Ухвала

від 14.10.2024 по справі 420/22966/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22966/24

У Х В А Л А

14 жовтня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 22 липня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), в який позивач просить:

Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 02 липня 2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) грудень 2014 року, липень 2015 року.

Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 02 липня 2016 року по 28.02.2018 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).

Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не ненарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення з врахуванням фіксованої суми індексації за березень 2018 року за період з 01 березня 2018 року по 01 травня 2019 року відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з врахуванням фіксованої суми індексації за березень 2018 року за період з 01 березня 2018 року по 01 травня 2019 року відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не ненарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159.

Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159.

Ухвалою від 24 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ч.5 ст. 262 КАС України.

До суду 26 липня 2024 року від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, обґрунтовану тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з посиланням на приписи ст. 233 КЗпП України. Також представник відповідача зазначив, що позивачем не сплачено судовий збір, а положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не можуть бути поширені на спірні правовідносини, оскільки спір не пов`язаний з порушеннями прав позивача на соціальний захист саме як учасника бойових дій.

Станом на дату розгляду справи від позивача до суду не надходили відповідь на відзив та письмові пояснення з приводу заявленого відповідачем клопотання.

Розглянувши подану заяву, дослідивши зміст позовних вимог, суд доходить висновку щодо відмови у їх задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо тверджень відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З огляду на те, що спір охоплює період з 02 липня 2016 року до 01 травня 2019 року позивач має право звернення до суду з позовом без обмеження строку.

Щодо сплати судового збору, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тому позивач звільнений від сплати судового збору, що було зазначено в ухвалі від 24 липня 2024 року.

З наведених підстав доводи відповідача щодо залишення позову без розгляду є безпідставними, а тому заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не належить задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122, 240, 241,243,256, 294 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Р.Юхтенко