Ухвала

від 14.10.2024 по справі 520/25955/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року справа № 520/25955/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Товариство з додатковою відповідальністю "Харківський завод металевих конструкцій" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61099, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, бульв. Богдана Хмельницького, 36А) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015), Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002 код ЄДРПОУ 23912956), Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної (військової) адміністрації (61038, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, шосе Салтівське, 73, код ЄДРПОУ 23000066), Харківської міської ради (61003, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) до Товариства з додатковою відповідальністю "Харківський завод металевих конструкцій" (61095, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 251, код ЄДРПОУ 01412294) про визнання протиправною бездіяльність зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Харківської міської ради, який звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариство з додатковою відповідальністю "Харківський завод металевих конструкцій", в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність товариства з додатковою відповідальністю «Харківський завод металевих конструкцій» (код ЄДРПОУ 01412294) та зобов`язати привести у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисну споруду 1. цивільного захисту - сховища № 77614, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 251, з метою використання її за призначенням, а саме:

-двері захисної споруди обладнати розвантажувальними підставками;

-встановити прилад для вимірювання підпору повітря;

-трубопроводи системи водопостачання привести у належний стан;

-безнапірні та напірні баки привести у належний стан;

-провести обслуговування захисних пристроїв (герметичність дверей);

- відновити працездатність інженерних мереж захисної споруди: системи водопостачання, каналізації і опалення;

-провести перевірку фільтрів поглиначів;

-розробити відповідну документацію для захисної споруди відповідно вимог;

-позначити місце розташування захисної споруди за допомогою таблички (напису) та покажчику руху до неї;

-пофарбувати інженерні комунікації захисних споруд та споруд подвійного призначення із захисними властивостями відповідних захисних споруд (сховищ, ПРУ) залежно від їх призначення, а саме: повітроводи чистої вентиляції - у білий колір; повітроводи режиму фільтровентиляції - у жовтий колір; повітроводи режиму ізоляції з регенерацією повітря - у рожевий колір; трубопроводи систем водопостачання (крім систем внутрішнього протипожежного водопостачання) - у зелений колір; трубопроводи систем внутрішнього протипожежного водопостачання та інших систем пожежогасіння - у червоний колір; труби систем опалення та мастилопроводи ДЕС - у коричневий колір; труби електропроводки та трубопроводи каналізації-у чорний колір.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Товариством з додатковою відповідальністю "Харківський завод металевих конструкцій" за допомогою системи "Електронний суд" 08.10.2024 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, в якому міститься клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування зазначено про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, оскільки відповідачу доведеться витратити грошові кошти у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб адже ті вимоги, що пред`явлені прокуратурою є специфічними та дуже затратними. Крім того, зауважено, що наявні обставини, передбачені ч.4 ст.12 КАС України для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Також наголошено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у зв`язку із наданням підприємством великого обсягу доказів, які треба дослідити у сукупності та проаналізувати для правильного вирішення справи.

На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О. на навчанні протягом 5 робочих днів з 07.10.2024.

Розглянувши клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Представник відповідача не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у справі та яким чином розгляд справи в порядку загального позовного провадження та проведення судового засідання цьому сприятиме.

Також, суд зважає на введення в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та продовженням воєнного стану, який діє станом на день розгляду клопотання відповідача.

Відтак, суди здійснюють правосуддя в умовах дотримання безпеки учасників судового процесу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що складність цієї справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження.

Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Керуючись ст.ст. 12, 229, 248, 256, 257-261, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Харківський завод металевих конструкцій" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №520/25955/24 - залишити без задоволення.

Копії ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.О. Супрун