Рішення

від 16.10.2024 по справі 400/7811/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16 жовтня 2024 р.справа № 400/7811/24

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в загальному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГосподарського суду Миколаївської області, вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Господарського суду Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за лютий-червень 2024 р. та інших виплат, вказаних у довідці від 16 серпня 2024 р. № 08-30/7744/24, із розрахунку прожиткового мінімуму 2 102 грн.

2) зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за лютий-червень 2024 р. та інших виплат, вказаних у довідці від 16 серпня 2024 р. № 08-30/7744/24, із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 028 грн., визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів і з урахуванням раніше виплачених сум суддівської винагороди.

В обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що в окреслений період працював на посаді судді Господарського суду Миколаївської області. Нарахування і виплата суддівської винагороди здійснювалась відповідачем виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102 грн. Позивач вважає, що застосування відповідачем такої розрахункової величини суперечить Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порушує гарантії незалежності судді, так як при нарахуванні суддівської винагороди слід застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 р. і який Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік" закріплено на рівні 3 028 грн.

Відповідач подав відзив, в якому позов не визнав. Свою позицію аргументував тим, що для визначення розміру суддівської винагороди позивача з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн. не має підстав, так як Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" окремо для суддів визначена така розрахункова величина, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді" в розмірі 2 102 грн. Дана норма закону неконституційною у встановленому порядку не визнавалась, є чинною, а тому як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня відповідач повинен її застосовувати.

Інших заяв по суті справи сторони не подавали.

В судове засідання сторони не з`явились, відповідач клопотав про розгляд справи без свого представника.

Відповідно до ст. 205 ч. 9 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 1 липня 1992 р. до 10 червня 2024 р. працював на посаді судді Господарського суду Миколаївської області, а з 4 листопада 2021 р. і до виходу у відставку займав посаду заступника голови суду.

Відповідно до довідки Господарського суду Миколаївської області від 16 серпня 2024 р. № 08-30/7744/24, в період з лютого до червня 2024 р. ОСОБА_1 була виплачена суддівська винагорода, яка складається з посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за перебування на адміністративній посаді, відпускних, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги, в загальному розмірі 772 949,17 грн.

Як стверджує позивач і не заперечується відповідачем, дана сума суддівської винагороди та всіх її складових була розрахована відповідачем виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102 грн.

Спір в даній справі полягає у вірному визначенні розрахункової величини, яка має братись до уваги при визначенні розміру суддівської винагороди позивача.

Відповідно до ст. 135 ч. 2, 3 п. 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачає визначення розміру суддівської винагороди в конкретному цифровому виразі, а лише закріплює порядок її розрахунку.

Так, суддівська винагорода складається з 2 елементів - посадового окладу і 4 видів доплат. В свою чергу, посадовий оклад розраховується в кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Конкретний розмір прожиткового мінімуму встановлюється на кожен рік законом про державний бюджет на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що в 2024 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 р. для працездатних осіб складає 3 028 грн.

Одночасно, цим же Законом для суддів введено окремий прожитковий мінімум, а саме "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня", який складає 2 102 грн., що є меншим показником порівняно із загальним прожитковим мінімумом для всіх інших працездатних осіб.

Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду визначає в прожиткових мінімумах для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Запроваджена Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" така категорія як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня", в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" відсутня.

Стаття 135 ч. 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, будь-які інші нормативні акти не можуть змінювати як сам порядок розрахунку суддівської винагороди, так і окремі складові елементи цього порядку, в тому числі передбачену законом розрахункову величину у виді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, підміняючи її будь-якою іншою розрахунковою величиною.

Суд наголошує, що статус судді є конституційним і як Конституцією України, так і Законом України "Про судоустрій і статус суддів" запроваджена низка гарантій, які забезпечують незалежність судді, невід`ємною складовою частиною якої є належне матеріальне забезпечення як працюючих суддів, так і суддів у відставці.

Суд розцінює наявність в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" чітко визначеного алгоритму розрахунку суддівської винагороди, невід`ємним елементом якого є така дефініція, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, як одну з таких гарантій.

Для розрахунку розміру суддівської винагороди позивача слід брати до уваги виключно той показник, який передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", як єдиним нормативним актом, який може визначати розмір суддівської винагороди, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено на рівні 3 028 грн.

Оскільки розмір всіх складових суддівської винагороди позивача (посадовий оклад, доплата за вислугу років, доплата за перебування на адміністративній посаді, відпускні, допомога на оздоровлення, компенсація за невикористані дні відпусток, вихідна допомога) розраховуються саме на підставі прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць в розмірі 3 028 грн., то із застосуванням цього показника перерахунку підлягають всі виплати, зазначені в довідці Господарського суду Миколаївської області від 16 серпня 2024 р. № 08-30/7744/24.

Що стосується питання утримання з суддівської винагороди позивача податків і обов`язкових платежів, то правовідносини у сфері оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть змінюватись судовим рішенням - утримання податків та обов`язкових платежів і так є обов`язком відповідача в силу приписів цього кодексу і стосуються не вирішення спору, а лежать у сфері виконання рішення суду.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішувалось, так як сторони не подали доказів їх понесення.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Господарського суду Миколаївської області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 03499980) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Господарського суду Миколаївської області, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 складових суддівської винагороди за період лютий-червень 2024 р., вказаних у довідці Господарського суду Миколаївської області від 16 серпня 2024 р. № 08-30/7744/24, а саме: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за перебування на адміністративній посаді, відпускних, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102 грн.

3. Зобов`язати Господарський суд Миколаївської області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 03499980) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) всіх складових суддівської винагороди за період лютий-червень 2024 р., вказаних у довідці Господарського суду Миколаївської області від 16 серпня 2024 р. № 08-30/7744/24, а саме: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за перебування на адміністративній посаді, відпускних, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні відпусток, вихідної допомоги, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначеного на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" в розмірі 3 028 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз