Рішення

від 11.10.2024 по справі 420/18120/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18120/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000207/2 від 30.03.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000037/2 від 16.04.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000041/2 від 14.05.2024 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 01.02.2024 року між іноземною компанією «ABC SALCA KONSERVE GIDA SAN VE TIC A.S» (як продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» (як покупцем) було укладено Договір №010224, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти товар відповідно до цього Договору томатну пасту 36-38% BRIX.

На виконання умов зазначеного договору, іноземна компанія «ABC SALCA KONSERVE GIDA SAN VE TIC A.S» поставила позивачу партію товару, а саме томатну пасту.

З метою митного оформлення імпортованого товару, представник товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» подав до Одеської митниці митні декларації №24UА500500010900U2 від 29.03.2024 року, №24UА500080004758U6 від 16.04.2024 року та №24UА500080005899U4 від 13.05.2024 року, а також повний та змістовний пакет документів, передбачених Митним кодексом України.

Проте, відповідачем було необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000207/2 від 30.03.2024 року, №UA500080/2024/000037/2 від 16.04.2024 року та №UA500080/2024/000041/2 від 14.05.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000397 від 30.03.2024 року, №UA500080/2024/000140 від 16.04.2024 року та №UA500080/2024/000167 від 14.05.2024 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними і необґрунтованими, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду по справі №420/18120/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Під час розгляду справи від Одеської митниці надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, позивачем на вимогу контролюючого органу не було надано додаткових документів, які б усунули виявлені розбіжності та спростували сумніви у правильності задекларованої ним митної вартості.

З огляду на зазначене митним органом не міг бути застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000207/2 від 30.03.2024 року, №UA500080/2024/000037/2 від 16.04.2024 року та №UA500080/2024/000041/2 від 14.05.2024 року, відповідно до яких митну вартість товарів було визначено за 3-м та 6-м методами.

Таким чином відповідач вважає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову позивача.

Від сторони позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Від Одеської митниці до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 37439465.

Судом встановлено, що між іноземною компанією «ABC SALCA KONSERVE GIDA SAN VE TIC A.S» (як продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» (як покупцем) (далі сторони) було укладено Договір №010224 від 01.02.2024 року (далі Договір), за п.1.1 якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти товар відповідно до цього Договору томатну пасту 36-38% BRIX.

Згідно п.1.2 Договору опис, кількість, ціна та загальна вартість товару обумовлюються в рахунка-фактурах та/або додатках до Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору ціна за одиницю товару та база доставки згідно Incoterms 2010, виписаних у Додатках до цього Контракту 1280 доларів США за 1 тонну.

За п.3.1 Договору умови оплати товару визначаються в Додатках до кожної поставки, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Товар поставляється на основі Інкотермс 2010, FCA Газіантеп, Туреччина (п.4.1 Договору).

Додатково було оформлено Додаток №1 від 04.04.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року, в якому сторони домовились викласти п.2.2 Договору у наступній редакції, а саме: «ціна за одиницю товару та умови поставки відповідно до Інкотермс 2010 вказуються в Додатках до кожної партії товару, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно умов вищевказаного Договору №010224, продавцем відповідно до трьох окремих партій товару було складено наступні документи:

1) Додаток №1 від 28.02.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року, згідно якого загальна сума за товар складає 25 907,20 дол. США за 20 240 кг, умови поставки - FCA Газіантеп, Туреччина, умови платежу 100% передплати, та проформу-інвойс від 07.03.2024 року на суму 25 907,20 дол. США за 20 240 кг товару та платіжну інструкцію в іноземній валюті №2 від 12.03.2024 року на 25 907,20 дол. США;

2) Додаток №2/1 від 04.04.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року, згідно якого загальна сума за товар складає 25 097,60 дол. США за 20 240 кг, умови поставки - FCA Газіантеп, Туреччина, умови платежу 100% передплати, та комерційний інвойс від 08.04.2024 року на суму 25 097,60 дол. США за 20 240 кг товару та платіжну інструкцію в іноземній валюті №4 від 08.04.2024 року на 25 097,60 дол. США;

3) Додаток №3-1 від 02.05.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року, згідно якого загальна сума за товар складає 23 724,84 дол. США за 19 770,70 кг, умови поставки - FCA Газіантеп, Туреччина, умови платежу 100% передплати, проформу-інвойс від 20.04.2024 року на суму 23 724,84 дол. США за 19 770,70 кг товару та платіжну інструкцію в іноземній валюті №5 від 01.05.2024 року на 23 724,84 дол. США.

На виконання умов Договору №010224, на адресу позивача іноземною компанією «ABC SALCA KONSERVE GIDA SAN VE TIC A.S» було поставлено партію товару, а саме продукти переробки овочів (томатна паста).

З метою митного оформлення імпортованого товару, представник товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» подав до Одеської митниці митні декларації, а саме:

1) №24UА500500010900U2 від 29.03.2024 року, в якій у графі 42 митної декларації визначив вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), у розмірі 25 907,20 дол. США;

2) №24UА500080004758U6 від 16.04.2024 року, в якій у графі 42 митної декларації визначив вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), у розмірі 25 097,60 дол. США;

3) №24UА500080005899U4 від 13.05.2024 року, в якій у графі 42 митної декларації визначив вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)), у розмірі 23 724,84 дол. США.

При цьому, представником підприємства разом із митною декларацією №24UА500500010900U2 від 29.03.2024 року були надані наступні документи:

- пакувальний лист від 14.02.2024 року;

- рахунок-проформу від 07.03.2024 року;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 14.02.2024 року;

- автотранспортну накладну від 18.03.2024 року;

- декларація про походження товару від 14.02.2024 року;

- акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29.03.2024 року;

- банківський платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 12.03.2024 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.03.2024 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №010224 від 01.02.2024 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.02.2024 року;

- договір про надання послуг митного брокера №060622 від 06.06.2022 року;

- договір (контракт) про перевезення №1 від 14.03.2024 року;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи від 28.03.2024 року, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №11244997 від 28.03.2024 року.

Разом із митною декларацією №24UА500080004758U6 від 16.04.2024 року підприємством були надані наступні документи:

- пакувальний лист від 08.04.2024 року;

- рахунок-проформа від 04.04.2024 року;

- рахунок-фактура (інвойс) від 08.04.2024 року;

- автотранспортна накладна від 09.04.2024 року;

- сертифікат про походження товару від 08.03.2024 року;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.04.2024 року;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 08.04.2024 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 27.03.2024 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 14.04.2024 року;

- каталог виробника товару від 01.04.2024 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №010224 від 01.02.2024 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 04.04.2024 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2/1 від 04.04.2024 року;

- договір про надання послуг митного брокера від 03.12.2021 року;

- договір (контракт) про перевезення №1 від 04.04.2024 року;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи від 11.04.2024 року, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №11313573 від 15.04.2024 року. ;

- декларація виробника від 07.02.2024 року;

- довіреність від 22.01.2024 року;

- Е-фактура від 08.04.2024 року;

- оборотно-сальдова відомість від 15.04.2024 року;

- пропозиція виробника від 01.04.2024 року;

- сертифікат аналізу від 15.09.2023 року.

Разом із митною декларацією №24UА500080005899U4 від 13.05.2024 року підприємством були надані наступні документи:

- пакувальний лист від 02.05.2024 року;

- рахунок-проформа від 20.04.2024 року;

- рахунок-фактура (інвойс) від 02.05.2024 року;

- автотранспортна накладна від 03.05.2024 року;

- декларація про походження товару від 02.05.2024 року;

- документ, що підтверджує вартість товару від 06.05.2024 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №010224 від 01.02.2024 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 04.04.2024 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3-1 від 02.05.2024 року;

- договір про надання послуг митного брокера від 03.12.2021 року;

- договір (контракт) про перевезення №1 від 04.04.2024 року;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи від 03.05.2024 року, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №11425094 від 13.05.2024 року. ;

- декларація виробника від 07.02.2024 року;

- сертифікат аналізу від 23.08.2023 року.

Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД», та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу, з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №24UА500500010900U2 від 29.03.2024 року, контролюючим органом було встановлено, що у поданих документах, на думку контролюючого органу, містяться розбіжності, а також надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) в проформі-інвойсі та додатку до зовнішньоекономічного договору наявні різні відомості про умови доставки товарів (15 днів проти 30 днів);

2) контракт складений на англійській мові, а додаток до контракту також продубльовано українською;

3) надана до митного оформлення довідка про ціну товарів від 29.03.2023 року №СИО-к 000053, виходячи з її змісту, ґрунтується на документах, наданих до митного оформлення, та посиланням на загальні сайти в мережі інтернет, без посилань на конкретні джерела інформації, які можна об?єктивно перевірити;

4) наданий каталог виробника від 01.02.2024 року не містить жодних відомостей про числові значення складових заявленої митної вартості;

5) декларантом не надано копію експортної митної декларації країни відправлення, зокрема в документах митного оформлення наявна лише транзитна.

Також під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД», та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу, з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №24UА500080004758U6 від 16.04.2024 року, контролюючим органом було встановлено, що у поданих документах, на думку контролюючого органу, містяться розбіжності, а також надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) згідно п.2.2 зовнішньоекономічного контракту ціна товару складає 1280 дол. США за тонну, що не відповідає ціні 1,24 дол. США/кг, зазначеній у проформі інвойсі, інвойсі, каталозі, додатку до контракту №2/1, Е-фатурі та оферті продавця;

2) виробник товару ABC SALCA KONSERVE GIDA SAN VE TIC A.S, зазначений у проформі інвойсі, інвойсі, каталозі, додатку до контракту №2/1, декларації виробника та оферті продавця, що надані до МД ІМ40ДЕ №24UA500080004730U4, за якою 15.04.2024 року було проведено митний огляд,- відрізняється від виробника Pardisan Co., зазначеного на маркуванні товару згідно фото IMG_0033.JPG до акту митного огляду.

16.04.2024 року декларант додатково надіслав лист продавця в якому зазначено, що «.Pardisan Со.» є торговельною маркою для етикеток продукту «томатна паста» і є дочірньою торговельною маркою холдингу ZER GROUP та АВС SALCA KONSERVE GIDA SANAYI VE TIC A.S.

Крім того, під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД», та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу, з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №24UА500080005899U4 від 13.05.2024 року, контролюючим органом було встановлено, що у поданих документах, на думку контролюючого органу, містяться розбіжності, а також надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) згідно п.4.1 зовнішньоекономічного контракту та проформі інвойсу товар поставляється на умовах поставки FCA (TR) GAZIANTEP, що не відповідає умовам поставки FCA (TR) ADANA, зазначеним у інвойсі і додатку до контракту №3/1, за даними мережі інтернет відстань між населеними пунктами GAZIANTEP(TR) та ADANA(TR) складає не менш ніж 200 км;

2) згідно платіжного доручення №5 за товар була здійснена передплата 01.05.2024 за проформою інвойсом №PRF-2406, а згідно п.1 додатку до контракту від 04.04.2024 року №1 - ціна та умови поставки вказуються в додатках до кожної партії. Проте, додаток до контракту №3/1 щодо заявленої партії був укладений лише 02.05.2024;

3) АВС SALCA KONSERVE GIDA SANAYIVE TIC. A.S., зазначений у проформі інвойсі, інвойсі і додатку до контракту №3/1 як виробник товару - вказаний на маркуванні товару лише як експортер згідно фото IMG_0006.JPG до акту митного огляду.

4) каталог та комерційна пропозиція АВС SALCA KONSERVE GIDA SANAYI VE TIC. A.S. зазначена з умовами поставки FCA (TR) GAZIANTEP, в той час як у поданому інвойсі і додатку до контракту №3/1 зазначені умови поставки FCA (TR) ADANA.

Враховуючи вищезазначені розбіжності, щодо митної декларації №24UА500500010900U2 від 29.03.2024 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000207/2 від 30.03.2024 року, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006» відповідачем встановлено, що рівень митної вартості аналогічних товарів з таким виробником та торговою маркою є більшим та становить 1,57 дол. США/кг нетто (митна декларація №UА500500/2023/20694 від 16.16.2023 року), ніж заявлено декларантом 1,39 дол. США/кг нетто . Враховуючи зазначене, за результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Також щодо митної декларації №24UА500080004758U6 від 16.04.2024 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000037/2 від 16.04.2024 року, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006» відповідачем встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим та становить 1,55 дол. США/кг (митна декларація №23UА806070004748U0 від 21.09.2023 року та №24UА500500010412U9 від 26.03.2024 року), ніж заявлено декларантом 1,3524 дол. США/кг. Враховуючи зазначене, за результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний.

Крім того, щодо митної декларації №24UА500080005899U4 від 13.05.2024 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000041/2 від 14.05.2024 року, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006» відповідачем встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим та становить 1,6241 дол. США/кг (митна декларація №24UА500500010304U5 від 25.03.2024 року та №24UА408020020668U7 від 16.04..2024 року), ніж заявлено декларантом 1,3146 дол. США/кг. Враховуючи зазначене, за результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний.

Додатково у рішеннях митним органом зазначено, що товариством не надано усіх документів, згідно з переліком у ч.2 ст. 53 МК України, а тому розбіжності у заявлених митних вартостях товару не спростовано.

Також, відповідачем було складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000397 від 30.03.2024 року, №UA500080/2024/000140 від 16.04.2024 року та №UA500080/2024/000167 від 14.05.2024 року.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив Одеської митниці, відповідь на відзив, заперечення та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.ч.5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у випадках, визначених даною частиною.

У разі відмови у митному оформленні складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року.

Як було встановлено судом, позивачем згідно митної декларації №24UА500500010900U2 від 29.03.2024 року було визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною контракту. Водночас, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною договору подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Як було встановлено судом, позивачем у митній декларації №24UА500500010900U2 від 29.03.2024 року було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас, відповідач згідно вищевказаної митної декларації не застосував перший та другий методи визначення митної вартості, а застосував другорядний метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби України, зокрема, МД №UА500500/2023/20694 від 16.16.2023 року.

Крім того, відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Судом також було встановлено, що позивачем у митних деклараціях №24UА500080004758U6 від 16.04.2024 року та №24UА500080005899U4 від 13.05.2024 року було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас, з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості згідно МД 24UА500080004758U6 від 16.04.2024 року та №24UА500080005899U4 від 13.05.2024 року у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів. Навпаки, відповідач застосував шостий (другорядний) метод резервний, за допомогою якого джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006», зокрема, митні декларації №23UА806070004748U0 від 21.09.2023 року, №24UА500500010412U9 від 26.03.2024 року, №24UА500500010304U5 від 25.03.2024 року та №24UА408020020668U7 від 16.04..2024 року.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006», мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (згідно постанов від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номеру митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містять жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

Відносно обґрунтувань правомірності прийняття рішення №UA500500/2024/000207/2 від 30.03.2024 року митний орган посилався на наступне.

1) митний орган зазначив, що проформі-інвойсі та додатку до зовнішньоекономічного договору наявні різні відомості про умови доставки товарів (15 днів проти 30 днів).

Згідно п.4.2 Договору №010224 від 01.02.2024 року поставка товару здійснюється партіями (частинами) в терміни, обумовлені в рахунку-фактурі або Додатках до кожної партії згідно з цим Договором. У будь-якому випадку термін доставки не повинен перевищувати 365 днів з моменту отримання від покупця передоплати за товар.

Відповідно до Додатку №1 від 28.02.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року, термін поставки 30 днів після оплати.

Разом з тим, згідно проформи-інвойсу від 07.03.2024 року, терміном поставки зазначено 15 днів після оплати.

З цього приводу суд зауважує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, водночас за час розгляду справи митним органом не було доведено, що факт зазначення різного терміну доставки товару після здійснення оплати за його поставку, а саме 15 та 30 днів (враховуючи, що основним договором зазначено, що термін поставки не має перевищувати 365 днів) вливає на ціноутворення задекларованого позивачем товару, а тому факт зазначення різного строку його поставки у проформі-інвойсі та додатку до зовнішньоекономічного договору не повинно братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.

2) митний орган зазначив, що контракт складений на англійській мові, а додаток до контракту також продубльовано українською.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності.

Суд критично ставиться до вищезазначеного зауваження відповідача, оскільки за час розгляду справи митним органом не було надано доказів стосовно того, що вищевказаний додаток №1 від 28.02.2024 року до договору, складений українською мовою, або містить будь-які розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, або містить ознаки підробки.

3) митний орган зазначив, що надана до митного оформлення довідка про ціну товарів від 29.03.2023 року №СИО-к 000053, виходячи з її змісту, ґрунтується на документах, наданих до митного оформлення, та посиланням на загальні сайти в мережі інтернет, без посилань на конкретні джерела інформації, які можна об`єктивно перевірити.

Cуд з цього приводу зазначає, що надана декларантом довідка про ціну товарів від 29.03.2023 року №СИО-к 000053 є не є основним документом, а містить лише додатковий інформаційний характер, на якому не може першочергово формуватися митна декларація товару. Більш того, надані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Верховний Суд сформував правову позицію у постанові від 17.08.2019 року по справі №809/872/17, згідно якої органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З огляду на вищевказане, доводи митного органу щодо довідки про ціну товарів від 29.03.2023 року №СИО-к 000053 не є доказом відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

4) митний орган зазначив, що наданий каталог виробника від 01.02.2024 року не містить жодних відомостей про числові значення складових заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що митним органом не наведено жодного нормативного акту, зокрема, міжнародного, який би встановлював єдину форму складення каталогу виробника із зазначенням в ньому конкретних відомостей відносно його товару.

Також митним органом за час розгляду справи не було надано обґрунтувань відносно того, як відсутність певних відомостей у каталозі виробника, враховуючи наявність інших документів, таких як Додаток №1 від 28.02.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року, згідно якого загальна сума за товар складає 25 907,20 дол. США за 20 240 кг, проформа-інвойс від 07.03.2024 року на суму 25 907,20 дол. США за 20 240 кг товару, а також платіжна інструкція в іноземній валюті №2 від 12.03.2024 року на суму 25 907,20 дол. США, впливає на ціноутворення імпортованого товару.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд не враховує зауваження митного органу щодо наданого декларантом каталогу виробника до митного оформлення товару.

5) митний орган зазначив, що декларантом не надано копію експортної митної декларації країни відправлення, зокрема в документах митного оформлення наявна лише транзитна.

Суд зазначає, що згідно ч.2 ст.53 МК України серед документів, які підтверджують митну вартість товарів, не міститься експортної митної декларації країни відправлення.

У той же час, митним органом за час розгляду даної справи не було доведено, що надані декларантом документи на підтвердження визначення митної вартості товару містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, або мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, у свою чергу, потребувало б надання додаткових документів, таких як копія митної декларації країни відправлення.

Враховуючи вказане, суд критично ставиться до зауважень митного органу щодо ненадання декларантом при митному оформленні товару копії експортної митної декларації країни відправлення.

Відносно обґрунтувань правомірності прийняття рішення №UA500080/2024/000037/2 від 16.04.2024 року митний орган посилався на наступне.

1) митний орган зазначив, що згідно п.2.2 зовнішньоекономічного контракту ціна товару складає 1280 дол. США за тонну, що не відповідає ціні 1,24 дол. США/кг, зазначеній у проформі інвойсі, інвойсі, каталозі, додатку до контракту №2/1, Е-фатурі та оферті продавця.

Згідно п.2.2 Договору №010224 від 01.02.2024 року закріплено, що ціна за одиницю товару та база доставки згідно Incoterms 2010, виписаних у Додатках до цього Контракту 1280 доларів США за 1 тонну.

Разом з тим, згідно Додатку №1 від 04.04.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року сторони домовились викласти п.2.2 Договору у наступній редакції: «ціна за одиницю товару та умови поставки відповідно до Інкотермс 2010 вказуються в Додатках до кожної партії Товару, які є невід`ємною частиною цього Контракту».

Як вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000140, декларантом до митного оформлення товару надавався примірник Додатку №1 від 04.04.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року.

Враховуючи зазначене, до митного оформлення було надано документи, що підтверджували митну вартість задекларованих товарів, а саме Додаток №2/1 від 04.04.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року, згідно якого загальна сума за товар складає 25 097,60 дол. США за 20 240 кг, комерційний інвойс від 08.04.2024 року на суму 25 097,60 дол. США за 20 240 кг товару, а також платіжну інструкцію в іноземній валюті №4 від 08.04.2024 року на суму 25 097,60 дол. США, з огляду на що суд відхиляє зазначені зауваження митного органу щодо того, шо ціна товару згідно Договору №010224 від 01.02.2024 року не відповідає ціні, зазначеній в інших документах, поданий для митного оформлення товару позивача.

2) митний орган зазначив, що виробник товару ABC SALCA KONSERVE GIDA SAN VE TIC A.S, зазначений у проформі інвойсі, інвойсі, каталозі, додатку до контракту №2/1, декларації виробника та оферті продавця, що надані до МД ІМ40ДЕ №24UA500080004730U4, за якою 15.04.2024 року було проведено митний огляд,- відрізняється від виробника Pardisan Co., зазначеного на маркуванні товару згідно фото IMG_0033.JPG до акту митного огляду.

З цього приводу суд критично ставиться до зауважень митного органу, оскільки з оскаржуваного рішення вбачається, що 16.04.2024 року декларант спростував вказане твердження, додатково надіславши до Одеської митниці лист продавця, в якому зазначено, що «Pardisan Со.» є торговельною маркою для етикеток продукту «томатна паста» і є дочірньою торговельною маркою холдингу ZER GROUP та АВС SALCA KONSERVE GIDA SANAYI VE TIC A.S, що спростовує твердження Одеської митниці відносно того, що виробник товару ABC SALCA KONSERVE GIDA SAN VE TIC A.S відрізняється від виробника Pardisan Co.

Відносно обґрунтувань правомірності прийняття рішення №UA500080/2024/000041/2 від 14.05.2024 року митний орган посилався на наступне.

1) митний орган зазначив, що згідно п.4.1 зовнішньоекономічного контракту та проформі інвойсу товар поставляється на умовах поставки FCA (TR) GAZIANTEP, що не відповідає умовам поставки FCA (TR) ADANA, зазначеним у інвойсі і додатку до контракту №3/1, за даними мережі Інтернет відстань між населеними пунктами GAZIANTEP(TR) та ADANA(TR) складає не менш ніж 200 км.

Як вже було встановлено судом вище, товар поставляється на основі Інкотермс 2010, FCA Газіантеп, Туреччина (п.4.1 Договору №010224 від 01.02.2024 року).

За п.2.2 Договору №010224 від 01.02.2024 року закріплено, що ціна за одиницю товару та база доставки згідно Incoterms 2010, виписаних у Додатках до цього Контракту 1280 доларів США за 1 тонну.

Відповідно до Додатку №1 від 04.04.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року сторони домовились викласти п.2.2 Договору у наступній редакції: «ціна за одиницю товару та умови поставки відповідно до Інкотермс 2010 вказуються в Додатках до кожної партії Товару, які є невід`ємною частиною цього Контракту».

Враховуючи внесення змін до Договору №010224 від 01.02.2024 року, в Додатку №3-1 від 02.05.2024 року до Договору №010224 та проформі-інвойсі від 20.04.2024 року зазначалась вже інша умова поставки згідно Інкотермс 2010, а саме - FCA Adana, Turkey, з огляду на що суд відхиляє вищезазначені твердження митного органу щодо невідповідності умов поставки товару, зазначених в проформі-інвойсі та Додатку №3/1, до приписів Договору №010224 від 01.02.2024 року.

2) митний орган зазначив, що згідно платіжного доручення №5 за товар була здійснена передплата 01.05.2024 року за проформою інвойсом №PRF-2406, а згідно п.1 додатку до контракту від 04.04.2024 року №1 - ціна та умови поставки вказуються в додатках до кожної партії. Проте, додаток до контракту №3/1 щодо заявленої партії був укладений лише 02.05.2024 року.

Суд критично ставиться до вищезазначеного зауваження митного органу, оскільки в платіжній інструкції в іноземній валюті №5 від 01.05.2024 року (в графі 70: призначення платежу) міститься припис, що платіж зроблений на виконання Договору №010224 від 01.02.2024 року та проформи-інвойсу №PRF-2406 від 20.04.2024 року, тобто згідно документів, які були складені до здійснення переказу коштів та оплати відповідного товару.

3) митний орган зазначив, що ABC SALCA KONSERVE GIDA SANAYI VE TIC. A.S., зазначений у проформі інвойсі, інвойсі і додатку до контракту №3/1 як виробник товару ,- вказаний на маркуванні товару лише як експортер згідно фото IMG_0006.JPG до акту митного огляду.

Суд з цього приводу зауважує, що за час розгляду справи митним органом не було надано жодного обґрунтування або доказу, який підтверджує факт того, що в даному випадку маркування товару (етикетка на упаковці) є документом, що впливає на визначення митної вартості товару у контексті статті 53 МК України.

Крім того суд погоджується із твердженням сторони позивача, що маркування товару містить в собі необхідні відомості, зокрема, дату виробництва, термін придатності та вагу, що необхідно виключно для подальшого застосування імпортованого товару, але такі дані не можуть бути основним критерієм визначення митної вартості такого товару.

4) митний орган зазначив, що декларант додатково надіслав до митного органу каталог та комерційну пропозицію АВС SALCA KONSERVE GIDA SANAYI VE TIC. A.S. з умовами поставки FCA (TR) GAZIANTEP, в той час як у поданому інвойсі і додатку до контракту №3/1 зазначені умови поставки FCA (TR) ADANA.

З цього приводу суд зазначає, що декларант не може нести відповідальність за зазначення певних відомостей у документах, що складались його контрагентом, та які, крім того, прямо не пов`язані із виконанням Договору №010224 від 01.02.2024 року.

Більш того, відповідач за час розгляду справи не обґрунтував та не надав докази того, що загальна інформація відносно товару, що була зазначена у каталозі та комерційній пропозиції продавця, може повністю відповідати митній вартості конкретної партії товару, враховуючи наявність та подання декларантом при митному оформленні такого товару основних документів, які підтверджують його митну вартість, зокрема, Додаток №3-1 від 02.05.2024 року до Договору №010224 від 01.02.2024 року, згідно якого загальна сума за товар складає 23 724,84 дол. США, проформу-інвойс від 20.04.2024 року на суму 23 724,84 дол. США та платіжну інструкцію в іноземній валюті №5 від 01.05.2024 року на 23 724,84 дол. США.

Аналізуючи вищезазначене, на думку суду, вказані доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.

Враховуючи зазначене, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товарів базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та за резервним методом.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: «…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...».

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу, не були спростовані відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000207/2 від 30.03.2024 року, №UA500080/2024/000037/2 від 16.04.2024 року та №UA500080/2024/000041/2 від 14.05.2024 року є необґрунтованими, а тому протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову до суду у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь підприємства суму сплаченого ним судового збору з Одеської митниці.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 7) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000207/2 від 30.03.2024 року, №UA500080/2024/000037/2 від 16.04.2024 року та №UA500080/2024/000041/2 від 14.05.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ШОНА-ТРЕЙД» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький