Рішення

від 11.10.2024 по справі 640/20616/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 року справа № 640/20616/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Металопереробна Компанія» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: 23.11.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Металопереробна Компанія» (далі ТОВ «Перша Металопереробна Компанія») із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного контролю Північного міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про застосування адміністративно господарського штрафу №345139 від 02.08.2022, якою на ТОВ "Перша Металопереробна Компанія" було накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви для зазначення правильного ідентифікаційного коду юридичної особи (відповідача), що міститься в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

09.12.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2022 надійшла заява про усунення недоліків у позовній заяві від 05.12.2022, до якої було додано адміністративний позов (нова редакція) від 05.12.2022.

Так, в адміністративному позові (в новій редакції) від 05.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Металопереробна Компанія» звертається до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного контролю Північного міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про застосування адміністративно господарського штрафу № 345139 від 02.08.2022, якою на ТОВ «Перша Металопереробна Компанія» було накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 гривень.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

15.02.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 21.12.2022 №03-19/3039/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/20616/22.

15.02.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою від 21.02.2023 адміністративну справу №640/20616/22 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову.

13.03.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, до якої додано адміністративний позову (нова редакція) від 01.03.2023, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Металопереробна Компанія» звертається до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті

(далі відповідач) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного контролю Північного міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про застосування адміністративно господарського штрафу №345139 від 02.08.2022, якою на ТОВ «Перша Металопереробна Компанія» було накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 гривень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Як свідчать матеріали справи представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що перевезення вантажу вантажним автомобілем MANTGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом HUFFERMANN, державний номерний знак НОМЕР_2 здійснювалось виключно в межах території України, тобто класифікується, як внутрішнє перевезення. З огляду на наведене, на переконання представника ТОВ «Перша Металопереробна Компанія», у перевізника відсутній обов?язокведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв, тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, адже відповідальність за не дотримання таких вимог законодавства настає тільки у разі здійснення перевізником міжнародних перевезень.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, стверджуючи про правомірність прийнятого ним рішення.

Згідно із частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

18.02.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт № 326695 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (далі Акт).

В акті зафіксовано наступні порушення: «Під час зупинення автомобіля на автодорозі Н-23, 227 км внутрішнє перевезення вантажів, автомобіль MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом HUFFERMANN, державний номерний знак НОМЕР_2 було виявлено відсутність особистої картки водія до цифрового тахографа, що є порушенням статей 34, 38 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340.».

Надалі Відділ державного контролю Північного міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), керуючись положеннями абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», враховуючи висновки Акту, виніс постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №345139 від 02.08.2022, якою на ТОВ «Перша Металопереробна Компанія» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 гривень. (далі оскаржуване та/або спірне рішення/постанова).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІII (далі Закон № 2344-ІII).

Відповідно до частин 7, 14 статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідача.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) визначає Порядок Проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі Порядок - № 1567).

Пунктом 2 окресленого порядку регламентовано, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Як визначено пунктом 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Так, відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

За змістом частини 12 статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Суд зауважує, що позивач у позовній заяві не стверджує про порушення порядку проведення рейдової перевірки та порядку винесення спірного рішення.

Відтак, суд переходить до дослідження наявності/відсутності порушення, яке покладено в основу прийняття оскаржуваної постанови.

Згідно із частиною 1 статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

В розрізі положень частини 2 статті 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до висновку, що перелік документів, необхідних для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним.

В свою чергу, статтею 2 Закону №2344-ІІІ передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Статтею 18 Закону №2344-III регламентовано, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані, серед іншого, організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Генеральною конференцією Міжнародної організації праці 27.06.1979 у м. Женева ухвалено Конвенцію Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (далі - Конвенція №153).

Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.

Відповідно до частини 3 статті 10 Конвенції №153 традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті» від 25.01.2012 №51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340), пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) №561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) №3821/85 та (ЄС) №2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) №3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 1.4 Положення № 340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Згідно із пунктом 1.5 Положення № 340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

За правилами пунктів 6.2, 6.3 Положення № 340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Отже, перевірити дотримання визначеного режиму праці та відпочинку водія можливо з оформленої особистої картки водія та роздруківки даних роботи цифрового тахографа.

Разом з цим 24.06.2010 Міністерством транспорту та зв`язку України наказом

№ 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І якої, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, та поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 розділу І Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 2.5. розділу ІІ Інструкції № 385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність. Окрім цього, згідно з пунктом 2.6. Інструкції № 385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два поки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (пункт 2.7. Інструкції № 385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра (пункт 2.8 Інструкції №385).

Умови використання тахографів наведено у розділі ІІІ Інструкції №385.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР ( 994_016 ) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) (994_016); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

В силу наведених норм, законодавець прямо визначає,обов?язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разіобладнаннятранспортного засобу цифровим тахографом.

Тобто, наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровимтахографомматиодинзпередбаченихІнструкцією

№ 385 документів або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа, а автоперевізники зобов`язані здійснювати періодичний контроль за належним використанням водіями карток водія до цифрового тахографа шляхом зберігання впродовж 12 місяців роздруківок даних роботи цифрового тахографа.

Як вже було вказано судом вище, підставою для винесення спірного рішення стало порушення позивачем статей 34, 48 Закону № 2344-ІІІ, пункту 3.3 Інструкції № 385, пункту 6.1 Положення № 340, а саме відсутність особистої картки водія.

На переконання представника позивача, у ТОВ «Перша Металопереробна Компанія» відсутній обов?язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв, тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, оскільки відповідальність за недотримання таких вимог покладено на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення.

Суд критично сприймає такі доводи позивача та звертає увагу, що системний аналіз приписів Положення № 340 свідчить про те, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів, в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом.

Натомість ведення індивідуальної контрольної книжки водія передбачено для вантажних автомобілів з повною масою до 3,5 тонн, обов`язок щодо встановлення тахографа в яких відсутній.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом HUFFERMANN, державний номерний знак НОМЕР_2 , його повна маса становить26000 кг, що дорівнює 26 тоннам.

Отже, згаданий вантажний автомобіль має повну масу понад 3,5 тонни, відтак підпадає під дію пункту 6.1 Положення № 340, та мав бути обладнаний діючим та перевіреним тахографом і, як наслідок водій такого транспортного засобу, повинен мати особисту картку водія кожного дня, протягом якого він керував цим транспортним засобом.

З матеріалів справи вбачається, що вантажний автомобіль був обладнаний цифровим тахографом, тому водій, при здійсненні відповідачем рейдової перевірки, мав надати останньому особисту картку водія кожного дня, протягом якого він керував цим транспортним засобом.

Суд зауважує, що твердження представника позивача про не здійснення ТОВ «Перша Металопереробна Компанія» міжнародних перевезень, як підстави для задоволення позовних вимог є помилковим, адже чинним законодавством регламентовано обов?язок обладнання вантажного автомобіля діючими та повіреними тахографами не лише при здійсненні міжнародних перевезень, а й при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів, за умови поновної маси такого автомобіля понад 3,5 тонни. Відтак, обладнання вантажного автомобіля цифровим тахографом вимагає наявність у водія особистої картки водія.

Відповідно до положень абзацу третього частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із положеннями статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За правилам частин 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, беручи до уваги викладене, суд вважає, що під час розгляду справи матеріалами справи підтверджено порушення ТОВ «Перша Металопереробна Компанія» положень статей 34, 48 Закону № 2344-ІІІ, пункту 3.3 Інструкції № 385, пункту 6.1 Положення № 340.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.