Рішення

від 10.10.2024 по справі 400/15277/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 р. № 400/15277/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торлін», вул. Мала Морська, 108, оф. 605, м. Миколаїв, 54020, до відповідачів1. Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, 2. Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, провизнання протиправними та скасування рішення з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку №9907094/42614226 від 10.11.2023,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торлін» (далі позивач, ТОВ «Торлін») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській (далі відповідач 1, ГУ ДПС) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області № 9907094/42614226 від 10.11.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Торлін» № 83 від 20.04.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою від 25.12.2023 року суд відкрив провадження по справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відповідач 1 надав відзив, у якому у задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, ГУ ДПС зазначило, що в період з 24.01.2023 року по 24.01.2023 року позивач мав правові відносини з ТОВ «Автопідприємство «Спецавтотранс», де позивач надав послуги щодо постачання засобів наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання, трактори (за винятком тракторів товарної позиції 8709), трактори колісні для напівпричепів, а саме 87012- згідно коду з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова. ТОВ «Автопідприємство «Спецавтотранс» було включено до переліку ризикових 24.01.2023 року № 1651.

Оскільки на момент винесення Рішень про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.04.2023 року № 3417 позивачу Рішення про відповідність критеріям ризиковості по контрагенту ТОВ «Автопідприємство «Спецавтотранс» вже було винесено від 24.01.2023 року, саме тому ці правові відносини були зафіксовані Комісією, як ризикові.

На момент винесення перших рішень позивач не надавав жодної інформації щодо об`єктів оподаткування за формою 20-ОПП, з чого зроблено висновок про відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/ розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливо-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Відповідач 2 відзив на адміністративний позов не надав.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ТОВ «Торлін» зареєстровано як юридична особа з 08.11.2018 року та перебуває на податковому обліку в органах ДПС з 01.12.2018 року.

Основним видом діяльності товариства є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11).

Інші види діяльності товариства: оргівля іншими автотранспортними засобами (КВЕД 45.19); торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів (КВЕД 45.40); діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками (КВЕД 46.14); оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (КВЕД 46.61); оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва (КВЕД 46.63).

03.04.2023 року між позивачем та ТОВ «Транспортна компанія Бласко» (код ЄДРПОУ 39383336) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 294, відповідно до умов якого продавецт (ТОВ «Торлін») зобов`язується передати у власність покупцю (ТОВ «Транспортна компанія Бласко»), а покупець оплатити рахунок та прийняти у власність транспортний засіб, який має такі характеристики: SCHMITZ GOTHA SCF 24. 2008 року випуску, тип ТЗ напівпричіп, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 (далі товар, напівпричіп).

На виконання вказаного договору, ТОВ «Торлін» передало у власність покупцю напівричіп, що підтверджується видатковою накладною № 520 від 20.04.2023 року, актом приймання-передачі транспортного засобу від 20.04.2023 року. Оплата товару здійснено відповідно до платіжної інструкції № 1018 від 20.04.2023 року та підтверджується також оборотно-сальдовою відомістю.

Реалізований позивачем напівпричіп придбаний на підставі контракту від 09.01.2023 року № 01/23-TXD/TR, укладеного позивачем з компанією «TXD FEDERATION LLC» укладено, та відповідно до умов якого продавець («TXD FEDERATION LLC») зобов`язувалося поставити, а покупець (ТОВ «Торлін») прийняти та оплатити згідно інвосів автомобілі легкові нові та бувші у використанні,сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні.

20.04.2023 року позивачем, за результатами проведеної фінансово-господарської операції була складена податкова накладна № 83, яку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підстава зупинення: платник податку, яким подано до реєстрації податкову накладну, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем подано до контролюючого органу пояснення 08.11.2023 року № 08/11/3-ПЗК, до яких додано копії наступних документів: контракт № 01/23-TXD/TR від 09.01.2023 року, ВМД 23UA204080003355U3 від 30.03.2023 року, інвойс № 230329.19-TXD/TORL від 29.03.2023 року, міжнародна товарно-транспортна накладна від 29.03.2023 року, платіжне доручення в іноземній валюті 184 від 05.04.2023 року, договір відповідального зберігання №11/07/22 від 11.07.2022року, акт приймання-передачі №30/03/23 від 30.03.2023 року, акт повернення №20/04/23 від 20.04.2023 року на підтвердження факту придбання даного товару; договір купівлі-продажу транспортного засобу № 294 від 03.04.2023 року, акт приймання-передачі транспортного засобу від 20.04.2023 року, видаткова накладна № 520 від 20.04.2023 року, платіжне доручення № 1018 від 20.04.2023 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

10.11.2023 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС прийнято рішення № 9907094/42614226 про відмову у реєстрації податкової накладної № 83 від 20.04.2023 року в ЄРПН.

Підстава відмову у реєстрації: надання платником податку копії документів, складених із порушенням законодавства.

Додаткова інформація: по платнику 06.04.2023 року прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податкувідповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

01.01.2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким п. 201.16 ст. 201 ПК України викладено в новій редакції, за якою: «Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165), який був чинним на момент прийняття оскаржуваного позивачем рішення.

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі права та обов`язки їх членів.

Пунктами 10, 11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу 2 п. 25, п. 26 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 27 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

До спірних правовідносин належить застосувати Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктами 3 та 4 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктами 5, 6 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, зокрема:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії визначених у пункті 5 документів разом з письмовими поясненнями платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: 1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; 2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; 3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, зважаючи на вказані норми, Комісія регіонального рівня перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до п. 11 Порядку № 520.

В той же час, податковим органом, незважаючи на надані позивачем документи, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без належної перевірки комісією контролюючого органу достовірності наданих позивачем разом з поясненнями документів його діяльності. У відповідачів на розгляді були усі необхідні відомості, однак прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо «принципу правової визначеності» (наприклад, справа «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства»), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові від 20.08.2019 року у справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У повідомленнях про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом взагалі не вказано, які документи має надати платник податків, надані позивачем документи надавали змогу встановити всі обставини господарської операції.

За таких обставин, суд вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативне для платника податку рішення.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з вимог зазначеної норми, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну позивача в ЄРПН датою її подання.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір у даному випадку дорівнює 2147,20 грн.

За таких обставин позивачем надміру сплачено 536,80 грн. судового збору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

За таких обставин, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягає стягненню судовий збір у сумі 2147,20 грн. А надміру сплачені кошти у сумі 536,80 грн будуть повернуті позивачу як надміру сплачені, відповідно до поданого 01.02.2024 року клопотанням.

Разом з цим, представник позивача у позові просить присудити на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 14.11.2023 року № 14/11-23-3; детальний опис робіт (наданих послуг).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 3.1. договору від 14.11.2023 року № 14/11-23-3 за надання комплексу юридичних послуг, передбачених пп. 1.2.1 - 1.2.4 договору, замовник сплачує 2500,00 грн.

Детальний опис робіт підтверджує витрачені адвокатом на надання юриличних послуг 7 годин.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Враховуючи викладене, з урахуванням предмету позову та обсягу досліджених та зібраних доказів, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн.

За таких обставин, наявні підстави для задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно: по 1073,60 грн та по 1250,00 грн відповідно.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торлін» (вул. Мала Морська, 108, оф. 605, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 42614226) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області № 9907094/42614226 від 10.11.2023 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Торлін» № 83 від 20.04.2023 року датою її подання.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торлін» (вул. Мала Морська, 108, оф. 605, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 42614226) судові витрати у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1250,00 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торлін» (вул. Мала Морська, 108, оф. 605, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 42614226) судові витрати у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1250,00 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.10.2024 року.

Суддя О.В. Малих