Рішення

від 14.10.2024 по справі 420/10386/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10386/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до П`ятого апеляційного адміністративного суду (код ЄДРПОУ 42261436; адреса: просп.Лесі Українки, буд.19-21, м.Одеса, 65039) про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 03.04.2024 року) до П`ятого апеляційного адміністративного суду, у якій позивачка просить суд:

визнати протиправними дії П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо винесення наказу від 19 лютого 2024 року №79-ос/а щодо встановлення надбавки за вислугу років на державній службі секретарю судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року №79-ос/а;

зобов`язати П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі секретарю судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу П`ятого апеляційного адміністративного «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі працівникам апарату П`ятого апеляційного адміністративного суду» від 03 жовтня 2018 року № 5-ос/а з 01 січня 2024 року;

відповідно до п.2 ч.1 ст.371 КАС України допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати надбавки за вислугу років за один місяць;

справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 08.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України).

В обґрунтування вимог позову ОСОБА_1 зазначає, що вона є працівником П`ятого апеляційного адміністративного суду. Працює на посаді секретаря судового засідання відділу забезпечення судового процесу з 03 жовтня 2018 року. Згідно Наказу про призначення працівників апарату П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року № 5-ос/а їй було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу, як такій, вислуга років якої на державній службі станом на 03 жовтня 2018 року становить 26 років 3 місяці 2 дні. Згідно Наказу про переведення працівників апарату П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року №63-ос/а її переведено на посаду секретаря судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу. 01 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-ІХ, абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. На виконання вимог зазначеного Закону Наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року №79-ос/а «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 » на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» позивачу було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу, оскільки вислуга років якій на державній службі становить 31 рік 6 місяців 2 дні. Тобто, при розрахунку надбавки відповідачем були застосовані приписи абзацу 2 пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-IX, у якому зазначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Внаслідок таких протиправних дій були порушені її права на належний рівень оплати праці державних службовців, гарантовані статтями 50 та 52 Закону України «Про державну службу».

19.04.2024 року відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» та Порядку обчислення стажу державної служби. Так, статтями 46, 50 вищевказаного Закону встановлено, що стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки та передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; премії (у разі встановлення). Верховна Рада України 9 листопада 2023 року ухвалила Закон України «Про Державний бюджет на 2024 рік» згідно якого передбачено встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям не більше 30 відсотків посадового окладу, що менше ніж передбачено спеціальним Законом України «Про державну службу». Згідно розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. При цьому, абзацом 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Національне агентство України з питань державної служби підготувало Роз`яснення щодо умов оплати праці державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби від 10 січня 2024 року №176. У вказаному роз`ясненні була надана вказівка про те, яким чином має відбуватися встановлення надбавки за вислугу років, передбаченої пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме як зазначило НАДС України «службі управління персоналом державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, необхідно підготувати проект наказу про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі у відсотковому розмірі, перерахованому відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». На виконання вимог НАДС України П`ятий апеляційний адміністративний суд видав наказ від 19.02.2024 р.№79-ос/а , яким встановлено надбавку за вислугу років відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Застосування П`ятим апеляційним адміністративним судом норм Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» стосовно перерахування надбавки за вислугу років відповідає нормам законодавства України , оскільки з системного аналізу Бюджетного Кодексу України вбачається, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення,якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Абзац перший частини першої статті 48 визначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Згідно з частиною четвертою статті 48 зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої статті цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються. Частиною першою статті 51 визначено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Відповідно до статті 119 нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет, має наслідком, крім зменшення асигнувань на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, також і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. Отже П`ятий апеляційний адміністративний суд, при здійсненні перерахунку та виплати надбавки за вислугу років на державній службі діяв у відповідності до вимог Бюджетного кодексу України, положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX та Роз`яснень НАДС щодо умов оплати праці державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби від 10 січня 2024 року №176, яке забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Розглянувши у письмовому провадженні наявні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03 жовтня 2018 року працює на посаді секретаря судового засідання відділу забезпечення судового процесу П`ятого апеляційного адміністративного суду відповідно до наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2018 №5-ос/а «Про призначення працівників П`ятого апеляційного адміністративного суду» (а.с.36).

Цим наказом встановлено ОСОБА_1 надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу як такій, вислуга років у якої на державній службі станом на день призначення на посаду становить 26 років 3 місяці 2 дні.

Наказом керівника апарату П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 року №5-ос/а «Про переведення працівників апарату П`ятого апеляційного адміністративного суду» переведено ОСОБА_1 на посаду секретаря судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу (а.с.12).

Наказом керівника апарату П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року №79-ос/а «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 », відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», встановлено надбавку за вислугу років на державній службі секретарю судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу як такій, вислуга років якої на державній службі становить 31 рік 6 місяців 2 дні (а.с.13).

Вважаючи такі дії відповідача з прийняття наказу від 19.02.2024 року та сам наказ протиправними, позивач звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Предметом спору у зазначеній справі є правомірність наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року №5-ос/а щодо встановлення надбавки за вислугу років на державній службі секретарю судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу, відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік.

Пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік від 09.11.2023 № 3460-IX передбачено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік визначено, що умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, при цьому стимулюючі виплати можуть бути нараховані в граничному розмірі до 50 відсотків посадового окладу на місяць.

Відповідно до положень пунктів 12-13 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік, умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, застосовуються для державних службовців у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби.

Національне агентство України з питань державної служби (надалі - НАДС України), реалізуючи свої повноваження щодо забезпечення формування у сфері державної служби та функціонального управління державною службою в державних органах відповідно до приписів Закону України «Про державну службу» підготувало Роз`яснення щодо умов оплати праці державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби від 10 січня 2024 року №176.

У цих роз`ясненнях надана вказівка на те, яким чином має відбуватися встановлення надбавки за вислугу років, передбаченої пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме як зазначило НАДС України «службі управління персоналом державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, необхідно підготувати проект наказу про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі у відсотковому розмірі, перерахованому відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»».

Судом встановлено, що П`ятим апеляційним адміністративним судом проведено Класифікацію посад державної служби на 2024 рік.

У зв`язку з викладеним, на виконання пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та з урахуванням роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 10 січня 2024 року №176, наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року № 5-ос/а «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_2 » позивачу встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу як такій, вислуга років якої на державній службі становить 31 рік 6 місяців 2 дні.

Позивач вважає, що внаслідок видання вказаного спірного наказу їй зменшено надбавку за вислугу років, чим порушено право на належний рівень оплати праці державних службовців, гарантований статтями 50 та 52 Закону України «Про державну службу».

Відповідач звернув увагу на те, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX щодо встановлення надбавки за вислугу років на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, є чинними, не конституційним не визнавались та не скасовувались, а відтак підстави для їх незастосування відсутні.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

За визначенням статті 2 Закону України «Про державну службу», державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну службу», правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч. 1).

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом (ч. 2).

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (ч. 3).

Особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів (ч. 4).

Згідно ч. 6 ст. 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, питання оплати праці державних службовців апарату суду регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про державну службу», держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Відповідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).

Згідно з ч. 4 ст. 50 Закону України «Про державну службу», джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет. Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч. 5 ст. 50 Закону України «Про державну службу», скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

У відповідності з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну службу», стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Отже, ч. 1 ст. 46, ст. 50 та ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» гарантоване право державних службовців: надбавка за вислугу років на державній службі у чітко визначеному ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» розмірі, а саме: 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Верховною Радою України 9 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про Державний бюджет на 2024 рік», пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» запроваджено норму, яка суперечить нормі ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме зменшує максимальну межу розміру надбавки а вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків, та зменшує розмір самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.

Вирішуючи спір, суд враховує, що неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.

Вирішення колізій у законодавстві, якщо суб`єкти нормотворення тривалий час не вживають заходів для їх усунення, стає завданням суду. Виконання цього завдання вимагає від суду: 1) встановлення факту існування правової колізії (ситуація, за якої два або більше нормативних акти або норми одного акта регулюють по різному одні і ті ж суспільно-управлінські відносини) та 2) надання пріоритету одному із нормативних актів або норм одного акта.

Загальні підходи до вирішення колізій у законодавстві визначені у положеннях Конституції України, зокрема: 1) Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії (ч. ч. 1-3 ст. 8); 2) чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ВРУ), є частиною національного законодавства України; укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України (ст. 9); 3) закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У свою чергу Кодекс адміністративного судочинства України містить такі норми, які визначають підходи до вирішення колізій у законодавстві: 1) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (ч. ч. 1-2 ст. 6); 2) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана ВРУ, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України та ін.

Тлумачення норм судами є квазірегулюванням, яке виступає додатковим інструментом зміцнення верховенства права в Україні. Особливо помічним цей інструмент є тоді, коли, зокрема, існує необхідність у подоланні колізій та заповнення правовим регулюванням прогалин в законодавстві; квазірегулювання сприяє розвитку доктрини права та є індикатором для законодавця, що ті чи ті відносини повинні бути врегульовані, що суспільні відносини змінилися, ускладнилися і потребують нагального законодавчого регулювання і що законодавець вже запізнюється у їх унормуванні.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом

Спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України Про державну службу, а не закон про державний бюджет України на відповідний рік.

У рішенні від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Виходячи з того, що предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає норма спеціального нормативно-правового акту, а саме ч. 1 ст. 52 Закону України Про державну службу, а не п. 12 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік, яким звужується обсяг прав та гарантій державних службовців шляхом зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі, визначених чинним законодавством.

Суд зазначає, що роз`яснення НАДС, інших міністерств та центральних органів виконавчої влади щодо розрахунку заробітної плати мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм, а тому суд відхиляє відповідний аргумент відповідача.

За таких обставин, суд констатує наявність порушеного права позивача на належний рівень оплати праці державних службовців, гарантований статтями 46, 50 та 52 Закону України «Про державну службу», а саме на гарантоване державою право державних службовців на отримання надбавки за вислугу років на державній службі у визначеному ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» розмірі, а саме: 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Отже, прийнятий відповідачем наказ від 19 лютого 2024 року №79-ос/а щодо встановлення надбавки за вислугу років на державній службі суперечить приписам ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про державну службу» та не відповідає критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивачки є визнання протиправним та скасування спірного наказу із одночасним покладанням обов`язку на відповідача здійснити нарахування та виплату з 01.01.2024 року надбавки за вислугу років відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» у розмірі на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Суд також враховує встановлений ст. 3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року №79-ос/а «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 » та зобов`язання П`ятого апеляційного адміністративного суду здійснити з 01.01.2024 року перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваного наказу не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Враховуючи викладене позов підлягає частковому задоволенню із відмовою у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій П`ятого апеляційного адміністративного суду, оскільки дії з видання наказів про встановлення надбавки за вислугу років є повноваженнями відповідача суб`єкта владних повноважень, наказ від 19.02.2024 року №79-ос/а скасовується судом, що у повній мірі відновлює порушене право позивача, за захистом якого вона звернулася до суду з позовом.

Також ОСОБА_1 просить суд відповідно до п.2 ч.1 ст.371 КАС України допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати надбавки за вислугу років за один місяць

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Підстави для негайного виконання рішення в частині відсутні, оскільки судом на відповідача покладається обов`язок вчинити певні дії - здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років, а не присуджується виплата певних коштів на користь позивача.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», інші витрати для розподілу відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до П`ятого апеляційного адміністративного суду (код ЄДРПОУ 42261436; адреса: просп.Лесі Українки, буд.19-21, м.Одеса, 65039) про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року №79-ос/а «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 ».

Зобов`язати П`ятий апеляційний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 42261436) здійснити з 01.01.2024 року перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян