Рішення

від 14.10.2024 по справі 420/20737/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20737/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного виробничо-комерційної фірми «Пані Крістіна» (код ЄДРПОУ 23135010, місце знаходження: 73035, м. Херсон, вул.. 10-та Східна, 38) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9) за участю третьої особи Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906792, місце знаходження: 65005, м. Одеса, вул.. Богдана Хмельницького, 34) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.04.2024 року № ПШ029541,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 01 липня 2024 року надійшла позовна заява Приватного виробничо-комерційної фірми «Пані Крістіна» (код ЄДРПОУ 23135010, місце знаходження: 73035, м. Херсон, вул.. 10-та Східна, 38) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9) за участю третьої особи Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906792, місце знаходження: 65005, м. Одеса, вул.. Богдана Хмельницького, 34), в який позивач просить:

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.04.2024 р. № ПШ 029541 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Приватної виробничо- комерційної фірми «Пані Крістіна».

Також представник позивача просить стягнути з відповідача понесені судові витрати в розмірі 8028 грн.

Ухвалою від 08 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України, та зобов`язано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови та документів, на підставі яких вона була прийнята.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, представник позивача зазначає, що в оскаржуваній постанові від 09.04.2024 р. № ПШ029541, Позивачем допущено порушення вимог ст. ст. 34 та 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт, і за це порушення ч. 1 абзацом 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Суть порушення полягає в тому, що у водія ОСОБА_1 не були заповнені тахокарти за період ЄУТР або бланк підтвердження діяльності. Порушення встановлене на підставі Акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.02.2024 р. № 038476, складеного Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Разом з цим представник позивача звертає увагу, що він не є перевізником у розумінні законодавства, яке регулює відносини у сфері перевезення вантажів.

Так, основним видом діяльності Позивача є виробництво прянощів і приправ. Також Позивач здійснює виробництво фруктових і овочевих соків, здійснює інші види перероблення та консервування фруктів і овочів, виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання, виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів, виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, неспеціалізована оптова торгівля, забір, очищення та постачання води, будівництво житлових і нежитлових будівель, виробництво м`ясних продуктів, перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків, виробництво готових кормів для домашніх тварин.

За таких обставин, на думку представника позивача, застосування штрафу до Позивача, передбаченого ч. 1 абзацом 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» є незаконним, оскільки Позивач, як юридична особа, не є перевізником, не здійснює перевезення, не надає послуги, а автомобіль, що перевірявся не належить Позивачу як юридичній особі (машина належить фізичній особі). Через дані обставини, на Позивача не поширюються вимоги законодавства (в тому числі і міжнародного), щодо обов`язкового встановлення на автомобілі, номерний знак НОМЕР_1 тахографа, або щоб на цьому автомобілі були в наявності заповнені тахокарти, а також не поширюються вимоги, щодо обов`язкового заповнення перевізником бланків підтвердження діяльності чи зберігання перевізником бланків підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Також представник позивача вважає, що Акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт не відповідає вимогам п. 21 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що затверджений Постановою КМУ від 08.11.2006 р. № 1567, оскільки має місце посилання на норми, яких не існує.

Також представник позивача зазначає, що автомобіль номерний знак НОМЕР_1 не належить Позивачу, як юридичній особі, не перебуває на балансі, або у господарському віданні Позивача. Власником автомобіля є фізична особа ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. В свою чергу ОСОБА_2 та водій ОСОБА_1 не являються фізичними особами-підприємцями, які надають послуги з будь-яких автомобільних перевезень. Не можна накладати штраф на юридичну особу, тільки через те, що керівник цієї юридичної особи передав іншій фізичній особі право керування своїм власним автомобілем.

Окрім цього представник позивача звертає увагу, що позивач розташований в м. Херсоні по вул. 10-та Східна, буд. 38.

Відповідно до п.п. 3.6. п. З Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, Херсонська міська територіальна громада Херсонського району Херсонської області є територію активних бойових дій, а вулиця 10-та Східна знаходиться в селищі Східне поряд із Селищем Антонівка в прибережній зоні річки Дніпро. Від вулиці 10-та Східна до зруйнованого автомобільного мосту, відстань, приблизно, 4 км. Ця територія є вкрай небезпечною, оскільки інший берег річки Дніпро перебуває під окупацією військ Російської Федерації.

За таких обставин, Приватна виробничо-комерційна фірма «Пані Крістіна» (Позивач) не здійснює господарську діяльність і призупинила дію більшості трудових договорів. Безпосередньо за адресою місця знаходження фірми, працівники не перебувають. Так як на фірмі людей не має, то Позивач не отримує паперової кореспонденції, у тому числі рекомендованих листів з повідомленням. Через дану обставину Позивач від Відповідача не отримував ні адміністративних матеріалів, ні запрошення на розгляд справи для подальшого прийняття рішень.

До суду 23 липня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що із наявних матеріалів справи про порушення встановлено, що здійснювалось вантажне перевезення транспортним засобом. Наявна ТТН у якій вантажним перевізником визначено ПВКФ «Пані Кристина», одержувач ТОВ «Лавернасмак».

Позивач був повідомлений про розгляд справи за юридичною адресою фірми.

Представник відповідача звертає увагу, що визначення особи перевізника не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД, тобто дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж й для власних потреб зокрема.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Із акту перевірки № АР 038476 від 20.02.2024 під час перевірки виявлено порушення: статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері перевезень вантажів, а саме: відсутні заповнені тахокарти водія за період, що передбачені ЄУТР чим порушено вимоги п. 3.3 наказу МТЗУ № 385, або бланк підтвердження діяльності чим порушено вимоги пункту 6.4 наказу МТЗУ № 340, у тому числі порушення відповідальність, за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч.1 вбз. 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки.

Пояснення водія: «тахокарта у мене є вона заповнена, нема за 28 діб тому, що завод не працював». Водій з актом ознайомлений, акт підписав.

З наведених підстав представник відповідача просить відмовити у задоволенні. позовних вимог.

До суду 19 серпня 2024 року (вхід. № ЕП/3923/24) та 22 серпня 2024 року (вхід. № 36298/24) від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

У свою чергу 22 серпня 2024 року (вхід. № ЕС/36185/24) від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Приватна виробничо-комерційна фірма «Пані Крістіна» зареєстровано 05.12.1995 року та видами економічної діяльності є: 10.84 виробництво прянощів і приправ (основний).

Суд встановив, що на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі), державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було зупинено для перевірки транспортний засіб RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .

За результатами рейдової перевірки вказаного транспортного засобу старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, було складено акт № 038476 від 20.02.2024 року проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення: перевізник не забезпечив виконання вимог закону та інших нормативно-правових актів у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_1 за період, що передбачені ЕУТР, чим порушено вимоги п. 3.3 наказу № 385 від 29.06.2010 або бланк підтвердження діяльності чим порушено вимоги п. 6.4. наказу від 07.06.2010 року № 340.

Суд встановив, що у акті водій ОСОБА_1 надав пояснення: тахокарта водія в мене є вона заповнена, нема за 28 діб тому що завод не працював.

Матеріалами справи підтверджено, що водій ОСОБА_1 підписав акт № 038476 від 20.02.2024 року та отримав його копію.

Також матеріалами справи підтверджено, що водієм було надано для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, тахокарту та товарно-транспортну накладну № Р5 від 19 лютого 2024 року, відповідно до якої автомобіль RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , автомобільний перевізник ПФКФ «Пані Крістіна», водій ОСОБА_1 , замовник ПФКФ «Пані Крістіна», вантажовідправник ТОВ «Лаверна Смак» пункт навантаження: 73035, Херсонська область, м. Херсон вул. 10-та Східна,38, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Жмуктенка Академіка, 255, супровідні документи: вид.накл.5 від 19.02.2024.

Суд встановив, що листом від 06.03.2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі було надіслано на юридичну адресу ПФКФ «Пані Крістіна» запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке відбудеться 09.04.2024 року о 10 год. 30 хв.

Це запрошення повернулось до Відділу з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання», 23.03.2024 року.

Суд встановив, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі Державної служби з безпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ029541 від 09 квітня 2024 року, яким постановлено стягнути з ПФКФ «Пані Крістіна» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн, за допущене порушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ029541 від 09 квітня 2024 року направлена позивачу листом від 09.04.2024 року, яке повернулось до Відділу із з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання», 25.04.2024 року.

Додатково суд встановив, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2024 року № ВП №75157919 старшою державною виконавицею Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельниченко А.І. відкрито виконавче провадження за постановою № ПШ029541 від 09 квітня 2024 року, та постановою від 29.05.2024 року накладено арешт на кошти боржника ПФКФ «Пані Крістіна».

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню, з огляду на таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком №1567.

Згідно з п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п. 20, 21, 22 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до п. 1.3. Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення

пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

перевізники - суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до п. 3.1. цієї Інструкції виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; - своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; - використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; - у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); - у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 3.5. Інструкції № 385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно з п.3.6. цієї Інструкції перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно

з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб,

а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Таким чином, сукупний аналіз наведених норм права доводить, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами рейдової перевірки вказаного транспортного засобу старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, було складено акт № 038476 від 20.02.2024 року проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення: перевізник не забезпечив виконання вимог закону та інших нормативно-правових актів у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_1 за період, що передбачені ЕУТР, чим порушено вимоги п. 3.3 наказу № 385 від 29.06.2010 або бланк підтвердження діяльності чим порушено вимоги п. 6.4. наказу від 07.06.2010 року № 340.

Суд встановив, що у акті водій ОСОБА_1 надав пояснення: тахокарта водія в мене є вона заповнена, нема за 28 діб тому що завод не працював.

Суд зазначає, що відповідно до п.3.6. цієї Інструкції саме перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з п. 3.5. цієї Інструкції саме перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Згідно з абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стосовно доводів позивача, що позивач не є перевізником, як юридична особа, не здійснює перевезення, не надає послуги, а автомобіль, що перевірявся не належить позивачу, відхиляються судом, оскільки, як підтверджено матеріалами справи водієм для перевірки була надана товарно-транспортна накладна № Р5 від 19 лютого 2024 року, відповідно до якої автомобіль RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , автомобільний перевізник ПФКФ «Пані Крістіна», водій ОСОБА_1 , замовник ПФКФ «Пані Крістіна», вантажовідправник ТОВ «Лаверна Смак» пункт навантаження: 73035, Херсонська область, м. Херсон вул. 10-та Східна,38, пункт розвантаження: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Жмуктенка Академіка, 255, супровідні документи: вид.накл.5 від 19.02.2024.

Таким чином, за наявними у справі документами, суд доходить висновку, що позивач був перевізником.

У свою чергу сукупний аналіз норм Положення № 340 та Інструкції № 385 доводять обов`язок ведення тахокарт з метою контролю та дотримання режиму праці та відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Пунктом 6.3 Положення № 340 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Також, у пунктах 1.2, 1.3 Положення № 340 зазначено, що це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пункт 1.4 Положення №340 містить виключний перелік випадків, у яких це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Таким чином, відповідно до п. 1.4. Положення № 340 не виникає обов`язку ведення тахокарти у разі перевезення вантажу для власних потреб тільки фізичними особами та за умови не використання ними праці найманих водіїв.

У цьому випадку перевезення вантажу здійснювалось юридичною особою - ПФКФ «Пані Крістіна», з використанням найманої праці водія, що виключає поширення цієї норми Положення № 340 на спірні правовідносини.

Щодо доводів позивача, що транспортний засіб не належить позивачу як юридичній особі, суд зазначає, що, як правильно звернув увагу позивач, відповідно до п. 2.2. глави 1 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Матеріалами справи підтверджено, що водій надав інспекторам посвідчення водія та свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу.

У свою чергу суд зазначає, що позивач був визначений інспекторами як автомобільний перевізник на підставі наданої водієм товарно-транспортної накладної №Р5 від 19 лютого 2024 року.

Також із буквального аналізу терміну автомобільний перевізник, наведеного в ст. 1 закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, вбачається, що до такого перевізника відносяться будь-які юридичні особи незалежно від їх виду економічної діяльності, основною ознакою при цьому є факт здійснення перевезення вантажу чи пасажирів.

Таким чином, суд доходить висновку, що на підставі поданих документів відповідачем правомірно прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн стосовно позивача.

Посилання позивача на невідповідність акту вимогам законодавства, відхиляються судом, оскільки наявні недоліки у формулюванні положень нормативно-правових актів, які були порушені перевізником не впивають на зміст виявлених порушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом обставини та факти, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу від 09.04.2024 року № ПШ029541 є безпідставними та не належать задоволенню.

Щодо судового збору та витрат на правничу допомогу, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір та витрати на правничу допомоги стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Приватного виробничо-комерційної фірми «Пані Крістіна» (код ЄДРПОУ 23135010, місце знаходження: 73035, м. Херсон, вул. 10-та Східна, 38) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9) за участю третьої особи Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34906792, місце знаходження: 65005, м. Одеса, вул.. Богдана Хмельницького, 34) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.04.2024 року № ПШ029541,-відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуваннямп.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р.Юхтенко

.