Рішення

від 14.10.2024 по справі 320/2153/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 року № 320/2153/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛНА 4444" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛНА 4444" (далі - позивач, ТОВ "ВОЛНА 4444") з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий/податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просить (з урахуванням заяви про зміну предмету позову вх. від 10.05.2024 №44909):

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.08.2023 №0528870707, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафу) на суму 75 978 137,64 грн. за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність висновків Акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, щодо порушення ТОВ "ВОЛНА 4444" положень пунктів 1, 2 статті 3 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР за видачу розрахункового документу не встановленої форми та змісту, оскільки ТОВ "ВОЛНА 4444" у своїй діяльності використовує не реєстратори розрахункових операцій, а програмні реєстратори розрахункових операцій, технічними характеристиками яких не передбачена можливість інтеграції з платіжними терміналами. При цьому, позивач вказує, що надавачем послуг по обслуговуванню програмних реєстраторів розрахункових операцій є ТОВ "ВЧАСНО СЕРВІС", якого податковим органом наділено правом надавати доступ до онлайн-сервісу іншим суб`єктам господарювання України.

Крім того, позивачем вказано, що санкція пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документа на якому відсутні певні реквізити, що свідчить про помилковість висновків Акту перервіки та, відповідно, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛНА 4444" залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків. Позивачем вимоги ухвали виконано належним чином.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛНА 4444" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зауважив, що відповідно до фіскальних чеків, отриманих в електронному вигляді з інформаційної системи ДПС (система аналізу даних РРО), за період з 28.01.2023 по 01.06.2023 із урахуванням фіскального чека від 26.05.2023 №YC5K9HO8MO4) в ході перевірки встановлено форми проведення розрахункових операцій без створення та видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту при обміні споживачами (обміні коштів на готівкові замінники) нараховано через POS - термінали на загальну суму 50 652 091,76 грн, чим порушено пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У відповіді на відзив позивачем, серед іншого, наголошено на тому, що ним до податкового органу було надано всі документи від ТОВ "ВЧАСНО СЕРВІС", які підтверджували непоєднаність та технічну неможливість поєднання ПРРО та POS-терміналу, що використовуються ТОВ "ВОЛНА 4444", а тому, вважає, що висновки контролюючого органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними.

Протокольною ухвалою суду від 27.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 12.06.2024, заслухавши пояснення сторін, протокольною ухвалою судом було постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Головним управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛНА 4444", розташованої за адресою м. Київ, вул. Андрія Малишка, 1, за результатами якої податковим органом складено Акт фактичної перевірки від 01.06.2023 №41924/26/15/07/44149403 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві за порушення ТОВ "ВОЛНА 4444" пункту 2 статті 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0528870707, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафу) на суму 75 978 137,64 грн. за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Не погоджуючись з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР).

Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 2 3акону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) непроведення розрахункової операції через РРО;

2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення фактичної перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, контролюючим органом встановлено факт проведення розрахункових операцій без створення та без видачі розрахункових документів відповідної форми та змісту, а саме у виданих розрахункових документах відсутні обов`язкові реквізити, зокрема: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або транзакції в платіжній системі, значення коду).

Так, вимоги до змісту розрахункових документів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі Положення №13).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Пунктом 3 розділу І Положення №13 визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

З аналізу викладеного слідує, що порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР можливе у випадку, якщо у фіскальному чеку відсутні обов`язкові реквізити.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12); вид операції (рядок 13); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 22); до сплати (рядок 23); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24); QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).

Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Як стверджує позивач, він не допустив порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, оскільки рядки 11-18 не є обов`язковими реквізитами для фіскальних чеків з огляду на те, що ТОВ "ВОЛНА 4444" застосовує під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжний термінал, який не з`єднаний / не поєдниний з РРО.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ВОЛНА 4444" використовує в господарській діяльності програмного реєстратора розрахункових операцій на підставі публічного договору (оферти) з ТОВ "ВЧАСНО СЕРВІС" (https://kasa/vchasno.com.ua/oferta). Оферта (Публічний договір) чинна з 22.05.2023.

Відповідно до листа ТОВ "ВЧАСНО СЕРВІС" від 14.10.2022 №14-10/22, ТОВ "ВОЛНА 444" використовує Web-версію ПРРО "Вчасно Каса", технічними характеристиками якої не передбачена можливість інтеграції з платіжними терміналами. Також ТОВ "ВЧАСНО СЕРВІС" повідомлено, що наразі не вбачається можливим технічна реалізація обміну інформацією між Web-версію ПРРО Вчасно Каса та платіжними терміналами.

Інформація, викладена в листі від 14.10.2022 №14-10/22, стосувалась реєстраторів розрахункових операцій ФН4000110872, ФН4000110873, ФН4000393248, ФН4000350912, ФН4000407334, ФН4000155389, які у своїй діяльності використовує позивач.

Обставини наявності та використання вказаних, належним чином зареєстрованих ПРРО підтверджується інформацією, зазначеною контролюючим органом в Акті перевірки, а саме в п. 2.1.9 Акту.

Таким чином, аналіз положень чинного законодавства, з урахуванням наведених обставин, дає підстави стверджувати, що висновки контролюючого органу, викладені в Акті перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними та необгрунтованими, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивач у своїй господарській діяльності використовував платіжні термінали не з`єднані та/або не поєднані із РРО, а відтак рядки 11-18 фіскального чека є необов`язковими та відповідно не підлягали заповненню в обов`язковому порядку.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено обов`язку суб`єктів господарювання з`єднувати та/або поєднувати РРО та платіжні термінали.

Разом з тим, обгрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилається на Наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, як на норму, що визначає обов?язок позивача здійснити з?єднання/поєднання платіжного терміналу із РРО.

При цьому, приписами наведеного Наказу визначено, що до 01.08.2021 реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Суд наголошує, що положеннями наведеної норми зобов?язано виробників (постачальників) в строк до 01.08.2021 доопрацювати реєстратори розрахункових операцій з метою забезпечення відображення в фіскальних чеках нових обов?язкових реквізитів, передбачених Наказом №306.

Таким чином, вказана норма стосується саме виробників (постачальників) РРО, а не суб?єктів господарювання. При цьому, таке доопрацювання виробниками РРО має бути здійснено лише у разі наявності технічних можливостей.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові П?ятого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №420/17158/22.

Суд також враховує, що згідно роз`яснень Державної податкової служби України від 26.09.2023 відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення №13 рядки 11-18 фіскального заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

За таких обставин суд встановив, що реєстратори розрахункових операцій, які використовувались позивачем у господарській діяльності, не були та не могли бути поєднані з платіжними терміналами через їх технічні особливості та особливості їх програмного забезпечення, що унеможливлювало здійснення обміну даними між вказаними пристроями. При цьому, відповідальними за інтеграцію програмного забезпечення платіжних терміналів з відповідними реєстраторами розрахункових операцій є саме виробники цих пристроїв.

Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13.

Зокрема Верховний Суд вказав, що суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1,2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.

З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, встановлених під час судового розгляду обставин та досліджених доказів, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем норм Закону №265/95-ВР, у зв`язку з формуванням та видачею фіскальних чеків без заповнення рядків 11-18, передбачених п.2 розділу ІІ Положення №13.

Суд зазначає, що формальна відсутність рядків 10-17 фіскального чека на касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію.

Крім того, санкція пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документа на якому відсутні певні реквізити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі №140/2716/21.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону Закону 265/95-ВР.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), що є підставою для його скасування.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 26 840,00 грн. Відтак, враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 26 840,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛНА 4444" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.08.2023 №0528870707, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛНА 4444" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафу) на суму 75 978 137,64 грн. за платежем "штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛНА 4444" (адреса: місто Київ, площа Спортивна, 1А, код ЄДРПОУ 44149403) судовий збір у розмірі 26 840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.