Рішення

від 14.10.2024 по справі 420/23015/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23015/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 23 липня 2024 року надійшов адміністративний позов позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «В4» від 18.04.2024 року № 15747/000/0710 на суму 19 396 грн.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області (далі - контролюючий орган, відповідач) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» (далі - Товариство, позивач) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами перевірки складено акт перевірки №10158/15-32-07-10 від 20.03.2024 року, який отримано Товариством 20.03.2024 року. Згідно з висновками Акту перевірки Товариством порушено: п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення показника рядка 19 декларації за грудень 2023 року у сумі 19 396 грн. в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за грудень 2023 року) у сумі 19 396 грн. 18.04.2024 року позивачем також наручно отримано податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 18.04.2024 року №15747/000/0710, яким Товариству зменшено суму від`ємного значення, що зараховуються до складу наступного звітного періоду на суму 19 396 грн.

Позивач зазначає, що враховуючи, що операції Товариства не підпадають під п. п. 198.5 ст. 198 ПК України, висновки контролюючого органу щодо заниження Товариством показника податкових зобов`язань по рядку 4.3. Декларації з ПДВ за грудень 2023 року на суму 19 396 грн. є безпідставними.

Позивач вказує, що доробка (чищення, сушіння) та зберігання продукції, внаслідок чого зменшується маса продукції, є технологічними операціями, що спрямовані на доведення зернової і олійної продукції до стану, придатного для її реалізації, тобто технічні (виробничі) витрати, які напряму мають відношення до господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція відображена у численних рішеннях Верховного Суду і апеляційних адміністративних судів, зокрема у Постанові ВС від 13.04.2023 у справі №640/11784/20, Постанові ВС від 11.01.2021 у справі № 440/2891/19, Постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі № 520/2060/2020, Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 380/1792/23.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення показника рядка 19 декларації за грудень 2023 року у сумі 19 396 грню в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за грудень 2023 року) у сумі 19 396 грн. є хибними та помилковими.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Головне управління ДПС в Одеській області не погоджуються з позовними вимогами та в цілому зазначає, що на підставі направлень від 23.02.2024 року № 3281/15-32-07-10, № 3280/15-32-07-10 та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 19.02.2024 року № 1552-п, на підставі пп.19-1.1.6 п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1. ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 та пп.69.2, пп.69.11. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, (далі ПКУ), проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 41041279, (далі ТОВ ««РИСОІЛ УКРАЇНА») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.01.2024 року № 9376378644 (далі Декларація), з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 15.02.2024 року № 9029643478, (березень, квітень, червень, липень, вересень, жовтень, грудень 2023 року), відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною). Перевірка проводилась з 23.02.2024 року по 14.03.2024 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 08.03.2024 року по 14.03.2024 року на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.03.2024 року № 2130-п. Перевірку проведено з відома директора ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» ОСОБА_1 та в присутності головного бухгалтера ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» ОСОБА_2 . За результатами перевірки складено акт від 20.03.2024 №10158/15-32-07-10/ НОМЕР_1 , у висновках якого зазначені встановлені перевіркою порушення п. 189.1 ст. 189, п.198.1, п.198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами), що призвели до завищення показника рядка 19 декларації за грудень 2023 року у сумі 19 396 грн., в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за грудень 2023 року) у сумі 19 396 грн.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є повністю обґрунтованим.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

Зазначеною ухвалою також витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) належним чином оформлені пояснення щодо переліку документів, які на думку відповідача не були надані позивачем до перевірки; належним чином засвідчені докази наявні у відповідача (або третіх осіб) на підтвердження нестачі товарів у позивача, як передумову нарахування податкового зобов`язання позивачу на балансову вартість нестачі товарів.

Також витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» (вул. Транспортна, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 41041279) пояснення щодо нормативно-правового обґрунтування проведення операцій списання, зберігання та доробки продукції в рамках технологічних процесів в господарській діяльності позивача в грудні 2023 року, які стосуються предмету проведення перевірки згідно акту перевірки № 10158/15-32-07-10 від 20.03.2024 року; належним чином засвідчені докази фактичного існування сміттєвого домішку та інших відходів при доробці і зберіганні продукції, а також вчинення дій щодо його знищення / утилізації з урахуванням наступного їх списання в межах господарських операцій, вчинених у грудні 2023 року.

13 серпня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими документами (вхід. № ЕС/33765/24).

Ухвалою суду від 14 серпня 2024 року в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

14 серпня 2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вхід. № 34118/24).

21 серпня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № ЕС/36111/24).

27 серпня 2024 року від відповідача до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив) (вхід. № ЕС37527/24).

Станом на 14 жовтня 2024 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21). Тобто Товариство закуповує зернову і олійну продукцію з метою її подальшого продажу контрагентам.

ГУ ДПС в Одеській області на підставі направлень від 23.02.2024 року № 3281/15-32-07-10, № 3280/15-32-07-10 та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 19.02.2024 року № 1552-п, на підставі пп.19-1.1.6 п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1. ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 та пп.69.2, пп.69.11. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, (далі ПКУ), проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 41041279, (далі ТОВ ««РИСОІЛ УКРАЇНА») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.01.2024 року № 9376378644 (далі Декларація), з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 15.02.2024 року № 9029643478, (березень, квітень, червень, липень, вересень, жовтень, грудень 2023 року), відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки, ГУ ДПС в Одеській області було складено Акт від 20.03.2024 року №10158/15-32-07-10/41041279, відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 189.1 ст. 189, п.198.1, п.198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами), що призвели до завищення показника рядка 19 декларації за грудень 2023 року у сумі 19 396 грн., в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за грудень 2023 року) у сумі 19 396 грн.

На підставі Акту від 20.03.2024 року №10158/15-32-07-10/41041279 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 18.04.2024 року №15747/000/0710, яким Товариству зменшено суму від`ємного значення, що зараховуються до складу наступного звітного періоду на суму 19 396 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним з даною позовною заявою.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.185 п.14.1. ст.14 ПКУ встановлено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.202. п.14.1. ст.14 ПКУ продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.14.1.156. ст.14 ПК України)

Відповідно до п.198.1-198.3 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надано визначення наступних понять: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган зазначає про те, що Товариством занижено показники податкових зобов`язань по рядку 4.3. Декларації з ПДВ за грудень 2023 року на суму 19 396 грн., що призвело до заниження на цю ж суму показника рядка 9 та до завищення показника по рядку 19 Декларації з ПДВ за грудень 2023 року та не складено податкову накладну за грудень 2023 року внаслідок відсутності нарахування податкових зобов`язань з ПДВ всупереч ст.189, ст.198, ст.201 ПК України.

Підставою для такого висновку контролюючий орган зазначає наступне: Товариством не визначено податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з вартості придбання списаних товарів та готової продукції за грудень 2023 року.

Контролюючий орган приходить до висновку про начебто нестачу товарів, а отже на балансову вартість нестачі товарів Товариству необхідно було нарахувати суму податкових зобов`язань у розмірі 19 396 грн. При цьому, контролюючим органом не вказано в Акті перевірки, які саме документи Товариством не надано, а які з наданих документів суперечать законодавчим та нормативним актам і в чому полягає така суперечність.

Судом встановлено, що Товариством в ході перевірки було надано в повному обсязі всі бухгалтерські та первинні документи, які пов`язані або є предметом перевірки, зокрема: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, складські квитанції, реєстри прийнятого вантажу (з якісними показниками), експортні контракти, митні декларації з повідомленням про фактичне вивезення, доручення на відвантаження, акти наданих послуг, акти виконаних робіт, акти списання, платіжні доручення, штатний розклад, накази щодо облікової політики, накази про прийняття директора та бухгалтера, результати інвентаризації, звіти 4-СГ, 29-СГ, 37-СГ, регістри бухгалтерського обліку, картки рахунків та ті документи, які підтверджують проведення зазначених вище операцій.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21). Тобто Товариство закуповує зернову і олійну продукцію з метою її подальшого продажу контрагентам.

ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» у рамках своєї господарської діяльності в грудні 2023 року здійснювало забезпечення та поліпшення показників якості (доробку) придбаних зернових культур, залучаючи для цього спеціалізовані організації які виконують такі роботи, зокрема ТОВ «Роздільнянський елеватор», ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ», ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ».

Як зазначив позивач, під час зберігання відбувається природній убуток такої продукції через біологічні та механічні втрати. Крім того, договори про надання послуг зі зберігання передбачають доробку продукції, внаслідок якої зменшується кількість і покращується якість зернових і олійних культур через зниження її вологості і відсотку сміттєвої домішки, а також формуються відповідні відходи. Зберігання та доробка зерна, внаслідок яких виникають природні втрати продукції та відходи, є невід`ємною частиною технологічного процесу накопичення та зберігання зернових і олійних культур перед їх продажем. Зменшення ваги продукції за результатами її доробки і зберігання відповідає встановленим нормам.

Товариством проводилось списання зернових відходів, які виникли за результатами доробки (очищення, сушіння) зернових вантажів, а також проводились списання природного убутку при зберіганні зернових вантажів, які належали Товариству. Первинні документи, на підставі яких проводилось списання було надано перевіряючим в повному обсязі.

Зазначимо, що доробка (чищення, сушіння) та зберігання продукції, внаслідок чого зменшується маса продукції, є технологічними операціями, що спрямовані на доведення зернової продукції до стану, придатного для її реалізації, тобто технічні (виробничі) витрати, які напряму мають відношення до господарської діяльності.

За результатами доробки виникають відходи III категорії, які являють собою сміттєву домішку, що не підлягають оприбуткуванню, оскільки не підлягають подальшому використанню. Також під час зберігання зернових культур відбувалося природне зменшення маси продукції через її природні втрати.

Убутки у масі продукції, що виникли внаслідок її доробки і зберігання, не перевищують різницю, що одержана при зіставленні показників смітної домішки за надходженням і видатком продукції.

Так, 18.03.2022 року між ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ» та ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» укладено договір №1803 складського зберігання та надання послуг з приймання, сушіння, очищення та відпуску зернопродуктів.

Відповідно до п.2.6. Договору, за дорученням поклажодавця, а також у випадку, якщо зерно не відповідає якісним показникам, необхідним для зберігання, Зберігай здійснює доробку та сушіння зерна.

Відповідно до п.2.8. Договору, засмічене зерно доробляється в потоці надходження або в період зберігання, при цьому утворюються побічні продукти, зернові відходи 1,2 і 3 категорії. Відходи 3 категорії, отримувані в результаті доробки зерна, по мірі накопичення, зважуються та вивозяться з території підприємства на утилізацію, а відходи 1 та 2 категорії переходять у розпорядження поклажодавця.

В грудні 2023 року ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ» здійснював доробку насіння ріпаку 1 класу врожаю 2023 року, що підтверджується Актом розрахунком №РХ-0000160 від 09.12.2023 та розрахунком за формулою Дюваля.

Листом ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ» від 09.08.2024 року №09/08-1 повідомлено, що відходи 3 категорії, утворені протягом грудня 2023 року внаслідок доробки зернових вантажів наразі продовжують накопичуватись на території ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ».

26.06.2023 року між ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» та ТОВ «Роздільнянський елеватор» укладено договір складського зберігання №21.

В грудні 2023 року ТОВ «Роздільнянський елеватор» здійснював доробку насіння соняшнику та гороху, що підтверджується актом №ЄЛ00-000103-1 від 25.12.2023 року на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав та актом-розрахунком № ЄЛ00-000130 від 11.12.2023 року відповідно.

Відходи 3 категорії, утворені внаслідок доробки, утилізовані ТОВ «Роздільнянський елеватор» на підставі договору №55 на здійснення операцій у сфері поводження з побутовими відходами від 25.10.2021 року, укладений з КП «Роздільнянський міський водоканал», що підтверджено договором та актом надання послуг №608 від 31.12.2023 року.

Також 20.10.2023 року між ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» та ТОВ «НОВІК ПОРТ СЕРВІС» укладено договір №10/003 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу.

Відповідно до п.1.4. Договору, для виконання послуг і робіт, Виконавець має право залучати до виконання цього договору третіх осіб, перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до п.7.3. Договору, Виконавець несе відповідальність за збереження кількості вантажу з урахуванням норми списання природного убутку в розмірі 0,3% від загальної кількості прийнятого на склад вантажу і збереження якості, з урахуванням умов, визначених пунктом 6.3. цього Договору, з моменту приймання вантажу на склад і до моменту відвантаження вантажу на автотранспорт або інший транспортний засіб, номінований замовником.

На виконання договору №10/003 від 20.10.2023 року, ТОВ «НОВІК ПОРТ СЕРВІС» булозалучено портового оператора ТОВ «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ».

Зменшення маси кукурудзи 3 класу відбулось внаслідок зміни показників вологості (усушки) протягом строку зберігання, що підтверджується довідками та актами розрахунку ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ».

Таким чином, зазначені операції були відображені у відповідних актах-розрахунках і довідках, які містять розмір убутку, що виник у період зберігання та доробки продукції. На виконання п. 85.2 ст. 85 ПК України, ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» надало у повному обсязі всі

документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, зокрема ті документи, які

підтверджують проведення зазначених вище операцій, а саме: Довідка ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» від 21.12.2023 року, Довідка ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» від 06.12.2023 року, Акт-розрахунок ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ» №РХ-0000160 від 09.12.2023 року, Акт ТОВ «Роздільнянський елеватор» №ЄЛ00-000103-1 від 25.12.2023 року, Акт-розрахунок ТОВ «Роздільнянський елеватор» № ЄЛ00-000103 від 11.12.2023 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» правомірно та обґрунтовано списало природний убуток зернової продукції, який виник внаслідок доробки і зберігання, а усі списання в період грудень 2023 року проводилися у встановлених нормах та в рамках технологічних процесів, що безумовно є господарською діяльністю Товариства.

Зазначене також підтверджується постановою Верховного Суду від 13.04.2023 року у справі № 640/11784/201, де суд, у тому числі, підтримав позицію, що послуги з доробки зерна (очищення та сушіння) на елеваторі збільшують його собівартість, відтак це технологічні витрати, адже вони пов`язані з доведенням продукції до стану, у якому вона придатна до використання в запланованих цілях, які включаються до собівартості переданого на зберігання зерна.

У постанові Верховного Суду від 11.01.2021 року у справі № 440/2891/192, також зазначається про те, що зменшення маси зерна в результаті його доробки (чищення, сушіння) не вважається його втратою, оскільки такі дії є технологічною операцією, спрямованою на доведення зерна до стану, придатного для його реалізації.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що списання ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» з балансу сільськогосподарських культур, які є природніми втратами у процесі доробки та зберігання, відповідає визначенню господарської діяльності, передбаченому у п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ (згідно якого господарською вважається та діяльність, яка пов`язана з реалізацією товарів і спрямована на отримання доходу).

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» під зберіганням зерна розуміється комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Згідно з п. 2 Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 15.06.2004 №228 (наразі не діє) доробка зерна сукупність технологічних операцій, спрямованих на забезпечення або поліпшення (при необхідності) встановлених показників якості зерна відповідно до вимог договору складського зберігання зерна, контракту, державних стандартів.

У п. 1.3. розд. III Інструкції про ведення обліку й оформлення операції із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, ствердженого Наказом Мінагрополітики України №661 від 13.10.2008 (наразі не діє) визначено, що основними операціями із доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження.

Внаслідок доробки зменшується кількість і покращується якість зернових і олійних культур через зниження її вологості і відсотку смітної домішки, а також формуються відповідні відходи.

Крім того, у процесі зберігання такої продукції відбуваються її природні втрати (убуток у масі продукції) через біологічні (пов`язані із життєдіяльністю зерна та продуктів його переробки і мікроорганізмів, що знаходяться у ньому) та механічні (розпил зернового пилу під час розвантажувально-навантажувальних операцій при прийманні і відпуску зерна) втрати.

Тому, керуючись Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України від 10.01.2007 року №2, ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» відображало вартість убутку зернової і олійної продукції, який виник внаслідок їх доробки і зберігання, на рахунку 93 «Витрати на збут».

В подальшому зазначений убуток списувався ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» на підставі актів списання ТМЦ та відображався у бухгалтерському обліку Товариства кореспонденцією рахунків: Дт93 - Кт281 «Товари на складі» (убуток продукції під час зберігання на складі).

Окремо суд зазначає, що різниця у вазі зернової продукції, щодо якої відображено списання, чітко дорівнює зменшенню ваги продукції саме за результатами їх доробки і зберігання у межах норм, визначених Наказом Мінагрополітики України від 12.06.2019 року № 316, Нормами та нормативами витрат, відходів та втрат сировини та матеріалів у виробництві масложирової продукції, природних втрат сировини, матеріалів та готової продукції при зберіганні та перевезеннях, Нормами природного убутку сировини і продуктів масложирової промисловості (олії, тваринних жирів, саломасу, жирних кислот) при зберіганні в металевих нових баках або попередньо зачищених і пропарених баках (додаток до постанови Держснабу СРСР від 23.08.1985 року № 92), а також затвердженими нормативами втрат.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - уразі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Враховуючи, що операції Товариства не підпадають під п. п. 198.5 ст. 198 ПК України, висновки контролюючого органу щодо заниження Товариством показника податкових зобов`язань по рядку 4.3. Декларації з ПДВ за грудень 2023 року на суму 19 396 грн. є безпідставними.

Суд зазначає, що доробка (чищення, сушіння) та зберігання продукції, внаслідок чого зменшується маса продукції, є технологічними операціями, що спрямовані на доведення зернової і олійної продукції до стану, придатного для її реалізації, тобто технічні (виробничі) витрати, які напряму мають відношення до господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція відображена у численних рішеннях Верховного Суду і апеляційних адміністративних судів, зокрема у Постанові ВС від 13.04.2023 року у справі №640/11784/20, Постанові ВС від 11.01.2021 року у справі № 440/2891/19, Постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 року у справі № 520/2060/2020, Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 року у справі № 380/1792/23.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення показника рядка 19 декларації за грудень 2023 року у сумі 19 396 грн. в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за грудень 2023 року) у сумі 19 396 грн. є необґрунтованими та безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.04.2024 року № 15747/000/0710 прийняте на підставі зазначеного акту перевірки є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача в сумі 3028,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області форми «В4» від 18.04.2024 року № 15747/000/0710.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» (вул. Транспортна, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 41041279).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166).

Суддя С.О. Cтефанов