Рішення

від 16.10.2024 по справі 280/6957/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2024 року Справа № 280/6957/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, бульвар Марії Примаченко, б. 3, ЄДРПОУ 37573438) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі позивач) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі відповідач), в якій позивач (з урахуванням уточнень) просить суд:

- визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради по не виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 , її неповнолітнім дітям: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 лютого 2023 року по 31 жовтня 2023 року включно протиправною та зобов`язати поновити та виплатити недоотриману допомогу на проживання внутрішньо перемішеним особам ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та її неповнолітнім дітям: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 лютого 2023 року по 31 жовтня 2023 року включно, тобто з часу повторного протиправного припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та до моменту вимушеного переїзду родини за кордон у розмірі 87000 грн. 00 коп. (вісімдесяти семи тисяч гривень 00 копійок).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що після зміни місця проживання внаслідок збройної агресії російської федерації та переїзду до міста Запоріжжя, позивачем через портал ДІЯ подано заяву про отримання статусу внутрішньо переміщеної особи (далі ВПО) та призначення відповідної допомоги на проживання для позивача та її дітей. Після взяття на облік позивач так і не отримала допомогу на проживання, у зв`язку з чим неодноразово зверталася до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, правонаступником якого є відповідач, стосовно виплати допомоги на проживання ВПО. Після чисельних звернень Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району призначило та виплатило позивачу допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам позивачу та її дітям, однак тільки за два місяці, замість шести, у зв`язку з чим позивач недоотримала кошти у сумі 44000 гривень та вимушена була звернутися до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в адміністративній справі № 280/637/23, за наслідками розгляду якої Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району зобов`язано призначити та виплатити позивачу та її двом неповнолітнім дітям допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 14 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року. Після відкриття провадження в адміністративній справі № 280/637/23 нарахування та виплату позивачу та її дітям допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам було припинено. На виконання судового рішення в адміністративній справі № 280/637/23 наприкінці серпня 2023 року на картковий рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 44000,00 грн. за період з 14 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року. В той же час, з лютого 2023 року по жовтень 2023 року нарахування та виплата позивачу та її дітям допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам не здійснювалась, у зв`язку із чим позивач через свого представника, з метою відновлення свого порушеного права, неодноразово зверталась до відповідача із заявами про надання інформації стосовно підстав припинення виплати допомоги, у відповідь на які одержала листи, з яких останній стало відомо про проведення Головним управлінням національної соціальної сервісної служби у Запорізькій області позапланової перевірки відповідача з питань дотримання ним вимог законодавства під час призначення допомоги на проживання ВПО за одним із звернень позивача. Також, позивачу стало відомо про складення Головним управлінням національної соціальної сервісної служби у Запорізькій області Акту від 31 січня 2024 року № ЗП24-ПЗ/8А та встановлення порушення відповідачем у відношенні позивача та її трьох дітей в частині стосовно не нарахування та не виплати їй допомоги за період з лютого по жовтень 2023 року у сумі 87000,00 грн. З огляду на те, що не зважаючи на численні звернення позивача через свого представника до відповідача із заявами про виплату недоплаченої допомоги заборгованість по виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 87000,00 грн. позивачу здійснена так і не була, позивач звернулась до суду із вказаним позовом. Враховуючи вищевикладене, позовну заяву просить задовольнити.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам статей 160-161 КАС України.

19 серпня 2024 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, а також призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 18 вересня 2024 року подав до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що у зв`язку з тим, що рахунки Управління в Державній казначейській службі закрито та вилучено з мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що вимагається для завершення ліквідаційної процедури, рішення суду у справі № 280/637/23 виконано Департаментом, як правонаступником, у повному обсязі, але позивач вимагала подальшої виплати допомоги, тобто за межами, визначеними вищезазначеним рішенням суду. Для вирішення питання подальшої виплати позивачу допомоги ВПО Департамент звернувся за роз`ясненнями до Міністерства соціальної політики України з підстав надання позивачем до Управління суперечливої інформації для отримання різних видів державних допомог. Також, зазначає, що у грудні 2022 року позивач особисто звернулась до Управління за призначенням допомоги ВПО, повідомивши, що її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , але в призначенні допомоги ВПО їй відмовлено з причини отримання вказаних вище видів допомоги за фактичним місцем проживання у м. Запоріжжя, що вказувало на відсутність факту переміщення позивача та її неповнолітніх дітей. Не погодившись з таким рішенням позивач звернулась до суду з позовом, під час розгляду справи № 280/637/23 позивачем надано копію акту обстеження, складеного 07 листопада 2022 року депутатом та сусідами про те, що позивач разом з трьома дітьми зареєстрована та фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , з 2018 року по 02 липня 2022 року. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що на запит від 15 лютого 2024 року № 01.01-10/111 та від 23 травня 2024 року № 01.01-10/390 до Міністерства соціальної політики України 01 липня 2024 року Департаментом отримано відповідь від 19 червня 2024 року № 2654/0/290-24/56, згідно якої Міністерство соціальної політики України з метою з`ясування місця постійного проживання позивача та підтвердження/спростування факту внутрішнього переміщення рекомендувало звернутись до закладів охорони здоров`я та закладів освіти щодо підтвердження навчання, зокрема сина позивача - ОСОБА_2 (2011 року народження) за місцем реєстрації. Так, на запит Департаменту від 15 липня 2024 року № 021-0106/4857 отримано відповідь від Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 23 липня 2024 року № 01.01.-21/1612 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався у Запорізькому навчально-виховному комплексі «Запорізька Січ» військово-спортивного профілю Запорізької міської ради Запорізької області з 29 серпня 2019 року по 13 жовтня 2023 року, і відрахований 13 жовтня 2023 року на підставі заяви матері, тобто позивача, у зв`язку зі зміною місця проживання та переїздом до м. Бургас, Болгарія. На підставі викладеного, зважаючи на факт надання позивачем недостовірних відомостей про обставини, що спричинили її внутрішнє переміщення при поданні заяви про взяття на облік через застосунок «ДІЯ» та включення до Єдиної інформаційної бази даних ВПО в задоволенні позову просить відмовити.

26 вересня 2024 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій останній не погоджується із доводами представника, викладеними у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне. Позивач погоджується із тим, що народжувала своїх молодших дітей у місті Запоріжжя в 2019 та 2020 році з причин відсутності пологового будинку у с. Приморське. Василівського району Запорізької області у якому вона була зареєстрована та фактично проживала до моменту вимушеного переїзду у місто Запоріжжя влітку 2022 року через збройну агресії російської федерації та реальну загрозу життю та здоров`ю її та її дітей. У зв`язку з відсутністю власного житла позивач тимчасово винаймала житло у місті Запоріжжя на час свого перебування до пологів та після пологів, щоб бути ближче до пологового будинку. Вказує, що після народження дітей у 2019 та 2020 році, позивач після народження своїх дітей тимчасово знаходячись у місті Запоріжжя подавала заяви на отримання допомоги при народженні дитини та у подальшому поверталась до себе додому за місцем реєстрації до с. Приморського. Окрім того, про факт проживання позивача саме за місцем її реєстрації у с. Приморське та обізнаність про це Управлінням і у подальшому відповідачем свідчить Довідка № 313 від 03 серпня 2020 року, видана Пологовим будинком АДРЕСА_4 із зазначенням місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 . Стосовно навчання старшого сина позивача, ОСОБА_2 у місті Запоріжжя в Запорізькому навчально- виховному комплексі «Запорізька-Січ» військово - спортивного профілю вказує, що з другого півріччя 2019 року у зв`язку з коронавірусом та запровадженням карантинних обмежень в країні дитина навчалась дистанційно. Щодо звернення за призначенням державної допомоги на дітей, які виховуються в багатодітних сім`ях в жовтні 2020 року вказано, що позивач подавала відповідну заяву у жовтні 2020 року, одразу після народження третього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проте після цього позивач знов повернулась до місця своєї реєстрації та постійного проживання і тимчасову довідку батьків багатодітної сім`ї № 0000114 від 21 жовтня 2020 року вже отримувала від Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, тобто за місцем своєї реєстрації та проживання, що підтверджує печать даної Установи із зазначенням коду ЄДРПОУ 03193117 на зазначеній довідці. Стосовно твердження відповідача, щодо неодноразових звернень позивача протягом липня-серпня 2022 року до Управління через застосунок ДІЯ про отримання довідок про взяття на облік як ВПО та призначення відповідної допомоги на себе та своїх дітей вказано, що позивач насправді подавала звернення у порталі ДІЯ у серпні 2022 року на отримання довідок ВПО та призначення відповідної допомоги але лише один раз та отримала у ДІЇ відповідні довідки, які постійно відображались у її застосунку на себе та усіх трьох своїх дітей, проте не отримувала відповідну грошову допомогу. Про факт виключення Управлінням молодшого сина позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу стало відомо тільки 12 грудня 2022 року, коли вона особисто зверталась до Управління з метою надання інформації про зміну фактичного місця проживання у місті Запоріжжя, адже термін оренди орендованого житла закінчився та родина винайняла іншу квартиру у місті Запоріжжя, про що позивач невідкладно поінформувала Управління, адже місце фактичного проживання родини змінилось, і під час цього візиту, коли Управлінням видавались оновлені довідки ВПО з новою фактичною адресою проживання, позивачу стало відомо, що її молодший син з невідомих їй причин. Позовну заяву просить задовольнити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 07 лютого 2018 року має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач є матір`ю трьох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач через портал ДІЯ подала заяву на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та призначення відповідної допомоги для себе та дітей, за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 ; внаслідок чого отримано підтвердження реєстрації як внутрішньо переміщеної особи та призначення допомоги у розмірі 2000,00 гривень на позивача та 3000,00 гривень на кожну дитину щомісяця, а також електронні документи переселенця, а саме роздруківки підтвердження реєстрації та довідки переселенця № 2303-7501213097 від 14 серпня 2022 року, № 2303-7501213098 від 14 серпня 2022 року, № 2303-7501213099 від 14 серпня 2022 року, № 2303-7501213096 від 14 серпня 2022 року.

Однак виплата грошової допомоги позивачу виплачена не в повному обсязі.

Вищезазначені обставини встановленні рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/637/23 від 29 березня 2023 року, яке набрало законної сили 21 липня 2023 року, а відтак з урахуванням положень частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України повторному доказуванню не підлягають.

Не погоджуючись з відмовою в призначені та виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та вважаючи протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо виплати грошової допомоги не в повному обсязі, правонаступником якого є Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, позивач звернулась до суду із позовом в адміністративній справі № 280/637/23.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/637/23 від 29 березня 2023 року, яке набрало законної сили 21 липня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за період з 14 серпня 2022 року по 30 липня 2022 року;

- зобов`язано Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 , та її неповнолітнім дітям: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 14 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року;

- в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

24 серпня 2023 року, з метою виконання вищезазначеного судового рішення, виконавчий лист по справі № 280/637/23 пред`явлено позивачем до виконання до органів державної виконавчої служби.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косінова І.В. від 22 вересня 2023 року відкрито виконавче провадження № 72800562 на підставі виконавчого листа по справі № 280/637/23.

Листом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 11 вересня 2023 року за № 01-17/1776 позивача повідомлено про те, що Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району є його правонаступником, а питання виплати допомоги ВПО буде розглянуто після одержання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року по справі 280/637/23.

30 вересня 2023 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату недоотриманої допомоги ВПО за серпень листопад 2022 року та поновлення виплати допомоги ВПО починаючи з лютого 2023 року. До заяви позивачем, зокрема, додано копію рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 280/637/23.

Відповідь на вищезазначену заяву на адресу проживання позивача, вказану нею у заяві, не надходила.

Натомість 28 жовтня 2023 року, на виконання судового рішення в адміністративній справі № 280/637/23, на картковий рахунок позивача від відповідача, як правонаступника Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, надійшли кошти у розмірі 44000,00 грн. з призначенням платежу «36935/46331327/Допомога ВПО зг.ПКМУ № 332/30.03.2022 ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 без ПДВ».

З огляду на те, що відповідь на звернення позивача в частині поновлення їй та її неповнолітнім дітям допомоги ВПО з лютого 2023 року не надходила, а поновлення призупинених виплат так і не відбулось, 20 грудня 2023 року позивач через свого представника звернулась до Міністерства соціальної політики України із скаргою на бездіяльність та неправомірні дії Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради в частині не поновлення виплати їй допомоги ВПМ починаючи з лютого 2023 року.

Листом Міністерства соціальної політики України від 08 січня 2024 року № 170/0/97-24/316, копія якого міститься в матеріалах справи, представника позивача повідомлено, що, вирішення питання порушеного у її скарзі віднесено до компетенції Національної соціальної сервісної служби та скаргу передано до відповідної служби.

Листом Департаменту реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення Національної соціальної сервісної служби України від 15 січня 2024 року № 0000-03.1-К/129-2024/878 представника позивача повідомлено про те, що Головному управлінню Національної соціальної сервісної служби у Запорізькій області доручено здійснити перевірку щодо дотримання вимог законодавства під час надання допомоги ВПО: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про результати розгляду звернення та вжиті в межах повноважень заходи представника позивача буде проінформовано в подальшому.

08 березня 2024 року, представник позивача звернулась Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Запорізькій області стосовно результатів проведення перевірки в частині дотримання вимог законодавства під час надання допомоги ВПО: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Листом Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Запорізькій області від 12 березня 2024 року № К.27 на адресу представника позивача направлено копії листів Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Запорізькій області за № 0007-01-0/152 від 15 лютого 2024 року та № 0007-01-0/187 від 01 березня 2024 року, з яких представнику позивача стало відомо, що, за наслідками проведення перевірки відповідача з питання дотримання вимог законодавства під час призначення допомоги ВПО позивачу та її дітям за період з 01 лютого 2023 року по 31 жовтня 2023 року складено Акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей та встановлено що відповідачем безпідставно не здійснено позивачу виплати допомоги ВПО за період лютого - жовтень 2023 року, що зазначено в Акті.

Також з зазначеної відповіді представнику позивача стало відомо, що виплата 44000 грн.00 коп., що надійшла па картковий рахунок позивача 28 жовтня 2023 року є виплатою недоотриманої допомоги ВПО на виконання рішення суду у справі № 280/637/23, проте відповідачем помилково призначено виплату па трьох дітей замість двох у зв`язку з чим виникла переплата у розмірі 12000 грн. 00 коп. (дванадцяти тисяч гривень 00 копійок), та загальна сума не виплаченої відповідачем допомоги на позивача та її дітей з урахуванням переплати становить 87000 гри. 00 коп. (вісімдесят сім тисяч гривень 00 копійок).

Додатково представника позивача повідомлено, що на момент надання відповіді процес підписання Акту триває.

09 травня 2024 року представником позивача на адресу Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Запорізькій області направлено заяву, в які остання просила надати інформацію стосовно вирішення питання отримання позивачем недоотриманої грошової допомоги за лютий жовтень 2023 року.

Листом Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Запорізькій області від 03 червня 2024 року № 0007-01-0/394, представника позивача повідомлено про те, що відповідно до Акту проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей від 31 січня 2024 року встановлено, що відповідачем безпідставно не здійснено позивачу виплати допомоги ВПО з лютого по жовтень 2023 року. Відповідач не погодився з встановленими ними в Акті порушеннями та звернувся з листом за № 01.01-10/11 від 15 лютого 2024 року до Міністерства щодо надання роз`яснень стосовно правомірності призначення допомоги та виплати недоотриманих позивачу коштів. Додатково повідомлено, що наразі від Міністерства соціальної політики України жодної інформації не надходило.

10 червня 2024 року представник позивача звернувся з заявою про надання інформації щодо одержання відповідачем роз`яснення від Міністерства соціальної політики України на лист відповідача від 15 лютого 2024 року № 01.01-10/11.

Також 10 червня 2024 року, представник позивача звернувся з заявою про надання інформації до Міністерства соціальної політики України, в якій просив надати інформацію щодо надань роз`яснень відповідачу питань, викладених відповідачем у листі від 15 лютого 2024 року № 01.01-10/11.

Листом Управління соціальної підтримки населення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 24 червня 2024 року №Н-6516 від 24 червня 2024 року представника позивача повідомлено про те, що відповідачем подавався повторний запит до Міністерства соціальної політики України за № 01.01-10/390 від 23 травня 2024 року, проте відповіді від Міністерства на адресу відповідача не надходило.

Станом на дату звернення позивача до суду із вказаним позовом відповідь від Міністерства соціальної політики України стосовно роз`яснення відповідачу питання щодо виплати позивачу недоотриманої допомоги ВПО за лютий жовтень 2023 року на адресу позивача не надходила.

Виплата допомоги ВПО за лютий жовтень 2023 року у розмірі 87000,00 грн. на картковий рахунок позивача станом на дату звернення позивача до суду із позовом в даній справі також не надходила.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача в частині не виплати позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за лютий жовтень 2023 року позивач звернулась до суд із позовом в даній справі.

Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон № 1706-VII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини першої та другої статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною 1 статті 5 Закону №1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до частин другої та третьої статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII, внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що доказом внутрішнього переміщення особи є довідка, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення та взяття на облік такої особи.

До 20 березня 2022 року механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Постанова №505). Пунктом 2 Порядку №505 було визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №332 від 20 березня 2022 року «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок №332)

Пунктом 2 Порядку №332 (в редакції від 01 січня 2023 року, чинній на момент призупинення виплати позивачу та її дітям допомоги на переміщення внутрішньо переміщеним особам) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.

Згідно пункту 3 Порядку № 332 в редакції від 01 січня 2023 року, чинній на момент призупинення виплати позивачу та її дітям допомоги на переміщення внутрішньо переміщеним особам Допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що починаючи з травня 2022 року допомога на проживання надається особам, які мають статус внутрішньо переміщеної особи, і які перемістилися з тимчасово окупованої території російською федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 року заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 923 пункт 6 Порядку №322 доповнено абзацами такого змісту:

Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

У разі коли внутрішньо переміщена особа змінювала своє місце обліку та не отримала допомогу, на яку вона мала право, допомога призначається за останнім місцем обліку.

У разі коли внутрішньо переміщена особа подала заяву відповідно до абзацу першого цього пункту до 30 квітня 2022 року та не отримала допомогу, допомога надається за період, коли така особа мала право на допомогу на підставі сформованого Мінцифрою відповідного переліку внутрішньо переміщених осіб, що подається Мінсоцполітики, або внутрішньо переміщена особа має право звернутися особисто чи поштою до органу соціального захисту населення із заявою за формою згідно з додатком 1.

Для отримання допомоги така особа додатково подає інформацію, збережену на носіях, що підтверджує факт подання через Портал Дія заяви у строк, визначений абзацом п`ятим пункту 3 цього Порядку. Заяву за формою згідно з додатком 1 із підтвердженою інформацією особа може подати до 1 жовтня 2022 року.

Перелік, сформований Мінцифри, має містити прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) заявника; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); серію та/або номер паспорта громадянина України; відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; реквізити свідоцтва про народження (за наявності); інші відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою (за наявності); номер телефону (за наявності) та електронну адресу (за наявності).

Як встановлено судом, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 280/637/23 Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, правонаступником якого є Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, зобов`язано призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 , та її неповнолітнім дітям: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 14 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року.

При цьому, у мотивувальній частині рішення суду в адміністративній справі № 280/637/23 судом встановлено, що відповідно до довідки від № 2303-7501213097 від 14 серпня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 . Також, відповідно до довідки від № 2303-7501213099 від 14 серпня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 . Відповідно до довідки від № 2303-7501213098 від 14 серпня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 . Відповідно до довідки від № 2303-5002383912 від 12 грудня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 .

Враховуючи викладене, а також те що Степногірська селищна територіальна громада, до складу якої входить с. Приморське, віднесена до цього Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 75 від 25 квітня 2022 року, у судовому рішенні в адміністративній справі № 280/637/23 суд дійшов висновку, що Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, правонаступником якого є Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, безпідставно відмовило позивачу у виплати допомогу на проживання як внутрішньо переміщеній особі, оскільки факт переміщення позивача та її дітей з території територіальної громади, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточена (блокувана), підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, виданих самим Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району.

Тобто, обставини щодо наявності у позивача та двох її дітей права на одержання грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на підставі вищезазначених довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 14 серпня 2022 року встановлені судом у судовому рішенні по справі № 280/637/23 та з урахування положень статті 78 КАС України доказуванню не підлягають.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 280/637/23 позивачу, згідно рішення відповідача від 19 жовтня 2023 року № 500000-11298545-1, помилково призначено допомогу на проживання в сумі 44000,00 грн. замість 32000,00 грн., внаслідок чого утворилась переплата у розмірі 12000,00 грн. та позивачу з лютого 2023 року припинено виплату вищезазначеної допомоги.

На підставі доручення Національної соціальної сервісної служби України від 15 січня 2024 року № 0000-03.1-К/129 -2024/878 та наказу Головного управління від 19 січня 2024 року № 11 «Про проведення позапланової перевірки» Головним управлінням національної соціальної сервісної служби України проведено позапланову перевірку у департаменті соціального захисту населення запорізької міської ради з питання дотримання вимог законодавства під час призначення допомоги на проживання ВПО позивачу за період з 01 березня 2023 року по 31 жовтня 2023 року, внаслідок проведення якої складено Акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей від 31 січня 2024 року № ЗП24-ПЗ/8А (далі Акт), копія якого міститься в матеріалах справи.

За результатами перевірки Головним управлінням національної соціальної сервісної служби України встановлено наступне. Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, оформлених через портал ДІЯ та даних Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС), у якій сформовано електронну особову справу (ЕОС 500000-11298545) ОСОБА_1 та її неповнолітні діти ( ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 ) перемістилися до м. Запоріжжя, Запорізької міської територіальноїгромадиіз зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Допомога на проживання в сумі 44000,00 грн. призначено згідно з рішенням від 19 жовтня 2023 року № 50000011298545-1 з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року та яке було прийняте на виконання рішення постанови Третього Апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року по справі 280/637/23 на апеляційну скаргу Управління на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року в адміністративнійсправі №280/637/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління. Згідно з яким,визнано протиправними дії Управління та зобов`язано Управління виплатити недоотриману допомогу на проживання заявниці та її 2-м малолітнім дітям за період з 14 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року.

Наразі дане рішення призупинено у зв`язку із переплатою в сумі 12 000 грн. Причиною переплати є нарахування 12 000 грн (за період 08 листопада 2022 року по 3000 ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), який за рішенням суду не мав права на отримання цієї допомоги).

Згідно з рішеннями судів, надані ОСОБА_1 докази щодо переміщення її та дітей були належними та достатніми.

З огляду вказане, контролюючим органом встановлено, що Управлінням, праовнаступником якого є відповідач, безпідставно не здійснено ОСОБА_1 виплати допомоги на проживання за період з лютого- жовтень 2023 року.

Окремо контролюючим органом зазначено, що за даними ЄІССС, Управлінням здійснено ОСОБА_1 виплати в сумі 22000 грн (у тому числі по 11000 грн 19 грудня 2022 року та 19 січня 2023 року), які еквівалентні необхідним виплатам заявниці (по 2000 грн) та трьом її дітям (по 3000 грн). Які на сьогодні у ЄІСЄС мають статус «відмінено», як переплата в результаті лічильних помилок.

З огляду на вищевикладене, контролюючим органом вказано, що факт переміщення заявниці та її дітей з території с. Приморське, Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточена (блокована), підтверджується довідками ВПО: №. 2303-7501213097 від 14 серпня 2022 року; №2303-7501213098 від 14 серпня 2022 року; № 2303-7501213099 від 14 серпня 2022 року; №2303-5002383912 від 12 грудня 2022 року, які не скасовані Управління відповідно до норм статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та не внесено відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.

З огляду на вказане, Головне управління дійшло висновку про порушення відповідачем пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1481 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (далі - Постанова №1481, пункту 2 та 6 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 у редакції від 25 грудня 2022 року, що полягає у не призначенні допомога на проживання ВПО по заяві від 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 за період лютий -жовтень 2023 року.

У розділі 12, в графі опису порушень, Головним управлінням вказано, що загальна сума не виплаченої допомоги на ВПО по ЕОС 500000-11298545 на підставі довідок ВПО: №23037501213097 від 14 серпня 2022 року, №2303-7501213098 від 14 серпня 2022 року, №23037501213099 від 14 серпня 2022 року, №2303-5002383912 від 12 грудня 2022 року за період лютий-жовтень 2023 року становить 87000 грн з урахуванням переплати 12000 грн. ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідка ВПО №23035002383912 від 12 грудня 2022 року).

З огляду на вказане, відповідача Головним управлінням зобов`язано вжити заходів щодо призначення допомоги на проживання ВПО по ЕОС 50000011298545 та виплатити недоотримані кошти отримувачам у повному обсязі. Про проведену роботу відповідача зобов`язано надати підтверджуючі документи до Головного управління.

Згідно листування, наявного в матеріалах справи, відповідач звертався до Міністерства соціальної політики України з питанням щодо виконання вищезазначеного Акту, проте, листом Міністерства соціальної політики України від 19 червня 2024 року № 2654/0/290-24/56 відповідача повідомлено, що питання стосовно правомірності призначення та нарахування виплат на підставі судових рішень та правомірності вищезазначеного Акту не належить до повноважень міністерства.

Тобто, незважаючи на наявність довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та Акту, яким зафіксовано безпідставність не виплати відповідачем позивачу та її дітям допомоги на проживання у розмірі 87000,00 грн. з урахуванням Порядку № 332 та зобов`язання відповідача вжити заходів щодо виплати вказаних коштів, допомога за лютий жовтень 2023 року у сумі 87000,00 грн. позивачу станом на дату звернення до суду із позовом у справі №280/6957/24 та станом на дату ухвалення судового рішення у даній справі позивачу не виплачувалась.

З урахуванням відзиву на позов така виплата позивачу не здійснена у зв`язку із наданням позивачем недостовірних відомостей, про обставини, що спричинили її переміщення. Недостовірність відомостей, на думку відповідача, полягає у зазначенні позивачем різних адрес фактичного проживання у 2019 році, 2020 році та у липні 2022 року при зверненні із заявами про призначення різних видів допомог. Також, посилаючись на довідку Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 23 липня 2024 року № 01.01.-21/1612 відповідач вказує, що син позивача ( ОСОБА_2 , 11 червня 2011 року) з 29 серпня 2019 року по 13 жовтня 2024 року навчався у Запорізькому навчально-виховному комплексі «Запорізька січ» військово-спортивного профілю Запорізької міської ради Запорізької області, що свідчить про проживання позивача разом із дітьми на території міста Запоріжжя з 2019 року.

В той же час, враховуючи дату видачі позивачу оновлених довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (14 жовтня 2022 року та 12 грудня 2022 року), які з урахуванням положень статті 12 Закону № 1706-VII у період з лютого по жовтень 2023 року не були скасовані, у суду відсутні правові підстави стверджувати про недостовірність зазначення позивачем інформації щодо обставин, що слугували підставою для внутрішнього переміщення позивача разом із дітьми при поданні заяви про взяття її та дітей на облік внутрішньо переміщених осіб.

Стосовно посилань на довідку Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 23 липня 2024 року № 01.01.-21/1612 суд зазначає, що вказана довідка не містить інформації щодо форми навчання ОСОБА_2 . Відтак, у суду відсутні підстави стверджувати, що син позивача постійно знаходився у місті Запоріжжі, а його навчання проводилось за денною формою, а не дистанційно.

Отже, позивачу за період з лютого по жовтень 2023 року мала бути виплачена недоотримана допомога у розмірі 87000,00 грн., на яку остання мала право.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція), застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Загальною Декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до пункту 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року (заява № 63134/00) поняття власності, яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як майнові права, і, таким чином, як власність в цілях вказаного положення.

Відповідно до пункту 23 цього рішення в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Відтак суд зазначає, що органи державної влади не можуть посилатися на сумніви стосовно не достовірності інформації або на технічну неможливість як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради по не виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 , її неповнолітнім дітям: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 лютого 2023 року по 31 жовтня 2023 року включно протиправною.

Зобов`язати поновити та виплатити недоотриману допомогу на проживання внутрішньо перемішеним особам ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та її неповнолітнім дітям: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 лютого 2023 року по 31 жовтня 2023 року включно, у розмірі 87000 грн. 00 коп. (вісімдесят сім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради судові витрати зі сплати судового збору сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, бульвар Марії Примаченко, б. 3, ЄДРПОУ 37573438).

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2024 року.

Суддя Д.В. Татаринов