Рішення

від 08.10.2024 по справі 620/9307/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/9307/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Михайлової І.О.,

представників позивача - Кириченко Ю.Ю., Литвина А.М.,

представника відповідача - Паншиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка (далі ТОВ ім.Шевченка, позивач) 02.07.2024 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.01.2024 №1634/ж10/25-01-07-00, №1636/ж10/25-01-07-00, від 10.05.2024 №7809/ж10/25-01-07-00, №7810/ж10/25-01-07-00.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що спірні об`єкти нерухомості є нежитловими сільськогосподарськими будівлями, мають код класифікації згідно ДК БС 1271, використовуються товариством як сільгоспвиробником у господарській діяльності, тому вони не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Крім того, фактичне обстеження об`єктів нерухомості за місцем їх знаходження проводилось відповідачем у лютому 2022 року, тому не зрозуміло яким чином зроблено висновок про невикористання вказаних об`єктів у 2018-2020 роках. Також у 2018-2020 роках Податковий кодекс України не містив вимогу щодо обов`язкового використання об`єкту нерухомості за цільовим призначенням в господарській діяльності суб`єкта господарювання.

Ухвалою судді від 15.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено перше підготовче судове засідання, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 19.09.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що під час перевірки товариства встановлено заниження ТОВ ім.Шевченка податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внаслідок порушення вимог статті 266 Податкового кодексу України. Так, під час обстеження належних позивачу об`єктів нерухомості встановлено, що частина з них фактично не використовується, а частина непридатна для використання, у зв`язку з чим вони не підпадають під виключення, передбачене підпунктом «ж» пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та зазначив, що відповідно до інформації, відображеної в Реєстрі будівельної діяльності, кожен спірний об`єкт товариства має код, згідно з класифікатором, ДК БС 1271 (нежитлові сільськогосподарські будівлі).

Представник відповідача подав заперечення, у яких наполягав на обґрунтованості своєї правової позиції, оскільки спірні будівні не використовуються ТОВ ім.Шевченка у сільськогосподарській діяльності.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено таке.

ТОВ ім.Шевченка є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом господарської діяльності позивача є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 70-76 т.1). Товариство є сільськогосподарським товаровиробником, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 76-129 т.1) та не заперечується відповідачем.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 129-220 т.1) у власності ТОВ ім.Шевченка є об`єкти нерухомості, а саме:

багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 296,1 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації житловий будинок квартирного типу, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші));

адміністративна будівля (контора), загальною площею 242,7 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації будівля громадського призначення, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші));

комплекс будівель та споруд ферми с. Тараса Шевченка, загальною площею 13448,8 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації комплекс будівель та споруд громадського призначення, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші));

комплекс нежитлових будівель ферми с. Корольча, загальною площею 6621,1 кв.м;

нежитлова будівля (пасіка), загальною площею 134,7 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації комплекс будівель та споруд громадського призначення, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші));

комплекс будівель та споруд ферми с. Мокрі Велички, загальною площею 3642,7 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації комплекс будівель та споруд громадського призначення, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші));

нежитлова будівля (амбар), загальною площею 585,9 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації будівля громадського призначення, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші));

комплекс будівель та споруд ферми с. Вертеча, загальною площею 864,8 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації комплекс будівель та споруд громадського призначення, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші));

виробничий будинок (пилорама), загальною площею 208,6 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації виробнича будівля, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші));

будівля, Баня, загальною площею 243,5 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації будівля громадського призначення, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші));

нежитлова будівля, загальною площею 163,9 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації будівля громадського призначення, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші));

комплекс з очищення та сушіння зерна, загальною площею 3595,7 кв.м, серед яких є адміністративна будівля літ. «С», загальною площею 14,6 кв.м (відповідно до інформації, вказаної в технічному паспорті, вид технічної інвентаризації комплекс будівель та споруд виробничого призначення, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші)).

На підставі направлень та наказу ГУДПС у Чернігівській області, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України ДПС України посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ім.Шевченка з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2020. Перевірка проводилась 28.12.2021, з 24.01.2022 по 23.02.2022 та з 08.12.2023 по 15.12.2023.

За результатами перевірки складено акт від 22.12.2023 №13720/ж5/25-01-07-01-01 (а.с. 12-50 т.1), у якому зазначено про порушення товариством, у тому числі:

пп. 266.1.1, пп. 266.3.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 1 349 340,43 грн., в тому числі за 2018 рік на суму 108 442,30 грн., за 2019 рік на суму 600 312,13 грн., за 2020 рік на суму 640 586,00 грн.;

пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України не подана податкова звітність з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 - 2020 роки.

ТОВ ім.Шевченка з вказаними висновками ГУДПС у Чернігівській області не погодилось, та подало заперечення на акт перевірки (а.с. 50-52 т.1).

Листом від 25.01.2024 (а.с. 53-55 т.1) відповідач повідомив про викладення висновків акту перевірки в новій редакції, а саме:

перевіркою пунктів 1-7, 9-11, 13-25 плану перевірки порушень не встановлено;

перевіркою встановлено порушення ТОВ ім.Шевченка пп. 266.1.1, пп. 266.3.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 1 240 898,13 грн., в тому числі за 2019 рік на суму 600 312,13 грн., за 2020 рік на суму 640 586,00 грн.;

пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України не подана податкова звітність з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 - 2020 роки.

Враховуючи викладене, 31.01.2024 ГУДПС у Чернігівській області винесло товариству податкові повідомлення-рішення (а.с. 55-61 т.1):

№1633/ж10/25-01-07-00, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» на суму 1483847,29 грн. (1187077,83 грн. за основним платежем, 296769,46 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №1634/ж10/25-01-07-00, яким до позивача на підставі статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» в сумі 680,00 грн.;

№1635/ж10/25-01-07-00, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» на суму 67275,37 грн. (53820,30 грн. за основним платежем та 13455,07 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

№1636/ж10/25-01-07-00, яким до позивача на підставі статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» в сумі 680,00 грн.

ТОВ ім.Шевченка оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку (а.с. 61-64 т.1).

Рішенням ДПС України від 11.04.2024 скаргу задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.01.2024 №1635/ж10/25-01-07-00 у частині застосування штрафу у сумі 5605,58 грн., 1633/ж10/25-01-07-00 у частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 1748,10 грн. та у частині застосування штрафу у сумі 14333,22 грн., в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с. 64-67 т.1).

Враховуючи наведене, ГУДПС у Чернігівській області 10.05.2024 виснесло ТОВ ім.Шевченка податкові повідомлення-рішення (а.с. 242-244 т.1):

№7809/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» на суму 61669,79 грн. (53820,30 грн. за основним платежем, 7849,49 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

№7810/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» на суму 1467767,33 грн. (1185331,09 грн. за основним платежем, 282436,24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Непогоджуючись із вказаними податковим повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4.3 статті 4 Податкового кодексу України передбачено, що податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов`язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

При цьому, відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідні повноваження, їх розмежування між Верховною Радою та місцевими радами, зокрема, щодо установлення місцевих податків, визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Таким чином, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені статтею 12 Податкового кодексу України.

За приписами пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).

Підпунктом 12.3.2 пунктом 12.3 статті 12 ПК України визначено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Відповідно підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України у разі, якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Пунктом 12.5 статті 12 Податкового кодексу України визначено, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Підстави, порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 Податкового кодексу України.

Так, згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (підпункти 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.2.2 «ж» пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 1 січня 2019 року) не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII, який набрав чинності 1 січня 2019 року, внесено зміни до Податкового кодексу України, внаслідок чого підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу викладено в такій редакції: «не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку».

З аналізу наведених вище норм підпункту 266.2.2 «ж» пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України вбачається, що його застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Залежно від періоду застосовувалася додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі №160/9061/20, від 27 січня 2022 року у справі №820/4188/17.

Сторонами не заперечується, що товариство є сільськогосподарським товаровиробником. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності товариства є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Як зазначає позивач, для ведення господарської діяльності він має у власності комплекс нежитлових будівель.

Відповідно до наданих товариством Витягів з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, спірним об`єктам у квітні 2024 року присвоєно код ДКБС 1271,9 Будівлі сільськогосподарського призначення (інші).

У зв`язку з наведеним, позивач вважає, що на нього поширюються пільги, передбачені підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Однак, суд звертає увагу, що специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме: статусу будівлі сільськогосподарського, не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки із його статусом (придатністю застосування у сільськогосподарському циклі господарської діяльності без конкретизації видів сільськогосподарського виробництва та організаційних форм, у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі за цільовим призначенням для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема нормою підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків, зменшення податкового навантаження на тих платників податків (фізичних та юридичних осіб), які є власниками певних об`єктів нерухомості, з метою стимулювання їх використовувати ці об`єкти за функціональним призначенням.

Отже, застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів сільськогосподарського призначення є фізичні чи юридичні особи та за умови використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для сільськогосподарського виробництва.

Як у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, так і в Технічних паспортах на об`єкти відсутня інформація щодо приналежності їх до будівель сільськогосподарського призначення.

Крім того, деякі зі спірних будівель можуть піддаватись різному використанню та за різним призначенням (наприклад: багатоквартирний житловий будинок, адміністративна будівля, баня), з огляду на що підлягало доведенню позивачем у даній справі використання їх виключно для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Також відповідно до акту обстеження від 16.02.2022 №65/М6/07/3706761, здійсненого у присутності уповноважених представників ТОВ ім.Шевченка: багатоквартирний житловий будинок позивачем не використовується, (триває реконструкція); комплекс нежитлових будівель ферми с. Корольча, в с. Мокрі Велички та в с. Вертеча, нежитлова будівля (пасіка), нежитлова будівля (амбар) - не використовуються (не придатні до використання); виробничий будинок (пилорама), баня не використовуються (а.с. 23-25 т.2).

З огляду на викладене, оскільки позивач не використовує спірні приміщення як об`єкт сільськогосподарського призначення, то підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не поширюється на вказані в акті перевірки об`єкти нерухомого майна, що належать позивачу.

За таких обставин, спірні об`єкти є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку із чим відповідачем правомірно визначено суми податкових зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка (код ЄДРПОУ 03796761, вул. Тарасевича, 1Б, с. Тараса Шевченка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15054).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна