Рішення

від 16.10.2024 по справі 480/4544/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 року Справа № 480/4544/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4544/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, яка полягає у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в ППА «Коровинці» з 01.01.2008 по 12.11.2008;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком період роботи в ППА «Коровинці» з 01.01.2008 по 12.11.2008.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 14.02.2023, у якій просила зарахувати до страхового стажу період її роботи в ППА «Коровинці» з 01.01.2008 по 12.11.2008, на що листами Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області було повідомлено щодо відмови врахування зазначеного періоду роботи, у зв`язку з відсутністю в реєстрі Застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про роботу в ППА «Коровинці» з 01.01.2008 по 12.11.2008, і даний період не було враховано до стажу. Позивач вважає протиправною таку бездіяльність відповідача, а тому звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалу суду було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 17.06.20244, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.40), однак станом на час розгляду справи, відзив на позов до суду не надано, а тому, відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, суд кваліфікує позицію відповідача у справі як визнання позову.

У той же час, на виконання вимог ухвали суду, відповідач надав матеріали пенсійної справи позивача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 14.02.2023, у якій просила зарахувати до страхового стажу період її роботи в ППА «Коровинці» з 01.01.2008 по 12.11.2008.

Листом від 05.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача про те, що у зв`язку з відсутністю в реєстрі Застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про сплату страхових внесків в ППА «Коровинці», роботу з 01.01.2008 по 12.11.2008 не було враховано до стажу (а.с.12).

Після отримання зазначеного листа позивач повторно звернулась до відповідача та подала до ГУ ПФУ в Сумській області архівні відомості про сплату страхових внесків в сумі 2% за період з 01.01.2008 року по 12.11.2008.

У відповідь на повторне звернення ГУ ПФУ в Сумській області листом від 10.05.2024 повідомило позивача, зокрема, про те, що за результатами розгляду звернення було встановлено, що Агрофірма Коровинці (код ЄДРПОУ 30864529) була зареєстрована в Пенсійному фонді України 24.03.2000 як платник фіксованого сільськогосподарського податку.

Постановою Господарського суду від 19.10.2009 № 6-59/09 підприємство визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру. Відповідно до ухвали Господарського суду від 19.03.2012 у справі про визнання банкрутом агрофірми Коровинці, судом було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства, вирішено ліквідувати юридичну особу агрофірму Коровинці" та закрити провадження у справі про банкрутство.

Борги по страхових внесках та загальнообов`язкове державне пенсійне страхування по особовому рахунку списано.

За результатами перевірки особових рахунків та позначки про сплату страхових внесків у реєстрі застрахованих осіб був встановлений факт некоректного формування позначки стану сплати страхових внесків по страхувальнику Агрофірма Коровинці за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, а саме при списанні внесків страхувальником за вказаний періоду реєстрі застрахованих осіб позначка про сплату формувалася як ТАК.

Зважаючи на зазначене, до реєстру застрахованих осіб були внесені зміни щодо позначки стану сплати страхових внесків за період 01.01.2008 по 31.12.2010 з ТАК на НІ, відповідно, підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з січня по листопад 2008 року, відсутні (а.с.15).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків

Згідно статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

На виконання статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердив Порядок № 637.

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено, що відповідно до змісту трудової книжки НОМЕР_1 у період 01.01.2008 по 12.11.2008 позивач працювала в ППА «Коровинці» (а.с.18-19).

Крім того, з копії архівної довідки від 17.05.2024 №881 про нараховану заробітну плату та утримані внески до пенсійного фонду вбачається, що у період з січня 2008 року по листопад 2008 року було утримано 2% до пенсійного фонду від заробітної плати позивача (а.с.10).

Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, факт не сплати підприємством страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періодів її роботи на такому підприємстві.

Відтак, позивач позбавлена соціальної захищеності за час роботи на вищевказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.

Суд зауважує, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважає й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, ч.2 ст.9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене та з метою відновлення порушеного права позивача та гарантування його ефективного захисту, суд, керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду її роботи в ППА «Коровинці» з 01.01.2008 по 12.11.2008 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи в ППА «Коровинці» з 01.01.2008 по 12.11.2008 та внести відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки саме такий спосіб є належним способом захисту порушеного права позивача і по суті не змінює позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи в ППА «Коровинці» з 01.01.2008 по 12.11.2008.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком період роботи в ППА «Коровинці» з 01.01.2008 по 12.11.2008 та внести відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько