Ухвала

від 14.10.2024 по справі 520/28566/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

14 жовтня 2024 року № 520/28566/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Авдєєнка Віталія Вікторовича про забезпечення позову до подання позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , як представник ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання адміністративного позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим компетентним особам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку тта мобілізацію», а також переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) для проходження військової служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій, рішення протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що невжиття заходів забезпечення позову, у випадку вчинення відповідачем дій спрямованих на мобілізацію ОСОБА_1 призведе до неможливості відновлення порушеного права та доступ до судового захисту. В цій ситуації, забезпечення позову сприятиме збереженню існуючого становища прав та обов`язків позивача до розгляду справи по суті, оскільки відносно останнього може бути прийнято рішення про переміщення до військової частини, в тому числі в зону бойових дій, що може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та значно ускладнить виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву представника позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства Українизакріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Судом встановлено з матеріалів справи, що ОСОБА_1 як працівник ПП «Соломія-Сервіс» (код ЄДРПОУ 30163496) внесений до списку військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час Міністерство охорони здоров`я України.

Листом Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України, сформованим на адресу Міністерства економіки України на № 11.1-29/37987/2-23 від 20.12.2023 повідомлено про погодження списку військовозобов`язаних ПП «Соломія-Сервіс».

Наказом Міністерства економіки України від 11.01.2024 № 869 "Про бронювання військовозобов`язаних за ПП «Соломія-Сервіс» наказано забронювати за ПП «Соломія-Сервіс» на період мобілізації та на воєнний час військовозобовязаних, які працюють на ПП «Соломія-Сервіс» строком на 6 місяців.

Постановою КМУ від 07.05.2024 року №516 установлено, що строк дії вістрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов`язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. N 76 "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час" (Офіційний вісник України, 2023 р., N 15, ст. 940), які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на три місяці

Згідно із залученого заявником викопіюваного витягу з системи "Резерв+" вбачається, що бронювання за ОСОБА_1 діє до 11.10.2024.

Як вказано у заяві про забезпечення позову, 10.10.2024 ОСОБА_1 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 перебуває станом на 12:00 год. 11.10.2024 року.

Вказані дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , на думку заявника, є очевидно незаконними та мають на меті унеможливити бронювання позивача за ПП «Соломія Сервіс» в подальшому.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1) частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов`язаних засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, передбачений Порядком бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 №650 (надалі Порядок бронювання).

Відповідно до п. 19 Порядку бронювання військовозобов`язаний вважається заброньованим та йому надається відстрочка з моменту переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.

Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі (п.21 Порядку бронювання).

За заявою працівника в електронній формі, поданою засобами Порталу Дія, може формуватися витяг про бронювання військовозобов`язаного (далі витяг), який є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки.

Отже, військовозобов`язані, які заброньовані за підприємством на період мобілізації та на воєнний час, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому, разом з наданням заяви про забезпечення позову заявником не надано суду належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 наразі є переведеним на спеціальний військовий облік, а, відтак, є заброньованим та має право на відстрочку.

На момент розгляду клопотання в матеріалах справи відсутній витяг з наказу Мінекономіки на підтвердження обставин бронювання ОСОБА_1 за підприємством після 11.10.2024.

Також, в матеріалах справи відсутній військово-обліковий документ в електронній формі з інформацією про надання заявнику відстрочки та/або витяг про бронювання військовозобов`язаного, сформований в електронній формі засобами Порталу Дія.

З огляду на викладені вище обставини на момент розгляду даного клопотання не є очевидними ознаки протиправності дій відповідача в розумінні п.2) ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України як самостійної підстави забезпечення позову.

Натомість, правомірність та оцінка можливих мобілізаційних дій/рішень ІНФОРМАЦІЯ_4 підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи у разі подання позивачем позову до суду.

Суд зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача у справі може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

При цьому, суд звертає увагу, що у заяві про забезпечення позову не зазначено про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав заявника в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки заявником не надано до заяви доказів беззаперечної його відправки до військової частини або іншого військового формування на військову службу за мобілізацією.

Щодо твердження заявника про те, що стосовно нього може бути прийнято рішення про переміщення до військової частини, що зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, суд зазначає, що таке посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову без відповідного обґрунтування зазначених ризиків.

Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до його подання, а тому відмовляє у задоволенні такої заяви.

При цьому, суд зауважує, що особа не позбавлена можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Авдєєнка Віталія Вікторовича про забезпечення позову до подання позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.С.Мороко