Рішення
від 11.10.2024 по справі 380/8722/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8722/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100674/2 від 27.10.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2023/002801;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100685/2 від 02.11.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2023/002834;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100702/1 від 08.11.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209230/2023/002885.

Посилається на те, що при митному оформленні товарів, які ввозилися на територію України, позивач визначив їх митну вартість за основним методом ціною договору (контракту), вказавши її у декларації митної вартості, до якої підприємством було також додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі МК України). На думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість та незаконно прийняв рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару та коригування його митної вартості, застосувавши резервний метод. Позивач не погоджується із зазначеними в рішеннях про коригування митної вартості доводами митного органу та стверджує, що подані підприємством до митного оформлення та додатково на вимогу митного органу документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують числові значення складових митної вартості товару. На підставі наведеного вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 року №UA209000/2023/100674/2, від 02.11.2023 року №UA209000/2023/100685/2, від 08.11.2023 року №UA209000/2023/100702/1 та похідні від них картки відмови №UA209230/2023/002801, №UA209230/2023/002834 та №UA209230/2023/002885 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товару. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Вказав, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. У спірному випадку, подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів; крім того, позивач не надав усі додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів. Зважаючи на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 року №UA209000/2023/100674/2, від 02.11.2023 року №UA209000/2023/100685/2, від 08.11.2023 року №UA209000/2023/100702/1 та похідні від них картки відмови №UA209230/2023/002801, №UA209230/2023/002834 та №UA209230/2023/002885 є правомірними і підстав для їх скасування немає. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 29.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (місцезнаходження: вул.Б.Хмельницького, 247/8, м.Львів, 79037; код ЄДРПОУ: 43333553) зареєстроване як юридична особа 06.11.2019 року. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є оптова торгівля одягом і взуттям (46.42).

01.12.2019 ТОВ «Лемберг ЗІЗ» зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1913074500242.

23.12.2021 року між ТОВ «Лемберг ЗІЗ», як покупцем, та фірмою «Raw-Pol Stefaсski Spolka Jawna» (Польща), як продавцем, укладено контракт №01-12, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар у кількості та асортименті згідно з накладною, а покупець прийняти та оплатити товар. Мета закупівлі за цим договором оптова торгівля.

Ціна товару, що продається відповідно до цього контракту, визначається у доларах США, євро або злотих і визначається рахунком продавця, який є додатком до цього контракту (п.2.1).

Згідно п.3.1 контракту, умови поставки товарів за цим договором FCA (PL JULIANOW) відповідають міжнародним правилам роз`яснення комерційних умов (Інкотермс 2000).

Продавець надає покупцеві такі документи: експортна накладна, накладна, CMR (міжнародна накладна) (п.3.7).

Оплата за товари, продані за цим договором, здійснюється у доларах США, євро або злотих на рахунок продавця. Оплата суми вартості кожної партії товару здійснюється на користь продавця шляхом банківського переказу в системі S.W.I.F.T. відповідно до рахунку продавця, на рахунок продавця (п.4.1).

Термін оплати - передоплата, відтермінування платежу (п.4.2).

Згідно п.5.1 контракту, приймання товарів за кількістю здійснюється відповідно до експортної накладної, зазначеної у примітці про відпуск товару.

1) 20.10.2023 року продавець «Raw-Pol Stefaсski Spolka Jawna» виставив позивачеві рахунок-проформу №PRN0483620688161023 на загальну суму 101898,53 злотих.

23.10.2023 року позивач здійснив оплату за придбаний товар шляхом банківського переказу в системі S.W.I.F.T., що підтверджується квитанцією ПАТ КБ «ПриватБанк» №NJBKLNANO86A7YP.

25.10.2023 року між сторонами контракту складено інвойс №FSE0038120688161023E, відповідно до якого загальна вартість товару становить 101898,53 злотих.

Крім того, 25.10.2023 року продавцем товару складено пакувальний лист та накладну до інвойсу.

