Рішення

від 11.10.2024 по справі 380/18884/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 рокусправа № 380/18884/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в місті Львові в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправною бездіяльність Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання ОСОБА_1 інформації на запит від 16.08.2024 Вхід.№ 02-31/2531-24 у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VІ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 16.08.2024 скерувала до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області запит на отримання публічної інформації. Відповідь на свій запит отримала на електронну адресу лише 05.09.2024 року, отже з пропуском 5-ти денного строку, встановленого Законом України «Про надання публічної інформації».

Відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Звертає увагу суду, що позивачка не зверталася про отримання публічної інформації в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», а запитувана нею інформація не відноситься до публічної, оскільки така стосується безпосередньо позивачки і не входить до сфери публічної інформації, тому її звернення було розглянуте у порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян» у межах місячного строку.

Відповідач разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Необхідність такого розгляду цієї справи обґрунтовує значним суспільним інтересом та винятковим значенням для Сокільницької сільської ради при підходах реєстрації та опрацювання звернень громадян і визначення критерії між «зверненням громадян» та «запитом на публічну інформацію».

Вирішуючи це клопотання суд враховує, що цей спір не відноситься до справ, які відповідно до частини четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України повинні розглядатися в порядку загального позовного провадження. Суд оцінив характер спірних правовідносин у цій справі, предмет та підстави позову, склад учасників справи та не встановив підстав для зміни виду провадження, обраного на стадії відкриття провадження, тому відмовляє у задоволенні клопотання Сокільницької сільської ради.

Суд вивчив наведені в заявах по суті спору аргументи та доводи сторін, дослідив долучені до матеріалів справи докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 16.08.2024 скерувала до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області «запит на інформацію» такого змісту:

«Мені стало відомо, що станом на сьогоднійшній день Сокільницькою сільською радою не виконано вимоги Постанови КМУ № 69 від 27.01.2023 року не подано оновлену інформацію щодо кадрових змін, які стосуються мого звільнення. Така інформація відсутня в Держприкордонслужби. Враховуючи викладене, прошу підтвердити або спростувати дану інформацію. Відповідь прошу надати у визначені Законом терміни на мою особисту електронну адресу, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.9).

Листом від 05.09.2024 № 02-32/1468-24 Сокільницька сільська рада надіслала відповідь на «запит на інформацію» від 16.08.2024 такого змісту:

«Ваш запит на інформацію від 16.08.2024 розглянуто про що повідомляємо.

Сільською радою скеровано лист повідомлення до Державної прикордонної служби України про вилучення Вас із бази даних прикордонної служби України» (а.с. 10).

При прийнятті рішення суд вирішує питання про застосовність до спірних правовідносин таких правових норм та актів їх тлумачення:

порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), що містить такі положення:

- публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (стаття 1);

- метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (стаття 2);

- доступ до інформації забезпечується серед іншого шляхом надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5);

- суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (стаття 12);

- розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються в тому числі суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (стаття 13);

- запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (стаття 19);

- розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту; у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. (стаття 20);

- рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 23);

- відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів (стаття 24).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (стаття 3 Закону № 393/96-ВР).

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (стаття 7 Закону № 393/96-ВР).

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Відповідно до статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 29.09.2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», одержавши запит на інформацію, який подано згідно із Законом № 2939-VІ, проте який за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону № 393/96-ВР, розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (пункт 2 частини п`ятої статті 19, пункт 4 частини першої статті 22 Закону № 2939-VІ) та, з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості, розглянути запит за Законом № 393/96-ВР. При цьому запитувача повинно бути повідомлено у п`ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону № 393/96-ВР.

Аргументи сторін на обґрунтування своїх позицій зводяться до такого:

- позивачка стверджує, що звернулася до відповідача із запитом про надання публічної інформації у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» та отримала відповідь на нього несвоєчасно, тобто з пропуском 5-тиденного строку;

- відповідач стверджує, що позивачка у «запиті на інформацію» від 16.08.2024 не просила не про надання публічної інформації, а про підтвердження чи спростування інформації, що стосувалася її особисто, тому цей «запит» був правомірно кваліфікований відповідачем як звернення та своєчасно розглянутий відповідно до належного закону (в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян»).

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених доказів суд при вирішенні цього спору керується такими мотивами:

16.08.2024 року позивачка звернулася із «запитом на інформацію» до Сокільницької сільської ради, де повідомила, що їй відомо про невиконання Сокільницькою сільською радою вимог нормативно-правового акта та просила підтвердити або спростувати таку інформацію. Відповідь на «запит на інформацію» отримала 05.09.2024 року, що підтверджується листом № 02-32/1468-24 від 05.09.2024 року.

Щодо аргументів позивачки про те, що вона звернулася до відповідача про отримання інформації у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» суд звертає увагу на таке:

запитом на інформацію є прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні, а метою направлення запиту є отримання публічної інформації, що існує та перебуває в розпорядника. Водночас зверненням є викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. У свою чергу, заявою є, крім іншого, повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності. При реалізації права на звернення особа виступає інформатором, а орган до якого така заява скерована - отримувачем інформації, на яку він повинен відреагувати певним чином.

З аналізу змісту «запиту на інформацію» ОСОБА_1 від 16.08.2024 року зрозуміло, що позивачка фактично скаржиться на невиконання Сокільницькою сільською радою повноважень, що передбачені у постанові КМУ від 27.01.2023 року № 69 щодо подання до Держприкордонслужби оновленої інформації про кадрові зміни (звільнення позивачки зі служби в органах місцевого самоврядування). Іншими словами, позивачка звернула увагу органу місцевого самоврядування на недоліки в його діяльності як роботодавця, що стосуються інтересів заявниці як колишнього працівника, та просила підтвердити чи спростувати інформацію про відомі заявниці обставини, котрі вона кваліфікує як недоліки. З огляду на це суд погоджується із аргументами відповідача про те, що надісланий позивачкою «запит на інформацію» від 16.08.2024 за своєю суттю є зверненням, що повинно розглядатися у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Отже, відповідач повинен був у п`ятиденний строк повідомити заявницю про те, що її запит не є запитом на публічну інформацію, тому публічна інформація надаватися не буде, натомість запит буде розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що Сокільницька сільська рада, прийнявши рішення розглядати «запит на інформацію» від 16.08.2024 на підставі положень Закону України «Про звернення громадян», повідомила про це рішення ОСОБА_1 у п`ятиденний строк від дати отримання запиту, а отже -порушила закон (як його розтлумачив касаційний адміністративний суд).

Крім того, відповідно до статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Відповідно до наданих доказів у справі, відповідач 05.09.2024 року надав відповідь на звернення від 16.08.2024 року, тобто через 20 днів після отримання такого. Суд звертає увагу, що відповідач, реагуючи на вказані заявницею недоліки у своїй діяльності, 19.08.2024 скерував до Держприкордонслужби лист відповідного змісту № 02-32/1331-24 (а.с. 12). Відтак, звернення ОСОБА_1 не потребувало ані додаткового вивчення, ані опрацювання значної кількості інформації, тому повинно було бути розглянуте в межах п`ятнадцяти днів від дня його отримання. Для суду залишається незрозумілим, для чого відповідач зволікав із наданням відповіді на звернення аж до 05.09.2024 року, при тому, що лист до Держприкордонслужби України сам надіслав 19.08.2024 року, тобто через 3 дні від дати отримання звернення. Отже, відповідач, розглядаючи запит на інформацію у порядку визначеному для розгляду звернень, порушив строки надання відповіді на звернення (пропустив п`ятнадцятиденний строк, оскільки звернення від 16.08.2024 було таким, що не потребувало додаткового вивчення чи опрацювання великої кількості матеріалів).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивачки на своєчасний розгляд звернень є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо своєчасного реагування на звернення ОСОБА_1 від 16.08.2024.

З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачкою витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Сокільницької сільської ради, що полягає у такому:

- неповідомлення ОСОБА_1 у п`ятиденний строк про те, що її запит від 16.08.2024 буде розглядатися в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», а не відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- несвоєчасне надання відповіді по суті звернення ОСОБА_1 від 16.08.2024 відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (81130, Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, буд. 1; ідентифікаційний код 04369682) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович