Рішення

від 15.10.2024 по справі 280/6040/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року Справа № 280/6040/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), у якій, з урахуванням ухвали суду від 27.06.2024 про роз`єднання позовних вимог у справі № 280/5296/24, позивач просить суд:

1) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити пенсію за вислугу років згідно пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII в розмірі передбаченому пунктом «а» (за віком) ст. 13 Закону №2262-ХІІ з часу настання права на пенсію, а саме з 28.09.2021 року, довічно;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області обчислити, нарахувати та здійснити виплату пенсії з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади за військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах установлених законодавством з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням індексації грошового забезпечення, як додаткового виду грошового забезпечення, з якого сплачено ЄСВ, без обмеження максимальним розміром пенсії з часу настання права на пенсію з 28.09.2021 року, довічно;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату пенсії, з урахуванням відповідних сум грошового забезпечення, обчислених на підставі довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, процентів відповідних сум грошового забезпечення та без застосування обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням пункту 2 постанови КМУ № 118 від 16.02.2022 року із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,14, починаючи з 01.03.2022 року та з урахуванням пункту 2 постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 року із застосуванням коефіцієнту збільшення 1.197, починаючи з 01.03.2023 року та з урахуванням пункту 2 постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 року із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,0796 починаючи з 01.03.2024 року, без обмеження розміру індексації в результаті розрахунку пенсії;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату пенсії з нарахуванням і виплатою позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсійної виплати за період з 28.09.2021 року по день фактичної виплати пенсії включно за весь час затримки;

5) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області внести відомості про присвоєння зміну чи позбавлення чергового спеціального звання до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнодержавного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

6) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України обчислити та зарахувати до страхового стажу позивача періоди проходження служби з 13 грудня 2002 р. по 27 вересня 2021 р. для призначення та отримання страхових та пенсійних виплат.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач вказує, що вона набула право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки вислуга років у пільговому обчисленні стажу її роботи на день звільнення становила більше 26 років, у зв`язку з чим вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії незаконними. Також позивач зазначає, що має право на нарахування та обчислення пенсії з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади за військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням сум індексації без обмеження максимальним розміром пенсії з часу настання права на пенсію з 28.09.2021, а також з виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсійної виплати за період з 28.09.2021 року по день фактичної виплати пенсії. Крім того, наголошує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області має внести відомості про присвоєння зміну чи позбавлення чергового спеціального звання до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнодержавного соціального страхування. Вважає, що відповідач також повинен зарахувати до страхового стажу позивача періоди проходження служби з 13.12.2002 по 27.09.2021 для призначення та отримання страхових та пенсійних виплат.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.

16.07.2024 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду. Відповідач наголошує, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області документи для призначення пенсії позивачу не надходили, і питання щодо правомірності призначення пенсії не визначалось. Вказує, що оскільки статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено як обов`язкову умову для призначення пенсії особам, звільненим з 1 жовтня 2020 року (позивача звільнено 27.09.2021), вислугу 25 календарних роки і більше, а Позивач має вислугу 23 роки 10 місяців 24 дні, або на день звільнення зі служби досягнення 45-річного віку (позивачу 42 роки) за наявності у них страхового стажу 22 роки та 6 місяців і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить служба, Головним управління ДФС у Запорізькій області правомірно не було направлено документи для призначення пенсії за вислугу років.

Щодо обчислення, нарахування та виплати пенсії з розміру грошового забезпечення на підставі довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення з урахуванням індексації грошового забезпечення, як додаткового виду грошового забезпечення, з якого сплачено ЄСВ, без обмеження максимальним розміром пенсії зауважує, що зазначене питання управлінням не розглядалось та рішення про відмову не приймалось, документи згідно п. 1 Порядку від 30.01.2007 № 3-1 до управління не надходили. Отже, вимоги про обчислення, нарахування та здійснення виплати пенсії є передчасними. Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам та принципам адміністративного судочинства. Звертає увагу, що компенсація втрати частини доходів може бути обчислена лише з нарахованої особі до виплати суми, яка не була виплачена у встановлені законодавством строки, проте позивачу пенсія не нараховувалась та не виплачувалась, тому на даний час права позивача у цій частині не порушені.

Щодо внесення відомостей про присвоєння, зміну чи позбавлення чергового спеціального звання до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнодержавного соціального страхування відповідач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру за відомостями відповідно до яких обчислюється страховий стаж та страхові виплати виключно на підставі звітності, яка подається страхувальником відповідно до вимог чинного законодавства. Законодавством не передбачено можливість внесення даних до РЗО Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області самостійно. Стосовно зарахування до страхового стажу періоду проходження служби з 13.12.2002 по 27.09.2021 відповідач зазначає, що в Реєстрі застрахованих осіб наявні відомості щодо страхового стажу позивача, які надані страхувальниками Державна податкова служба у Запорізькій області (ЄДРПОУ 01291809) за період з січня по грудень 2007 року, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (ЄДРПОУ 26123042) за період з січня по травень 2008 року, Головне управління ДФС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39396146) за період з червня 2016 року по вересень 2021 року. Отже, відсутні відомості за період проходження служби з 13.12.2002 по 31.05.2016 роки, які будуть внесені до Реєстру застрахованих осіб після надання відповідної звітності страхувальниками. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

22.07.2024 судом отримано клопотання відповідача (вх.№ 33972) про долучення доказів, а саме службової записки (від 17.07.2024 №597/07-16) та листа від 22.07.2024 № 0800-0902-7/62279.

31.07.2024 до суду надійшла заява позивача (вх.№35556), у якій зазначає, що наведені у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують позовних вимог, наполягає на задоволенні останніх.

05.08.2024 судом отримано клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області (вх.№36169) про долучення доказів до справи на виконання ухвали суду від 15.07.2024. Зазначає, що у ОСОБА_1 на момент звільнення були відсутні законодавчі підстави для оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у зв`язку з чим в особовій справі відсутній розрахунок вислуги років для призначення пенсії.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24.06.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 27.06.2024 суд роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 ; виділено у самостійне провадження позовні вимоги, заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Адміністративній справі із зазначеними позовними вимогами присвоєно єдиний унікальний номер № 280/6040/24 та передано її на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєвій К.В. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.06.2024).

Ухвалою від 02.07.2024 суд прийняв до провадження адміністративну справу № 280/6040/24.

Ухвалою від 15.07.2024 суд витребував Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області належним чином засвідчені матеріали подання ОСОБА_1 про призначення пенсії з доданими до нього документами; письмові пояснення щодо можливості зарахування до страхового стажу позивача періоди проходження служби з 13.12.2002 по 27.09.2021; інформацію щодо внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про присвоєння зміну чи позбавлення чергового спеціального звання. Також витребував від Головного управління ДФС у Запорізькій області розрахунок вислуги років для призначення пенсії, висновок комісії та наказ «Про оголошення вислуги років», яким наказано оголосити вислугу років для виплати винагороди за вислугу років та призначення пенсії станом на день звільнення.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 проходила службу в органах податкової міліції з 13.12.002 по 27.09.2021 (довідка ГУ ДФС у Запорізькій області від 27.09.2021 №257) (а.с.40).

Наказом голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Запорізькій області від 27.09.2021 № 185-о ОСОБА_1 звільнена з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом «г» Положення (перез скорочення штатів). Вислуга років на день звільнення складає: календарна 18 років 09 місяців 13 днів; у пільговому обчисленні 23 роки 10 місяців 24 дні. Підстава: попередження про наступне звільнення (а.с.34).

28.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про надання довідки про страховий стаж (сплачені страхові внески) з 01.09.1999 по 22.10.2022, на що відповідач листом від 11.08.2023 № 12774-12886/З-06/8-0800/23 роз`яснив, що інформація з Реєстру застрахованих осіб надається територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій формі застрахованій особі особисто при пред`явленні паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), документа, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, або свідоцтва про загальнообов`язкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення (розділ V Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування). Також свої індивідуальні відомості можна переглянути на Вебпорталі електронних послуг ПФУ за допомогою ключа електронно-цифрового підпису, який можна отримати в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. Крім того, повідомлено про можливість формування Індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідки ОК-5, ОК-7) реалізована у додатку «Дія» (а.с.59-60).

19.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою, у якій просила внести відсутні відомості про страховий стаж до Відомостей системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи на підставі інформації щодо відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесках за період проходження служби в органах податкової міліції з 13.12.2002 по 27.09.2021, та обчислити і зарахувати до страхового стажу вказаний період (а.с.42).

Листом від 23.04.2024 № 7417-7749/З-07/8-0800/24 відповідач роз`яснив, що відомості за період проходження служби з 13.12.2002 по 31.05.2016 будуть внесені до Реєстру застрахованих осіб після надання відповідної звітності страхувальниками. Станом на сьогодні в Реєстрі застрахованих осіб наявні відомості щодо страхового стажу заявника, які надані страхувальниками Державна податкова служба у Запорізькій області (ЄДРПОУ 01291809) за період з січня по грудень 2007 року, Cпеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (ЄДРПОУ 26123042) за період з січня по травень 2008 року, Головне управління ДФС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39396146) за період з червня 2016 року по вересень 2021 року. Для врахування усіх періодів трудової діяльності заявнику запропоновано надати скановані копії трудової книжки та інших документів (диплом, інші довідки) через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису, сформувавши звернення на подачу скан-копій в пункті меню «Комунікації з ПФУ» «Відомості про трудові відносини». Періоди трудової діяльності, зазначені у трудовій книжці, будуть розглянуті при призначенні пенсії (а.с.43-44).

Вважаючи, що у неї наявне право на призначення пенсії за вислугу років, а також на відповідне обчислення та виплату пенсії, зарахування до страхового стажу періодів проходження служби, внесення відомостей про присвоєння зміну чи позбавлення чергового спеціального звання до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнодержавного соціального страхування, позивач звернулася з відповідними позовними вимогами до суду.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Щодо доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає, що посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а є нерелевантним, оскільки у справі №553/4276/16-а спірні правовідносини стосувались наявності права на перерахунок пенсії у зв`язку із виданням Міністром оборони України наказів №377 від 28.07.2008 та №814 від 27.11.2013. Водночас, у даній справі спірним є питання щодо наявності у позивача права на призначення пенсії, її обчислення, внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах, слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Встановлення строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та здійснення незаконної діяльності.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що позивач не пропустив строк звернення з позовними вимогами до суду щодо призначення та обчислення пенсії, зарахування страхового стажу, адже обмеження строком звернення до суду у вказаній частині може мати наслідком обмеження права особи на судовий захист своїх порушених (у разі встановлення такого судом під час розгляду справи) прав, а тому доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими.

Крім того, суд вказує, що про причину відсутності усіх відомостей про страховий стаж позивача у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вона дізналася із листа від 23.04.2024 № 7417-7749/З-07/8-0800/24, через що шестимісячний строк звернення до суду у вказаній частині позовних вимог також не пропущений.

По суті заявлених позовних вимог слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Водночас згідно з частиною першою статті 1, частиною першою статті 2 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент звільнення позивача зі служби) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років

За приписами частини першої статті 2 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону №2262-XII.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону №2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі Порядок), регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

При цьому пункт 1 Порядку у редакції, чинній на момент звільнення позивача зі служби, передбачав, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

За пунктами 1, 2 розділу ІІІ Порядку уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії. Уповноважений орган (структурний підрозділ) надає допомогу особі в одержанні необхідних для призначення пенсії документів.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що існує певна процедура призначення пенсій за Законом № 2262-XII, яка передбачає звернення особи, яка вважає наявним у себе права на призначення певного виду пенсії, з заявою до головного управління Пенсійного фонду України в області через уповноважений орган. Суд зауважує, що законодавцем визначено, що органи Пенсійного фонду України після отримання через уповноважені органи подання з документами та заяву про призначення пенсії за вислугу років розглядають їх та приймають рішення про призначення або відмову у призначення пенсії, в даному випадку, тим категоріям осіб, на яких поширюється дія закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

За обставинами справи позивач на момент звільнення перебувала у штаті працівників Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Суд зазначає, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 р. № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (зі змінами і доповненнями) (далі постанова № 537) визначено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. З метою завершення заходів з реорганізації (ліквідації) територіальних органів ДФС, Головою комісії були затвердженні голови комісій з реорганізації відповідних територіальних органів ДФС, у тому числі Головного управління ДФС в Запорізькій області.

Таким чином, суд зазначає, що уповноваженими структурними підрозділами з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які звільнені з органів податкової міліції є відповідні територіальні комісії з реорганізації ДФС.

Позивач зазначає, що з урахуванням додаткового зарахування до вислуги років часу навчання у неї вислуга років складає більше 25 років, що достатньо для призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 Закону №2262-XII.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що уповноваженим органом (Комісія з реорганізації Головного управління ДФС в Запорізькій області) було направлено подання для призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII.

Більш того, відповідач у відзиві на позовну заяву зауважив, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області документи для призначення пенсії позивачу не надходили, і питання щодо правомірності призначення пенсії не визначалось. Наведене підтверджується листом від 20.07.2024 № 0800-0902-7/62279, за змістом якого подання про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надходило.

Таким чином, суд визнає передчасними позовні вимоги, заявлені до ГУ ПФУ в Запорізькій області, про зобов`язання призначити пенсію за вислугу років згідно пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі передбаченому пунктом «а» (за віком) ст. 13 Закону №2262-ХІІ з часу настання права на пенсію, а саме з 28.09.2021 року довічно, оскільки до відповідача подання Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Запорізькій області щодо призначення позивачу пенсії відповідно до пункту «а» статті Закону №2262-XII не надходили.

З огляду на безпідставність зазначених позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 наразі не перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії, передчасними та безпідставними є позовні вимоги до ГУ ПФУ в Запорізькій області у частині зобов`язання обчислити, нарахувати та здійснити виплату пенсії з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади за військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах установлених законодавством з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням індексації грошового забезпечення, як додаткового виду грошового забезпечення, з якого сплачено ЄСВ, без обмеження максимальним розміром пенсії з часу настання права на пенсію з 28.09.2021 року, довічно; зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії, з урахуванням відповідних сум грошового забезпечення, обчислених на підставі довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, процентів відповідних сум грошового забезпечення та без застосування обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням пункту 2 постанови КМУ № 118 від 16.02.2022 року із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,14, починаючи з 01.03.2022 року та з урахуванням пункту 2 постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 року із застосуванням коефіцієнту збільшення 1.197, починаючи з 01.03.2023 року та з урахуванням пункту 2 постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 року із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,0796 починаючи з 01.03.2024 року, без обмеження розміру індексації в результаті розрахунку пенсії; здійснити виплату пенсії з нарахуванням і виплатою позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсійної виплати за період з 28.09.2021 року по день фактичної виплати пенсії включно за весь час затримки.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання внесення відомостей про присвоєння зміну чи позбавлення чергового спеціального звання до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнодержавного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення суд зазначає наступне.

Відповідно положень частин першої-другої статті 20 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI) реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов`язковим медичним оглядам.

Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому - шостому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 20 Закону № 2464-VI на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості: частина картки, що відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску (страхових внесків) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, відомості про трудову діяльність (про прийняття на роботу, присвоєння, зміну, позбавлення розряду, рангу, класу, звання, категорії, складення присяги, проходження стажування, переведення на іншу роботу, підстави звільнення).

Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (частини шоста, сьома статті 20 Закону № 2464-VI).

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (далі Положення), визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Пунктом 3 розділу IV Положення відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Страхувальникам надається інформація із Реєстру застрахованих осіб про застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах з цими страхувальниками, за період перебування особи у трудових відносинах із страхувальником, а також відомості про страховий стаж цих застрахованих осіб, необхідні для призначення соціальних виплат (пункт 9 розділу IV Положення).

Таким чином, суд зазначає, що аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок внесення відомостей про застрахованих осіб до реєстру, дозволяє дійти висновку, що такий обов`язок та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних несе саме страхувальник або уповноважений орган.

Відповідно до інформації з відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головне управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області знаходиться в стані припинення, тобто є таким, що може і повинен нести зобов`язання щодо своїх працівників, в тому числі і подання звіту. Отже, обов`язок подання відомостей про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та іншої інформації, необхідної для обчислення, призначення та здійснення пенсійних виплат та, відповідно, відповідальність за правильність заповнення звітності та достовірність даних покладено саме на страхувальника або уповноважений орган - Головне управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області.

Аналіз пунктів 4-5 розділу IV Положення дає підстави для висновку, що органи Пенсійного фонду України уповноважені вносити відомості про застраховану особу в реєстр застрахованих осіб тільки: 1) у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника за відповідним рішенням суду, що набрало законної сили; 2) у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень.

Суд встановив, що на час ухвалення рішення Головне управління Державної податкової служби в Запорізькій області не ліквідоване (відомості щодо його ліквідації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні), а тому зобов`язане подати до органу Пенсійного фонду відсутню у реєстрі інформацію (у разі встановлення факту її відсутності), за період служби позивача в органах податкової міліції.

Таким чином, задоволення позовних вимог у частині зобов`язання пенсійного органу внесення відомостей щодо присвоєння зміну чи позбавлення чергового спеціального звання до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнодержавного соціального страхування призведе до порушення законодавчо визначеного порядку (процедури).

Більш того, матеріали справи не містять докази про те, що позивач зверталася до відповідача із зауваженнями щодо відсутності відомостей у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про присвоєння зміну чи позбавлення чергового спеціального звання. Відповідно, ГУ ПФУ в Запорізькій області не розглядалось питання щодо наявності чи відсутності таких відомостей та не було відмовлено у внесенні таких.

Разом з тим, як встановлено судом, позивач зверталася до відповідача із проханням внести до Відомостей системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості саме про страховий стаж (період протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески), а не відомості щодо присвоєння зміну чи позбавлення чергового спеціального звання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог у розглянутій частині.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання обчислити та зарахувати до страхового стажу позивача періоди проходження служби з 13.12.2002 по 27.09.2021 для призначення та отримання страхових та пенсійних виплат суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на позивач зверталася до відповідача із заявою внести відсутні відомості про страховий стаж до Відомостей системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про грошове забезпечення та сплату страхових внесках за період проходження служби в органах податкової міліції з 13.12.2002 по 27.09.2021. Разом з тим, листом від 23.04.2024 № 7417-7749/З-07/8-0800/24 відповідачу роз`яснено, що відомості за період проходження служби з 13.12.2002 по 31.05.2016 будуть внесені до Реєстру застрахованих осіб після надання відповідної звітності страхувальниками. Водночас повідомлено про положення ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначено, що такі документи подаються до органів Пенсійного фонду при зверненні для призначення пенсії. Для врахування усіх періодів трудової діяльності позивачу запропоновано надати скановані копії трудової книжки та інших документів (диплом, інші довідки) через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису, сформувавши звернення на подачу скан-копій в пункті меню «Комунікації з ПФУ» «Відомості про трудові відносини». Періоди трудової діяльності, зазначені у трудовій книжці, будуть розглянуті при призначенні пенсії.

При цьому відповідно до частини другої статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Отже, позивачу було роз`яснено, що Закон пов`язує можливість обчислення страхового стажу відповідної категорії осіб на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

У матеріалах справи наявна довідка ГУ ДФС у Запорізькій області від 27.07.2023 № 104 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, з якого встановлено про нарахування позивачу сум грошового забезпечення у період з 13.12.2002 по 31.05.2016 (а.с.63).

Разом з тим, відповідно до наданої позивачем заяви та із зазначеного відповідачем, судом встановлено, що 19.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із відповідною заявою про внесення відомостей про страховий стаж, до якої долучила копію трудової книжки. Водночас докази направлення чи наявності у відповідача вказаної довідки у матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що відповідне право позивача на подання до ГУ ПФУ в Запорізькій області зазначеної довідки задля внесення відомостей про страховий стаж до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не реалізовано, у зв`язку з чим така бездіяльність позивача не може вказувати на протиправну бездіяльність або протиправні дії відповідача щодо невнесення відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а тому підстави для зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області обчислити та зарахувати до страхового стажу позивача періоди проходження служби з 13.12.2002 по 27.09.2021 для призначення та отримання страхових та пенсійних виплат відсутні.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями2,5,72,77,139,241,243-246,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач- ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.10.2024.

Суддя К.В. Мінаєва