27.10.2023 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230114681U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Умови поставки FCA (PL JULIANOW) (графа 20 декларації).

Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 101898,53 злотих (графа 22 декларації).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230114681U9, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01-12 від 23.12.2021 року; рахунок-проформу №PRN0483620688161023 від 20.10.2023 року; банківський документ про оплату товару №NJBKLNANO86A7YP від 23.10.2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) №FSE0038120688161023E від 25.10.2023 року; накладну (delivery note) до рахунку-фактури (інвойс) від 25.10.2023 року; міжнародну автотранспортну накладну (CMR); митну декларацію країни відправлення №23PL4450102789378; калькуляцію транспортних витрат від 26.10.2023 року; сертифікати про походження товару; договір про надання послуг митного брокера №60/2022.

27.10.2023 року за наслідками опрацювання вищевказаних документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

27.10.2023 року декларант позивача надіслав повідомлення, в якому просив завершити митне оформлення товару згідно поданих документів.

27.10.2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100674/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей у кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- в калькуляції транспортних витрат від 26.10.2023 року №26/10/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України;

- відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 року №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956 року) у гр.16 та гр.22 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника відсутні реквізити та штамп;

- у гр.5 «Документи» вказано Специфікація, якої не надано до митного оформлення;

- за результатами опрацювання транспортних документів, а саме калькуляції транспортних витрат від 26.10.2023 року №26/10/2023 необхідно відмітити відсутність інформації щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до ч.3-4 ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала: товар №4 - МД №23UA209170058245U3 від 24.07.2023 року, де вартість товару №10 зі схожими характеристиками становить 13,02 дол. США за кг; товар №5 - МД №23UA209170071073U2 від 04.09.2023 року, де вартість товару №15 зі схожими характеристиками становить 13,62 дол. США за кг; товар № 8 МД №23UA209230099971U8 від 20.09.2023 року, де вартість товару №31 зі схожими характеристиками становить 13,11 дол. США за кг; товар №11 МД №23UA209230037119U7 від 08.04.2023 року, де вартість товару №44 зі схожими характеристиками становить 13,50 дол. США за кг; товар №12 МД №23UA209230085366U9 від 11.08.2023 року, де вартість товару №15 зі схожими характеристиками становить 13,46 дол. США за кг; товар №13 - МД №23UA209230079540U2 від 26.07.2023 року, де вартість товару №10 зі схожими характеристиками становить 14,21 дол. США за кг; товар №27 - МД №23UA101020037510U9 від 30.09.2023 року, де вартість товару №20 зі схожими характеристиками становить 7,52 дол. США за кг.

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002801. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 року №UA209000/2023/100674/2.

2) 27.10.2023 року продавець «Raw-Pol Stefaсski Spolka Jawna» виставив позивачеві рахунок-проформу №PRN0499020688161023 на загальну суму 83804,28 злотих.

30.10.2023 року позивач здійснив оплату за придбаний товар шляхом банківського переказу в системі S.W.I.F.T., що підтверджується квитанцією ПАТ КБ «ПриватБанк» №NJBKLNAU087COVN.

31.10.2023 року між сторонами контракту складено інвойс №FSE0039520688161023Е, відповідно до якого загальна вартість товару становить 83804,28 злотих.

Крім того, 31.10.2023 року продавцем товару складено пакувальний лист та накладну до інвойсу.

01.11.2023 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA2092301168860U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Умови поставки FCA (PL JULIANOW) (графа 20 декларації).

Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 83804,28 злотих (графа 22 декларації).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA2092301168860U2, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01-12 від 23.12.2021 року; рахунок-проформу №PRN0499020688161023 від 27.10.2023 року; банківський документ про оплату товару №NJBKLNAU087COVN від 30.10.2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) №FSE0039520688161023Е від 31.10.2023 року; накладну (delivery note) до рахунку-фактури (інвойс) від 31.10.2023 року; міжнародну автотранспортну накладну (CMR); митну декларацію країни відправлення 23PL445010E2851499; калькуляцію транспортних витрат від 01.11.2023 року; сертифікати про походження товару; договір про надання послуг митного брокера №60/2022.

01.11.2023 року за наслідками опрацювання вищевказаних документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

01.11.2023 року декларант позивача надіслав повідомлення, в якому просив завершити митне оформлення товару згідно поданих документів.

02.11.2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100685/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей у кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

- в калькуляції транспортних витрат від 01.11.2023 року №01/11/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України;

- за результатами опрацювання транспортних документів, а саме калькуляції транспортних витрат від 01.11.2023 року №01/11/2023 необхідно відмітити відсутність інформації щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня;

- у пакувальному листі від 31.10.2023 року №FSE0039520688161023E вказана наступна інформація «Country of origin: UA», проте у сертифікатах походження товару від 31.01.2023 року №PL/MF/AS0128994 країною походження товару, який оцінюється, визначено Китай, від 31.01.2023 року №PL/MF/AS0128993 В`єтнам, від 31.01.2023 року №PL/MF/AS0594994 Європейський союз.

Відповідно до ч.3-4 ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала: товар №4 - МД №UA209230/2023/107409 від 10.10.2023 року, де вартість товару №238 зі схожими характеристиками становить 14,08 дол. США за кг; товар №7 - МД №UA209230/2023/099971 від 20.09.2023 року, де вартість товару №31 зі схожими характеристиками становить 13,11 дол. США за кг; товар №9 - МД №UA209230/2023/085085 від 11.08.2023 року, де вартість товару №5 зі схожими характеристиками становить 13,18 дол. США за кг; товар №10 - МД №UA209230/2023/102992 від 28.09.2023 року, де вартість товару № 4 зі схожими характеристиками становить 15,2 дол. США за кг; товар №11 - МД №UA209230/2023/037119 від 11.04.2023 року, де вартість товару №44 зі схожими характеристиками становить 13,5 дол. США за кг; товар №13 - МД №UA209230/2023/085366 від 11.08.2023 року, де вартість товару №15 зі схожими характеристиками становить 13,46 дол. США за кг;

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002834. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2023 року №UA209000/2023/100685/2.

3) 03.11.2023 року продавець «Raw-Pol Stefaсski Spolka Jawna» виставив позивачеві рахунок-проформу №PRN0510420688161123 на загальну суму 62067,47 злотих.

03.11.2023 року позивач здійснив оплату за придбаний товар шляхом банківського переказу в системі S.W.I.F.T., що підтверджується квитанцією ПАТ КБ «ПриватБанк» №NJBKLNВ3088Н2FN.

07.11.2023 року між сторонами контракту складено інвойс №FSE0040920688161123E, відповідно до якого загальна вартість товару становить 61319,67 злотих.

Крім того, 07.11.2023 року продавцем товару складено пакувальний лист та накладну до інвойсу.

08.11.2023 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230119279U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Умови поставки FCA (PL JULIANOW) (графа 20 декларації).

Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 61319,67 злотих (графа 22 декларації).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230119279U6, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір №01-12 від 23.12.2021 року; рахунок-проформу №PRN0510420688161123 від 03.11.2023 року; банківський документ про оплату товару №NJBKLNВ3088Н2FN від 03.11.2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) №FSE0040920688161123E від 07.11.2023 року; накладну (delivery note) до рахунку-фактури (інвойс) від 07.11.2023 року; міжнародну автотранспортну накладну (CMR); митну декларацію країни відправлення №23PL445010E2916619; калькуляцію транспортних витрат від 08.11.2023 року; сертифікати про походження товару; договір про надання послуг митного брокера №60/2022.

08.11.2023 року за наслідками опрацювання вищевказаних документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

08.11.2023 року декларант позивача надіслав повідомлення, в якому просив завершити митне оформлення товару згідно поданих документів.

08.11.2023 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100702/1, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей у кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

- в калькуляції транспортних витрат від 08.11.2023 року №08/11/2023 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України;

- у гр.5 «Документи» вказано Специфікація, якої не надано до митного оформлення;

- за результатами опрацювання транспортних документів, а саме калькуляції транспортних витрат від 08.11.2023 року №08/11/2023 необхідно відмітити відсутність інформації щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня;

- в проформі №PRN0510420688161123 від 03.11.2023 року зазначена сума знижки, яка відсутня в будь-якому документі;

- експортна декларація країни відправлення №23PL445010E2916619 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Відповідно до ч.3-4 ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала: товар №5 - МД №UA209230/2023/107266 від 09.10.2023 року, де вартість товару №213 зі схожими характеристиками становить 14,42 дол. США за кг; товар №6 - МД №UA209230/2023/042429 від 24.04.2023 року, де вартість товару №105 зі схожими характеристиками становить 13,01 дол. США за кг; товар №12 - МД №UA209170/2023/74588 від 15.09.2023 року, де вартість товару №3 зі схожими характеристиками становить 13,01 дол. США за кг; товар №13 - МД №UA209170/2023/71073 від 04.09.2023 року, де вартість товару №14 зі схожими характеристиками становить 13,15 дол. США за кг; товар №15 - МД №UA209230/2023/100958 від 22.09.2023 року, де вартість товару №5 зі схожими характеристиками становить 16,65 дол. США за кг; товар №16 - МД №UA209230/2023/61689 від 10.06.2023 року, де вартість товару №6 зі схожими характеристиками становить 17,77 дол. США за кг; товар №33 - МД №UA100340/2023/327192 від 03.11.2023 року, де вартість товару №1 зі схожими характеристиками становить 4,41 дол. США за кг.

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002885. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 року №UA209000/2023/100702/1.

Вважаючи протиправними рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 року №UA209000/2023/100674/2, від 02.11.2023 року №UA209000/2023/100685/2, від 08.11.2023 року №UA209000/2023/100702/1 та похідні від них картки відмови №UA209230/2023/002801, №UA209230/2023/002834 та №UA209230/2023/002885 позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст.246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).

Згідно ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У ч.5 ст.53 міститься положення, відповідно до якого забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч.4, 5 ст.55 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).

Згідно ч.ч.1, 2, та 4 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч.7 ст.55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У п.2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів» (постанова від 18.12.2018 року у справі №821/110/18);

- «… витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17);

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом» (постанова від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15);

- «…щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості» (постанова від 15.02.2023 року у справі №815/2552/16);

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів» (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174);

- «… в силу ч.2 ст.55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішень про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Так, системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Водночас, посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів. Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з тим, єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору, яка зазначена в комерційних інвойсах №FSE0038120688161023E від 25.10.2023 року (101898,53 злотих), №FSE0039520688161023Е від 31.10.2023 року (83804,28 злотих) та №FSE0040920688161123E від 07.11.2023 року (61319,67 злотих).

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу разом з митною декларацією №23UA209230114681U9 від 27.10.2023 року документи, визначені ч.2 ст.53 МК України, зокрема: зовнішньоекономічний договір №01-12 від 23.12.2021 року; рахунок-проформу №PRN0483620688161023 від 20.10.2023 року; банківський документ про оплату товару №NJBKLNANO86A7YP від 23.10.2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) №FSE0038120688161023E від 25.10.2023 року; накладну (delivery note) до рахунку-фактури (інвойс) від 25.10.2023 року; міжнародну автотранспортну накладну (CMR); митну декларацію країни відправлення №23PL4450102789378; калькуляцію транспортних витрат від 26.10.2023 року; сертифікати про походження товару; договір про надання послуг митного брокера №60/2022.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу разом з митною декларацією №23UA2092301168860U2 від 01.11.2023 року документи, визначені ч.2 ст.53 МК України, зокрема: зовнішньоекономічний договір №01-12 від 23.12.2021 року; рахунок-проформу №PRN0499020688161023 від 27.10.2023 року; банківський документ про оплату товару №NJBKLNAU087COVN від 30.10.2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) №FSE0039520688161023Е від 31.10.2023 року; накладну (delivery note) до рахунку-фактури (інвойс) від 31.10.2023 року; міжнародну автотранспортну накладну (CMR); митну декларацію країни відправлення 23PL445010E2851499; калькуляцію транспортних витрат від 01.11.2023 року; сертифікати про походження товару; договір про надання послуг митного брокера №60/2022.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав митному органу разом з митною декларацією №23UA209230119279U6 від 08.11.2023 року документи, визначені ч.2 ст.53 МК України, зокрема: зовнішньоекономічний договір №01-12 від 23.12.2021 року; рахунок-проформу №PRN0510420688161123 від 03.11.2023 року; банківський документ про оплату товару №NJBKLNВ3088Н2FN від 03.11.2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) №FSE0040920688161123E від 07.11.2023 року; накладну (delivery note) до рахунку-фактури (інвойс) від 07.11.2023 року; міжнародну автотранспортну накладну (CMR); митну декларацію країни відправлення №23PL445010E2916619; калькуляцію транспортних витрат від 08.11.2023 року; сертифікати про походження товару; договір про надання послуг митного брокера №60/2022.

Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Надаючи правову оцінку аргументам відповідача у цій частині, суд виходить з наступного.

Як видно з матеріалів справи, оскаржувані рішення стосуються різних по даті поставок партії товарів, які імпортувались на однакових умовах за одним контрактом №01-12 від 23.12.2021 року, укладеним між ТОВ «Лемберг ЗІЗ» та фірмою «Raw-Pol Stefaсski Spolka Jawna» (Польща).

Стосовно посилань відповідача на те, що в калькуляціях транспортних витрат відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України та відсутня інформація щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Так, згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) «франко-перевізник» (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Як видно з матеріалів справи, доставку товару позивач здійснював власними виробничими засобами в межах своєї господарської діяльності, тому, як наслідок, відсутня інформація щодо розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Крім того, у калькуляціях транспортних витрат вказані: розхід палива на 100 км - 8 л, відстань маршруту за межами митної території України - 404 км, витрати за межами митної території України, в т.ч. - витрати на паливо, амортизація авто, добові водія.

У постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 та від 07.07.2023 року у справі №803/718/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Враховуючи, що МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), відтак калькуляція транспортних витрат є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Стосовно посилань відповідача на те, що відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 року №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956 року) у гр.16 та гр.22 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника відсутні реквізити та штамп.

Згідно поданих калькуляцій транспортних витрат, позивач власними транспортними засобами здійснював доставку товару від місця навантаження, визначеного у контракті (Юліанов, Польща - місцезнаходження продавця) до м.Львів (митного посту).

При цьому, суд звертає увагу, що державний номерний знак, вказаний у калькуляціях транспортних витрат НОМЕР_1 /ВС3650XF cпіввпадає із номерними знаками автомобіля, вказаного у міжнародній автотранспортній накладній (CMR) у графі 16.

Тобто, відсутній перевізник товару, натомість у графі 22 вказані дані продавця; у графі 23 стоїть підпис водія позивача (декларанта).

Стосовно посилань відповідача на те, що у гр.5 «Документи» вказано Специфікація, якої не надано до митного оформлення.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа», у графі 5 «Зазначається загальна кількість задекларованих у МД товарів. Кількість товарів має відповідати кількості граф 31 МД, що заповнюються`ю

Так, у графі 5 декларації вказано: товари 33. Жодної вказівки на специфікацію немає, перелік доданих документів вказаний у графі 44 МД.

Стосовно посилань відповідача на те, що у пакувальному листі від 31.10.2023 року №FSE0039520688161023E вказана наступна інформація «Country of origin: UA», проте у сертифікатах походження товару від 31.01.2023 року №PL/MF/AS0128994 країною походження товару, який оцінюється, визначено Китай, від 31.01.2023 року №PL/MF/AS0128993 В`єтнам, від 31.01.2023 року №PL/MF/AS0594994 Європейський союз.

Як слідує зі змісту пакувального листа від 31.10.2023 року №FSE0039520688161023E, у лівій частині вказано інформацію про покупця товару (одержувача, позивача), а саме, на англійській мові: назва «Лемберг ЗІЗ», адреса: вул.Б.Хмельницького, 247, м.Львів; код 43333553, «Country of origin: UA», що перекладається країна походження UA Україна, тобто вказується, що покупець (позивач) є резидентом України; даний напис не стосується товару.

Натомість, у пакувальному листі від 31.10.2023 року №FSE0039520688161023E у графі «Країна походження» навпроти кожної позиції товару стоять коди країн: CN Китай або VN В`єтнам; або PL, IT Європейський союз.

Стосовно посилань відповідача на те, що в проформі №PRN0510420688161123 від 03.11.2023 року зазначена сума знижки, яка відсутня в будь-якому документі, то суд враховує, що згідно п.2.2 контракту №01-12 від 23.12.2021 року, продавець має право змінити вартість протягом дії договору. Нові ціни мають силу з дати публікації прейскуранта в інтернеті, прейскурант цін розміщений за адресою: www.rawpol.com/pricelist. Однак вказане залишилось поза увагою відповідача.

Стосовно посилань відповідача на те, що експортна декларація країни відправлення №23PL445010E2916619 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Як уже зазначалось вище, поставка товару здійснювалась на умовах FCA, відповідно до яких продавець зобов`язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

Тобто саме продавець, згідно з вищевказаними умовами поставки, є відповідальним за оформлення експортної декларації.

Позивачем до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення №23PL445010E2916619, оформлену продавцем товару, що містить дані про постачальника Raw-Pol Stefaсski Spolka Jawna (гр.2.), покупця ТОВ «Лемберг ЗІЗ» (гр.8), вагу брутто 1483,400 кг ( гр.35), найменування товару гр.14 та номер автотранспортного засобу, яким здійснено перевезення товару НОМЕР_1 /ВС3650XF (гр.18). Вказані дані співпадають з даними, зазначеними в товаросупровідних документах, що, в свою чергу, дозволяє ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партією товару, що оцінюється.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Як наслідок, доводи відповідача про недотримання позивачем положень чинного законодавства при формуванні митної вартості ввезеного товару є необґрунтованими.

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі №809/257/17.

Крім того, під час судового розгляду митний орган посилався на інші недоліки в оформленні наданих декларантом до митного оформлення документах, однак судом не враховуються такі, оскільки вони не були відображені в оскаржуваному рішенні.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що законодавцем встановлено чіткий алгоритм, яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як видно з матеріалів справи, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації: №23UA209170058245U3 від 24.07.2023 року, №23UA209170071073U2 від 04.09.2023 року, №23UA209230099971U8 від 20.09.2023 року, №23UA209230037119U7 від 08.04.2023 року, №23UA209230085366U9 від 11.08.2023 року, №23UA209230079540U2 від 26.07.2023 року, №23UA101020037510U9 від 30.09.2023 року, №UA209230/2023/107409 від 10.10.2023 року, №UA209230/2023/099971 від 20.09.2023 року, №UA209230/2023/085085 від 11.08.2023 року, №UA209230/2023/102992 від 28.09.2023 року, №UA209230/2023/037119 від 11.04.2023 року, №UA209230/2023/085366 від 11.08.2023 року, №UA209230/2023/107266 від 09.10.2023 року, №UA209230/2023/042429 від 24.04.2023 року, №UA209170/2023/74588 від 15.09.2023 року, №UA209170/2023/71073 від 04.09.2023 року, №UA209230/2023/100958 від 22.09.2023 року, №UA209230/2023/61689 від 10.06.2023 року та №UA100340/2023/327192 від 03.11.2023 року.

Втім, суд враховує, що сама лише інформація з бази даних відповідача про митну декларацію, яка була взята ним за основу при коригуванні митної вартості ввезеного позивачем товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, наявність в базі даних митного органу інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 року по справі №814/2659/16, від 21.08.2018 року по справі №804/7845/17, від 07.12.2018 року по справі №809/4367/15).

З аналізу положень ч.2 ст.55 МК України слідує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 20.06.2023 року у справі №1.380.2019.006247, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Беручи до уваги те, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 року №UA209000/2023/100674/2, від 02.11.2023 року №UA209000/2023/100685/2 та від 08.11.2023 року №UA209000/2023/100702/1є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати. Разом з тим, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002801, №UA209230/2023/002834 та №UA209230/2023/002885 є похідними від рішень про коригування митної вартості, а тому також підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в сумі 9000,00 грн.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

За змістом п.1 ч.3, ч.4 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої

Згідно ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.6, 7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом ч.ч.7, 9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд встановив, що 18.04.2024 року між позивачем та адвокатом Цебаком Іваном Семеновичем укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №07/24.

Відповідно до п.п.1.1 договору, адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та фактичні витрати, необхідні для виконання його доручення, у порядку та строки, обумовлені сторонами у договорі.

Згідно п.п.4.1, 4.2 договору, гонорар є формою винагороди адвоката за надання правової допомоги клієнту. За правову допомогу, передбачену в цьому договорі, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір та порядок оплати винагороди адвоката при наданні правової допомоги визначається у додатку до цього договору.

Відповідно до додатку №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/24, розмір гонорару становить 9000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав такі докази: ордер серії ВС №1276360 від 18.04.2024 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000558; звіт про надану правову допомогу (проміжний) від 23.04.2024 року та платіжну інструкцію №1576 від 18.04.2024 року про оплату послуг адвоката в сумі, що становить 9000,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 9000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

З урахуванням викладених обставин справи та положень законодавства, суд приходить висновку, що підготовка та подання позову до суду у даній справі не потребувала надмірного, значного обсягу юридичної роботи, оскільки основні доводи у даній категорії справ, викладені в численних судових рішеннях в аналогічних спорах і саме такі доводи були відображені адвокатом при підготовці позовної заяви.

Крім того, відповідач подав клопотання, в якому просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, як наслідок, з урахування критеріїв пропорційності, підставним є присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу лише в обсязі 4000,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із залученням перекладача, у розмірі 25400,00 грн.

Згідно з ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною 5 ст.137 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що залучення перекладача до участі в адміністративному судочинстві здійснюється виключно ухвалою суду на підставі клопотання учасників справи або з ініціативи суду.

Втім, у ході судового розгляду цієї справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а тому витрати на переклад документів без залучення перекладача не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Крім того, згідно зі ст.254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із залученням перекладача.

Аналогічне правозастосування наведено Восьмим апеляційним адміністративним судом у постановах від 01.02.2023 року у справі №380/5582/22, від 24.07.2024 року у справі №380/19182/23 та від 11.09.2024 року у справі №380/8093/24.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 139, 72-77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 27.10.2023 року №UA209000/2023/100674/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002801.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 02.11.2023 року №UA209000/2023/100685/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002834.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 року №UA209000/2023/100702/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002885.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (місцезнаходження: вул.Костюшки, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (місцезнаходження: вул.Б.Хмельницького, 247/8, м.Львів, 79037; код ЄДРПОУ: 43333553) судовий збір, сплачений за подання цього позову, у розмірі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (місцезнаходження: вул.Костюшки, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг ЗІЗ» (місцезнаходження: вул.Б.Хмельницького, 247/8, м.Львів, 79037; код ЄДРПОУ: 43333553) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	11.10.2024
Оприлюднено	21.10.2024
Номер документу	122357356
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/8722/24

Рішення від 11.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Ланкевич Андрій Зіновійович

Ухвала від 29.04.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Ланкевич Андрій Зіновійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.10.2024 по справі 380/8722/24ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/8722/24

Рішення від 11.10.2024

Ухвала від 29.04.2024

Рішення
від 11.10.2024 по справі 380/8722/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД