Ухвала

від 11.10.2024 по справі 380/18684/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

11 жовтня 2024 рокусправа № 380/18684/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНХІМ» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНХІМ» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, офіс 4-10; код ЄДРПОУ 44834405) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Т. Костюшка; код ЄДРПОУ 43971343), у якій просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення щодо визначення коду товару від 13.08.2024 № КТ- UA209000-0112-2024.

Ухвалою від 10.09.2024 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

23.09.2024 відповідач подав заяву закриття провадження у справі (вх. № 70853). В обґрунтування заяви вказує, що до Львівської митниці надіслано лист Держмитслужби від 02.09.2024 №15/15-04-02/7/4658 (вх. Львівської митниці від 02.09.2024 №67424/4-15) про проведення перевірки рішення з урахуванням інформації про товар та регламенту ЄС №1271/2011 (на момент винесення рішення дана інформація була відсутня). За результатами перевірки встановлено, що характеристики товару «Soy dietary fiber - Соєвий продукт...» (висновок СЛЕД Держмитслужби від 31.07.2024 № 142000-32010233), щодо якого було прийняте рішення, є аналогічними характеристикам товару «Food/dietary fiber», описаному у регламенті ЄС №1271/2011. На момент винесення рішення регламент ЄС № 1271/2011 до Львівської митниці не надходив, а був надісланий листом Держмитслужби від 02.09.2024 № 15/15-04- 02/7/4658 (вх. Львівської митниці від 02.09.2024 № 67424/4-15). Враховуючи надану вищезазначеним листом Держмитслужби інформацію (регламент ЄС №1271/2011 щодо підходів до класифікації окремих товарів згідно з Комбінованою номенклатурою, закріплених у відповідних актах права Європейського Союзу (acquis ЄС)), рішення щодо класифікації товарів від 13.08.2024 №KT-UA209000-0112-2024, відповідно до резолюції начальника Львівської митниці на доповідній записці в.о. начальника Управління контролю та адміністрування митних платежів скасоване 18.09.2024. Відмітка про скасування рішення внесена в АСМО «Інспектор».

Вирішуючи заяву про закриття провадження у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 13.08.2024 № КТ- UA209000-0112-2024.

Поряд з тим, суд встановив, що рішення про визначення коду товару від 13.08.2024 № КТ-UA209000-0112-2024, відповідно до резолюції начальника Львівської митниці на доповідній записці в.о. начальника Управління контролю та адміністрування митних платежів скасоване 18.09.2024.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що відповідач після відкриття провадження у справі усунув порушення, які стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Висновки щодо застосування вказаної норми права неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 800/250/17, від 26.06.2018 у справі № 800/369/17, від 11.02.2020 у справі № 9901/426/19, 12.02.2020 у справі № 9901/799/18, від 23.09.2020 у справі № 9901/536/19, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №9 901/426/19 та від 20.01.2021 у справі № 826/5621/17, де зазначено, що для застосування наведеної підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність таких фактів: самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень; відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними.

У розумінні п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Вказана норма процесуального закону імперативно зобов`язує суд закрити провадження у справі у випадку, якщо, зокрема, рішення суб`єкта владних повноважень, що є предметом спору, було виправлене самим же суб`єктом його прийняття.

За результатами розгляду цієї справи по суті, суд приходить до переконання, що вказані умови дотримано.

Відтак, існують достатні фактичні та правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Представник позивача подав заяву від 07.10.2024 (вх. № 74410), у якій просить повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Отже, судовий збір, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 03.09.2024 № 948 в сумі 2422,40 грн., підлягає поверненню.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

За вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. п. 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано (копії):

- ордеру серії ВС № 1307143 від 03.09.2024;

- акта про надання правничої допомоги від 03.10.2024 № 01;

- рахунку на оплату від 03.10.2024 № 01.

Суд встановив, що ордер від 03.09.2024 видано на підставі договору від 16.08.2024 № 16/08/24/01 адвокату Заваді Т.Р.

Зі змісту акта виконаних робіт про надання правничої допомоги від 03.10.2024 № 01 з`ясовано, що адвокат надав такі послуги із зазначенням витраченого часу на їх реалізацію:

- підготовка, написання і подача позовної заяви - 20 год., 20000,00 грн.;

- підготовка, написання і подача заяви про розподіл судових витрат - 5 год., 5000,00 грн.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Враховуючи все вищевикладене, розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 25000,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 04.11.2019(справа №9901/264/19).

У п. 269 рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з Львівської митниці становить 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 132, 139, 229, 238, 239, 241, 248, 250, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

заяву представника Львівської митниці про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНХІМ» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ГРІНХІМ» (код ЄДРПОУ 44834405, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, офіс 4-10) з Державного бюджету судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНХІМ» (код ЄДРПОУ 44834405, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, офіс 4-10) 5000 (п`ять тисяч) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.10.2024.

Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна