Рішення

від 19.09.2024 по справі 640/14194/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року справа № 640/14194/20

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Щавінського В.Р., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Волинська обласна військова адміністрація, на стороні позивача: Громадська організація "За світле майбутнє Гуто-Боровенської громади" про визнання протиправними і нечинними нормативно-правових актів в частині,

за участю представників сторін:

від позивача та третьої особи (Громадська організація "За світле майбутнє Гуто-Боровенської громади") - адвокат Сохацький А.В.,

від відповідача - ОСОБА_2 (в порядку самопредставництва),

від третьої особи (Волинська обласна військова адміністрація) - не з`явився,

Суть спору: У червні 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Кабінету Міністрів України (далі відповідач, КМУ) вимогами (із урахуванням заяви про зміну предмета позову від 21.09.2020 вх. №136133, яку прийнято судом):

1) визнати протиправними та нечинними:

- пункт перший Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 590-р «Про затвердження перспективного плану формування територіальних громад Волинської області» (Урядовий кур`єр, офіційне видання, від 17.06.2020 - №113) в частині включення Гуто-Боровенської об`єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області до складу Камінь-Каширської об`єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області, відповідно до пункту 1 «Графічна частина (карта Волинської області)» та пункту 2 «Перелік спроможних територіальних громад Волинської області» Перспективного плану формування територій громад Волинської області, що є додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 590-р «Про затвердження перспективного плану формування територіальних громад Волинської області»;

- пункт другий Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 590-р «Про затвердження перспективного плану формування територіальних громад Волинської області» (Урядовий кур`єр, офіційне видання, від 17.06.2020 - №113) в частині визнання таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 65 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Волинської області» (Офіційний вісник України, 2019 р., №17, ст. 594), в частині доповнення переліку спроможних територіальних громад Волинської області Гуто-Боровенською об`єднаною територіальною громадою (код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ - 721483101), до складу якої увійшли територіальні громади: Гуто-Боровенська, Боровненська, Великообзирська, Верхівська, Олениненська, Піщанська, Полицівська, з адміністративним центром об`єднаної територіальної громади в селі Гута-Боровенська, відповідно до пункту 1 та підпункту 3 пункту 2 «Змін, що вносяться до перспективного плану формування територій громад Волинської області», що є додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 65 "»Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Волинської області»;

- пункт другий розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 590-р «Про затвердження перспективного плану формування територіальних громад Волинської області» (Урядовий кур`єр, офіційне видання, від 17.06.2020 - №113) в частині визнання таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 993-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Волинської області» (Офіційний вісник України від 09.10.2015 - 2015 р., №78, стор. 237, стаття 2622, код акта 78804/2015) в частині внесення змін згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 65 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Волинської області» (Офіційний вісник України, 2019 р., №17, ст. 594);

2) визнати нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області» в частині включення Гуто-Боровенської об`єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області дор складу Камінь-Каширської об`єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2020 у справі №640/14194/20 (суддя Федорчук А.Б.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

11.08.2020 від відповідача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про продовження строку для подання доказів.

21.09.2020 позивачем через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про зміну предмета позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 (суддя Федорчук А.Б.) закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу № 640/14184/20 до колегіального судового розгляду.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 (головуючий суддя Федорчук А.Б., судді Смолій І.В., Каракашьян С.К.) залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Волинську ОДА.

26.04.2022 відповідачем через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано додаткові пояснення по суті позову.

12.10.2022 від третьої особи до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли письмові пояснення по справі.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2022 оголошено по справі перерву для підготовки сторін до судових дебатів.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

17.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 02.02.2023 №03-19/9132/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/14194/20.

17.10.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 справу №640/14194/20 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.; вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 30.01.2024 року об 11:00 год.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 підготовче засідання відкладено на 14.03.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Громадську організацію «За світле майбутнє Гуто-Боровенської громади». Призначено наступне підготовче засідання на 12.04.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 витребувано докази та відкладено підготовче засідання на 17.05.2024.

Судове засідання, призначене на 17.05.2024 не відбулося з технічних причин (несправністю системи відеоконференцзв`язку); наступне підготовче засідання призначено на 28.06.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 підготовче судове засідання відкладено на 26.07.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.09.2024.

У судовому засіданні 19.09.2024 представник позивача, який одночасно представляв інтереси Громадської організації «За світле майбутнє Гуто-Боровенської громади», підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

Представник третьої особи Волинської ОДА у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваними розпорядженнями було затверджено нову конфігурацію територіальних громад Волинської області та визначено їх адміністративні центри. Підставою для зміни конфігурації територіальних громад був перспективний план, розроблений Волинською обласною державною адміністрацією.

Позивач доводить, що розробка вказаного перспективного плану супроводжувалася низкою істотних процедурних порушень, а його зміст суперечить Методиці формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214 (далі Методика).

Як зазначає позивач, відповідно до вимог Методики основою для розроблення перспективного плану формування територіальних громад є існуючі об`єднані територіальні громади, що були визнані спроможними. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 65 перелік спроможних територіальних громад Волинської області було доповнено Гуто-Боровенскою ОТГ, до складу якої увійшли Гуто-Боровенська, Боровенська, Великообзирська, Верхівська, Олениненська, Піщанськака, Полицівська територіальні громади. Водночас у перспективному плані, затвердженому оскаржуваним розпорядженням, Гуто-Боровенську ОТГ у повному складі було приєднано до проєктної Камінь-Каширської територіальної громади.

Позивач також зазначає, що відповідно до вимог указаної Методики проєкт перспективного плану розробляється із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Проте у спірних правовідносинах Гуто-Боровенська сільська рада не була залучена у вказані процеси: Волинська обласна державна адміністрація не повідомила Гуто-Боровенську сільську раду про початок розробки нового перспективного плану; не запрошувала представників Гуто-Боровенської сільської ради для участі у засідання регіональної робочої групи; не з`ясовувала думки Гуто-Боровенської сільської ради чи її мешканців щодо приєднання до Камінь-Каширської територіальної громади.

Окрім того, ключове обговорення пропозицій щодо внесення змін до перспективного плану відбулося на засіданні регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Волинської області до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 34 «Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад», якою і обумовлювалося необхідність розробки нового перспективного плану.

Таким чином, на думку позивача, рішення регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Волинської області приймалося 21.01.2020 на підставі старої Методики за відсутності будь-яких документів, що підтверджують розрахунки спроможності існуючих та утворюваних територіальних громад, а уже до Кабінету Міністрів України Волинська обласна державна адміністрація подала паспорти, підготовлені за новою методикою (але без проведення засідання регіональної робочої групи та погодження (обговорення) таких документів із органами місцевого самоврядування, як того вимагає чинна Методика.

Позивач переконує, що об`єднання Камінь-Каширської територіальної громади із Гуто-Боровенською територіальною громадою не відповідає інтересам останньої. За доводами позивача Гуто-Боровенська територіальна громада складається з 10 населених пунктів, а загальна кількість населення налічує 5264 особи. Площа території ОТГ складає 301,27 км2, на території громади функціонує 4 загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступеня, 2 загальноосвітніх навчальних закладів І-II ступеня, в яких навчається 814 осіб, 3 дошкільних навчальних закладів із зональною чисельністю 104 учні, 6 закладів культури, 6 фельдшерсько-акушерських пунктів та 1 амбулаторія. Також в громаді наявні 5 об`єктів, в яких розміщені органи місцевого самоврядування, в тому числі соціального захисту населення, загальний обсяг доходів бюджету ОТГ за 2019 рік складає 42 133 649 грн, перевиконання бюджету склало 108,8%.

За період існування Гуто-Боровенської територіальної громади нею було реалізовано низку інфраструктурних проєктів, які до цього ніколи не виконувалися та навіть не планувалися за рахунок коштів Камінь-Каширського району.

Позивач також зазначає, що населені пункти Гуто-Боровенської ОТГ (крім с. Гута-Боровенська, с. Малі Голоби) знаходяться на відстані від 30 до 40 км від м. Камінь-Каширський та у разі приєднання до Камінь-Каширської територіальної громади буде порушено пункт 6 Методики формування спроможних територіальних громад, відповідно до якого час прибуття для надання медичної допомоги та пожежної допомоги не повинен перевищувати 20 хв. У результаті приєднання указаний час становитиме щонайменше 40-50 хв.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскаржувані розпорядження не порушують прав та інтересів позивача, адже ними було лише затверджено перспективний план, який є загальним баченням держави стосовно того, як можуть формуватися територіальні громади у майбутньому на території відповідної області.

Водночас розроблення і затвердження перспективного плану не належить до жодного із етапів добровільного об`єднання територіальних громад.

Щодо посилань позивача на порушення вимог Методики, то відповідач зазначає, що вони загалом не впливають на правомірність оскаржуваних розпоряджень з огляду на таке:

- положення Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» не містять вимог, які б зобов`язували Кабінет Міністрів України отримувати згоду територіальних громад на визначення певної конфігурації спроможних територіальних громад;

- передбачене Методикою положення про те, що з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проєкту перспективного плану проводяться «консультації» вказує на дорадчий характер участі представників територіальних громад у процедурі розробки перспективного плану;

- Методикою не передбачено заборони розробляти та затверджувати перспективний план у разі незгоди певної територіальної громади із запропонованою державою конфігурацією територіальних громад.

Волинська обласна державна адміністрація проти позову заперечує. У відзиві на позов та в додаткових поясненнях до позову зазначала, що розроблений нею перспективний план відповідав вимогам Методики. Зокрема, 21.01.2020 відбулося засідання робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Волинської області, на якому обговорювався проєкт перспективного плану, який в подальшому був погоджений Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством фінансів України.

Під час обговорення і затвердження проєкту перспективного плану заперечень щодо можливості приєднання Гуто-Боровенської об`єднаної територіальної громади до Камінь-Каширської територіальної громади не надходило.

Громадська організація «За світле майбутнє Гуто-Боровенської громади» підтримала позицію позивача, вказавши, що Гуто-Боровенська територіальна громада була утворена, як самостійна та спроможна громада у відповідності до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад". Однак, на підставі проекту перспективного плану формування територій громад Волинської області, розробленого Волинською обласною державною адміністрацією, Кабінетом Міністрів України було видано розпорядження № 590-р від 13 травня 2020 року, яким затверджено перспективний план формування територіальних громад Волинської області, та який у подальшому став підґрунтям для створення адміністративно-територіального устрою базового рівня Волинської області для проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року на новій територіальній основі. Вказаним розпорядженням визнано таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 65 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Волинської області», в частині доповнення переліку спроможних територіальних громад Волинської області Гуто-Боровенскою об`єднаної територіальною громадою.

Результатом вказаних дій, на думку третьої особи стало протиправне примусове приєднання спроможної, діючої Гуто-Боровенської територіальної громади до складу Камінь-Каширської міської територіальної громади, в порушення основних принципів та умов, визначених ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад». За рішенням VIII восьмої сесії VIII скликання Камінь-Каширської міської ради від 26 березня 2021 року № 8/7-27 затверджено передавальні акти щодо передачі майна сільських рад, які припиняються в результаті реорганізації шляхом приєднання до Камінь-Каширської міської ради. За результатами зазначених дій, 16.11.2022 року за заявою Камінь-Каширської міської ради було припинено юридичну особу Гуто-Боровенську сільську раду шляхом її приєднання до Камінь-Каширської міської територіальної громади.

Таким чином, у зв`язку із внесенням запису від 16.11.2022 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення статусу юридичної особи Гуто-Боровенської сільської ради, фактично знищено територіальну громаду. Не погоджуючись із вказаними діями, 20 січня 2023 р. жителями Гуто-Боровенської об`єднаної територіальної громади, задля відновлення порушених прав та законних інтересів, було утворено Громадську організацію «За світле майбутнє Гуто-Боровенської громади», серед членів якої є також позивач у даній справі ОСОБА_1 Громадська організація «За світле майбутнє Гуто-Боровенської громади» повністю погоджується із викладеними Позивачем у позовній заяві фактами допущених Відповідачем порушень та вважає, що є всі підстави для того, щоб вважати Розпорядження 590 та Розпорядження 708 такими, що були прийняті на основі проекту Перспективного плану та інших документів, які були розроблені з порушенням діючих вимог щодо формування спроможних територіальних громад, а також з приховуванням дій, пов`язаних з прийняттям рішень під час розробленням проекту Перспективного плану.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

На І сесії VІІ скликання Гуто-Боровенської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області 03.01.2019 прийнято рішення № 1/7 «Про початок реорганізації Боровненської сільської ради, Олениненської сільської ради, Великообзирської сільської ради та Верхівської сільської ради шляхом приєднання до Гуто-Боровенської сільської ради» (т.1, а.с. 33-37).

Розпорядженням Волинської ОДА від 03.08.2018 № 506 затверджено висновок щодо відповідності Конституції та законам України проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад в Гуто-Боровенську ОТГ з адміністративним центром у с. Гута-Боровенська Камінь-Каширського району Волинської області (т.1, а.с.38).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 65-р «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Волинської області» доповнено перелік спроможних територіальних громад Волинської області Гуто-Боровенскою ОТГ (код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ - 721483101), до складу якої увійшли територіальні громади: Гуто-Боровенська, Боровенська, Великообзирська, Верхівська, Олениненська, Піщанськака, Полицівська, з адміністративним центром об`єднаної територіальної громади в селі Гута-Боровенська.

31.01.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №34 «Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад», пунктом 2 якої Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям доручено у двотижневий строк внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо приведення затверджених перспективних планів формування територій громад у відповідність із цією постановою.

Листом від 13.02.2020 № 1006/23/2-20 Волинська обласна державна адміністрація подала на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт Перспективного плану формування територій громад Волинської області (т.1, а.с. 75), яким, зокрема, передбачалося включення Гуто-Боровенської ОТГ до складу Камінь-Каширської територіальної громади з центром у місті Камінь-Каширський.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 590-р затверджено Перспективний план формування територій громад Волинської області (пункт 1).

Пунктом 2 цього розпорядження визнано таким, що втратили чинність:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 993 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Волинської області»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 65 «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Волинської області».

Перспективним планом формування територій громад Волинської області, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 590-р, було визначено перелік спроможних громад, зокрема Камінь-Каширську територіальну громаду у складі: Камінь-Каширської, Бровненської, Броницької, Бузаківської, Великоглушанської, Великообзирської, Верхівської, Видертської, Видричівської, Воєгощанської, Ворокомлівської, Грудківської, Добренської, Клітицької, Малоглушанської, Мельнико-Мостищенської, Олениненської, Осівцівської, Піщанської, Пнівненської, Полицівської, Раково-Ліської, Хотешівської, Черченської, Щитинської та Гуто-Бровенської територіальних громад з адміністративним центром у місті Камінь-Каширськ.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №708-р відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Волинської області згідно з додатком.

Пунктом 1 «Графічна частина» додатку «Адміністративні центри та території територіальних громад Волинської області» до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №708-р затверджено карту Волинської області з межами відповідних громад; пунктом 2 затверджено Перелік територіальних громад Волинської області, до якого включено, зокрема, Камінь-Каширську територіальну громаду, до якої увійшли Камінь-Каширська, Боровненська, Броницька, Бузаківська, Великоглушанська (Любешівський район), Великообзирська, Верхівська, Видертська, Видричівська, Воєгощанська, Ворокомлівська, Грудківська, Гуто-Боровенська, Добренська, Клітицька, Малоглушанська (Любешівський район), Мельнико-Мостищенська, Олениненська, Осівцівська, Піщанська, Пнівненська, Полицівська, Раково-Ліська, Хотешівська, Черченська, Щитинська (Любешівський район) територіальні громади.

Не погоджуючись із указаними розпорядженнями в частині включення Гуто-Боровенської об`єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області до складу Камінь-Каширської об`єднаної територіальної громади Камінь-Каширського району Волинської області, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Статтею 2 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» від 05.02.2015 № 157-VIII (далі Закон № 157-VIII) визначено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.

Частиною першою статті 4 Закону № 157-VIII передбачено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 1) у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 2) територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися; 3) об`єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 4) при прийнятті рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об`єднаної територіальної громади; 5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об`єднання.

Законом України від 05.12.2019 № 348-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей» (набрав чинності 20.12.2019) частину першу статті 4 Закону № 157-VIII доповнено пунктом 6 такого змісту: « 6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області».

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 157-VIII рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 7 Закону № 157-VIII у разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад. У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом. У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об`єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об`єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.

Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону № 157-VIII Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об`єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад.

Частиною першою статті 8 Закону № 157-VIII передбачено, що об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону № 157-VIII перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області. Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 05.12.2019 № 348-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей» (далі Закон № 348-ІХ) частину третю статті 11 Закону № 157-VIII викладено в такій редакції: «Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації».

Суд зазначає, що перспективний план за своє суттю є документом, що засвідчує загальне бачення та соціально-економічну обґрунтованість ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області.

Метою затвердження перспективного плану є створення спроможних територіальних громад, які в результаті добровільного об`єднання будуть здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

20.12.2019 набрав чинності Закон № 348-ІХ, яким змінені умови добровільного об`єднання територіальних громад. Унаслідок змін, внесених Законом № 348-ІХ, перспективний план став обов`язковим орієнтиром для добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, що означає, що об`єднання територіальних громад надалі відбуватиметься виключно за перспективним планом, що розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією та затверджується Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроєкту Закону № 348-ІХ було зазначено, що практика реалізації Закону № 157-VIII виявила ряд недоліків, які перешкоджають формуванню спроможних громад. Зокрема, обласні ради не завжди вчасно та раціонально приймають рішення про схвалення перспективних планів формування територій громад областей, часто політизуючи цей процес. Також через ігнорування критеріїв формування спроможних громад, обласні ради схвалюють перспективні плани, які передбачають можливості утворення об`єднаних громад, що нездатні надавати жителям якісні й доступні публічні та інші послуги.

Порядок розроблення перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області та умови формування проєктних спроможних територіальних громад визначено Методикою формування спроможних територіальних громад, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 4 Методики формування спроможних територіальних громад здійснюється шляхом: розроблення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою; затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів; добровільного об`єднання територіальних громад; добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», суміжної сільської, селищної територіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об`єднаної територіальної громади; формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 34, яка набрала чинності 31.01.2020, до Методики внесено зміни та доручено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям у двотижневий строк внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо приведення затверджених перспективних планів формування територій громад у відповідність із цією постановою.

Відповідно до пункту 4 Методики (в редакції постанови КМУ від 24.01.2020 № 34) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація з урахуванням утворених відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" об`єднаних територіальних громад розробляє відповідно до цієї Методики із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проект перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком 1.

Згідно з пунктом 5 Методики (в редакції постанови КМУ від 24.01.2020 № 34) формування спроможних територіальних громад здійснюється у такій послідовності: 1) визначення потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад та зон їх доступності; 2) визначення переліку територіальних громад, що входять до складу спроможних територіальних громад; 3) проведення оцінки рівня спроможності.

Відповідно до пункту 12 Методики (в редакції постанови КМУ від 24.01.2020 № 34) з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану утворюється робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.

Згідно з пунктом 11 Методики (в редакції постанови КМУ від 30.08.2017 № 662) з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями. За результатами консультацій оформляється протокол. Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад. Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів. За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.

Отже, не пізніше 14.02.2020 Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації мали внести на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо приведення раніше затверджених перспективних планів формування територій громад у відповідність до Методики в редакції постанови КМУ від 24.01.2020 № 34.

У свою чергу Методика в редакції постанови КМУ від 24.01.2020 № 34 передбачає, що перспективні плани розробляються на основі вже утворених відповідно до Закону № 157-VIII об`єднаних територіальних громад з врахування інтересів територіальних громад, для чого з представниками органів місцевого самоврядування та їхніми асоціаціями проводяться консультації.

У позові позивач доводить, що затверджений оскаржуваним розпорядженням Перспективний план формування територій громад Волинської області був розроблений з порушенням ключових умов Методики: він ігнорує створення Гуто-Боровенської об`єднаної територіальної громади, яку було визнано спроможною, включивши відповідні сільські ради до Камінь-Каширської об`єднаної територіальної громади; розробка перспективного плану відбулася в таємниці, без консультацій та участі з боку Гуто-Боровенської сільської ради.

Суд зазначає, що судами у справі № 140/15948/20 за позовом Гуто-Боровенської об`єднаної територіальної громади в особі Гуто-Боровенської сільської ради до Волинської обласної державної адміністрації вже вирішувався спір, який стосувався розробки Перспективного плану формування територій громад Волинської області, що згодом був затверджений розпорядженням КМУ від 13.05.2020 № 590-р, яке є предметом цієї справи.

Підставою позову у справі № 140/15948/20 були тотожні за змістом доводи Гуто-Боровенської об`єднаної територіальної громади в особі Гуто-Боровенської сільської ради про порушення Волинською обласною державною адміністрацією вимог Методики під час розробки проєкту Перспективного плану формування територій громад Волинської області.

Постановою Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 140/15948/20 скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 і залишено в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2021, яким, у свою чергу:

- визнано протиправними дії Волинської ОДА, що полягають у включенні Гуто-Боровенської ОТГ Камінь-Каширського району Волинської області до складу Камінь-Каширської ОТГ Камінь-Каширського району Волинської області у проекті Перспективного плану формування територій громад Волинської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 590-р;

- зобов`язано Волинську ОДА розробити проект змін до Перспективного плану формування територій громад Волинської області в частині включення до переліку спроможних громад Волинської області Гуто-Боровенську ОТГ, до складу якої увійшли територіальні громади: Гуто-Боровенська, Боровненська, Великообзирська, Верхівська, Олениненська з адміністративним центром об`єднаної територіальної громади в селі Гута-Боровенська Камінь-Каширського району Волинської області та подати такий проект до Кабінету Міністрів України для затвердження.

Залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, Верховний Суд у вказаній постанові у справі № 140/15948/20 констатував такі порушення під час розроблення Перспективного плану формування територій громад Волинської області:

- рішення регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Волинської області приймалося на підставі Методики у редакції, чинній до 24.01.2020 [до змін Методики, унесених Постановою КМУ від 24.01.2020 № 34], а до Кабінету Міністрів України Волинська ОДА подала паспорти, підготовлені за Методикою у редакції, чинній після 24.01.2020 [зі змінами, унесеними Постановою КМУ від 24.01.2020 № 34], але без проведення засідання регіональної робочої групи та погодження (обговорення) таких документів;

- на засіданні регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Волинської області були присутні лише 16 членів групи (ними проставлено особисті підписи у списку) із загальної чисельності 42 членів комісії, тому не було кворуму для прийняття цього рішення, та до складу не були включені представники органів місцевого самоврядування Гуто-Боровенської ОТГ, зокрема, як того вимагає Методика;

- зміст проєкту Перспективного плану, направленого листом від 13.02.2020 № 1006/23/2-20, на затвердження Кабінету Міністрів України, свідчить про те, що Волинською ОДА під час його формування не дотримано вимог пункту 4 Методики, оскільки замість включення до Перспективного плану вже сформованої Гуто-Боровенської ОТГ, Волинська ОДА включила Гуто-Боровенську, Боровненську, Великообзирську, Верхівську, Олениненцьку, Піщанську та Полицівську сільські ради до складу Камінь-Каширської ОТГ, усупереч волевиявленню мешканців відповідних громад, тобто у недобровільний спосіб;

- відомості, розміщені на офіційному сайті Волинської ОДА, про проведені та заплановані громадські слухання (консультації з громадськістю) у 2019 та січні 2020 року, не містили інформації про проведення громадських слухань з приводу перспективного плану формування громад та територій області;

- Волинська ОДА всупереч вимог пунктів 4 і 12 Методики не включила до складу робочої групи представників Гуто-Боровенської ОТГ.

Частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, невідповідність Перспективного плану формування територій громад Волинської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 13.05.2020 № 590-р, вимогам Закону № 157-VIII та Методиці, є обставиною, що встановлена постановою Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 140/15948/20, і суд не вбачає необхідності повторно вдаватися в оцінку доводів позивача в цій частині.

Щодо юридичного значення цих порушень в контексті предмету позову (чи можуть вони бути підставою для скасування розпорядження КМУ від 13.05.2020 № 590-р та похідного від нього від 12.06.2020 №708-р), суд зазначає таке.

Верховний Суд неодноразово розглядав подібні справи, предметом яких були розпорядження КМУ, якими затверджувалися перспективні план формування територіальних громад певної області та визначався їхній адміністративний центр (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 640/13545/20, від 15.08.2023 у справі № 640/15962/20, від 26.10.2023 у справі № 640/25576/20, від 22.08.2024 у справі № 640/13346/20).

Як і в цій справі, підставою позовів у вказаних справах були порушення відповідною обласною державною адміністрацією Методики під час розроблення перспективного плану, зокрема, через неврахування в конфігурації перспективного плану вже існуючих об`єднаних територіальних громад; розроблення перспективного плану без проведення консультацій із заінтересованими суб`єктами (представниками органів місцевого самоврядування).

Установивши такі порушення, суди першої та апеляційної інстанцій у зазначених справах задовольняли позови шляхом визнання протиправними і скасування аналогічних по суті розпоряджень КМУ.

Водночас Верховний Суд, переглянувши такі рішення судів першої та апеляційної інстанцій за касаційними скаргами КМУ, скасував їх та направив справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як і в цій справі, у справах, що переглядалися Верховним Судом, КМУ як на підставу заперечень проти позову, а далі й на підставу для касаційного оскарження, посилався на те, що визнання протиправними і скасування розпоряджень про затвердження перспективного плану та визначення адміністративних центрів і затвердження територіальних громад відповідної області є неналежним способом захисту порушених прав, адже КМУ не є суб`єктом проведення консультацій з питань об`єднання із представниками відповідних територіальних громад.

У вказаних справах Верховний Суд частково погодився із таким доводом КМУ, зазначивши, що відповідно до частини першої статті 11 Закону № 157-VIII перспективний план формування територій громад області розробляється відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад, тому виключно обласна державна адміністрація наділена правом вносити зміни до перспективного плану формування територій громад області, а Кабінет Міністрів, відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 157-VIII, лише затверджує Перспективний план формування територій громад області за поданням відповідної обласної державної адміністрації.

Отже, на думку Верховного Суду, саме дії (рішення) відповідної облдержадміністрації можуть змінити територіально-адміністративний устрій області.

У постанові від 22 серпня 2024 року у справі №640/13346/20 Верховний Суд зазначив, що пунктом 4 Методики формування спроможних територіальних громад (у редакції постанови КМУ від 24.01.2020 № 34) повноваження на розроблення проекту перспективного плану із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць передбачені за облдержадміністраціями.

Відповідно до вимог Закону №157-VIII та Методики (у цій же редакції) основною умовою визначення у перспективному плані конфігурації спроможної територіальної громади є її відповідність визначеним критеріям спроможності. Тож без з`ясування наявності (відсутності) правового спору між сільською радою та обласною державною адміністрацією з приводу (не)відповідності затвердженої оскаржуваним розпорядженням конфігурації затвердженим критеріям спроможності або ж визнання спроможною конфігурацію, яка є бажаною для позивача, висновки суду про порушення [Кабінетом Міністрів України] прав позивача у цій справі є передчасними.

Продовжуючи вказаний підхід, Верховний Суд зауважив, що КМУ не є належним відповідачем у справі, адже процедурні порушення, які були встановлені судами, допустили розробники плану, до яких КМУ не належить, проте суди першої та апеляційної інстанції на це уваги не звернули: відповідач у справі залишився таким, яким його визначив позивач [КМУ], а обласна державна адміністрація була залучена до участі в справі ухвалою суду першої інстанції як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; судами не визначалася роль обласної державної адміністрації у формуванні оскаржуваного перспективного плану та, відповідно, оцінка її рішенням та діям не надавалася.

Скеровуючи справи на новий судовий розгляд з указаних підстав, Верховний Суд у справах № 640/13545/20, № 640/15962/20, № 640/25576/20, № 640/13346/20 не дав відповіді на питання, яким саме чином мають бути захищені права територіальних громад, які заперечують проти об`єднання відповідно до конфігурації, передбаченої перспективним планом, поклавши його визначення на суд першої інстанції.

Визначаючись щодо способу захисту прав, порушених у зв`язку із недотриманням вимог Методики під час розроблення перспективного плану, суд виходить із того, що затвердження перспективного плану хоч і стало у зв`язку із наведеними вище законодавчими змінами першоосновою для об`єднання територіальних громад, однак не є юридичним фактом об`єднання громад.

Визначення в перспективному плані певної конфігурації спроможної територіальної громади є об`єктивною оцінкою потенційних можливостей такої громади з належного надання публічних послуг за умови добровільного об`єднання громад (добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади).

Водночас повноваження щодо підготовки перспективного плану, в межах якого проводиться оцінка рівня спроможності, покладаються саме на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації, які, відповідно до Методики здійснюють оцінку, зокрема, зауваженням та пропозиціям представників органів місцевого самоврядування, щодо певної конфігурації територіальних громад.

Кабінет Міністрів України не є суб`єктом проведення відповідних консультацій; процедурою розробки та прийняття перспективного плану не передбачена участь Кабінету Міністрів України у проведенні зазначених консультацій.

З урахуванням викладеного, якщо порушення своїх прав у процедурі затвердження перспективного плану позивач пов`язує саме з порушеннями, що допущені на етапі його розробки, зокрема внаслідок не проведення консультацій, неврахування існуючої конфігурації територіальних громад чи оцінки її спроможності, належним способом захисту таких прав є визнання протиправними дій/рішень розробника перспективного плану відповідної обласної державної адміністрації і зобов`язання її розробити та подати на затвердження КМУ перспективний план, який буде відповідати Методиці як за змістом, так і в частині процедури його прийняття.

У цьому контексті суд зазначає, що порушення під час розроблення Перспективного плану формування територій громад Волинської області, про які зазначає позивач у позові, вже були оцінені в межах справи № 140/15948/20 за позовом Гуто-Боровенської об`єднаної територіальної громади в особі Гуто-Боровенської сільської ради до Волинської обласної державної адміністрації.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі №140/15948/20, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 20.09.2022, було визнано протиправними дії Волинської ОДА, що полягають у включенні Гуто-Боровенської ОТГ Камінь-Каширського району Волинської області до складу Камінь-Каширської ОТГ Камінь-Каширського району Волинської області у проекті Перспективного плану формування територій громад Волинської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 590-р і зобов`язано Волинську ОДА розробити проект змін до Перспективного плану формування територій громад Волинської області в частині включення до переліку спроможних громад Волинської області Гуто-Боровенську ОТГ до складу якої увійшли територіальні громади: Гуто-Боровенська, Боровненська, Великообзирська, Верхівська, Олениненська з адміністративним центром об`єднаної територіальної громади в селі Гута-Боровенська Камінь-Каширського району Волинської області та подати такий проект до Кабінету Міністрів України для затвердження.

Судом установлено, що на виконання вказаного судового рішення Волинською обласною військовою адміністрацією було розроблено проєкт змін до Перспективного плану формування територій громад Волинської області, відповідно до якого перелік спроможних територіальних громад доповнювався Гуто-Боровенською територіальною громадою, до якої увійшли Гуто-Боровенська, Боровенська, Великообзирська, Верхівська, Олениненська територіальні громади (т.3, а.с. 52-67).

Указаний Перспективний план, разом із проєктом розпорядження КМУ «Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Волинської області» був направлений на розгляд Кабінету Міністрів України (т.3, а.с. 50-82).

Як убачається з матеріалів справи, проєкт змін до Перспективного плану формування територій громад Волинської області був направлений для погодження до Міністерства економіки України, Міністерства цифрової трансформації, Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об`єднаних територіальних громад», Українській асоціації районних та обласних рад Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування, НАБУ, які погодили проєкт без зауважень; а також до Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад та територій України, Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України», які не погодилися із запропонованим проектом.

Міністерство розвитку громад та територій України у листі від 05.12.2022 №7/34.3/13173-22 (т.3, а.с. 68-69) зазначило, що розпорядженням Кабінету міністрів України від 12.06.2020 №708 визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Волинської області. Зокрема, Гуто-Боровенська, Боровненська, Великообзирська, Верхівська, Олениненська територіальні громади було включено до складу Камінь-Каширської територіальної громади.

При цьому, відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 №160 у Камінь-Каширській територіальній громаді та інших територіальних громадах Волинської області, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №708, проведено перші місцеві вибори.

Посилаючись на викладені обставини, Міністерство розвитку громад та територій України зазначило, що не підтримує проєкт змін до Перспективного плану формування територій громад Волинської області.

Міністерство фінансів України у листі від 07.12.2022 №05130-14-6/29093 (т.3, а.с. 70-71) також зазначило, що в утворених відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №708, 25.10.2020 відбулися місцеві вибори, тим самим було завершено процес формування адміністративно-територіального устрою базового та субрегіонального рівня у рамках реалізації основного етапу децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування. Міністерство також додало, що з 2021 року запроваджено дворівневу модель міжбюджетних відносин і бюджети новоутворених територіальних громад мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. З огляду на зазначене, внесення змін до перспективного плану формування територій громад Волинської області не матиме впливу на адміністративно-територіальний устрій області.

Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» у листі від 14.12.2022 №5-843/22 (т.3, а.с. 72) зазначила, що зміна перспективного плану формування територій громад Волинської області має враховувати позицію існуючих в цей момент територіальних громад та їхніх органів місцевого самоврядування. Водночас Камінь-Каширська міська рада заперечує проти змін її територій, зокрема шляхом виокремлення з її складу Гуто-Боровенської територіальної громади.

Таким чином, права позивача, на захист яких спрямований цей позов, вже були відновлені у межах справи № 140/15948/20, на виконання рішення у якій був розроблений проєкт перспективного плану, в якому Гуто-Бровенська територіальна громада є спроможною територіальною громадою, окремою від Камінь-Каширської територіальної громади.

Суд також зазначає, що 25.10.2020 відбулися перші вибори депутатів у сільських, селищних та міських територіальних громадах та відповідних сільських, селищних та міських голів, територіальних громад Волниської області, зокрема вибори Камінь-Каширської міської ради, Камінь-Каширського міського голови, у зв`язку з чим в силу пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реалізовано механізм припинення повноважень сільських рад, території яких включені до території сформованої КМУ Камінь-Каширської територіальної громади (з дня набуття повноважень новообраною Камінь-Каширської міської ради, яка є правонаступником прав та обов`язків Гуто-Боровенської сільської ради).

За викладених обставин скасування розпоряджень КМУ від 13.05.2020 № 590-р та від 12.06.2020 №708-р не мало б наслідком відновлення повноважень Гуто-Боровенської сільської ради, припинених за наслідками виборів 25.10.2020, а тому задоволення судом позову у спосіб, у який просить позивач не призвело б до відновлення становища позивача, що існувало до ухвалення оскаржуваних у цій справі розпоряджень.

Беручи до уваги, що позивач обрав спосіб захисту порушеного права, який не відповідає характеру і змісту спірних правовідносин, та враховуючи, що в межах іншої судової справи судом вже був застосований ефективний спосіб захисту, який поновлював в тому числі й суб`єктивне право позивача, суд дійшов висновку, що в задоволенні цього позову необхідно відмовити.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і як наслідок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються. Відповідач доказів понесення ним судових витрат не надав.

У судовому засіданні 19.09.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення суду складено 10.10.2024.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 264 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

судді Дудін С.О.

Щавінський В.Р.