Рішення

від 30.09.2024 по справі 380/10067/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 рокусправа № 380/10067/24Зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Волявська В.С.,

за участю:

представника позивача Литвиненка С.С.,

представника відповідача Шаркаєвої Х.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг В» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг В» (місцезнаходження: вул. Рутковича, 1/2, м. Львів, 79011; код ЄДРПОУ: 32461564) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «С») від 15.04.2023 №16839/13-01-07-10.

В обґрунтування позову зазначено, що ГУ ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агро-Юг В» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту. Службовими особами відповідача під час перевірки встановлено порушення позивачем ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, у зв`язку з чим прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 15.04.2023 №16839/13-01-07-10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким ТзОВ «Агро-Юг В» нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 721567,95 грн.

Представник позивача з вказаним податковим повідомленням-рішенням не погоджується та повідомляє, що між ТОВ «Агро-Юг В» та компанією-нерезидентом «VinsleGroup KFT» (Угорщина) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 24.10.2022 № VG-C- 24102022. На виконання відповідного контракту ТОВ «Агро-Юг В» на користь нерезидента «VinsleGroup KFT», Угорщина здійснено відвантаження кукурудзи, врожаю 2021 року, код 1005900000 згідно митних декларацій (далі МД): МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА №22UA400040042009U2 на суму 159 268,20 євро; МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА №23UA400040001572U8 на суму 21 057,40 євро. Валютна виручка по контракту від 24.10.2022 № VG-C- 24102022 надійшла на валютний рахунок ТОВ «Агро-Юг В» наступними платежами: 1) по МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА №22UA400040042009U2 - 159 268,20 євро: 13.03.2023 в сумі 45 000,00 євро (в частині 25325,84 євро); 24.03.2023 в сумі 15 000,00 євро; 18.04.2023 в сумі 14 000,00 євро; 24.04.2023 в сумі 20 000,00 євро; 12.06.2023 в сумі 30 000,00 євро; 31.07.2023 в сумі 25 000,00 євро; 31.08.2023 в сумі 26 000,00 євро; 19.09.2023 в сумі 25 000,00 євро (в частині 3 942,36 євро); 2) по МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА №23UA400040001572U8 21 057,40 євро; 19.09.2023 в сумі 25 000,00 євро (в частині 21 057,40 євро).

Тобто, компанією-нерезидентом «VinsleGroup KFT» (Угорщина) повністю здійснено розрахунок за товар який було відвантажено згідно МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА №22UA400040042009U2 та МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА №23UA400040001572U8 по зовнішньоекономічному контракту від 24.10.2022 № VG-C- 24102022.

При цьому, до перевірки, ТОВ «Агро-Юг В» представлено гарантійний лист контрагента про виконання грошових зобов`язань за договором від 24.10.2022 № VG-C-24102022, однак такий податковим органом не взято до уваги. Крім того, позивачем у скаргах на акт перевірки та ППР було наведено додаткові аргументи на підтвердження дестабілізації торговельних операцій між Угорщиною та Україною, що вбачається з розриву поставок продукції, частина з яких відбулася 26.12.2022, а інша 14.02.2023 через завантаженість українських залізниць і проблеми переміщення сільскогосподарської продукції покупцям на території Угорщини.

Таким чином, ТОВ «Агро-Юг В» вважає, що застосування пені суперечить економічним стандартам ведення зовнішньоекономічної діяльності резидентів України і покладає на них додаткову відповідальність за наслідками подій, які відбувалися на території іншої держави та були спровоковані форс-мажорними обставинами через ручне керування торговельними відносинами резидентів Угорщини. Враховуючи зазначене, обставини, які спричинили порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності по зовнішньоекономічному контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022 не залежали від волі ТОВ «Агро-Юг В», тобто відсутня вина позивача у встановлених контролюючим органом порушеннях розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Повідомляє, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому продовжувався та діє на даний час. Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської дiяльностi України.

Тому, враховуючи факт існування в період 24.02.2022 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), нарахування пені за валютними операціями позивача, відповідно до положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зупиняється на весь строк дії форс-мажорних обставин.

Крім цього, представник позивача також зазначає, що відповідно до підпункту 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), перебіг строку завершення валютних операцій, визначений відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, був зупинений у період часу з 07.03.2022 по 01.08.2023. Не зважаючи на це, відповідач, в порушення зазначених норм чинного законодавства України, проігнорував зупинення перебігу строку, визначеного відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та протиправно оскаржуваним рішенням визначив порушення позивачем згаданих положень чинного законодавства України та нарахував пеню на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Додатково звернув увагу, що пеня, яка нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якими передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області нарахувало позивачу пеню за період, коли діяв карантин, встановлений КМУ та який завершився лише 30.06.2023.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду 11.06.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Так, зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області отримано інформацію Національного банку України про виявлені факти порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків по ТОВ «Агро-Юг В» на 01.06.2022 та 01.08.2022, які надано АБ «УКРГАЗБАНК», згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, та на виконання статей 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», надіслано листами ДПС України від 05.07.2023 № 15823/7/99-00-07-05-01-07, від 05.09.2023 № 21760/7/99-00-07-05-02-07 по експортному контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022, дата експорту товару 28.11.2022, 17.01.2023.

Під час проведення перевірки, зокрема встановлено, що ТОВ «АГРО-ЮГ В» (Продавець) укладено контракт від 24.10.2022 № VG-C-24102022, в особі директора Бегея Романа, з нерезидентом «Vinsle Group KFT», Угорщина (Покупець), в особі директора Vinnik Іllia, на продаж-купівлю Товарів.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон № 2473), з урахуванням пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова № 18) граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів.

На виконання умов контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022 ТОВ «АГРО-ЮГ В» на користь нерезидента «Vinsle Group KFT» Угорщина здійснено відвантаження кукурудзи, врожаю - 2021 року, не посівний матеріал, код товару 1005900000 згідно митних декларації (далі МД):

- МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2, загальна сума товару 159268,20 євро; вага брутто/нетто 875100 кг (граничний строк надходження валютної виручки настає 26.05.2023);

- МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА № 23UA400040001572U8, загальна сума товару 21057,40 євро; вага брутто/нетто 115700 кг (граничний строк надходження валютної виручки настає 15.07.2023).

Валютна виручка по експортному контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022, укладеному з фірмою-нерезидентом «Vinsle Group KFT» (Угорщина), надійшла на валютний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), наступним чином:

- по експортній МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2 на суму 159268,20 євро валютна виручка надійшла частково з порушенням граничних строків розрахунків, а саме:

12.06.2023 в сумі 30 000,00 євро, в Swift повідомленні зазначено фірму-нерезидента Vinsle Group KFT, вказано контракт № VG-C-24102022, кількість протермінування 17 днів;

31.07.2023 в сумі 25 000,00 євро, в Swift повідомленні зазначено фірму-нерезидента Vinsle Group KFT, вказано контракт № VG-C-24102022, кількість протермінування 66 днів;

31.08.2023 в сумі 26 000,00 євро, в Swift повідомленні зазначено фірму-нерезидента Vinsle Group KFT, вказано контракт № VG-C-24102022, кількість протермінування 97 днів;

19.09.2023 в сумі 25 000,00 євро (в частині 3 942,36 євро), в Swift повідомленні зазначено фірму-нерезидента Vinsle Group KFT, вказано контракт № VG-C-24102022, кількість протермінування 116 днів;

- по експортній МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА № 23UA400040001572U8 на суму 21057,40 євро валютна виручка надійшла з порушенням граничних строків розрахунків 19.09.2023 в сумі 25000,00 євро (в частині 21 057,40 євро), в Swift повідомленні зазначено фірму-нерезидента Vinsle Group KFT, вказано контракт № VG-C-24102022, кількість протермінування 66 днів.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «АГРО-ЮГ В» вимог частини 2 статті 13 Закону № 2473 по контракту від 24.10.2022 № VG-C24102022, укладеному між ТОВ «АГРО-ЮГ В» та «Vinsle Group KFT» (Угорщина), за експортними операціями від 28.11.2022 та 17.01.2023.

Водночас, відповідач зазначає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

У свою чергу, зі змісту Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40, слідує, що обов`язковою умовою для підтвердження форс-мажорних обставин є надання Торгово-промисловою палатою України Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Звертає увагу суду, що позивач не надав пояснень, яким чином форс-мажорні обставини вплину на виконання зобов`язання по контракту від 24.10.2022 № VG-C24102022. Також не надав під час проведення перевірки сертифікату, який засвідчує настання форс-мажорних обставин.

Повідомляє, що відповідно Закону України 12.05.2023 №2260-IX, з 27 травня 2022 року внесено зміни до п.69.2 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, де визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) - не застосовуються. Враховуючи зазначене, платником податків в позовній заяві при наведені п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ та п. 120.11 ст. 1201 не враховано п. 69.2 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України.

З огляду на вищевказане, просить відмовити у задоволенні позову.

12.06.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій повторно викладено обґрунтування, наведені у позовній заяві.

Протокольною ухвалою суду від 22.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

12.09.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких вказує, що в додатку до оскаржуваного ППР, під час обрахунку періодів порушення, кількість днів порушення відповідачем вказані неправильно, а саме:

- по експортній МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА №22UA400040042009U2 на суму 159268,20 євро:

від дати 28.11.2022 по дату - 12.06.2023 кількість днів складає 196 днів -180 днів = 16 днів, тобто строк порушення складає 16 днів, а не 17, як вказано в додатку до ППР;

від дати 28.11.2022 по дату 31.07.2023 кількість днів складає 245 днів 180 днів = 65 днів, тобто строк порушення складає 65 днів, а не 66, як вказано в додатку до ППР;

від дати 28.11.2022 по дату 31.08.2023 кількість днів складає 276 днів 180 днів = 96 днів, тобто строк порушення складає 96 днів, а не 97, як вказано в додатку до ППР.

- по експортній МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА №23UA400040001572U8 на суму 21057,40 євро:

від дати 17.01.2023 по дату 19.09.2023 кількість днів складає 245 днів -180 днів = 65 днів, тобто строк порушення складає 65 днів, а не 66, як вказано в додатку до ППР.

При цьому, зазначає, що визначення та обчислення строків, врегульовано у главі 18 Цивільного кодексу України, де зокрема зазначається, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.(ст 251 ЦК України), а також - перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. (ст. 253 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та зважаючи, що експортні МД №ЕК 10 АА №22UA400040042009U2 та № НОМЕР_2 №23UA400040001572U8 датовані 28.11.2022 та 17.01.2023, то і період обрахунку мав починатися з наступного дня, а саме з 29.11.2022 та з 18.01.2023, що в свою чергу, дозволяє дійти висновку, щодо неправильного розрахунку відповідачем розміру нарахованої пені.

26.09.2024 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких вказує, що відповідно до частини 1 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон № 2473), з урахуванням пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова № 18) граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів.

По контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022, укладеному з фірмою-нерезидентом «Vinsle Group KFT», Угорщина, граничний строк за експортними митними деклараціями настає:

- по експортній МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2 на суму 159268,20 євро - граничний строк надходження валютної виручки настає 26.05.2023;

- по експортній МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА № 23UA400040001572U8 на суму 21057,40 євро - граничний строк надходження валютної виручки настає 15.07.2023.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473 «Про валюту і валютні операції», порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

По експортній МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2 (граничний строк 26.05.2023) штрафні санкції розраховувалися, починаючи із 27.05.2023.

По експортній МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА № 23UA400040001572U8 (граничний строк 15.07.2023) штрафні санкції розраховувалися, починаючи із 16.07.2023.

У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02 січня 2019 року № 7.

У додаткових поясненнях позивач навів власний розрахунок кількості днів порушення, з яким відповідач не погоджується.

27.09.2024 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких звертає увагу суду, що зважаючи на те, що зроблений податковим органом розрахунок суми податкового боргу позивача є неправильним, скасуванню підлягає все податкове повідомлення-рішення, а не в частині.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг В» (код ЄДРПОУ: 32461564) зареєстроване як юридична особа 08.09.2004.

Видами діяльності підприємства є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.43 Розведення коней та інших тварин родини конячих; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання.

Між ТОВ «Агро-Юг В» (Продавець) та компанією-нерезидентом «VinsleGroup KFT» (Угорщина) (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 24.10.2022 № VG-C-24102022.

Відповідно до п. 1.1 цього Контракту, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити вартість прийнятого Товару.

Назва Товару кукурудза, походження Україна, рік врожаю 2021/2022 (п.2 Контракту).

Ціна 183 євро за одну метричну тону (яка дорівнює 1000 кілограм) на умовах FCA: - Станція Війтівці (330206), Хмельницька область, Україна (п.5.1 Контракту).

Умови оплати (п.8 Контракту): оплата 30% протягом 3 (трьох) робочих днів по факту відвантаження і надання Покупцю скан-копій документів згідно п.12.1 (Інструкція поставки) даного Контракту; оплата 70% протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дати відвантаження і надання Покупцю скан-копій документів згідно п.12.1 даного Контракту.

Строк поставки (п.11.1 Контракту): з 24.10.2022 до 30.11.2022. Строк поставки може бути продовжений за взаємною згодою Сторін.

Всі спори та розбіжності, що виникнуть відповідно до цього Контракту або будь-які претензії щодо тлумачення або виконання цього Контракту будуть вирішуватися Арбітражем ГАФТА, Лондон, відповідно до Арбітражних Правил GAFTA № 125 в редакції, дійсній на момент укладання цього Контракту (п. 17.1 Контракту).

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агро-Юг В» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022.

Вказану перевірку проведено у зв`язку з отриманням інформації Національного банку України про виявлені факти порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків по ТзОВ «Агро-Юг В» на 01.06.2022 та 01.08.2022, які надано АБ «УКРГАЗБАНК», згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, та на виконання статей 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», надісланої листами ДПС України від 05.07.2023 № 15823/7/99-00-07-05-01-07, від 05.09.2023 № 21760/7/99-00-07-05-02-07 по експортному контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022, дата експорту товару 28.11.2022, 17.01.2023.

В ході проведення перевірки контролюючим органом виявлено, що на виконання умов контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022 ТОВ «АГРО-ЮГ В» на користь нерезидента «Vinsle Group KFT» (Угорщина) здійснено відвантаження кукурудзи, врожаю - 2021 року, не посівний матеріал, код товару 1005900000 згідно митних декларації (далі МД):

- МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2, загальна сума товару 159268,20 євро; вага брутто/нетто 875100 кг (граничний строк надходження валютної виручки настає 26.05.2023);

- МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА № 23UA400040001572U8, загальна сума товару 21057,40 євро; вага брутто/нетто 115700 кг (граничний строк надходження валютної виручки настає 15.07.2023).

Валютна виручка по експортному контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022, укладеному з фірмою-нерезидентом «Vinsle Group KFT» (Угорщина), надійшла на валютний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), наступним чином:

- по МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2 на суму 159268,20 євро валютна виручка надійшла частково з порушенням граничних строків розрахунків, а саме:

12.06.2023 в сумі 30 000,00 євро - кількість протермінування 17 днів;

31.07.2023 в сумі 25 000,00 євро - кількість протермінування 66 днів;

31.08.2023 в сумі 26 000,00 євро - кількість протермінування 97 днів;

19.09.2023 в сумі 25 000,00 євро (в частині 3 942,36 євро) - кількість протермінування 116 днів;

- по МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА № 23UA400040001572U8 на суму 21057,40 євро валютна виручка надійшла з порушенням граничних строків розрахунків, а саме:

19.09.2023 в сумі 25000,00 євро (в частині 21 057,40 євро) - кількість протермінування 66 днів.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «АГРО-ЮГ В» (оборотно-сальдова відомість по рахунку 362) по контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022, укладеному з фірмоюнерезидентом «Vinsle Group KFT» (Угорщина) станом на 24.10.2022 сальдо відсутнє. Обороти по дебету за період з 24.10.2022 по 30.09.2023 склали 388 906,70 євро. Кредитовий оборот за вказаний період склав 388 906,94 євро. Станом на 30.09.2023 по експортному контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022, укладеному з фірмою-нерезидентом «Vinsle Group KFT» (Угорщина) перевіркою встановлено кредиторську заборгованість в сумі 0,24 євро.

За наведених обставин перевіркою ТзОВ «Агро-Юг В» встановлено порушення позивачем ч.ч. 1, 2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VIII), з урахуванням п.14-2 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі із змінами і доповненнями - Постанови НБУ № 18), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 24.10.2022 № VG-C-24102022, укладеним з «VinsleGroup KFT» (Угорщина).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки №36365/13-01-07-10/32461564 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2024 №2838/13-01-07-10 на суму 775 407,86 грн.

Згідно з розрахунком до вказаного податкового повідомлення-рішення, за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідачем нараховано позивачу пеню у розмірі 0,3% за кожен день прострочення, зокрема:

1) по експортній МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2 (граничний строк розрахунку 26.05.2023):

- за період прострочення з 27.05.2023 по 12.06.2023 (17 днів) в сумі 60 042,71 грн;

- за період прострочення з 27.05.2023 по 31.07.2023 (66 днів) в сумі 194 255,82 грн;

- за період прострочення з 27.05.2023 по 31.08.2023 (97 днів) в сумі 296917,08 грн;

- за період прострочення з 27.05.2023 по 19.09.2023 (116 днів) в сумі 53839,91 грн;

2) по експортній МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА № 23UA400040001572U8 (граничний строк розрахунку 15.07.2023):

- за період прострочення з 16.07.2023 по 19.09.2023 (66 днів) в сумі 170352,34 грн.

Всього 775 407,86 грн.

ТОВ «АГРО-ЮГ В» подало скаргу від 09.02.2024 №09-02/1 на податкове повідомлення-рішення (далі-ППР) ГУ ДПС у Львівській області від 23.01.2024 № 2838/13-01-07-10.

Рішенням від 05.04.2024 № 9694/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги, ДПС України скасувало ППР ГУ ДПС у Львівській області від 23.01.2024 № 2838/13-01-07-10 у частині 53 839,91 грн застосованої пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, а в іншій частині зазначеного ППР залишено без змін, а скаргу частково задовольнило.

Причиною для скасування зазначеного вище ППР в частині слугувало те, що ГУ ДПС у Львівській області нарахувало позивачу пеню за порушення граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 24.10.2022 № VG-C-24102022 згідно з МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2, у період з 27.05.2023 по 19.09.2023 (116 днів) в розмірі 53839,91 грн на суму 3942,36 євро (екв. 154712,40 грн), що є меншою ніж незначна сума (400000,00 грн) та суперечить вимогам пп. 1 п. 22 розд ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5.

В подальшому, на підставі акта позапланової виїзної документальної перевірки від 25.12.2023 №36365/13-01-07-10/32461564 та рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 05.04.2024 № 9694/6/99-00-06-01-02-06, Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено нове податкове-повідомлення рішення від 15.04.2024 № 16839/13-01-07-10 на суму 721 567,95 грн.

Згідно з розрахунком до вказаного податкового повідомлення-рішення, за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідачем нараховано позивачу пеню у розмірі 0,3% за кожен день прострочення, зокрема:

1) по експортній МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2 (граничний строк розрахунку 26.05.2023):

- за період прострочення з 27.05.2023 по 12.06.2023 (17 днів) в сумі 60 042,71 грн;

- за період прострочення з 27.05.2023 по 31.07.2023 (66 днів) в сумі 194 255,82 грн;

- за період прострочення з 27.05.2023 по 31.08.2023 (97 днів) в сумі 296917,08 грн;

2) по експортній МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА № 23UA400040001572U8 (граничний строк розрахунку 15.07.2023):

- за період прострочення з 16.07.2023 по 19.09.2023 (66 днів) в сумі 170352,34 грн.

Всього 721 567,95 грн.

Не погоджуючись із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2024 № 16839/13-01-07-10, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

За змістом підпунктів 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1. статті 86 ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону №2473-VIIІ.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідних положень Закону №2473-VIII).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Положення № 5) встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 днів.

Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі з наступними змінами та доповненнями Постанова №18).

Відповідно до п.14-2 Постанови №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з пунктом 14-4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Так, як вже було встановлено вище, контролюючим органом за порушення позивачем ч.ч.1, 2 ст.13 Закону № 2473-VIII, з урахуванням п.14-2 Постанови № 18, а саме порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 24.10.2022 № VG-C-24102022, укладеним з компанією-нерезидентом «VinsleGroup KFT» (Угорщина), нараховано ТОВ «Агро-Юг В» пеню у розмірі 721 567,95 грн.

Загальний період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення з 27.05.2023 по 19.09.2023, що підтверджується розрахунком пені, наявним в матеріалах справи (додаток до спірного ППР).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, зокрема, посилається на відсутність власної вини у виявленому порушенні, як підстави для притягнення Товариства до відповідальності, адже позивачем у скаргах на акт перевірки та ППР було наведено додаткові аргументи на підтвердження дестабілізації торговельних операцій між Угорщиною та Україною, що вбачається з розриву поставок продукції, частина з яких відбулася 26.12.2022, а інша 14.02.2023 через завантаженість українських залізниць і проблеми переміщення сільскогосподарської продукції покупцям на території Угорщини. При цьому, до перевірки, ТОВ «Агро-Юг В» представлено гарантійний лист контрагента про виконання грошових зобов`язань за договором від 24.10.2022 № VG-C-24102022, однак такий податковим органом безпідставно не взято до уваги.

З посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 звертає увагу суду, що настання 24.02.2022, тобто до закінчення граничного строку розрахунку за валютними операціями, обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), стало непередбачуваним для позивача, у зв`язку з чим останній вчинив усі можливі дії, які залежали від нього для наміру завершити розрахунок за вказаними валютними операціями, а відповідачем не доведено наявність обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення валютного законодавства.

Суд критично оцінює такі доводи представника позивача з огляду на таке.

Частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIIІ визначено, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40 (в редакції, затвердженій рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44 (далі Регламент № 40).

Згідно з пунктами 6.1-6.2 Регламенту № 40 підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Відповідно до п. 6.11 Регламенту № 40 за результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

У свою чергу, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом (п. 3.3 Регламенту № 40).

Таким чином, наведені норми Регламенту № 40 та частина шоста статті 13 Закону №2473-VIIІ надають у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Це кореспондується з критеріями допустимості доказів, що визначені для адміністративного судочинства статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, частиною другою цієї статті визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому, якщо Закон № 2473-VIIІ передбачає, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), то факт існування обставин непереборної сили в даному випадку не може підтверджуватися іншими доказами.

Для правильного розуміння відмінностей між листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 та сертифікатом Торгово-промислової палати, варто зазначити, що частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Отже, лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону. Разом з тим, лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 620/14203/23.

Щодо інших спірних та ключових питань у цій справі, на які посилається представник позивача, а саме: 1) нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто чи розповсюджується заборона нарахувати пеню, передбачена абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на правовідносини щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків згідно статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»; 2) розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (набрав чинності 3 07.03.2022) щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; 3) розповсюдження приписів підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України на правовідносини з нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті, то такі вже були предметом розгляду Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду.

Так, щодо першого питання, а саме можливість нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), в постанові СП КАС ВС від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 Верховний Суд дійшов висновку, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» пеня, за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Щодо другого питання, а саме розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (набрав чинності з 07.03.2022) щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, Верховний Суд дійшов висновку, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Щодо третього питання - розповсюдження приписів підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України на правовідносини з нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті, то з огляду на те, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом, Верховний Суду дійшов висновку, що відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, про що зазначалось вище.

Відповідні висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду є обов`язковими для врахування судом у цій справі, а тому суд відхиляє вищевказані аргументи представника позивача.

Надаючи правову оцінку доводам представника позивача про те, що в додатку до оскаржуваного ППР, під час обрахунку періодів порушення, кількість днів порушення відповідачем вказані неправильно, оскільки обчислення строків, врегульовано у главі 18 Цивільного кодексу України, де зокрема зазначається, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст 251 ЦК України), а також - перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. (ст. 253 ЦК України), суд зазначає таке.

Згідно з розрахунком до спірного у цій справі податкового повідомлення-рішення від 15.04.2024 № 16839/13-01-07-10, за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідачем нараховано позивачу пеню у розмірі 0,3% за кожен день прострочення, зокрема:

1) по експортній МД від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2 (граничний строк розрахунку 26.05.2023):

- за період прострочення з 27.05.2023 по 12.06.2023 (17 днів) в сумі 60 042,71 грн;

- за період прострочення з 27.05.2023 по 31.07.2023 (66 днів) в сумі 194 255,82 грн;

- за період прострочення з 27.05.2023 по 31.08.2023 (97 днів) в сумі 296917,08 грн;

2) по експортній МД від 17.01.2023 ЕК 10 АА № 23UA400040001572U8 (граничний строк розрахунку 15.07.2023):

- за період прострочення з 16.07.2023 по 19.09.2023 (66 днів) в сумі 170352,34 грн.

Всього 721 567,95 грн.

Так, як вже йшлося вище, відповідно до п.14-2 Постанови №18, на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Таким чином, Законом України «Про валюту і валютні операції» прямо передбачено, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а не з наступного дня, як стверджує представник позивача з посиланням на норми ЦК України.

З даного приводу доцільно зазначити, що правовідносини із нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, у порівнянні із загальними нормами Цивільного кодексу України, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті та обчислення строків виплати заборгованості.

Отже, оскільки митне оформлення товару за договором від 24.10.2022 №VG-C-24102022 відбулося 28.11.2022 згідно з експортною митною декларацією ЕК 10 АА №22UA400040042009U2, строк виплати заборгованості 180 днів обчислюється з дня такого оформлення, відповідно граничний строк сплати такої заборгованості - 26.05.2023.

Крім того, оскільки наступне митне оформлення товару за договором від 24.10.2022 №VG-C-24102022 відбулося 17.01.2023 згідно з експортною митною декларацією ЕК 10 АА №23UA400040001572U8, строк виплати заборгованості 180 днів обчислюється з дня такого оформлення, відповідно граничний строк сплати такої заборгованості - 15.07.2023.

Таким чином, відповідачем правильно встановлено граничні строки сплати контрагентом позивача заборгованості згідно з оформленими ТОВ «Агро-Юг В» експортними митними деклараціями від 28.11.2022 ЕК 10 АА № 22UA400040042009U2 та від 17.01.2023 ЕК 10 АА №23UA400040001572U8.

При цьому, як слідує зі спірного ППР від 15.04.2024 № 16839/13-01-07-10 та додатку до нього нарахування пені відповідач розпочав з наступного дня, після закінчення вищевказаного строку, зокрема з 27.05.2023 та з 16.07.2023 відповідно.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про правильність розрахунків відповідача, а тому вищевказані доводи представника позивача є помилковими.

Підсумовуючи вищенаведене, позивачем не доведено, а судом не встановлено ознак протиправності спірного ППР від 15.04.2024 № 16839/13-01-07-10, а тому, на думку суду, таке прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та не може бути скасоване.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2024.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна