Рішення

від 14.10.2024 по справі 320/28994/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 року № 320/28994/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» (далі позивач, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий/податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.02.2023 №131990413.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що висновок контролюючого органу щодо заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету на суму податку на додану вартість за листопад 2022 у розмірі 1 057 783,00 грн не відповідає дійсності. Також на думку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» податковим органом порушено вимоги пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України), яким встановлена заборона проведення камеральних перевірок декларацій, якщо вони подані без заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зауважив, що камеральною перевіркою даних, задекларованих ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2022 року встановлено порушення вимог пункту 192.1 статті 192, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та розділу V Порядку від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі Порядок № 21), що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету на суму податку на додану вартість.

Протокольною ухвалою суду від 27.09.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 24.01.2024, заслухавши пояснення сторін, протокольною ухвалою судом було постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.09.2021, номер запису 1000691070011030425.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, номер запису у реєстрі платників ПДВ 200593868.

Як встановлено судом, позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2022 року (від 19.12.2022 реєстраційний №9273156437).

Окрім того, 02.11.2022 та 03.11.2022 позивачем були подані та прийняті/зареєстровані ДПС України уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за лютий, березень, квітень та липень 2022 року.

У зв`язку із наведеним, відповідачем здійснено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2022 року платника ПДВ - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ».

За результатами перевірки складено Акт від 19.01.2023 №4724/Ж5/26-15-04-13-03/38799405, яким встановлено порушення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» вимог пункту 192.1 статті 192, пункту 200.4 статті 200 ПК України та розділу V Порядку №21, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету на суму ПДВ 1057783 грн. в декларації з ПДВ за листопад 2022 року.

Контролюючий орган дійшов вказаного висновку у зв`язку з тим, що в ході камеральної перевірки податкової декларації ПДВ за листопад 2022 року встановлено зменшення податкових зобов`язань на суму ПДВ 255 732 грн, шляхом включення до рядка 7 декларації розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі не зареєстрованих в ЄРПН у листопаді 2022 року на суму 153244 грн.

Також, перевіркою встановлено, що в декларації не заповнено рядок 16.2 та зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків. При цьому, протягом листопада 2022 року, а саме 02.11.2022 та 03.11.2022 підприємством подано уточнюючі розрахунки, яким було зменшено рядок 21 «суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму 904 539 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2023 №131990413, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 1 057 783 грн та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 528892,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентовано ПК України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України, серед іншого, регламентовано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Разом з тим, статтею 76 ПК України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу.

У той же час, суд звертає увагу, що камеральна перевірка позивача проведена контролюючим органом у період воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX, набрав чинності 27.05.2022) доповнено ПК України, зокрема підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», у відповідності до якого податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20.09.2022;

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20.08.2022 та завершуються не пізніше 20.10.2022.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Аналіз положень підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України дає суду підстави дійти до висновку, що у період воєнного стану податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, за певними виключеннями, до яких входить, серед іншого камеральні перевірки.

Позивач у позовній заяві стверджує, що підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України наділяє контролюючий орган повноваженнями щодо проведення камеральної перевірки в період воєнного стану виключно щодо податкових декларації з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них, по яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка, у свою чергу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2022 року та уточнюючим розрахунком до неї, подана не була.

Суд критично сприймає вказані доводи позивача та звертає увагу останнього на те, що підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України фактично визначає різні дати, з яких підлягає застосуванню підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині проведення камеральних перевірок податкових декларації з податку на додану вартість та уточнюючих до них розрахунків, у складі яких платником податків подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (з 02.06.2022), від застосування такого підпункту в частині проведення камеральної перевірки податкової звітності без поданої платником податків заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (з 27.05.2022, дати набрання чинності Законом № 2260-IX).

Отже, суд відмічає, що правова конструкція підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме словосполучення «у разі їх подання» в дужках застосовано законодавцем, серед іншого щодо абзацу 2, абзацу 6 такого пункту, лише деталізує дату, із якої розпочинається його застосування контролюючим органом в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування

Суд наголошує, що зазначений вище підпункт ПК України не визначає, що виключно податкова звітність, у складі якої платником податків подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, може бути предметом камеральної перевірки під час дії воєнного стану.

З огляду на вказане, суд вважає безпідставними доводи ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» щодо порушення ГУ ДПС у м. Києві порядку призначення та проведення камеральної перевірки.

Щодо встановлених під час перевірки контролюючим органом порушень, суд зазначає наступне.

Пунктом 192.1 статті 192 ПК України визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 192.1.1. пункту 192.1. статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2022 позивачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за листопад 2022 року.

При цьому, 02.11.2022 та 03.11.2022 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» були подані та прийняті/зареєстровані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за лютий березень, квітень та липень 2022 року.

Як вказує позивач, вказані уточнюючі розрахунки були подані, в тому числі, внаслідок реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму 153 244 грн. за попередні податкові періоди, що підтверджується Реєстром податкових накладних, виписаних та зареєстрованих ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ».

Так, під час розгляду справи, на виконання вимог протокольної ухвали суду від 06.12.2023 позивачем подано до суду розрахунки коригування до податкових накладних, які зареєстровані у листопаді 2022 року в ЄРПН на суму 153 244 грн.

Наведене підтверджує позицію позивача щодо правомірності відображення у податкові декларації з ПДВ за листопад 2022 року коригування суми податкових зобов`язань за рахунок зареєстрованих у листопаді 2022 року в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних на суму 153 244,00 грн з урахуванням пункту 192.1.1. пункту 192.1. статті 192 ПК України.

Відтак, висновки контролюючого органу про неправомірне коригування податкового зобов`язання в декларації за листопад 2022 року на суму 153 244 є безпідставними.

Щодо не врахування позивачем зменшення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначенні статтею 200 ПК України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно розділу V Порядку №21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до ст. 56 розділу II Кодексу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено у розділі VI Порядку № 21, де зазначається, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці 4 п. 50.1 ст. 50 розділу II ПК України.

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці 4 п. 50.1 ст. 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу 4 п. 50.1 ст. 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Як вбачається з матеріалів справи, актом камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад 2022 року встановлено, що платником податків в декларації не заповнено рядок 16.2 декларації «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків». При цьому протягом листопада 2022 року, а саме 02.11.2022 та 03.11.2022 підприємством подано уточнюючі розрахунки, якими було зменшено рядок 21 «суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму 904 539,00 грн.

Таким чином, на думку контролюючого органу, позивачем в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 ПКУ та Порядку 21 не враховано зменшення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду податкової декларації з ПДВ за листопад 2022 року.

Тобто, висновки податкового органу ґрунтуються на аналізі та перевірці лише даних на основі уточнюючих розрахунків від 02.11.2022 та 03.11.2022 до податкових декларацій за період за лютий, березень, квітень та липень 2022 року, але не враховано уточнюючого розрахунку від 23.02.2023 до податкової декларації за березень 2022 року та уточнюючого розрахунку від 26.04.2023 до податкової декларації за квітень 2022 року.

Так, у рядку 16 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого 02.11.2022, за період квітень 2022 року, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙНВЕСТ» відображено (враховано) від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму «- 894 035 грн.».

У рядку 16 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого 02.11.2022, за період квітень 2022 р., ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» відображено (враховано) від?ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму «- 69 059 грн.» та відображено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму «-34 717 грн.».

У подальшому, в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого 02.11.2022, за період травень 2022 року, суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму «-34 717 грн.» - не було враховано.

У рядку 16 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого 03.11.2022, за період липень 2022 року, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» відображено (враховано) від?ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду на суму « 24 436 грн» та у рядку 9 відображено потаткові зобов`язання на суму 223 00,00 грн.

Сума від`ємних значень за вказаними уточнюючими розрахунками становить 904 539 та була відображена в Акті перевірки від 19.01.2023 №4724/Ж5/26-15-04-13-03/38799405.

Вказані розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість були прийняті та зареєстровані контролюючим органом, що підтверджується матеріалами справи.

За загальним правилом уточнюючу декларацію можна подати протягом 1095 днів після граничного строку, відведеного на подання декларації (п. 102.1 ПК України).

Пунктом 192.1 ст. 192 ПК України визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Таким чином, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» своєчасно/правомірно та відповідно до вимог ПК України були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Крім того, Верховний суд в своїх постановах від 04.05.2023 у справі № 640/18162/19, від 18.08.2022 у справі № 640/22727/20 зазначив, що за приписами п. 5 та 6 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п. 50.1 ст. 50 розділу ІІ Кодексу.

Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації виливало на значення рядка 18.

Наведені приписи стали підставою для висновку судів попередніх інстанцій про те, що у разі, коли уточнюючі розрахунки подаються платником податків до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20,2, то уточнені показники враховуються в показниках такої декларації.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 18.09.2020 у справі № 820/6120/16 відповідно до якого платник податку на додану вартість має право виправлення помилки у раніше поданій податковій звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку за минулий період. При цьому Порядком № 21 чітко окреслений алгоритм дій платника податків у разі, якщо зміни показників одного періоду впливають на показники наступного звітного періоду.

Щодо кореспондування рядка 21 із рядком 16.1 декларації та різниці між поточним та наступним податковим періодом, суд зазначає таке.

В акті перевірки зазначається, що в декларації не заповнено рядок 16.2 «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків». При цьому, протягом листопада 2022 року, а саме 02.11.2022 та 03.11.2022 підприємством подано уточнюючі розрахунки, якими було зменшено рядок 21 «суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на 904539 грн.

Як вбачається із рядка 21 уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень та липень 2022 року, на що іде посилання в акті перевірки, в даному рядку зазначається «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)».

Основне значення в даному випадку має слово «наступного» звітного (податкового) періоду) та переноситься до рядка 16.1, оскільки уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ стосувалися податкового періоду лютий, березень, квітень та липень 2022 року, то наступними звітними (податковими) періодами являються березень, квітень, травень та серпень 2022 року відповідно, а не листопада 2022 року, як на то вказує контролюючий орган.

З цього слідує, що від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту, за результатами поданих уточнюючих розрахунків необхідно відображати в наступних звітних (податкових) періодах, що іде за лютим, березнем, квітнем та липнем 2022 року, що і було зроблено платником податку в уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з ПДВ.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо не врахування позивачем зменшення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту, є безпідставними.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.02.2023 №131990413 прийнято податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що є правовою підставою для його скасування.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 23800,14 грн. Відтак, враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 23800,14 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №131990413 від 21.02.2023.

Стягнути на користь товариства товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ» судовий збір у розмірі 23800,14 грн. (двадцять три тисячі вісімсот гривень чотирнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.