Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2024 року справа №520/269/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКІР" до Харківської митниця Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАКІР" (вул. Франківська, буд. 14, корп. Д-2, кім. 4,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61050, код 37577104) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниця Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000409/2 від 17.08.2023;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/0000459 від 17.08.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000408/2 від 16.08.2023;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/0000457 від 16.08.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підприємство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість відповідач неправомірно застосував другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем. Також вказано, що позивачем надано до митного оформлення всі документи, які підтверджують заявлену вартість імпортованих товарів, отже у митного оформлення були відсутні підстави для витребування додаткових документів, крім того, ні запити митного органу, ні оскаржувані рішення відповідача не містять зазначення про обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів та причин, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя у період з 01.07.2024 по 29.07.2024 перебував у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між фірмою ZHEJIANG LONGPAI IE Co., Ltd, Китай (в якості продавця) та TOB «ТАКІР» (в якості покупця) укладено контракт № TAK-BLX-2023 від 05.02.2023 року (далі за текстом Контракт). Згідно п. 1.1 предметом контракту є поставка продавцем покупцю Товару, згідно з додатками до Договору, які є його невід`ємною частиною на умовах FOB NINGBO. Відповідно до п. 2.1. контракту загальна вартість контракту складається з суми всіх підписаних додатків до цього контракту.
На виконання умов вказаного контракту продавцем на адресу покупця виставлено інвойс №2023BL0206 від 05.02.2023 року на суму 121 948,56 доларів США, який сплачено покупцем у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями: № 339 від 17.04.2023 року на суму 30 000,00 доларів США; № 333 від 24.03.2023 року на суму 45 000,00 доларів США; № 348 від 11.05.2023 року на суму 16 948,56 доларів США; № 343 від 27.04.2023 року на суму 12 000,00 доларів США; № 322 від 16.02.2023 року на суму 10 000,00 доларів США.
Товар, визначений інвойсом №2023BL0206 від 05.02.2023 року транспортовано до CONSTANTA, ROMANIA, морським транспортом і в подальшому переправлено до порту Рені, Україна морським транспортом із залученням транспортного експедитора - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» згідно договору № O6.03.2O19/329ОД від 06 березня 2019 року та договору № 01.08.2018/31ОД-П від 01 липня 2018 року.
Для здійснення митного оформлення поставлених товарів ТОВ «ТАКІР» (код ЄДРПОУ 37577104) було подано до Харківської митниці Державної митної служби України митну декларацію №23UA807200010409U8 від 14.08.2023 року.
У вказаній ЕМД митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Разом з митною декларацією представник декларанта надав пакет документів, необхідний для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме було надано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) Б/Н до інв. № TAKEL2301 25.03.2023 року; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) TAKEL2301 25.03.2023 року; Коносамент (Bill of lading) WMSS23055140B 24.06.2023 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 11290/2 03.08.2023 року; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) C233076559090005 29.06.2023 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 337 12.04.2023 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 340 21.04.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 11290.2 03.08.2023 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів TAKIR01 31.03.2023 року; Договір про надання послуг митного брокера 1-09032023 09.03.2023; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України 1008/2023-3 10.08.2023 року; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю Б/Н 10.08.2023; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA807200010227U4 10.08.2023 року.
Не зважаючи на надані до декларації документи Харківською митницею державної митної служби України 17.08.2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000409/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/0000459.
Як було відзначено контролюючим органом, що під час здійснення співробітником підрозділу митного контролю та оформлення митного ЕМД спрацювання ризику АСУР і наявної в митному органі цінової інформації, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення, яких вже здійснено у максимально наближений термін: МД №UA205140/2023/63356 від 08.08.2023, №UA500080/2023/6190 від 01.08.2023, №UA500500/2023/27974 від 13.08.2023.
17.08.2023, митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 59, 64 МКУ підготовлено рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №UA807000/2023/000409/2 від 17.08.2023 за ціною договору щодо ідентичних товарів та за резервним методом.
У рішенні зазначено про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - відсутній договір про транспортне перевезення товару;- відсутня заявка до договору на транспортне перевезення товару; - відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості та вимогою декларанта надати рішеня про визначення митної вартості;2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 8) 4,08 USD/кг. товар 16) 8,02 USD/кг товар 18) 6,02 USD/кг/.
Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня.
Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на ідентичний/подібний товар, зокрема: МД №UA205140/2023/63356 від 08.08.2023, №UA500080/2023/6190 від 01.08.2023, №UA500500/2023/27974 від 13.08.2023.
Між фірмою KORNKEY STOCK Co., Ltd, Китай (в якості продавця) та TOB «ТАКІР» (в якості покупця) укладено контракт № TAKIR01 від 31.03.2023 року (далі за текстом Контракт).
Згідно п. 1.1 предметом контракту є поставка продавцем покупцю Товару, згідно з додатками до Договору, які є його невід`ємною частиною на умовах FOB NINGBO.
Відповідно до п. 2.1. контракту загальна вартість контракту складається з суми всіх підписаних додатків до цього контракту.
На виконання умов вказаного контракту продавцем на адресу покупця виставлено інвойс №TAKEL.2301 від 25.03.2023 року на суму 23 660.23 доларів США, який сплачено покупцем у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями: № 340 від 21.04.2023 року на суму 13 531.47 доларів США; № 337 від 12.04.2023 на суму 10 128.76 доларів США.
Товар, визначений інвойсом №TAKEL.2301 від 25.03.2023 транспортовано до морського порту GDANSK, POLAND, морським транспортом і в подальшому переправлено до кордону Ягодин, Україна транспортом із залученням транспортного експедитора - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» згідно договору № O6.03.2O19/329ОД від 06 березня 2019 року та договору № 05.09.2022/312 ОД-П від 05 вересня 2022 року.
Для здійснення митного оформлення поставлених товарів ТОВ «ТАКІР» було подано до Харківської митниці Державної митної служби України митну декларацію №23UA807200010227U4 від 10.08.2023 року.
У вказаній ЕМД митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Разом з митною декларацією представник декларанта надав пакет документів, необхідний для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме було надано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) Б/Н до інв. № TAKEL2301 25.03.2023 року; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) TAKEL2301 25.03.2023 року; Коносамент (Bill of lading) WMSS23055140B 24.06.2023 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 11290/2 03.08.2023 року; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) C233076559090005 29.06.2023 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 337 12.04.2023 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 340 21.04.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 11290.2 03.08.2023 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів TAKIR01 31.03.2023 року; Договір про надання послуг митного брокера 1-09032023 09.03.2023; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України 1008/2023-3 10.08.2023 року; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю Б/Н 10.08.2023; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA807200010227U4 10.08.2023 року.
Не зважаючи на надані до декларації документи Харківською митницею державної митної служби України 17.08.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000408/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/0000457.
Як було відзначено контролюючим органом, що під час здійснення співробітником підрозділу митного контролю та оформлення митного ЕМД спрацювання ризику АСУР і наявної в митному органі цінової інформації, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення, яких вже здійснено у максимально наближений термін: МД №UA500490/2023/4715 від 27.07.2023 року.
16.08.2023, митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 59, 64 МКУ підготовлено рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №UA807000/2023/000408/2 від 16.08.2023 за ціною договору щодо ідентичних товарів та за резервним методом.
У рішенні зазначено про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - відсутній договір про транспортне перевезення товару;- відсутня заявка до договору на транспортне перевезення товару; - відсутні каталоги, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, відмовою декларанта надати додаткові документи щодо митної вартості та вимогою декларанта надати рішеня про визначення митної вартості;2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: 1) 8,02 USD/кг.
Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня.
Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на ідентичний/подібний товар, зокрема: МД №UA500490/2023/4715 від 27.07.2023 року.
Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно із ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).
Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3,4 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.
Підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Між тим, у силу правового висновку Верховного Суду від 17.01.2022 р. у справі №520/2000/19: 1) обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті; 2) декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України; 3) контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару; 4) сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено; 5) повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 Митного кодексу України документів; 6) ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації (постанова Верховного Суду від 27.03.2020 р. у справі №540/2605/18, постанова Верховного Суду від 06.05.2020 р. у справі №140/1713/19); 7) у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу - рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, за резервним методом (постанова Верховного Суду у постанові від 05.02.2019 р. у справі №816/1199/15-a).
Також, у силу правового висновку Верховного Суду від 13.01.2022 р. у справі №520/11061/2020: 1) недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів, що узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 21.08.2018 р. у справі №804/1755/17 та від 25.05.2021 р. у справі №520/10386/2020; 2) резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості; 3) до кола юридично значимих факторів належать як обчислення митної вартості окремої одиниці товару, так і обчислення митної вартості одного кілограма товару; 4) наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару; 5) суб`єкт владних повноважень, як учасник процесу, безперечно, має право наводити відповідні аргументи й надавати наявні у його розпорядженні докази на їх спростування, і такі докази повинні отримати правову оцінку під час судового розгляду справи, однак ці аргументи повинні бути наведені у спірному рішенні та бути покладені в його основу суб`єктом владних повноважень, натомість - використання суб`єктом владних повноважень цих аргументів виключно у ході розгляду справи не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.
Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі №826/16046/16.
Суд також звертає увагу на те, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, не є самостійною підставою для підтвердження недостовірності задекларованих платником даних. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 21.01.2020 у справі №812/2336/14 та від 13.02.2020 у справі №810/1175/16.
Щодо твердження контролюючого органу про неможливість використання відомостей договору про транспортне перевезення товару; заявки до договору на транспортне перевезення товару, суд зазначає, що за умовами контракту визначені умови поставки. Визначені умови регламентуються відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати.
Окрім того, до митних декларацій ТОВ «ТАКІР» було додано договори транспортного експедирування та договори перевезення, укладені з ТОВ «ТАНІТ ГРУП», рахунки на оплату наданих послуг, а також платіжні інструкції, в якості підтвердження оплати наданих Позивачеві послуг. Окрім того, Позивачем було надано довідки №11291.3 від 03.08.2023 р. та №11290.2 від 03.08.2023 р., що підтверджують вартість перевезення товару.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Надані Позивачем договори, рахунки на оплату та платіжні інструкції відповідають вимогам п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що митним органом не спростовано.
Отже, враховуючи посилання у вказаній довідці на рахунки, що стосуються спірних поставок, сумніви у її належності саме до спірної партії товару - відсутні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах розгляду справи №804/16553/14 у постанові від 31.05.2019 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому рахунок-фактура на перевезення вантажу №РФ-12362 від 03.08.2021 та довідка №030821-5 від 03.08.2021 є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, твердження митного органу про можливість недодання всіх складових до розрахунку митної вартості, є необґрунтованим та спростованим.
Адже, декларантом (позивачем) повністю підтверджено витрати на транспортування, які включено до ціни товару.
За правилами ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).
Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідачем не надано документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару тощо.
Суд також звертає увагу на те, що відповідачем встановлено, що митна вартість товарі визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС:
Митним органом зазначається, що митна вартість товару визначена на підставі цінової інформації з бази ЄАІС, джерело - митні декларації.
Проте, митний орган не взяв до уваги що, у ЕМД, якими керувалась митниця при винесенні рішення про коригування, мали відмінні умови, які відрізняються від умов, поданих ТОВ «Такір» до оформлення.
З огляду на зазначене, підстави застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість - не є обґрунтованою.
Таким чином, використані позивачем відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні та/або всі складові митної вартості, необхідні для її обчислення, присутні, а інформація в ЄАІС не свідчить та не може свідчити про заниження митної вартості товарів позивачем, що є підставою для відхилення аргументів відповідача .
Надані позивачем до суду та відповідачу, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв`язку з чим оскаржувані рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів необґрунтовано та підлягає скасуванню в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що подання до митного оформлення нових митних декларацій жодним чином не перешкоджає, не відміняє та не виключає права позивача на оскарження в судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті ЕМД, прийнятих за первинно поданими митними деклараціями, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.05.2022 р. у справі № 520/3246/2020, від 03.11.2022 р. у справі №П/811/1614/16.
Щодо позовної вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.
Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею карток відмови в прийнятті митних декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/0000459 від 17.08.2023 та №UA807200/2023/0000457 від 16.08.2023.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКІР" (вул. Франківська, буд. 14, корп. Д-2, кім. 4,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61050, код 37577104) до Харківської митниця Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000409/2 від 17.08.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/0000459 від 17.08.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000408/2 від 16.08.2023;
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/0000457 від 16.08.2023.
Стягнути з Харківської митниця Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКІР" судовий збір у сумі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн 00 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО.М. Тітов
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122360736 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Тітов О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні