Рішення

від 11.10.2024 по справі 340/5116/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5116/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Кіровоградській області Марченка В.М. № 4-с від 02.07.2024, яким оголошено попередження про неповну службову відповідність за невиконання розпорядження начальника Управління, неналежне виконання службових обов`язків, а саме: неналежне здійснення керівництва діяльністю Сектору господарського та матеріально-технічного забезпечення, незабезпечення особовим складом Сектору вимог законодавства, дисципліни, несвоєчасне виконання покладених на Сектор завдань та втрату контролю за підлеглим особовим складом, відповідно до ст.12, п. ґ ст.48, ст.56 розділу III Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (зі змінами).

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржуваний наказ винесено без проведення службового розслідування, що позбавило позивача права на оскарження, надання відповідних скарг та пропозицій, заявляти клопотання та інше. Зазначає, що застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу є формою переслідування у зв`язку із упередженим ставленням. Також вказує на бездоганне виконання своїх обов`язків, які покладені на позивача посадовою інструкцією та законодавством України за що отримано подяку та заохочення. Враховуючи наведені обставини, позивач вважає, що оскаржуваний наказ винесено незаконно, необґрунтовано, та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 06.08.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.40).

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що проведення службового розслідування не є обов`язковим у кожному випадку застосування дисциплінарних стягнень до військовослужбовців. Враховуючи очевидність підстав для накладання стягнення на підполковника ОСОБА_1 , службове розслідування не здійснювалось. З позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків проводились бесіди з нагадуванням про обов`язки служби, дотриманням розпорядку дня, вимог Статуту, які оформлені відповідними листами. У зв`язку з тим, що за результатами цих бесід позивач відповідних висновків щодо неналежного виконання своїх службових обов`язків не зробив, а спроби керівництва забезпечити належне виконання службових обов`язків підполковником ОСОБА_1 та організацію роботи підпорядкованого йому сектору не мали дієвого впливу на позивача, відповідно до рішення начальника Управління Держспецзв`язку в Кіровоградській області та рапорту підполковника ОСОБА_2 , заступника начальника Управління Держспецзв`язку в Кіровоградській області, від 01.07.2024, з урахуванням не знятого стягнення у виді суворої догани за неналежне виконання своїх службових обов`язків, накладеного наказом Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 08.05.2024 №4-С, до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність (а.с.69-73).

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 02.12.2019 по теперішній час, проходить військову службу за контрактом про проходження громадянами України військової служби на посадах осіб офіцерського складу в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України. За час служби займав посади: старшого інженера Сектору господарського та матеріально-технічного забезпечення; тимчасово виконуючого обов`язки начальника Сектору господарського та матеріально-технічного забезпечення; з 01.07.2020 по 14.08.2024 - начальника Сектору господарського та матеріально-технічного забезпечення Управління Держспецзв`язку в Кіровоградській області. З 15.08.2024 переведений для подальшого проходження військової служби в Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що не заперечується сторонами (а.с.46-53).

Полковником ОСОБА_2 , заступником начальника Управління Держспецзв`язку в Кіровоградській області, 02.04.2024 та 01.07.2024 проводились бесіди з підполковником ОСОБА_1 , з приводу слабого та неналежного контролю за підлеглим особовим складом та виконанням ними посадових функціональних обов`язків та нагадано про неухильне виконання вимог посадової інструкції, нормативно-правових актів та розпорядчих актів Адміністрації Держспецзв`язку, Військової присяги, військових статутів і розпоряджень командирів (начальників) (а.с.99, 101).

27.05.2024 року підполковником ОСОБА_3 , заступником начальника управління начальником 1 відділу Управління Держспецзв`язку в Кіровоградській області проведено бесіду з підполковником ОСОБА_1 у зв`язку з нагадуванням про обов`язки служби та дотримання розпорядку дня Управління та статті 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. В ході бесіди, підполковнику ОСОБА_1 було доведено, в подальшому сумлінно виконувати свої службові обов`язки та додержуватись розпорядку дня (а.с.100).

Заступником начальника Управління Держспецзв`язку в Кіровоградській області полковником ОСОБА_4 подано до начальника Управління Держспецзв`язку в Кіровоградській області підполковнику ОСОБА_5 рапорт від 01.07.2024 року у якому зазначено, що 02.04.2024, 27.05.2024 та 01.07.2024 з підполковником ОСОБА_6 проведено бесіди з приводу слабого та неналежного контролю за підлеглим особовим складом та неналежного виконанням ними посадових та функціональних обов`язків. Враховуючи, що бесіди, які проведені з підполковником ОСОБА_6 , начальником Сектору господарського та матеріально-технічного забезпечення не мають дієвого впливу та не покращують ефективність роботи Сектору господарського матеріально-технічного забезпечення та безпосередньо начальника цього Сектору, просив притягнути до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог пункту 45 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за неналежне виконання службових обов`язків та неналежний контроль за підлеглим особовим складом (а.с.103).

Відповідно до витягу з наказу від 02.07.2024 року №4-с «Про дисциплінарне стягнення» підполковнику ОСОБА_1 оголошено попередження про неповну службову відповідність за невиконання розпорядження начальника Управління, неналежне виконання службових обов`язків, а саме: неналежне здійснення керівництва діяльністю Сектору господарського та матеріально-технічного забезпечення, незабезпечення дотримання особовим складом Сектору вимог законодавства, дисципліни, несвоєчасне виконання покладених на Сектор завдань та втрату контролю за підлеглим особовим складом (а.с.10, 67).

При цьому, згідно з витягом з наказу від 17.07.2024 №33-ос, відповідно до особистого внеску в загальний результат служби підполковника ОСОБА_1 премійовано у розмірі 200% (а.с.16).

Також судом встановлено, що відповідно до наказу начальника Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Кіровоградській області від 11.09.2023 №4-с ОСОБА_1 оголошено догану, яку знято за рішенням суду (а.с.26-35, 52, 60).

Відповідно до наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 08.05.2024 №4-с ОСОБА_1 оголошено сувору догану, яку знято у зв`язку закінченням строку (а.с.52).

Позивач не погоджується із наказом № 4-с від 02.07.2024, яким оголошено попередження про неповну службову відповідність та просить його скасувати.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

За нормами частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини четвертої вступу, дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Згідно із частиною першою статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Відповідно до частини 7 розділу І Статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.

Відповідно до ч.4 ст.12 Дисциплінарного статуту керівники (начальники) регіональних (територіальних) органів і регіональних (територіальних) органів управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування.

Згідно із частиною першою статті 45 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 48 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а" - "ґ", а також пунктами "д" - "ж" (до підполковника включно) статті 48 цього Статуту. (стаття 56 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту).

Згідно із статтею 83 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини першої статті 84 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно із частиною першою статті 87 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

З огляду на викладене, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно містити інформацію про час, місце, суть допущеного працівником дисциплінарного проступку та положення (пункти) Посадової інструкції, а саме чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Подібна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду 09.12.2019 року у справі №813/3820/17.

Натомість наказом начальника Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Кіровоградській області від 02.07.2024 № 4-с "Про дисциплінарне стягнення", позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 12, пункту "ґ" статті 48, статті 56 розділу III Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (зі змінами) та рішення начальника Управління, за невиконання розпорядження начальника Управління, неналежне виконання службових обов`язків, а саме: неналежне здійснення керівництва діяльністю Сектору господарського та матеріально-технічного забезпечення, незабезпечення дотримання особовим складом Сектору вимог законодавства, дисципліни, несвоєчасне виконання покладених на Сектор завдань та втрату контролю за підлеглим особовим складом (а.с.10).

Таким чином, відповідач в оскаржуваному наказі обмежився лише формальними посиланнями на невиконання своїх посадових обов`язків, не вказавши чітко суть та обставини допущених позивачем проступків, також не зазначено, яке саме розпорядження начальника Управління не виконано, несвоєчасне виконання яких завдань, покладених на Сектор, допущено позивачем. Не містить оскаржуваний наказ даних про час вчинення і час виявлення проступку, які саме обов`язки не виконано, також не містить обґрунтування підстав обрання певного виду стягнення.

Крім того суд зауважує, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 1340/4847/18.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №380/3045/21 від 01 листопада 2022 року.

Тому, відповідач в оскаржуваному наказі повинен був чітко зазначити суть вчиненого позивачем порушення, в чому конкретно виразилося неналежне виконання його посадових обов`язків, а також, які норми чинного законодавства були порушені, причинно-наслідковий зв`язок, та обставини, за яких мало місце порушення.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуваний наказ є необґрунтованим та таким, що не містить всіх передбачених законом відомостей, необхідних для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку.

Крім того, оскаржуваний наказ винесений без проведення службового розслідування, без відібрання пояснень у позивача, оскільки відповідач зазначив, що порушення службової дисципліни ОСОБА_1 є очевидним та не вимагає проведення службового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 84 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Тобто з наведеної норми вбачається, що проведення службового розслідування не є обов`язковою підставою для накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та є правом, а не обов`язком командира. Дисциплінарний статут дійсно допускає притягнення до дисциплінарної відповідальності без проведення службового розслідування.

Суд, при відкритті провадження у справі витребував у відповідача, зокрема належним чином завірені копії усіх матеріалів, які були покладені в основу оскаржуваного наказу, а також можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем до матеріалів справи долучено копії листів-бесід, що проводились з полковником ОСОБА_1 (а.с.62-64), із яких також не вбачається чіткої суті та обставин допущених позивачем проступків, несвоєчасність виконання завдань.

Таким чином позовна вимога, про визнання протиправним та скасування наказу начальника управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Кіровоградській області Марченка В.М. №4-с від 02.07.2024, яким позивачу оголошено попередження про неповну службову відповідність за неналежне виконання своїх службових обов`язків, відповідно до ст.12, п. "ґ" ст.48, ст.56 розділу III Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (зі змінами), є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази надані позивачем - суд зазначає, що обґрунтування на які посилається відповідач, не дають суду підстав для висновків, які б свідчили про правомірність винесення оскаржуваного наказу, а тому з огляду на наведені вище норми та обставини справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, про задоволення позову.

Судові витрати сторонами не понесені.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 33, ЄДРПОУ 34813174) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Кіровоградській області № 4-с від 02.07.2024 «Про дисциплінарне стягнення».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА