Рішення

від 19.09.2024 по справі 320/6244/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року справа № 320/6244/24

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Щавінського В.Р., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комісії з питань вищого корпусу державної служби про визнання протиправними та скасування розпоряджень, наказу, стягнення середнього заробітку,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1 (Кабінету Міністрів України) - Бєльський-Панасюк О.О.,

представника відповідача-2 (Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей) - Зайченко Ю.В.,

представника третьої особи - Підгородецька О.Ю., Подоляка А.М.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі КМУ та/або відповідач-1), Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі КРАІЛ та/або відповідач-2), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 29.02.2024 (т.2, а.с.3-42) просить суд:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 №30-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 № 830-р «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей».

- визнати протиправним і скасувати наказ Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 26.09.2023 № 230-К «Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 № 830-р»;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час відсторонення з 25.09.2023 по 16.01.2024 в розмірі 480 465 грн 88 коп;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення розміру середнього заробітку за час відсторонення в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 128 905 грн 48 коп.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач стверджує про невідповідність доповідної записки Голови КРАІЛ ОСОБА_2 від 20.09.2023, що стала підставою для відкриття дисциплінарного провадження, вимогам щодо управлінської інформації та організаційної роботи з документами в державному органі. Також ОСОБА_1 стверджує про наявність упередженості в діях КРАІЛ по відношенню до неї, порушення строку здійснення дисциплінарного провадження та наполягає на тому, що на члена КРАІЛ не поширюються положення Закону України «Про державну службу».

При цьому, ОСОБА_1 зазначає про відсутність в її діях та рішеннях як члена КРАІЛ ознак порушення Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації на проведення азартних ігор», Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 891 та інших актів законодавства, про які йшлося в доповідній записці ОСОБА_2 від 20.09.2023, що стало підставою для відкриття дисциплінарного провадження та відмічає про відсутність в її діях ознак дисциплінарного проступку. Крім цього ОСОБА_1 стверджує, що третя особа вийшла за межі предмету дисциплінарного провадження, адже дослідила питання, які не були підставою для відкриття дисциплінарного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 21.03.2024, витребувано докази від сторін. Вирішено підготовче судове засідання провести суддею одноособово, а розгляд справи по суті після закриття підготовчого провадження - колегією у складі трьох суддів.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Комісію з питань вищого корпусу державної служби (ідентифікаційний код 37819430; адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 15).

21.03.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку із повітряною тривогою в м. Києві. Призначено наступне підготовче судове засідання на 11.04.2024.

06.03.2024 на адресу суду від представника відповідача-1 Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №320/6244/24.

14.03.2024 канцелярією суду зареєстрований відзив відповідача-2 (Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей) на позовну заяву, сформований через підсистему «Електронний Суд» (т. 2, а.с. 233-243). Представник КРАІЛ вказує про помилковість тверджень позивача щодо не поширення на неї Закону України «Про державну службу» та наполягає на тому, що спірні рішення є правомірними та такими, що прийняті в порядок, спосіб та в межах наданих суб`єктам владних повноважень.

20.03.2024 канцелярією суду зареєстрований відзив відповідача-2 (Кабінету Міністрів України) (т. 2, а.с. 246-250, т. 3, а.с. 1-250, т. 4, а.с. 1-250, т. 5-, а.с. 1-35).

22.03.2024 канцелярією суду зареєстрована відповідь позивача на відзив на позовну заяву.

26.03.2024 відповідачем через підсистему "Електронний Суд" подано заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 прийнято до розгляду судом уточнену позовну заяву позивача від 29.02.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 продовжено Кабінету Міністрів України процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №320/6244/24, - на 10 (десять) календарних днів. Прийнято до розгляду відзив Кабінету Міністрів України на позовну заяву у справі №320/6244/24.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 відкладено підготовче судове засідання на 06.05.2024.

16.04.2024 позивачем через канцелярію суду подано заяву про поновлення строку для звернення до суду, в якій остання просить суд поновити стороні позивача процесуальний строк для оскарження розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 №830-р "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей", наказу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей" від 26.09.2023 №230-К "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 №830-р".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 витребувано докази у справі від Секретаріату Кабінету Міністрів України: копію листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 11.10.2023 №26284/0/2-23; від відповідача-2 (Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей): копію листа Служби безпеки України від 20.09.2023 №99/218-дск, від Служби безпеки України: копію листа Служби безпеки України від 20.09.2023 №99/218-дск, від відповідача-1 (Кабінету Міністрів України): копію листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 11.10.2023 №26284/0/2-23; копію доручення Прем`єр-Міністра України від 26.09.2023 №1632/1/1-23-ДСК.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 відкладено підготовче судове засідання у зв`язку із витребуванням доказів у справі на 28.05.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті колегією у складі трьох суддів на 26.06.2024.

Судове засідання 26.06.2024 відкладено у зв`язку з необхідністю надання учасникам справи можливості ознайомлення з матеріалами справи у зв`язку із надходженням на адресу суду листа Служби безпеки України: копію листа Служби безпеки України від 20.09.2023 №99/218-дск на 10.07.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами до Кабінету Міністрів України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 №830-р "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей", наказу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 26.09.2023 №230-К "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 №830-р" - задоволено.

Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовними вимогами до Кабінету Міністрів України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 №830-р "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей", наказу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 26.09.2023 №230-К "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 №830-р".

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовними вимогами до Кабінету Міністрів України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 №830-р "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей", наказу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 26.09.2023 №230-К "Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 №830-р".

У задоволенні клопотання відповідача-1 Кабінету Міністрів України б/н б/д про залишення позову без розгляду та клопотання третьої особи Комісії з питань вищого корпусу державної служби від 14.03.2024 про залишення позову без розгляду - відмовлено.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.08.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.09.2024.

В судовому засіданні 19.09.2024 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У той же час представники відповідачів щодо задоволення позовних вимог заперечили. Заперечення щодо задоволення позовних вимог висловлено і Комісією з питань вищого корпусу державної служби.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1401-р «Про призначення ОСОБА_1 членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» призначено ОСОБА_1 членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з 12 листопада 2020 року шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 (т. 1, а.с. 53).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1553-р «Про призначення ОСОБА_1 членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» позивача призначено членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з дати початку фактичного виконання нею посадових обов`язків строком на чотири роки з оплатою праці відповідно до законодавства (т. 1, а.с. 54).

28.08.2023 наказом Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Івана Рудого № 6-ВД від 28.08.2023 «Про відрядження ОСОБА_1 », ОСОБА_1 , члена Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей відряджено до м. Цюріха та м. Берна (Швейцарська Конференція) з 04 по 11 вересня 2023 року для участі у конференції «Internations» та до м. Вільнюса (Литовська Республіка) з 12 по 17 вересня 2023 року для участі у заходах з обміну досвідом у сфері азартних ігор та лотерей, що організовані Службою контролю за азартними іграми Міністерства фінансів Литовської Республіки (т. 1, а.с. 2, а.с. 57-58).

Наказом Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Івана Рудого

№ 84-ОД від 06.09.2023 «Про проведення засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» наказано провести засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 11.09.2023 (т. 2, а.с. 59).

Наказом Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Івана Рудого

№ 85-ОД від 13.09.2023 «Про проведення засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» наказано провести засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 18.09.2023 (т. 2, а.с. 61) та затверджено Порядок денний засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (т. 2, а.с. 62-64).

18.09.2023 членом КРАІЛ ОСОБА_1 подано пояснення, адресоване Голові та членам КРАІЛ, щодо неповідомлення її у спосіб, визначений нормами чинного законодавства, про засідання КРАІЛ на 11.09.2023 та про неможливість приймати в ньому участь (т. 2, а.с. 65-67).

20.09.2023 Головою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іваном Рудим подана на особистому прийомі Міністру Кабінету Міністрів України ОСОБА_3 доповідна записка стосовно перевищення службових повноважень членом КРАІЛ ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 68-71).

22.09.2023 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 829-р «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 » було порушено дисциплінарне провадження стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 та доручено Комісії з питань вищого корпусу державної служби здійснити відповідне дисциплінарне провадження до 20 листопада 2023 року та про результати поінформувати Кабінет Міністрів України (далі Розпорядження № 829-р) (т. 2, а.с. 72).

У той же час розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 № 960-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 № 829» внесено зміну до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 № 829 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 » - із зміною, внесеною розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.10.2023 № 890, змінивши в абзаці другому слова і цифри «до 5 листопада 2023 р.» словами і цифрами «до 20 листопада 2023 р.» (т. 4, а.с. 123).

22.09.2023 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 830-р «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» відсторонено ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на час здійснення дисциплінарного провадження (далі оскаржуване та/або спірне рішення №1 та/або оскаржуване та/або спірне Розпорядження № 830-р) (т. 2, а.с. 53).

26.09.2023 наказом Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іваном Рудим № 230-К «Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 року № 830-р» оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України (далі оскаржуване та/або спірне рішення №2 та/або оскаржуваний/спірний Наказ № 230-К) (т. 2, а.с. 54).

Відповідно до пункту 2 окресленого наказу наказано вважати ОСОБА_1 такою, що відсторонена від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з 25 вересня 2023 року на час здійснення дисциплінарного провадження.

Згідно із пунктом 3 оскаржуваного Наказу № 230-К наказано управлінню фінансів, бухгалтерського обліку та звітності здійснити нарахування середньої заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до вимог частини 4 статті 72 Закону України «Про державну службу».

04.10.2023 ОСОБА_1 надіслано пояснення до Комісії з питань вищого корпусу державної служби (т. 2, а.с. 73-75).

06.10.2023 Головою Комісії з питань вищого корпусу державної ОСОБА_4 надіслано лист № 2476/5 Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про надання нею документів і матеріалів та/або належним чином завірених копій документів і матеріалів згідно переліку для формування дисциплінарної справи та її розгляду Комісією (т. 2, а.с. 76-78).

16.10.2023 ОСОБА_1 надіслано пояснення до Комісії з питань вищого корпусу державної служби щодо доповідної записки голови КРАІЛ ОСОБА_2 від 20.09.2023, яка міститься у матеріалах справи, порушеної відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 829-р від 22.09.2023 (т. 2, а.с. 79-84).

19.10.2023 Головуючим членом Комісії з питань вищого корпусу державної служби Олександром Корнієнко надіслано лист №2613/5 Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з повторною вимогою надати документи, необхідні для вирішення дисциплінарної справи стосовно члена КРАІЛ ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 85-87).

Листом від 23.10.2023 № 15-5/2325 Головою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_5 надіслано пояснення до Комісії з питань вищого корпусу державної служби щодо обставин, які стали підставою порушення дисциплінарного провадження стосовно члена КРАІЛ ОСОБА_1 , характеристика на державного службовця ОСОБА_1 та пояснення посадових осіб КРАІЛ (т. 2, а.с. 88-114).

07.11.2023 ОСОБА_1 надіслано пояснення до Комісії з питань вищого корпусу державної служби в порядку, встановленому пунктом 31 Порядку дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 04.12.2019 (т. 2, а.с. 115-117).

20.12.2023 ОСОБА_1 надіслано лист до Прем`єр-міністра України про необхідність закриття дисциплінарного провадження (т. 2, а.с. 118-119).

Надалі, листом від 04.01.2024 № 2-90/18-24 Комісія з питань вищого корпусу державної служби надіслала Кабінету Міністрів України копію пропозиції Комісія з питань вищого корпусу державної служби за результатом розгляду дисциплінарної справи стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 від 12.12.2023 та матеріали дисциплінарної справи (т. 2, а.с. 120-143).

11.01.2024 ОСОБА_1 надіслано пояснення члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України (т. 2, а. 144-155).

12.01.2024 ОСОБА_1 надіслано додаткові пояснення члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України (т. 2, а.с. 156-160).

16.01.2024 прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України № 30-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким у зв`язку із допущенням дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень) оголошено догану члену Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 (далі оскаржуване та/або спірне рішення №3 та/або оскаржуване/спірне Розпорядження № 30-р (т. 2, а.с. 51).

Тут і надалі спірні та/або оскаржувані рішення.

Позивач категорично не погоджується зі спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор визначає Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-IX (далі Закон № 768-IX).

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону № 768-IX державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей та іншими органами державної влади в межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону № 768-IX органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - Уповноважений орган).

Положеннями частин 5-7 статті 6 Закону № 768-IX передбачено, що уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, та утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Діяльність Уповноваженого органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Уповноваженого органу обумовлюються його завданнями та повноваженнями, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в його колегіальності, особливому порядку призначення та звільнення Голови та членів Уповноваженого органу, у спеціальних засадах діяльності органу.

Уповноважений орган є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатки із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням.

Положення про Уповноважений орган (далі - Положення) затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому закони України "Про центральні органи виконавчої влади", "Про державну службу", інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, застосовуються до Уповноваженого органу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 8 ст. 6 Закону № 768-IX).

Згідно із частиною 1 статті 7 Закону № 768-IX Уповноважений орган як колегіальний орган утворюється у складі Голови Уповноваженого органу та шести членів Уповноваженого органу. Уповноважений орган є повноважним з моменту призначення більше половини його загального кількісного складу.

В розрізі положень частини 2 статті 7 Закону № 768-IX Голова та члени Уповноваженого органу призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному цим Законом.

Голова та члени Уповноваженого органу призначаються на посади за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону, та порядку проведення конкурсного відбору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Прем`єр-міністр України вносить для призначення Кабінетом Міністрів України на посади Голови та членів Уповноваженого органу кандидатів, відібраних за результатами конкурсу.

Організацію та проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду Голови та членів Уповноваженого органу здійснює Комісія з питань вищого корпусу державної служби.

За результатами проведення конкурсу Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить на розгляд Кабінету Міністрів України подання щодо призначення на посаду Голови та члена (членів) Уповноваженого органу кандидатур, які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами складання загального рейтингу кандидатів, у кількості 1) на одну вакансію - два кандидати; 2) на дві вакансії - три кандидати; 3) на три вакансії - чотири кандидати; 4) на чотири вакансії - шість кандидатів; 5) на п`ять вакансій - сім кандидатів; 6) на шість вакансій - вісім кандидатів; 7) на сім вакансій - дев`ять кандидатів.

Комісія з питань вищого корпусу державної служби оприлюднює на офіційному вебсайті Кабінету Міністрів України інформацію про кандидатів, які отримали найвищий рейтинг та подані на розгляд Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України приймає рішення про призначення на посаду Голови та/або члена (членів) Уповноваженого органу зі списку кандидатів, поданих Комісією з питань вищого корпусу державної служби, протягом 10 робочих днів з дня внесення відповідного подання.

Голова, член Уповноваженого органу може бути достроково звільнений у разі, зокрема наявності інших підстав, передбачених Законом України "Про державну службу" (п. 9 ч. 15 ст. 7 Закону № 768-IX).

Водночас підпункти 1-8 частини 15 статті 7 Закону № 768-IX визначають також підстави дострокового звільнення Голови, члена Уповноваженого органу, такі як: 1) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням; 2) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі території України; 3) порушення ним вимог, передбачених цією статтею; 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; 5) неможливості виконувати свої обов`язки за станом здоров`я; 6) неучасті у засіданнях Уповноваженого органу без поважних причин протягом двох місяців; 7) визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності; 8) грубого порушення службових обов`язків;

Згідно із частиною 23 статті 7 Закону № 768-IX умови оплати праці, надання відпусток, соціального захисту Голови та членів Уповноваженого органу прирівнюються до умов, визначених Законом України "Про державну службу" для державних службовців категорії "А".

Аналізуючи вказані положення Закону № 768-IX, суд приходить до висновку, що положення статті 7 зазначеного закону, серед іншого визначає порядок призначення та звільнення з посад Голови або членів Уповноваженого органу.

Разом з цим приписи статті 7 Закону № 768-IX не визначають порядок притягнення Голови або членів Уповноваженого органу до дисциплінарної відповідальності.

Водночас частина 8 статті 6 закону № 768-IX передбачає, що Закон України «Про державну службу», інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, застосовуються до Уповноваженого органу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, спеціальним Законом № 768-IX регламентовано застосування до Уповноваженого органу Закону України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених Законом № 768-IX.

Суд зазначає, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 3 Закону № 889-VIII його дія поширюється на міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Згідно із пунктом 4 частини 3 статті 3 Закону № 889-VIII його дія не поширюється на Голову та членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову та членів Антимонопольного комітету України, Голову та членів Рахункової палати, Голову та членів Центральної виборчої комісії, голів та членів інших державних колегіальних органів.

Аналіз окреслених положень Закону № 889-VIII дає суду підстави сформувати висновки про те, що його дія поширюється на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, однак не поширюється на голів та членів інших державних колегіальних органів.

Тобто, положення Закону № 889-VIII не поширюють свою дію на голів та членів інших державних колегіальних органів.

Суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 891 затверджено Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (далі Положення № 891), у відповідності до пункту 1 якого Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень пунктів 14-16 Положення № 891 основною формою роботи КРАІЛ як колегіального органу є засідання, що проводяться за рішенням Голови КРАІЛ або за ініціативою не менше трьох членів КРАІЛ не рідше одного разу на місяць.

Порядок проведення засідань КРАІЛ визначається регламентом, який затверджується більшістю голосів членів КРАІЛ та не може суперечити Закону.

Засідання КРАІЛ є правоможним, якщо на ньому присутні п`ять членів КРАІЛ.

Рішення КРАІЛ вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу КРАІЛ. КРАІЛ приймає рішення про видачу та анулювання ліцензій двома третинами голосів складу КРАІЛ в порядку, встановленому Законом. Кожен член КРАІЛ має один голос.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що КРАІЛ в розумінні положень пункту 2 частини 2 статті 3 Закону № 889-VIII є іншим органом виконавчої влади, який має спеціальний статус.

Суд наголошує, що приписи частини 5 статті 6 Закону № 768-IX та пункт 1 Положення № 891 не визначають КРАІЛ як державний колегіальний орган.

На противагу доводам позивача в цій частині, як приклад, суд вказує, що положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яке затверджено Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

Тобто, центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, яким є КРАІЛ, в силу вимог Закону № 768-IX та пункт 1 Положення № 891, не є державним колегіальним органом, яким як приклад є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що прямо передбачено у її Положенні.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем помилково прирівняно колегіальну форму роботи КРАІЛ до статусу колегіального державного органу.

Тобто, на переконання суду, процедура прийняття рішень КРАІЛ у колегіальний спосіб не вказує на те, що такий орган є державним колегіальним органом, в розумінні положень пункту 4 частини 3 статті 3 Закону № 889-VIII, оскільки приписами частини 5 статті 6 Закону № 768-IX та пунктом 1 Положення № 891 такий статус КРАІЛ законодавцем не визначено.

Суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на положення частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», яким визначено поняття «державний орган», оскільки останні не підтверджують обставини того, що КРАІЛ є саме колегіальним державним органом.

Більше того, суд звертає увагу, що до державних органів, в розумінні положень зазначеного вище закону віднесено як орган державної влади, так і колегіальний державний орган, що вказує на те, що такі органи мають різний правовий статус, який, у свою чергу встановлюється відповідними положеннями про такі органи.

Резюмуючи викладене, суд вважає безпідставними твердження позивача щодо не поширення на неї, як члена КРАІЛ положень Закону № 889-VIII в частині застосування дисциплінарного стягнення.

Відтак, з урахуванням положень частини 8 статті 6 Закону № 768-IX,

до ОСОБА_1 підлягає застосуванню Закон № 889-VIII, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 768-IX.

Оскільки предметом розгляду даної адміністративної справи не є порядок призначення та/або звільнення позивача із посади члена КРАІЛ та враховуючи відсутність в Законі № 768-IX положень, які б врегульовували порядок, підстави притягнення, зокрема члена КРАІЛ, до дисциплінарної відповідальності, суд приходить до висновку, що у зазначеній частині підлягають застосуванню норми Закону № 889-VIII.

Отже, доводи, якими ОСОБА_1 у згаданій частині обґрунтовує позовні вимоги є безпідставними та такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.

Надаючи оцінку іншим доводам позивача, як підставам для задоволення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 12 Закону № 889-VIII система управління державною службою включає: 1) Кабінет Міністрів України; 2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби; 3) Комісію з питань вищого корпусу державної служби та відповідні конкурсні комісії; 4) керівників державної служби; 5) служби управління персоналом.

Згідно із частиною 1 статті 14 Закону № 889-VIII Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним органом.

В силу вимог частини 4 статті 14 Закону № 889-VIII Комісія утворюється Кабінетом Міністрів України, який затверджує її персональний склад та умови оплати праці її членів, крім членів Комісії, які входять до її складу за посадою. Пропозиції щодо утворення Комісії, затвердження її складу та умов оплати праці її членів вносяться Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Строк повноважень члена Комісії становить чотири роки, крім осіб, зазначених у пунктах 1-3, 5 частини другої цієї статті, строк повноважень яких визначається строком повноважень суб`єкта, представником якого є особа у складі Комісії, та особи, зазначеної у пункті 4, строк повноважень якої визначається строком перебування на посаді.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 15 Закону № 889-VIII Комісія здійснює дисциплінарні провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", та вносить суб`єкту призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.2019 № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі Порядок № 1039), який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Згідно із частиною 1 статті 68 Закону № 889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження):

міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;

суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Аналогічні положення закріплені в пункту 3 Порядку № 1039.

В силу вимог пункту 4 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) суб`єкта призначенням про порушення дисциплінарного провадження, а дисциплінарне провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А" здійснює Комісія з питань вищого корпусу державної служби та, за результатами якого, вносить суб`єкту призначення відповідні пропозиції.

Відповідно до частини першої статті 72 Закону № 889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Положеннями частини 2 статті 72 Закону № 889-VIII регламентовано, що рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:

наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;

впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;

перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження (ч. 5 ст. 72 Закону № 889-VIII).

У свою чергу згідно із пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 Закону

№ 889-VIII дисциплінарними проступками є: порушення Присяги державного службовця; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б"; подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII дає суду підстави дійти до висновку, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

У той же час положеннями статті 72 Закону № 889-VIII конкретизовано підстави, за наявності яких керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спірне Розпорядження № 830-р було прийнято Кабінетом Міністрів України одночасно із прийняттям розпорядженням Кабінету Міністрів України № 829-р від 22.09.2023 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 » на підставі доповідної записки б/н від 20.09.2023, яка була подана Головою КРАІЛ на особистому прийомі Міністру Кабінету Міністрів України ОСОБА_3 та зареєстрована в Секретаріаті Кабінету Міністрів України за вх. № 29751/0/1-23 від 21.09.2023 щодо перевищення службових повноважень членом КРАІЛ ОСОБА_1 (далі - доповідна записка).

Позивач, стверджуючи про безпідставність її відсторонення від виконання посадових обов`язків вказує на невідповідність доповідної записки вимогам щодо документування управлінської діяльності та організації роботи з документами в державному органі.

Надаючи оцінку окресленим доводам ОСОБА_1 , суд звертає увагу на те, що наказом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 02.03.2023 № 37-ОД затверджено Інструкцію з діловодства та документування управлінської інформації в електронній та паперовій формі в Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі Інструкція № 37-ОД) (т. 4, а.с. 30-65).

Згідно із пунктом 1 розділу I Інструкції № 37-ОД вона поширюється на всі документи в електронній та паперовій формах, що створюється, відправляються або одержуються в Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі КРАІЛ).

Відповідно до пункту 25 розділу I Інструкції № 37-ОД індексація документів полягає у присвоєні їм умовних позначень індексів, які надаються під час їх реєстрації.

Присвоєння реєстраційного індексу здійснюється в автоматичному режимі за допомогою СЕД.

Згідно із пунктом 3 розділу III Інструкції № 37-ОД документи, створені в паперовій формі, проходять і опрацьовуються в КРАІЛ на єдиних організаційних та правових засадах організації з документами, створеними в електронній формі, визначених цією Інструкцією.

Відповідно до пункту 25 розділу III Інструкції № 37-ОД усіх вхідні, внутрішні, вихідні документи незалежно від форми створення, підготовлені в КРАІЛ, реєструються в СЕД КРАІЛ.

Згідно із пунктом 96 розділу III Інструкції № 37-ОД надсилання документів незалежно від форми їх створення здійснюється через СЕВ ОВВ, СЕД.

У разі створення документа в паперовій формі за наявності для цього обґрунтованих підстав для їх подальшого надсилання адресатам департаментом документального забезпечення та організаційної роботи КРАІЛ створюється в установленому порядку електронна копія паперового оригіналу відповідного документа, який надсилається адресатам через СЕВ ОВВ.

Як свідчать матеріали справи Комісією у листі від 19.10.2023 № 62-90/18-23, адресованому КРАІЛ, було зазначено про положення Інструкції № 37-ОД та запропоновано відповідачу-2 надати, серед іншого копію доповідної записки Голови КРАІЛ ОСОБА_2 від 20.09.2023, адресованої Міністрові Кабінету Міністрів України ОСОБА_3 , із зазначенням вихідного номеру і дати реєстрації доповідної записки, а також висловлено прохання проінформувати, яким способом доставки було надіслано до Кабінету Міністрів України згадану доповідну записку від 20.09.2023 (т. 1, а.с. 84).

У своїх поясненнях Голова КРАІЛ Іван Рудий б/н від 23.10.2023 пояснив, що реєстрація доповідної записки в системі електронного документообігу КРАІЛ не здійснювалася, оскільки вона була подана Міністрові Кабінету Міністрів України ОСОБА_3 на особистому прийомі 20.09.2023 та зареєстрована в Секретаріаті Кабінету Міністрів України (т. 1, а.с. 88).

Суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 затверджено Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну (далі Інструкція № 55).

Згідно із пунктом 38 розділу III Інструкції № 55 вхідні, внутрішні, вихідні, інші документи незалежно від форми їх створення, підготовлені в установі, реєструються в системі електронного документообігу, а у разі її відсутності вхідні та вихідні документи реєструються у веб-модулі системи взаємодії.

Відповідно до пункту 44 розділу III Інструкції № 55 реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції установи здійснюється службою діловодства установи централізовано в єдиній системі.

Порядок реєстрації окремих видів документів визначається інструкцією з діловодства установи.

За наслідком дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що доповідна записка Голови КРАІЛ ОСОБА_2 від 20.09.2023, адресована Міністрові Кабінету Міністрів України ОСОБА_3 зареєстрована в Секретаріаті Кабінету Міністрів України за № 29751/0/1-23 від 21.09.2023 о 12:36:12 (т. 4, а.с. 88-91).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що доповідна записка Голови КРАІЛ ОСОБА_2 від 20.09.2023 була подана ним особисто Міністру Кабінету Міністрів України ОСОБА_3 та зареєстрована Секретаріатом Кабінету Міністрів України 21.09.2023.

Суд наголошує, що чинним законодавством не обмежено право подання особою паперового документа (доповідної записки, заява, скарги тощо) на особистому прийомі в Кабінеті Міністрів України, відтак, на переконання суду, створення Головою КРАІЛ доповідної записки від 20.09.2023 в паперовій формі та направлення її шляхом особистого подання на прийомі у Міністра Кабінету Міністрів України, а не через електронну систему СЕД КРАІЛ не свідчить та не може свідчити про відсутність підстав для відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків та зумовлювати відсутність правових підстав для її розгляду Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, суд додатково в цій частині звертає увагу, що предметом розгляду даної адміністративної справи не є розпорядженням Кабінету Міністрів України № 829-р від 22.09.2023 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 ».

З урахуванням наведеного, суд вважає окреслені доводи позивача є безпідставними та такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.

Що ж стосується посилання позивача на порушення строків здійснення дисциплінарного провадження, суд вказує про таке.

Відповідно до частини другої статті 72 Закону № 889-VIII тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

В силу вимог пункту 5 Порядку № 1039 строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що початок перебігу строку дисциплінарного провадження розпочинається з дати видачі, серед іншого розпорядження про порушення дисциплінарного провадження.

Безпосередньо строк здійснення дисциплінарного провадження встановлюється суб`єктом призначення та не може перевищувати 45 календарних днів, а у разі наявності потреби у продовженні такого строку, може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більше як до 60 календарних днів.

Отже, максимальний строк здійснення дисциплінарного провадження становить 45 календарних днів, перебіг якого розпочинається з дати видання суб`єктом призначення розпорядження про порушення дисциплінарного провадження. В окремих випадках, за наявності правових підстав, такий строк може бути продовжений за рішенням суб`єкта призначення але не більше як до 60 календарних днів.

При цьому, законодавцем визначено, що строк дисциплінарного провадження завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Разом з цим рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Як вже було вказано судом вище, 22.09.2023 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 829-р «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 » було порушено дисциплінарне провадження стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 та доручено Комісії з питань вищого корпусу державної служби здійснити відповідне дисциплінарне провадження до 20 листопада 2023 року та про результати поінформувати Кабінет Міністрів України (з урахуванням внесених змін).

Матеріалами справи підтверджено, що Комісія з питань вищого корпусу державної служби надіслала на адресу Кабінету Міністрів України пропозицію супровідним листом від 04.01.2024 № 2-90/18-24 (вх. №477/0/1-24 від 04.01.2024 за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 (дата складання 12 грудня 2023 року) (далі Пропозиція) (т. 1, а.с. 115-138).

Аналізуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що Комісією з питань вищого корпусу державної служби здійснено дисциплінарне провадження поза межами встановленого суб`єктом призначення Кабінетом Міністрів України строку здійснення дисциплінарного провадження 20.11.2023.

При цьому безпосередньо Пропозицію за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 складено 12.12.2023, про що зазначено в такій Пропозиції, однак як свідчить супровідний лист № 2-90/18-24 вказану Пропозицію направлено Кабінету Міністрів України лише 04.01.2024, що унеможливлює сформувати висновки про складання Комісією відповідної Пропозиції 12.12.2023.

Суд вказує, що під час розгляду даної адміністративної справи Комісія не змогла аргументовано пояснити суду причини, які зумовили надсилання Пропозиції після спливу 23 календарних днів з дати її складання.

Не зважаючи на викладене, у разі складання третьою особою Пропозиції 12.12.2023, суд наголошує на тому, що дисциплінарне провадження здійснено останньою поза межами строків, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Матеріали справи не містять в собі доказів продовження Кабінетом Міністрів України строків здійснення дисциплінарного провадження після 20.11.2023.

За таких обставин, враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що третьою особою дисциплінарне провадження щодо позивача здійснено поза межами строків, встановлених чинним законодавством.

Разом з цим в світлі наведеного, суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18.

Суд, в контексті спірних правовідносин наголошує, що порушення строку здійснення дисциплінарного провадження не має наслідків дефектності рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за його результатами, однак, дані обставини можуть свідчити про порушення тривалості відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків, який не може перевищувати часу дисциплінарного провадження, який, у свою чергу встановлюється суб`єктом призначення.

Отже, в даному випадку має місце протиправне відсторонення позивача від виконання нею посадових обов`язків понад встановлені строки здійснення третьою особою дисциплінарного провадження, з урахуванням відсутності розпорядження (рішення) суб`єкта призначення (Кабінету Міністрів України) щодо його продовження.

Приймаючи до уваги наведене, судом враховуються доводи позивача в цій частині, однак вони не можуть бути покладені в основу рішення про визнання протиправним та скасування розпорядженням розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 № 30-р.

Разом з цим при вирішенні спору по суті, суд не може оминути ті обставини, що виходячи з аналізу статті 72 Закону № 889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

При цьому, безпосередньо положеннями частини другої статті 72 Закону № 889-VIII конкретизовано підстави, за наявності яких керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про те, що для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків необхідними елементами є виявлення порушень, зокрема порушення, яке встановлене пунктом 7 частини другої статті 65 № 889-VIII (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення) та наявність ознак (підстав), визначених у частині другій статті 72 Закону № 889-VIII.

Водночас положення статті 72 Закону № 889-VIII в частині відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків закріплює право суб`єкта призначення відсторонити державного службовця від виконання посадових обов`язків, а не його обов`язок.

Даний висновок суду виплаває безпосередньо зі змісту правової норми. При цьому, на переконання суду, розсуд суб`єкта призначення в частині прийняття рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків залежить від підстав порушення дисциплінарного провадження та наявності/відсутності обставин, передбачених частиною другою статті 72 Закону № 889-VIII.

При цьому суб`єкт призначення не обмежений у прийнятті рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків, як під час порушення дисциплінарного провадження, так і під час його здійснення.

Як вже було неодноразово вказано судом вище, спірне Розпорядження № 830-р було прийнято Кабінетом Міністрів України одночасно із прийняттям розпорядженням Кабінету Міністрів України № 829-р від 22.09.2023 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 ».

Приймаючи Розпорядження № 830-р Кабінетом Міністрів України було враховано, що доповідною запискою б/н від 20.09.2023, яка була подана Головою КРАІЛ на особистому прийомі Міністру Кабінету Міністрів України ОСОБА_3 повідомлялось про можливі факти перевищення позивачем службових повноважень, що відповідає дисциплінарному проступку, визначеному у пункті 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.

Разом з цим, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, Кабінет Міністрів України не навів жодних пояснень в частині необхідності відсторонення позивача від виконання нею посадових обов`язків.

Також зміст доповідної записки не свідчить про те, що станом на час порушення дисциплінарного провадження були наявні підстави, передбачені частиною другою статті 72 Закону № 889-VIII, такі як:

наявність обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;

вплив на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;

перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до частини четвертої статті 72 Закону № 889-VIII у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків має здійснюватися суб`єктом призначення за наявності чітких, обґрунтованих, виважених підстав, адже таке відсторонення позбавляє державного службовця на час його відсторонення виплати заробітної плати.

Таким чином, приймаючи рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків суб`єкт призначення має забезпечувати необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Як встановлено судом, за наслідком здійснення дисциплінарного провадження Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 № 30-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», у зв`язку із допущенням дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), у відповідності до якого ОСОБА_1 оголошено догану.

Аналізуючи в сукупності встановлені обставини справи, суд зазначає, що підстави, які слугували підставою для порушення щодо позивача дисциплінарного провадження пункт 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та порушення, яке було встановлено за результатами здійснення дисциплінарного провадження пункт 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII - різняться.

У свою чергу дисциплінарний проступок, визначений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII не є підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Суд враховує, що встановлення дисциплінарного проступку, за наслідком здійснення дисциплінарного провадження, відмінного від того, яке було покладено в основу підстав для порушення дисциплінарного провадження і відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків безпосередньо не свідчить про протиправність спірного рішення №1, проте, враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що Кабінет Міністрів України, приймаючи згадане рішення діяв передчасно та не забезпечив необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямовано оскаржуване рішення №1.

Резюмуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване Розпорядження № 830-р не відповідає критеріям, які встановлені пунктом 8 частини другої статті 2 КАС України, та за встановлених обставин є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Що ж стосується вимог ОСОБА_1 в частині оскарження Наказу № 230-к, суд зазначає наступне.

Як вже було вказано вище, 26.09.2023 наказом Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іваном Рудим № 230-К «Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 року № 830-р» оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України.

Відповідно до окресленого наказу підставою його видачі є розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 № 830-р «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей».

Аналіз зазначеного дає суду підстави стверджувати, що Наказ № 230-к, за умови визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 № 830-р «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» не створює для позивача жодних юридичних наслідків, адже не змінює обсяг прав, свобод та охоронюваних законом інтересів останньої.

Суд наголошує, що Наказ № 230-к фактично є способом доведення до відома позивача про прийняте розпорядження суб`єктом призначення - Кабінетом Міністрів України № 830-р.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , відтак адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Перевіряючи ж відповідність розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 № 30-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, суд вказує про таке.

Так, позивач стверджує про порушення Кабінетом Міністрів України строку при накладанні дисциплінарного стягнення.

З приводу наведеного, суд вказує, що положеннями частини першої статті 77 Закону №889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Звідси слідує, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії.

Як вже було вказано судом вище, Комісія з питань вищого корпусу державної служби надіслала на адресу Кабінету Міністрів України пропозицію супровідним листом від 04.01.2024 № 2-90/18-24 (вх. №477/0/1-24 від 04.01.2024 за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 (дата складання 12 грудня 2023 року) (т. 1, а.с. 115-138).

Спірне ж Розпорядження № 30-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» прийнято відповідачем-1 - 16.01.2024.

Разом з цим проєкт Розпорядження № 30-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» надіслано Кабінету Міністрів України супровідним листом від 15.01.2024 №1771/0/1-24 о 18:17:27 (т. 3, а.с. 18).

Суд звертає увагу, що позивач помилково стверджує про те, що кінцевим строком прийняття рішення, за результатами розгляду пропозиції Комісії є 14.01.2024, адже десятий календарний день припадає на 13.01.2024, який є вихідним (субота) та, з урахуванням загальних правил обчислення строків переноситься на перший робочий день, тобто 15.01.2024.

Отже, кінцевим строком прийняття суб`єктом призначення Кабінетом Міністрів України рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення є 15.01.2024 (десятий календарний день з дня надходження до відповідача-1 Пропозиції Комісії).

Виходячи із викладеного, суд приходить до висновку, що Кабінетом Міністрів України порушено положення частини першої статті 77 Закону № 889-VIII, адже оскаржуване рішення №3 прийнято поза межами строків, встановлених окресленою нормою на один календарний день.

Посилання представника відповідача-1 у відзиві на позовну заяву (т. 3, а.с. 9) на порядок підготовки проєктів актів Уряду України, суд вважає не прийнятними, адже Закон № 889-VIII не надає суб`єкту призначення повноважень щодо продовження строку прийняття рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження та не визначає підстави для його продовження.

Не обґрунтованим є також посилання представника відповідача-1 на початок відліку строку прийняття рішення з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, оскільки положення частини другої статті 77 Закону №889-VIII початок перебігу строку визначає безпосередньо з дня отримання пропозицій Комісії, яким є 04.01.2024.

Суд наголошує, що Пропозиція третьої особи від 04.01.2024 № 2-90/18-24 (вх. №477/0/1-24 від 04.01.2024 за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 (дата складання 12 грудня 2023 року) отримана Секретаріатом Кабінету Міністрів України 04.01.2024.

Отже, саме з 04.01.2024 розпочався перебіг строку для прийняття відповідачем-1 рішення, з урахуванням положень частини другої статті 77 Закону № 889-VIII.

Крім цього, посилання Кабінету Міністрів України на нормативно-правове регулювання порядку підготовки проєктів актів, реєстрації та розгляду документів, що надходять до Кабінету Міністрів України, а саме на Регламент Кабінету Міністрів України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950, Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 і, як наслідок твердження про початок відліку 10-денного строку для розгляду відповідачем-1 Пропозиції третьої особи з 16.01.2024 (т. 3, а.с. 11), суд відхиляє та вкотре наголошує, що внутрішня організація підготовки проєктів рішень, розпоряджень Кабінету Міністрів України не є підставою для збільшення строку прийняття ним розпорядження відповідно до частини другої статті 77 Закону № 889-VIII.

Надаючи ж оцінку твердженням позивача щодо порушення Кабінетом Міністрів України вимог в частині оформлення розпорядження, суд звертає увагу на те, що положеннями частини 2 статті 77 № 889-VIII регламентовано, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Досліджуючи зміст оскаржуваного Розпорядження № 30-р суд відмічає, що останнє містить в собі:

- найменування державного органу;

- датку його прийняття;

- відомості про державного службовця;

- вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація;

- вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Разом з цим у спірному Розпорядженні № 30-р відсутній стислий виклад обставин справи.

Посилання відповідача на те, що стислим викладом обставин справи у Розпорядженні № 30-р є: 1) оголошення догани члену Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 ; 2) посилання на відповідні норми права, а саме пункт 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» суд відхиляє з наступних мотивів.

По перше, зазначення у Розпорядженні № 30-р про оголошення догани члену Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 є відображенням виду застосованого дисциплінарного стягнення та відомостей про державного службовця, щодо якого такий вид дисциплінарного стягнення застосований.

По-друге, посилання на відповідні норми права, а саме пункт 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» є посиланням на вид дисциплінарного проступку і є його юридичною кваліфікацією.

Отже, позиція Кабінету Міністрів України в частині того, що окреслені посилання є стислим викладом обставин справи є помилковою та безпідставною.

Надаючи оцінку порушенням, які покладені в основу Пропозиції Комісії і, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд вказує про таке.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

В розрізі частини другої статті 73 Закону № 889-VIII дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно із положенням частини першої та другої статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини п`ятої статті 77 Закону № 889-VIII пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Як свідчать матеріали дисциплінарного провадження підставою для порушення стосовно позивача дисциплінарного провадження стала доповідна записка від 20.09.2023, яка складена і підписана Головою КРАІЛ ОСОБА_2 .

Згідно з вказаною доповідною запискою, підставою для порушення перед Кабінетом Міністрів України питання щодо вжиття заходів стосовно ОСОБА_1 , як члена КРАІЛ заходів реагування стали такі висновки Голови КРАІЛ ОСОБА_2 :

- ОСОБА_1 винесла на розгляд КРАІЛ питання про передачу Державної системи онлайн-моніторингу, що виходить за межі наданих їй повноважень;

- пропонуючи прийняття КРАІЛ Державної системи онлайн-моніторингу на безоплатній основі, ОСОБА_1 діяла всупереч раніше прийнятому рішенню КРАІЛ щодо джерел фінансування витрат на створення такої системи;

- ОСОБА_1 не приєдналася до засідання КРАІЛ, скликаного згідно з наказом від 06.09.2023 № 84-ОД, що призвело до відсутності кворуму.

За результатами здійснення дисциплінарного провадження Комісією з питань вищого корпусу державної служби надіслано на адресу Кабінету Міністрів України пропозицію супровідним листом від 04.01.2024 № 2-90/18-24 (вх. №477/0/1-24 від 04.01.2024 за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 (дата складання 12 грудня 2023 року).

В Пропозиції Комісія дійшла до висновку про наявність в діях члена КРАІЛ ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII, а саме оголошення догани (т. 1, а.с. 138).

Судом встановлено, що надаючи оцінку твердженням про перевищення наданих позивачем повноважень в частині винесення нею на розгляд КРАІЛ питання про передачу Державної системи онлайн-моніторингу Комісія в Пропозиції вказала:

«Таким чином, Регламентом для забезпечення всебічності, виваженості повноти розгляду відповідно до законодавства Головою та членами КРАІЛ питань та прийняття рішень на засіданнях, максимально визначено обов`язковий процедурний порядок, як ініціювання питань порядку денного, так і підготовки серіалів для розгляду таких питань на засіданнях КРАІЛ.

Звичайно Регламент передбачає й виключення, за якими до порядку денного можуть бути внесені зміни безпосередньо на засіданні КРАІЛ, в тому числі у разі наявності питань, що потребують невідкладного вирішення. Такі зміни до порядку денного вносить Голова КРАІЛ за власною ініціативою або за пропозицією члена КРАІЛ (пункт 24 Регламенту).

Право члена КРАІЛ пропонувати для включення до порядку денного засідання КРАІЛ питання, що належать до його компетенції відображено й в статті 7 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та введення азартних ігор» та Положенні про Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей, затвердженому постановою КМУ від 23 вересня 2020 року № 891 із наступними змінами)».

Суд наголошує, що у доповідній записці від 20.09.2023 Голова КРАІЛ ОСОБА_2 вказував, що саме питання винесення на розгляд КРАІЛ рішення про передачу КРАІЛ програмного забезпечення, що може бути використано для створення та виконання функцій Державної системи онлайн-моніторингу виходить за межі наданих повноважень члену КРАІЛ ОСОБА_1 .

У свою чергу, таких обставин Комісією встановлено не було.

Отже, аналіз наведеного свідчить про те, що Комісія з питань вищого корпусу державної служби визнала, що внесення позивачем пропозиції про включення до порядку денного засідання КРАІЛ 18.09.2023 питання про вжиття заходів для забезпечення отримання у державну власність програмного забезпечення, що може бути використане для створення та виконання функцій Державної системи онлайн-моніторингу, не є перевищенням повноважень, наданих позивачу як члену КРАІЛ.

Разом з цим суд вказує, що оцінка доводів Голови КРАІЛ ОСОБА_6 про те, що пропонуючи прийняття КРАІЛ Державної системи онлайн-моніторингу на безоплатній основі, позивач діяла всупереч раніше прийнятому рішенню КРАІЛ щодо джерел фінансування витрат на створення такої системи, а також про те, що позивач без поважних причин не приєдналася до засідання КРАІЛ, скликаного на 11.09.2023, відсутня в Пропозиції, що була надіслана Комісією з питань вищого корпусу державної служби до Кабінету Міністрів України.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для надання їм оцінки, адже наявність/відсутність порушень в окресленій частині не були предметом розгляду та оцінки Комісією та, як наслідок, не стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Водночас судом встановлено, що Комісією під час здійснення дисциплінарного провадження було досліджено та проаналізовано процедуру підготовки, оформлення і погодження проектів рішень КРАІЛ, їх передачі на розгляд колегіального органу.

В резолютивній частині Пропозиції Комісія вказала, що за результатами дисциплінарного провадження встановлено неналежне виконання ОСОБА_1 вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, а саме: недотримання ОСОБА_1 вимог Регламенту Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого рішенням КРАІЛ від 16.02.2021 №55, а саме пунктів 21, 23, 25 щодо матеріалів для розгляду на засідання КРАІЛ та пункту 49 щодо порядку оформлення, комплектування і надання Голові та членам КРАІЛ матеріалів для розгляду на засідання КРАІЛ та пункту 49 щодо порядку оформлення проєкту рішення та його погодження, а також пункту 1 розділу IV Інструкції з діловодства та документування з діловодства та документування управлінської інформації в електронній та паперовій формі в Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженої наказом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 02.03.2023 № 37-ОД.

Досліджуючи матеріали справи, суд відмічає, що предметом дисциплінарного провадження була перевірка наявності чи відсутності в діях позивача ознак перевищення нею службових повноважень, які полягали у внесенні пропозиції про включення до порядку денного засідання КРАІЛ 18.09.2023 додаткового питання.

Разом з цим суд звертає увагу, що у довідній записці від 20.09.2023 Голова КРАІЛ не порушував питання щодо недотримання позивачем процедури підготовки, оформлення і погодження проектів рішень КРАІЛ, їх передачі на розгляд колегіального органу.

Тобто, згадані обставини не були покладені в основу підстав для порушення щодо ОСОБА_1 дисциплінарного провадження.

Крім цього, суд вказує, що третьою особою не було отримано пояснень позивача з питань дотримання зазначених положень Регламенту та Інструкції, не дотримання яких було нею встановлено під час дисциплінарного провадження.

Згідно із пунктом 24 Порядку № 1059 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

В розрізі положень пункту 25 Порядку № 1059 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно пункту 33 Порядку № 1059 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Аналіз наведених положень Порядку № 1059 дає суду підстави прийти до висновку про те, що Комісія в межах дисциплінарного провадження, серед іншого встановлює чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження та чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку.

Приймаючи до уваги наведене, з огляду на відсутність доводів щодо порушення ОСОБА_1 процедури підготовки, оформлення і погодження проектів рішень КРАІЛ, зокрема пунктів 21, 23, 25, 48, 49 Регламенту та положень Інструкції в доповідній записці Голови КРАІЛ від 20.09.2023, суд вважає, що висновки, які сформовані Комісією в окресленій частині, виходять за межі предмету дисциплінарного провадження.

Суд наголошує, що Комісію не наділено повноваженнями самостійно встановлювати наявність/відсутність порушень державним службовцем чинного законодавства поза межами підстав, які покладені в основу порушення дисциплінарного провадження.

Більше того, суд звертає увагу, що у листах Комісії, адресованих на адресу КРАІЛ про надання документів, необхідних для формування матеріалів дисциплінарної справи від 06.10.2023 № 2476/5 (т. 1, а.с. 74-76), від 19.10.2023 № 2613/5 (т. 1, а.с. 83-85) питання щодо надання пояснень в частині дотримання позивачем вимог Регламенту та Інструкції № 37-ОД порушено не було.

Резюмуючи викладене, суд вважає, що Комісія, формуючи висновки щодо порушення ОСОБА_1 вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, а саме: недотримання ОСОБА_1 вимог пунктів 21, 23, 25 Регламенту щодо матеріалів для розгляду на засідання КРАІЛ та пункту 49 щодо порядку оформлення, комплектування і надання Голові та членам КРАІЛ матеріалів для розгляду на засідання КРАІЛ та пункту 49 щодо порядку оформлення проєкту рішення та його погодження, а також пункту 1 розділу IV Інструкції № 37-ОД, вийшла за межі предмету дисциплінарного провадження, тобто дослідили ті обставини, які не були підставою для порушення дисциплінарного провадження та щодо яких не запитувалися пояснення ані у КРАІЛ, ані у позивача.

Отже, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими.

При цьому суд не вбачає підстав для оцінки наявності/відсутності порушення в цій частині, оскільки такі обставини не були покладені в основу підстав для порушення щодо позивача дисциплінарного провадження та оцінені Комісією протиправно, із виходом за межі предмету дисциплінарного провадження.

При цьому суд не бере до уваги твердження КРАІЛ про те, що член КРАІЛ ОСОБА_1 не приєдналася до засідання КРАІЛ 11.09.2023, що унеможливило його проведення у зв`язку із відсутністю кворуму, що свідчить про невиконання обов`язку брати участь у засіданнях Уповноваженого органу, встановленого пунктом першим частини дванадцятої статті 7 Закону, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 36 Регламенту КРАІЛ кожен член КРАІЛ голосує особисто. Передача права голосу не допускається. Рішення приймаються тільки тими членами КРАІЛ, які беруть участь у засіданні КРАІЛ. Якщо з поважних причин, член КРАІЛ не може взяти безпосередню участь у засіданні КРАІЛ, він має право брати участь у засіданні та голосуванні дистанційно, повідомивши Голову КРАІЛ до початку проведення засідання про ці причини.

Відповідач-2 зважує на те, що Позивач на дату проведення 11.09.2023 засідання КРАІЛ перебувала у службовому відрядженні, яке передбачає виконання посадових обов`язків, та вважає, що поважна причина для не прийняття безпосередньої участі у засіданні КРАІЛ, була відсутня. Водночас, були наявні всі підстави, визначені пунктом 36 Регламенту, для прийняття участі в засіданні КРАІЛ дистанційно, повідомивши Голову КРАІЛ до початку проведення засідання про ці причини, а саме перебування Позивача у відрядженні.

При цьому в обґрунтування належного повідомлення про засідання КРАІЛ 11.09.2023 позивача, яка станом на 11.09.2023 перебувала у закордонному відрядженні, представник відповідача-2 під час розгляду справи повідомив, що таке повідомлення здійснювалося через відповідні месенджери, зокрема Signal.

Даний факт позивачем під час розгляду справи заперечувався.

Відповідно до протоколу №18 засідання КРАІЛ як такого, що не відбулося, від 11.09.2023 зазначено, що відсутньою є член КРАІЛ ОСОБА_1 - у зв`язку з відрядженням. Порядок дений: про внесення змін до Розподілу функціональних обов`язків між Головою та членами КРАІЛ. Слухали: ОСОБА_7 з інформацією про відсутність кворуму та пропозицією перенести розгляд питань порядку денного на наступне засідання КРАІЛ (т.3, а.с.183).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1042 затверджено Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку (далі Порядок №1042).

Згідно з п.1 Порядку №1042 цей Порядок визначає процедуру фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку відповідно до вимог Закону України Про державну службу (далі - Закон).

Відповідно до п.3 Порядку №1042 факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).

Відповідно до п.4 Порядку №1042 протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб`єктом призначення або керівником державної служби, та повинен містити:

1) дату, час та місце складення протоколу;

2) підставу надіслання інформації або документів державному службовцю з посиланням на відповідну норму Закону;

3) дату, час та вид засобу телекомунікаційного зв`язку, за допомогою якого надіслано інформацію або документи державному службовцю;

4) контактні дані державного службовця, за якими надіслано інформацію або документи з використанням засобу телекомунікаційного зв`язку (номер телефону, адресу електронної пошти тощо);

5) короткий зміст інформації або документів, які надіслані державному службовцю;

6) найменування посади, прізвище та власне ім`я державного службовця, якому надіслано інформацію або документи;

7) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я працівника державного органу, який надіслав інформацію або документи державному службовцю;

8) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я уповноваженого працівника державного органу, який склав протокол;

9) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я керівника служби управління персоналом;

10) додатки до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв`язку тощо).

Доказів оформлення протоколу про доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідачем-2 не надано.

При цьому суд повторно звертає увагу на той факт, що у Пропозиції Комісії не надано жодної оцінки доводам доповідної записки про неприєднання ОСОБА_1 до засідання КРАІЛ, скликаного згідно з наказом від 06.09.2023 № 84-ОД на 11.09.2023, що призвело до відсутності кворум, як і не встановлено обставин вчинення дисциплінарного проступку позивачем в частині.

При цьому суд також звертає увагу, що у висновках, викладених як у мотивувальній частині Пропозиції, так і у її резолютивній частині, не вказано, чи встановила Комісія порушення в цій частині доводів доповідної записки, а саме жодних висновків щодо неприєднання ОСОБА_1 до засідання КРАІЛ, скликаного згідно з наказом від 06.09.2023 № 84-ОД на 11.09.2023, Комісія у Пропозиції не зробила.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги викладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що спірне Розпорядження № 30-р не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін, не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення даного спору по суті.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час відсторонення з 25.09.2023 по 16.01.2024 в розмірі 480 465 грн 88 коп, суд вказує про наступне.

Згідно із частиною 4 статті 72 Закону № 889-VIII у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

При цьому, під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що станом на час відсторонення державного службовця заробітна плата йому не виплачується, однак у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

Згідно із пунктом 3 оскаржуваного Наказу № 230-К наказано управлінню фінансів, бухгалтерського обліку та звітності здійснити нарахування середньої заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до вимог частини 4 статті 72 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до довідки від 12.03.2024 № 108 про суму нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.09.2023 по 16.01.2024 КРАІЛ не нараховувалась середня заробітна плата за дні відсторонення (т. 5, а.с. 222).

Також згідно із вказаною довідкою позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати 29.12.2023, а з 02.01.2024 по 05.01.2024 перебувала у щорічній основній оплачуваній відпустці.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 № 107 від 11.03.2024, яка розрахована відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 розрахована з 01.07.2023 по 01.09.2023 становить 5 859,34 грн. (т. 5, а.с. 221).

Період відсторонення позивача становить з 22.09.2024 по 16.01.2024.

Кількість робочих днів за окреслений період становить:

- вересень 5 робочих днів;

- жовтень 22 робочих днів;

- листопад 22 робочих днів;

- грудень 20 робочих днів (з урахуванням відпустки без збереження заробітної плати 29.12.2023);

- січень 8 робочих днів (5 робочих днів позивач перебувала у щорічній основній оплачуваній відпустці, КРАІЛ виплачено 14 314,03 грн, що підтверджується довідкою від 12.03.2024 № 108.

Загальна кількість робочих днів відсторонення становить 77 робочих днів. Відтак розмір середньої заробітної плати за період з 22.09.2023 до 16.01.2024 становить: 77*5859,34=451 169,18 грн.

Суд звертає увагу позивача, що здійснений нею розрахунок середньої заробітної плати (т. 1, а.с. 34) обрахований без врахування перебування її у відпустці 29.12.2023 без збереження заробітної плати та періоду щорічної основної оплачуваної відпустки (з 02.01.2024 до 05.01.2024).

Отже, беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в окресленій частині підлягають до задоволення частково, сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню на користь позивача з КРАІЛ за період відсторонення становить 451 169,18 грн.

Разом з цим, суд вказує, що рішення в частині виплати середнього заробітку за час протиправного відсторонення від роботи у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, так як відповідно до пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України, рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

При цьому суд не вбачає підстав для визначення в резолютивній частині рішення розміру суми стягнення за один місяць, як про те просить ОСОБА_1 .

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При поданні адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 438,25 грн за розгляд 3 (трьох) немайнових вимог та 1 (однієї) майнової вимоги на загальну суму 480 645,88 грн. (т. 1, а.с. 41).

Судом задоволено 2 (дві) немайнові вимоги та майнові вимоги на загальну суму 451 169,18 грн.

Відтак сума судового збору, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Кабінету Міністрів України становить 6934,09 грн. (1211,20*2 за розгляд двох не майнових вимог = 2422,40 грн + 4511,69 грн (1% від суми задоволених майнових вимог).

У судовому засіданні 19.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення складено 10.10.2024.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 № 30-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2023 № 830-р «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей».

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час відсторонення від виконання посадових обов`язків з 25.09.2023 по 16.01.2024 в розмірі 451 169,00 грн (чотириста п`ятдесят одна тисяча сто шістдесят дев`ять гривень 00 коп).

5. Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення розміру середнього заробітку за час відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків в межах суми стягнення за один місяць.

6. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Кабінету Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, б. 12/2) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 6934,09 грн (шість тисяч дев`ятсот тридцять чотири грн 09 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

Судді Дудін С.О.

Щавінський В.Р.