Рішення

від 10.10.2024 по справі 420/12944/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12944/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність ГРІНЛАЙН ХІМІЯ до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІНЛАЙН ХІМІЯ, до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:

(1).Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000008/2 від 23.02.2024.

(2).Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000108 від 23.02.2024.

(3).Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000009/2 від 01.03.2024.

(4).Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000128 від 01.03.2024.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач вважає, що у спірних правовідносинах при митному оформлені у контролюючого органу були відсутні підстави вважати, що декларант сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів, у зв`язку з чим оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

На думку позивача, наведені вимоги митного органу щодо надання додаткових документів є безпідставними, так як документи згідно ч. 2 ст. 53 МК України не є обов`язковими, та враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів.

Позивач наполягає на тому, що він надав всі необхідні документи та матеріали, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджуть числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Зокрема, відповідачу був наданий контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа не суперечать, відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару. Відповідачем жодним чином не зазначено, яка інформація слугувала підставою для коригування митної вартості товарів, що на думку позивача є протиправним, а також відповідачем не доведено, та відсутні будь-які обґрунтовані підстави вважати, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.

Таким чином, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

(б) Позиція відповідача

06.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача зазначає, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення відповідачем митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 24UA500050002399U9 від 22.02.2024, № 24UA500050002733U6 від 29.02.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000008/2 від 23.02.2024, № UA500050/2024/000009/2 від 01.03.2024.

Представник також звертає увагу, що у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості наведене достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, визначені джерела інформації, які використовувались митних органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких наявна інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

(в) Відповідь на відзив

10.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник просив задовольнити заявлений адміністративний позов з підстав, які викладені у позовній заяві.

(г) Заперечення на відповідь на відзив

13.06.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.

ІІІ. Процедура та рух справи

03.06.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

10.12.2022 року між позивачем, як покупцем, та GREENLINE CHEMICALS Ltd, як продавцем, укладено контракт №10122022, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність товар: - БІКАРБОНАТ НАТРІЮ; - КАРБОНАТ НАТРІЮ (КАЛЬЦІНОВАНА СОДА, ЩІЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАНУЛИ АБО ПОРОШКУ); - МОНОКАЛЬЦІЙФОСФАТ; - КАУСТИЧНА СОДА (ПЛАСТІВЦІ АБО ГРАНУЛА); - МАГНЕЗІЯ ВИПАЛЕНА (СПЕЧЕНА); - ЛИМОННА КИСЛОТА МОНОГІДРАТ; НАТРІЮ ПЕРКАРБОНАТ З ПОКРИТТЯМ.

В рамках вказаного договору 22.02.2024 позивач подав до митного оформлення митну декларацію № 24UA500050002399U9 від 22.02.2024 разом із доданими до неї документами, а саме:

- Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000152 від 19.01.2024; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000000152 від 19.01.2024; - Коносамент (Bill of lading) №10 від 04.02.2024; - Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) б/н від 04.02.2024; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № А 1364734 від 25.01.2024; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022; - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022; - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова згода № 2 від 11.08.2023; - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова згода № 3 від 29.12.2023; - Договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022; - Інші некласифіковані документи - ген.акт від 22.02.2024; - інші некласифіковані документи - лист 19/02/2024-10 від 19.02.2024; - інші некласифіковані документи - сертифікат аналізу № 78882 від 09.02.2024; - копія митної декларації країни відправлення № 24410700EX00000440 від 19.01.2024.

23.02.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000008/2, у п.33 якого зазначено:

1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах;

2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) крім того сертифікат про походження від 25.01.2024№ А 1364734 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на документ №24-015751/10025223, який митному органу не надавався;

5) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;

6) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки;

7) в Графі 2 "Відправник/Експортер" EМД від 22.02.2024 №24UA500050002399U9, інвойсі від 19.01.2024№ WD02024000000152 та коносаменті від 04.02.2024 № 10 зазначено «GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Str. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA», що не відповідає відомостям зазначеним в зовнішньоекономічний договорі купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 «GREENLINE CHEMICALS LTD, str Geo Milev NO12, Burgas 8000, BULGARIA»;

8) заявлено декларантом митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ"( код ЄДРПОУ 41404234) ,Україна, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 26, оф.146.

Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000108, де зазначено про порушення глави 9 ст. 52-64 МК України.

Крім того, в рамках договору від 10.12.2022 № 10122022 позивач надав до митного оформлення митну декларацію № 24UA500050002733U6 разом із доданими до неї документами, а саме:

- Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000151 від 19.01.2024 ; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № GB-2024-10-2 від 03.01.2024; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000000151 від 19.01.2024; - Коносамент (Bill of lading) № 11 від 04.02.2024; - Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) б/н від 04.02.2024; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № А 1364733 від 25.01.2024; - Банківський платіжний документ, що стосується товару платіжне доручення № MUR 00789020240104 від 04.01.2024; - Банківський платіжний документ, що стосується товару платіжне доручення № MUR 00789020240109 від 09.01.2024; - Банківський платіжний документ, що стосується товару платіжне доручення № MUR 00789020240118 від 18.01.2024; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022; - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 10.12.2022; - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова згода № 2 від 11.08.2023; - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова згода № 3 від 29.12.2023; - Договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022; - інші некласифіковані документи - лист 19/02/2024-11 від 19.02.2024; - інші некласифіковані документи - сертифікат аналізу № 78883 від 09.02.2024; - копія митної декларації країни відправлення № 24410700EX00000439 від 19.01.2024.

01.03.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000009/2, у п.33 якого зазначено:

1) аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022 не пронумеровані, спостерігається наявність різних підписів на товаросупровідних документах;

2) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) крім того сертифікат про походження від 25.01.2024№ А 1364733 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на коносамент 11 та документ 24-015741/10025522, який митному органу не надавався;

5) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;

6) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки;

7) в Графі 2 "Відправник/Експортер" EМД від 29.02.2024 № 24UA500050002733U6 , інвойсі від 19.01.2024 № WD02024000000151 та коносаменті від 04.02.2024 № 11 зазначено « GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Str. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA», що не відповідає відомостям зазначеним в зовнішньоекономічний договорі купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 «GREENLINE CHEMICALS LTD, STR. GEO MILEV NO:12, Bourgas 8000, BULGARIA»;

8) заявлено декларантом митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ"( код ЄДРПОУ 41404234) ,Україна, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 26, оф.146.

Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000128, де зазначено про порушення глави 9 ст. 52-64 МК України

V. Джерела права та висновки суду

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 року по справі №815/5791/17.

Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Так, щодо посилань відповідача з приводу відсутності нумерування на договорі купівлі-продажу товарів № 10122022 від 10.12.2022, суд зазначає наступне.

Суд приймає до уваги доводи представника позивача, що жодним, як то міжнародним так і національним нормативним документом, не передбачене обов`язкове проставлення нумерації на сторінках договору чи то доповнень до нього.

При цьому, аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України. У даному випадку недоліки зазначені відповідачем зводяться до надмірного формалізму зі сторони митного органу, оскільки заявлені ним доводи щодо нумерації сторінок договору жодним чином не спростовують числові значення, які використовуються при обрахунку складових митної вартості товарів заявлених до оформлення.

Щодо зауважень митного органу з приводу витрат на пакування та витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Відповідно до п.5 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

При цьому, відповідно до п.2.2 контракту, за яким здійснено придбання декларантом товару, та який наданий у складі документів для митного оформлення партії товару, до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість Товару, вартість упаковки (в тому числі палет), маркування, збереження Товару, оформлення всіх необхідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні Продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов доставки, зазначених в кожному додатку. Умови поставки заявлених партій товару CPT Одеса.

Таким чином, Покупець товару у спірних правовідносинах (Декларант ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ») не несе витрат на зазначені вище складові вартості товару.

Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларант зазначає ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів суд встановив відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідач не довів понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18).

Щодо посилань митного органу з приводу того, що сертифікат про походження № A 1364733 від 25.01.2024 не містить посилання на інвойс або контракт та містить посилання на коносамент № 11, та документ № 24- 015741/10025522, який митному органу не надавався, суд зазначає наступне.

Так, суд встановив, що сертифікат про походження № A 1364733 від 25.01.2024 містить зіставні відомості щодо заявленої до митного оформлення партії товарів, які зазначені у інших товаросупровідних документах. А саме, у графі 6 наданого сертифікату про походження № A 1364733 від 25.01.2024 наявні відомості про назву судна, яким здійснюється поставка оцінюваного товару MV SAM H, а також номер документу, підтверджуючого укладення відповідного договору морського перевезення коносамент № 11 (наданий до митного оформлення).

Зазначені відомості є достатніми для того, щоб ідентифікувати оцінюваний товар відповідно до поданих декларантом документів для митного оформлення, а тому підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні.

Зокрема, коносамент № 11 від 04.02.2024 містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» товару на підставі зовнішньоекономічного контракту, та не містить жодних розбіжностей, а саме у наданому до митного оформлення коносаменті відображені зіставні відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування, а також печатка капітана судна.

Зі змісту пакувального листа, сертифікату аналізу на товар та інвойсу, поданих разом з митною декларацією у спірних правовідносинах, встановлюється, що товар, його вага та кількість, співпадають із зазначеними у коносаменті №11 від 04.02.2024, тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару відсутні.

Щодо посилань з приводу сертифіката про походження № A 1364733 від 25.01.2024, що містить посилання на документ №24-015741/10025522, який митному органу не надавався, суд зазначає, що вказаний у сертифікаті про походження № A 1364733 від 25.01.2024 номер №24- 015741/10025522 є внутрішнім номером проекту продажу партії виробника товару. При цьому, суд встановив, що зіставні відомості про номер проекту продажів виробника наявні у наданій до оформлення копії митної декларації країни відправлення № 24410700EX00000439 від 19.01.2024, а саме у графі 7 - «Referans numarasi». В свою чергу, посилання митного на зауваження щодо змісту сертифікату про походження є неспроможними, оскільки згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України сертифікат про походження не є документом, який обов`язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

З приводу зауважень відповідача у оскаржуваному рішенні щодо відсутності документів, які були підставою для визначення торговельної марки, суд встановив наступне.

Суд приймає до уваги доводи представника позивача, що в митних деклараціях позивача, у товаросупровідних документах (сертифікат аналізу, пакувальний лист (Packing list), Коносамент (Bill of lading), Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin)), так і на самому товарі була зазначена торговельна марка «ETI SODA, у зв`язку з чим позивачем у ЕМД при декларуванні була зазначена разом з назвою товару і його торговельна марка.

При цьому, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будьяких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).

Суд також наголошує, що митним органом в оскаржуваних рішеннях не наведено жодних доводів, яким чином заявлені ним розбіжності могли б вплинути на числові показники складових митної вартості.

Щодо посилань митного органу стосовно того, що «в графі 2 "Відправник/Експортер" EМД від 22.02.2024 № 24UA500050002399U9, інвойсі від 19.01.2024 № WD02024000000152 та коносаменті від 04.02.2024 №10 зазначено « GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Street. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA», що не відповідає відомостям зазначеним в зовнішньоекономічний договорі купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 GREENLINE CHEMICALS Ltd, STR. GEO MILEV NO:12, Bourgas 8000, BULGARIA.», суд наголошує на наступному.

Відповідно до матеріалів справи суд встановив, що як з EМД від 22.02.2024 №24UA500050002399U9, так і з відповіддю митному органу в рамках проведення процедури консультацій з декларантом, позивач надав доповнення до зовнішньоекономічного договору (код 4103) від 11.08.2023 №2. При цьому, адреса «GREENLINE CHEMICALS LTD, str Geo Milev NO12, Burgas 8000, BULGARIA» є колишньою адресою продавця GREENLINE CHEMICALS LTD, та відповідно була указана у зовнішньоекономічному договорі купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 на момент укладання такого. В свою чергу, відповідно до наведеного доповнення від 11.08.2023 №2 до зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022 сторони погодили зміну юридичної адреси продавця таким чином: «GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Str. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA». В усіх товаросупровідних документах зазначена актуальна юридична адреса продавця «GREENLINE CHEMICALS LTD 2A Cont Androvanti Str. 2nd Floor 8000, Burgas, BULGARIA», погоджена сторонами згідно доповнення від 11.08.2023 №2 до зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022.

Таким чином, митним органом у спірних правовідносинах безпідставно залишено поза увагою надані декларантом та документально відображені відомості зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів від 10.12.2022 № 10122022.

Посилання в оскаржуваному рішенні на аналіз баз даних АСМО «Інспектор`та ЄАІС Держмитслужби є безпідставними, так як наявність у митного органу інформації щодо іншої ціни ніж та, що заявлена декларантом, не є підставою для здійснення коригування митної вартості. При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

При цьому, суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р. «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.

Позиція митного органу щодо не підтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена, а отже позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 30280,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 22 квітня 2024 року № 15294 та у сумі 6056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 08 травня 2024 року № 15518.

Крім того, у прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 32 701,06 грн.

Суд встановив, що для надання правничої допомоги та представництва своїх інтересів позивач (надалі замовник, клієнт) уклав договір про надання правової допомоги від 01.11.2023 за № 01/11/23 з фізичною особою-підприємцем з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Адвокат Бороденко Михайло Сергійович (надалі замовник, клієнт).

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав до суду:

- додаткову угоду від 15.04.2024 № 151/152 до Договору про надання правової допомоги від 01.11.2023 за № 01/11/23;

- акт наданих послуг від 30.04.2024 № 8/011123 відповідно до якого адвокат передав, а клієнт прийняв послуги на загальну вартість 32 701,06 грн.;

- рахунок-фактуру № 3-04/24 від 05.04.2024;

- платіжну інструкцію від 05.04.2024 № 15113;

- докази ведення обліку доходів і витрат адвокатом Бороденко М.С.

Суд встановив, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 32 701,06 грн. є завищеним, становить надмірний тягар, а тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності та співрозмірності.

Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 32701, 06 грн. не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами.

Суд також враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідачів, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв`язку із чим суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 5000, 00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.

На підставі викладеного, враховуючи досліджені докази, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру судових витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000008/2 від 23.02.2024.

3.Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000108 від 23.02.2024.

4.Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000009/2 від 01.03.2024.

5.Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000128 від 01.03.2024.

6.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судовий збір в розмірі 36 336 (тридцять шість тисяч триста тридцять шість),00 грн. та витрат на професійну правову допомогу у сумі 5 000(п`ять тисяч), 00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», адреса: 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.26, офіс 146, код ЄДРПОУ 41404234.

Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631.

Суддя Оксана БОЙКО