 3 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із статтею 134 частиною 4 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до статті 134 частин 5-7 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 139 частиною 7 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "ДС Автосервіс" було надано: акт про виконання робіт № 10/с/2024 від 06 лютого 2024 року (а.с. 234); рахунок 10/с/2024 від 23 січня 2024 року (а.с. 234); платіжну інструкція про сплату витрат на правничу допомогу №75 від 23 січня 2024 року (а.с. 236).

З акту про виконання робіт №10/с/2024 від 06 лютого 2024 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС Автосервіс" оплатило адвокатському бюро "ЛИТВИН ТА ПАРТНЕРИ" кошти за надання професійної правової допомоги в загальній сумі 20000 грн, з яких: досудове врегулювання спору 13000 грн; послуги надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань 1500 грн; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру 2 000 грн.; вартість послуг пов`язаних з збором доказів 1000 грн; гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу 2000 грн; поштова кореспонденція 500 грн.

Однак, позивач просив не враховувати оплату за досудове врегулювання спору до відшкодування витрат на правничу допомогу, а відтак розмір витрат на правничу допомогу складає 7000 грн.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Дослідивши надані позивачем докази витрат на правничу допомогу адвоката суд дійшов до висновків, що такі є обґрунтованими та співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для позивача.

З огляду на вищевикладене, суд враховує, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката пов`язаною з складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) - справа відноситься до категорії незначної складності, враховує час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом позивачу послуг та виконаних робіт, ціну позову та значенням справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони.

У відповідності до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Принцип справедливості поширюється й на вирішення питання розподілу судових витрат.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, про стягнення із бюджетних асигнувань відповідача витрат на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 7000 грн, оскільки вважає її справедливою, достатньою, співмірною та пропорційною щодо предмету спору.

Керуючись статтями 132, 139, 242-246, 252 КАС України,

УХВАЛИВ:

Стягнути з Львівської митниці (79000, Львівська область, м, Львів вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Автосервіс" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, кв.50, код ЄДРПОУ 22088461) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість гривень) грн.

Стягнути з Львівської митниці (79000, Львівська область, м, Львів вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Автосервіс" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, кв.50, код ЄДРПОУ 22088461) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім гривень) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.Є. Гаврилко