Рішення

від 10.10.2024 по справі 420/19571/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19571/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «АРТ-ТЕКСГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 18.12.2023 № UA500020/2023/000228/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.12.2023 № UA500020/0023/000703, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Приватного підприємства «АРТ-ТЕКСГРУП», до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:

(1). Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару від 18.12.2023 № UA500020/2023/000228/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.12.2023 № UA500020/0023/000703.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач зазначає, що зазначені відповідачем у оскаржуваному рішенні доводи не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки відповідачем не обґрунтовано, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, позивач наголосив, що надані ним до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Таким чином, позивач звертає увагу, що зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином неможливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності. При цьому, надані документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

(б) Позиція відповідача

12.07.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник звернув увагу, що оскільки в документах, які надані позивачем до митного органу разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

При цьому, у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмноінформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2023/000228/2 від 18.12.2023 діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

(в) Відповідь на відзив

16.07.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити заявлений адміністративний позов з підстав, які викладені у позовній заяві.

(г) Заперечення на відповідь на відзив

18.07.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначив, що складено посадовою особою митного органу відповідно до чинного законодавства України та відповідно до рекомендацій Державної митної служби України; щодо своєї форми - Рішення повністю відповідає Наказу № 598 від 24.05.2012 Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», в графі 33 Рішення детально розписані фактичні обставини справи, наведено належні пояснення щодо розбіжностей в наданих позивачем до митного оформлення документах, наведено повну інформацію щодо джерел, які використовувалися при визначені митної вартості оцінюваних товарів, отриману за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», та також обґрунтовано позицію митного органу посилаючись на відповідні норми митного законодавства України.

ІІІ. Процедура та рух справи

01.07.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

12.11.2018 між JIAXING Y AND Q TEXTILE CO.,LTD (Китай) (продавець) та позивачем (покупець) був укладений Контракт купівлі продажу № 20181112, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (оббивний матеріал), в терміни і на умовах цього Контракту.

18.12.2023 декларантом ТОВ «С.М.Т.-ЛТД», діючи в інтересах позивача на підставі Договору-доручення № 142/01-2012 від 21.11.2012, подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA500020016054U0 щодо товару:

1. Меблева оббивна тканина: - номер замовлення "АК2113", найменування дизайну "PERFECT" (двошаровий текстильний матеріал, шари якого з`єднані між собою склеюванням. Верхній шар-тканина з ниток різних кольорів, складного переплетення з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру-100%. Нижній шар -поперечнов`язане трикотажне полотно без ворсу (з одного боку піддане ворсуванню), вибілене, з синтетичних поліефірних ниток-100%. Масова частка верхнього шару більш ніж 50%. Просочення, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє).тканина кольорова- 5760 пог.м.-номер заказу "АК2113",найменування дизайну "MAGIC" (двошаровий текстильний матеріал, шари якого з`єднані між собою склеюванням. Верхній шар-тканина з ниток різних кольорів, складного переплетення з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру-100%. Нижній шар - поперечнов`язане трикотажне полотно без ворсу (з одного боку піддане ворсуванню), пофарбоване, з синтетичних поліефірних ниток-100%. Масова частка верхнього шару більш ніж 50%. Просочення, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє),тканина кольорова-3692,10 пог.м. Ширина рулонів-142 см, перевантажено з контейнеру CCLU7461808 Торговельна марка "нема даних" Країна виробництва CN Китай фірма-виробник: Jiaxing Y and Q Textile Co.,Ltd.,Китай. Місць 261 BT 261 рулон на картонній втулці;

2. Меблева оббивна тканина: - номер замовлення «АК2113», найменування дизайну "MILAN" (тканина складного переплетення, пофарбована, виготовлена з синтетичних синельних ниток з поліефіру. Просочення, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, відсутнє), кольори: тканина кольорова-888,10 пог.м. Ширина рулонів-142 см. перевантажено з контейнеру CCLU7461808 Торговельна марка "нема даних" Країна виробництва CN Китай фірма-виробник: Jiaxing Y and Q Textile Co.,Ltd.,Китай. Місць 20 ВТ 20 рулон на картонній втулці; 44;

3. Меблева оббивна тканина: - номер заказу "АК2113",найменування дизайну "PRESTIGE" (двошаровий текстильний матеріал, шари якого з`єднані між собою склеюванням. Перший шар -поперечнов`язане трикотажне полотно вибілене, без ворсу (з одного боку піддано ворсуванню),виготовлене з синтетичних поліефірних волокон-100%.Другий шар-основов`язане трикотажне полотно вибивне, виготовлене з синтетичних поліефірних волокон-100%.Масова частка першого шару більш ніж 50%),тканина кольорова-9085,20 пог.м. Ширина рулонів- 142 см. перевантажено з контейнеру CCLU7461808 Торговельна марка "нема даних" Країна виробництва CN Китай фірма-виробник: Jiaxing Y and Q Textile Co.,Ltd.,Китай. Місць 264 ВТ 264 рулон на картонній втулці;

4. Меблева оббивна тканина: - номер заказу "АК2308", найменування дизайну "Royal" (двошаровий текстильний матеріал, шари якого з`єднані між собою склеюванням. Верхній шар- ворсове основов`язане трикотажне полотно з розрізаним ворсом пофарбоване з синтетичних поліефірних волокон - 100%, Нижній шар- поперечнов`язане пофарбоване трикотажне полотно без ворсу з синтетичних поліефірних волокон- 100%. Масова частка верхнього шару більш ніж 50%. ), тканина кольорова-3032,10 пог.м. Ширина рулонів-142 см. перевантажено з контейнеру CCLU7461808 Торговельна марка "нема даних" Країна виробництва CN Китай фірма- виробник: Jiaxing Y and Q Textile Co.,Ltd., Китай Див. "електронний інвойс" 2.Місць 81 ВТ 81 рулон на картонній втулці;

5. Тримач (етикетка) картонний з друкованим написом "ARTEKS" (використовується для підвішування зразків тканини)-3090 комплектів перевантажено з контейнеру CCLU7461808 Торговельна марка "нема даних". Країна виробництва CN Китай фірма-виробник: Jiaxing Y and Q Textile Co.,Ltd.,Китай Див. "електронний інвойс" 2.Місць 4 СТ 3.0

До митної декларації позивач надав наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 12.11.2018 № 20181112 з додатком від 02.10.2023, прайс лист від 02.10.2023, комерційний інвойс від 12.10.2023 № YQ231012063, калькуляція ціни, сертифікат якості, пакувальний лист та інші документи.

На вимогу митного органу позивач 18.12.2023 додатково надано: - банківській платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-екпедиційних послуг (платіжні інструкції № 1685 від 13.12.2023); - виписку з бухгалтерської документації від 18.12.2023 з податковими накладними; - банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати за товар по попередніх поставках (платіжні інструкції № 340 від 03.10.2023, № 341 від 06.10.2023, № 347 від 23.11.2023, № 348 від 29.11.2023,); - фото каталогів виробника товару та специфікації на товар.

18.12.2023 відповідав виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000228/2, у п.33 якого зазначено:

1) згідно п. 1 розд. 2 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу III «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Надані до митного оформлення документи довідка про транспортні витрати від 07.12.2023 р. № 0712/01, та рахунок-фактура на оплату послуг з організації перевезення вантажів від 13.12.2023 № 2312123 не містять усієї інформації щодо доставки товарів, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування;

2) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі -МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Відповідно до п.2.2 Контракту в ціну Товару включається вартість стандартної упаковки, маркування, тощо, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) у митній декларації країни відправлення від 12.10.2023 № 223120230003627063 відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), згідно якого здійснюється дана поставка, код товару відрізняється від заявленого, зазначено номер коносаменту від № ООLU4120074500, якого на момент створення експортної декларації, ще не існувало, зазначено вагу товару, яка не відповідає заявленому до митного оформлення.

Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2023/000703, де зазначено про відмову в митному оформленні згідно з вимогами ч.6 п.2 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

V. Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/5791/17.

Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те, що що надані до митного оформлення документи: довідка про транспортні витрати від 07.12.2023 № 0712/01 та рахунок-фактура на оплату послуг з організації перевезення вантажів від 13.12.2023 № 2312123 не містять усієї інформації щодо доставки товарів, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування, то суд звертає увагу, що такі документи не протирічать вимогам ст. 56 Митного кодексу України та іншому чинному законодавству. Також митний орган не зазначає якої саме інформації їм не вистачило для встановлення вартості перевезення та яким чином воно може вплинути на митну вартість товару.

Щодо зауважень митного органу з приводу вартості упаковки чи вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, то суд зазначає наступне.

Суд встановив, що відповідно до контракту купівлі-продажу № 20181112 від 12.11.2018, пунктом 2.2 визначено, що в ціну Товару включається вартість стандартної упаковки, маркування, страховки, завантаження на транспортний засіб, митного очищення Товару, вивантаження в порту доставки.

Таким чином, за умовами контракту купівлі-продажу № 20181112 від 12.11.2018 ціна товару включає в себе вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а тому відповідно до приписів підпункту «в» пункту 1 ч. 10 статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларант зазначає ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів суд встановив відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідач не довів понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18).

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні щодо відсутності в декларації країни відправлення від 12.10.2023 № 223120230003627063 відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), згідно якого здійснюється дана поставка, код товару відрізняється від заявленого, зазначено номер коносаменту від 24.10.2023 № ООLU4120074500, якого на момент створення експортної декларації, ще не існувало, зазначено вагу товару, яка не відповідає заявленому до митного оформлення, то суд зазначає наступне.

Так, суд приймає до уваги доводи представника позивача, що позивач як покупець не впливає на порядок та правила заповнення експортних документів та митних декларацій постачальником, оскільки таке оформлення робиться в іншій країні відправником (продавцем), іншим суб`єктом та за законодавством іншої держави. Натомість в декларації країни відправлення є посилання на номер інвойсу YQ231012063, за яким задекларовано вантаж, а в самому інвойсі є посилання на номер і дату контракту, що є однозначним підтвердженням постачання цього вантажу саме по контракту купівлі-продажу № 20181112 від 12.11.2018. Контролюючий орган у своєму рішенні не описує яким чином зазначені ним недоліки митної декларації країни відправлення впливає, або може впливати, або вплинула на митну вартість товару що поставляється.

Також суд звертає увагу, що відповідно до положень 1, 2 ст. 53 МК України експортна декларація країни відправлення не є обов`язковим документом для підтвердження заявленої митної вартість товарів і обрання методу її визначення.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.

При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 6056,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару від 18.12.2023 № UA500020/2023/000228/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.12.2023 № UA500020/0023/000703.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Приватного підприємства «АРТ-ТЕКСГРУП» судовий збір в розмірі 6056(шість тисяч п`ятдесят шість),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Приватне підприємство «АРТ-ТЕКСГРУП», адреса: 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд.3, код ЄДРПОУ 36153970.

Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21 А, код ЄДРПОУ ВП 44005631.

Суддя Оксана БОЙКО