Рішення

від 14.10.2024 по справі 400/2739/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 р. № 400/2739/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, відповідно до процедури передбаченої ст. 263 КАС України, адміністративну справу,

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, до відповідачаФермерського господарства "Вектор-2", вул. Миру, 3,с. Улянівка, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 55452,

простягнення 54 368,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося з позовом до Фермерського господарства «Вектор-2» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальна сума заборгованості 54 368,44 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 50 831,02 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 3537,42 гривні.

Позов обґрунтовано позивачем тим, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік складає 54368,44 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 50831,02 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 3 537,42 гривні.

У відзиві на позовну заяву від 25.04.2024 відповідач заперечив проти позову, просив суд у задоволені позовних вимог відмовити. Відзив умотивовано тим, що за 2022 рік при здачі звіту середньооблікова чисельність найманих працівників в кількості 8 чоловік була внесена не вірно, так як виявлено, що двоє працівників прийняті за сумісництвом. Згідно п.п.2.6.1 розд. 2 Інструкції № 286 сумісники не враховуються до середньооблікової чисельності, про що був направлений лист до відповідача 18.05.2023 року. Уточнюючий звіт був поданий до ГУ ДПС у Миколаївській області. На переконання відповідача правових підстав для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю нема.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач заперечив проти тверджень відповідача, наведених у відзиві, зазначивши, що в наданих відповідачем наказах № 5 та №

10 не зазначений графік роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , який вони повинні були виконувати у відповідача поза основним місцем роботи. Відповідачем не доведено того факту, що вказані працівники дійсно працювали у нього за трудовими договорами на умовах сумісництва.

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

01.04.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно з наказом відповідача від 10.03.2022 № «Про прийняття на работу» прийнято за сумісництвом з 10.03.2022 ОСОБА_1 на посаду агронома у Фермерське господарство "Вектор -2" на постійне місце роботи з посадовим окладом згідно штатним розписом та від 01.11.2022 №10 « Про прийняття на роботу» прийнято за сумісництвом ОСОБА_2 з 01.11.2022 р на посаду бухгалтера у Фермерське господарство "Вектор -2".

Зазначені працівники у 2022 році працювали неповний робочий час у відповідача, що підтверджується відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, поданих відповідачем до Головного управління ДПС у Миколаївській області, за звітні періоди 2022 року.

За розрахунком позивача, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників у 2022 році 8 осіб, відповідач повинен був працевлаштувати 1 особу з інвалідністю. Натомість середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача в 2022 році становила 0 осіб. За невиконання вказаного нормативу позивач нарахував 54368,44 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 50831,02 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 3537,42 гривні.

17.04.2023 розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік було розміщено в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

З метою стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Порядок обчислення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік встановлений Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі - Інструкція № 286).

Пунктом 2.1 Інструкції № 286 встановлено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Відповідно до абзацу першого підпункту 2.6.1 пункту 2.6 Інструкції № 286 не

включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Суд встановив, що у відповідача за сумісництвом працювали з 01.11.2022 ОСОБА_2 і з 10.03.2022 ОСОБА_1 , що підтверджується наказами відповідача.

Згідно з відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, поданих відповідачем до Головного управління ДПС у Миколаївській області, у 2022 році: вищевказані два працівника працювали у відповідача у 2022 року;

З наведеного слідує, що два працівника відповідача, які в 2022 році працювали на умовах неповного робочого часу за сумісництвом, підлягали виключенню з облікової кількості працівників відповідача у всіх місяцях 2022 року на підставі підпункту 2.6.1 пункту 2.6 Інструкції № 286.

Отже, згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідач не зобов`язаний був працевлаштовувати осіб з інвалідністю, і, як наслідок, підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій відсутні, суд бере до уваги той факт, що відповідач звертався письмово до позивача та вказував та те, що помилково вказав середньооблікову чисельність найманих працівників з двума працівниками які були прийняті на роботу за сумісництвом, але позивач жодним чином не відреагував на вказаний лист відповідача.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

З наведеної норми слідує, що Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» юридична відповідальність у виді адміністративно-господарської санкції встановлена саме за фактичне недотримання роботодавцем нормативів, передбачених статтею 19 цього Закону, а не за відсутність незалежно з чиєї вини у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування достовірних відомостей про працевлаштування осіб з інвалідністю у відповідного роботодавця.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 20917114) до Фермерського господарства "Вектор-2" (вул. Миру, 3,с. Улянівка, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 55452 код ЄДРПОУ 3245377) - відмовити повністю.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 14.10.24