Ухвала

від 14.10.2024 по справі 500/6151/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/6151/24

14 жовтня 2024 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб`юк П.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" до Микулинецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" до Микулинецької селищної ради про визнання бездіяльності Микулинецької селищної ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" від 23.08.2024 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки кадастровий номер 6125055300:02:002:0363 протиправною; зобов`язання Микулинецьку селищну раду повторно розглянути заяву Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" від 23.08.2024 про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки кадастровий номер 6125055300:02:002:0363 та прийняти одне з рішень, передбачених нормами ч.3 ст.128 Земельного кодексу України.

До позовної заяви Акціонерним товариством "Комерційний інвестиційний банк" також додано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Микулинецькій селищній раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6125055300:02:002:0363 до прийняття рішення по заяві Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" №02-67-1484 від 23.08.2024 щодо викупу цієї земельної ділянки.

В обґрунтування вказаної заяви представник зазначає, що Акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" у вересні 2023 року звернулося до суду із адміністративним позовом до Микулинецької селищної ради, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Микулинецької селищної ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" від 17 жовтня 2022 року про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки, кадастровий номер 6125055300:02:001:0757; зобов`язати Микулинецьку селищну раду повторно розглянути заяву Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" від 17 жовтня 202 року про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки, кадастровий номер 6125055300:02:001:0757 та прийняти одне з рішень, передбачених нормами ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 23 квітня 2024 року, позов задоволено.

24 травня 2024 року АТ "Комінвестбанк" направив до Микулинецької селищної ради лист щодо прийняття до виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року і просив повторно розглянути заяву Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" від 17 жовтня 2023 року про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки, кадастровий номер 6125055300:02:001:0757 та прийняти одне з рішень, передбачених нормами ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України.

Проте Микулинецька селищна рада прийняла рішення про поділ цієї земельної ділянки та АТ "Комінвестбанк" отримало відповідь від Микулинецької селищної ради, щодо того, що земельної ділянка з кадастровим номером 6125055300:02:001:0757 не обліковується.

Зазначає, що 23 серпня 2024 року АТ "Комінвестбанк" направило до Микулинецької селищної ради повторно заяву про викуп земельної ділянки з кадастровим номером 6125055300:02:002:0363, площею 0,457 га, цільове призначення 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка утворилася шляхом поділу земельної ділянки площею 0,5466 га за кадастровим номером 6125055300:02:001:0757.

Вказує, що на спірній земельній ділянці знаходиться належний на праві власності АТ "Комінвестбанк" елеватор за адресою Тернопільська обл., Теребовлянський р-н смт.Дружба, вул.Л.Українки, 7 ф . Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майні 782761250.

До складу елеватора входять: літ. А - майстерня, площею 127,8 кв.м.; літ. а прибудова, площею 16,3 кв.м.; літ. Б - ваги автомобільні, площею 83,9 кв.м.; літ. В приймальний бункер, площею 61,7 кв.м.; літ. Г - норія площею 15,8 кв.м.; літ. Г-і - норійн. вежа площею 31,3 кв.м.; літ. Г-2 - норійна вежа площею 15,4 кв.м.; літ. Д - відділенні очистки площею 7,4 кв.м.; літ. Е - сушарка площею 40,2 кв.м.; літ. Є - фундаменти опор галерей 4 шт. площею 16,9 кв.м.; літ. Ж - силос вологого зерна площею 31,5 кв.м.; літ. З силос площею 165,0 кв.м.; літ. З-1 - силос площею 167,3 кв.м.; літ. 3-2 - силос площею 163,8 кв.м.

Зазначає, що право власності у АТ "Комінвестбанк" виникло на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 31.03.2021 між банком та ТОВ "Агро комплекс" реєстраційний номер нотаріуса 401.

Однак, вказану заяву не розглянуто, а із інформації офіційного сайту Микулинецької селищної ради, АТ "Комінвестбанк" стало відомо про проект рішення про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває в оренді ТОВ "Перспектива" загальною площею 0,4570 га (кадастровий номер: 6125055300:02:002:0363) та надання дозволу ТОВ "Перспектива" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,4570 га (кадастровий номер: 6125055300:02:002:0363).

На переконання АТ "Комінвестбанк" Микулинецька селищна рада повторно проводить поділ земельної ділянки із кадастровим номером 6125055300:02:002:0363 для уникнення розгляду заяви від 23 серпня 2024 року, що в подальшому унеможливить прийняття рішення щодо викупу земельної ділянки із кадастровим номером 6125055300:02:002:0363.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Забезпечення позову це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовано главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частинами четвертою шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти таких висновків.

Під час розгляду заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Так, у своїй заяві представник АТ "Комінвестбанк", з покликанням на проект рішення "Про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває в оренді ТОВ "Перспектива" та розташована за адресою: вул.Лесі Українки, 7, смт.Дружба та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності", що розмішений на офіційному сайті Микулинецької селищної ради, вказує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, існує реальна імовірність поділу та зникнення земельної ділянки із кадастровим номером 6125055300:02:002:0363, чим будуть порушені його права і законні інтереси.

Поряд із цим, суд зауважує, що вищевказаний проект рішення Микулинецької селищної ради суду не наданий, а за результатами моніторингу офіційного сайту Микулинецької селищної ради, судом встановлено наявність проекту рішення "Про надання згоди на поділ земельної ділянки комунальної власності, яка перебуває в оренді ТОВ "Перспектива" та розташована за адресою: вул.Лесі Українки, 7, смт.Дружба та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності", однак останній стосується іншої земельної ділянки із кадастровим номером 6125055300:02:002:0362. Щодо вказаної земельної ділянки позивач до Микулинецької селищної ради не звертався.

Суд зауважує, що під час вирішення питання про необхідність вжиття заходів забезпечення позову суд повинен досліджувати достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе заявник їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

З системного аналізу наведених вище процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто, заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Правова позиція щодо необхідності подання відповідних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 640/19275/18, від 01 червня 2022 року у справі № 380/4273/21.

Проте всупереч наведеному представник заявника не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у поданій заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Беручи до уваги вищевикладене, суд підсумовує, що заявником жодними належними та допустимими доказами не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви представника позивача від 11.10.2024 про забезпечення позову належить відмовити.

При цьому, позивач не позбавлений права повторного подання клопотання про забезпечення позову у разі виникнення підстав передбачених ч.2 ст.150 КАС України.

Керуючись ст.ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Комінвестбанк" від 11.10.2024 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №500/6151/24.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 14 жовтня 2024 року.

СуддяБаб`юк П.М.