ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/15320/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку,
В С Т А Н О В И В:
Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради звернулося до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі: «Реконструкція одноповерхової нежитлової будівлі столярного цеху в м. Чернігів, вул. Кленова, 25 (пошкодженої внаслідок збройної агресії Російської федерації) в м. Чернігові (Коригування)» (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4: Реконструкція) (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-06-23-012018-a) від 29.09.2023.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, відсутність виявлених відповідачем порушень Закону України «Про публічні закупівлі», постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Тому висновок Держаудитслужби від 29.09.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі вважає необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що за результатами моніторингу закупівлі UA-2023-06-23-012018-a складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 29.09.2023, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Вказує, що вимоги зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом припинення зобов`язань за договором, підлягають виконанню.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що положення чинного законодавства не передбачають підстав для розірвання договору про закупівлю робіт з причин надання департаментом фінансового контролю у сфері закупівель відповідного висновку.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради була оголошена публічна закупівля, а саме: Реконструкція одноповерхової нежитлової будівлі столярного цеху в м. Чернігів, вул. Кленова, 25.
За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем було визнано ТОВ «Фірмка «МЖК-СЕРВІС», з яким в подальшому було укладено договір від 19.07.2023 № 7310-42 (а.с. 66-75).
Наказом Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області «Про початок моніторингу закупівель» № 46-3 від 07.06.2023 дану закупівлю було включено до переліку закупівель, які підлягають моніторингу щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері проведення публічних закупівель (а.с. 128-129).
За результатами моніторингу закупівлі UA-2023-06-23-012018-a Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 29.09.2023 (а.с. 130-133), згідно якого встановлено наступне.
Відповідно до вимог пункту 26 Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону.
Згідно з вимогами пункту 9 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель встановлено, що Замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів у розділі «Вид та умови надання забезпечення пропозицій учасників» зазначено «Банківська гарантія». Отже, Замовником в порушення вимог пункту 9 частини другої статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів не зазначено умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства встановлено наступне.
Положеннями абзацу першого пункту 3 Особливостей передбачено, що замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей.
У ході моніторингу процедури закупівлі встановлено, що Замовником при складанні тендерної документації не враховано норми Особливостей. Так, пунктом 3 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації однією з умов Замовником передбачено не повернення забезпечення тендерної пропозиції у разі ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону. Слід зазначити, що відповідно до частини шостої статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2,3,5,6,8,12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Тоді як, абзацом п`ятнадцятим пункту 47 Особливостей визначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей.
Таким чином, при визначенні умов неповернення забезпечення тендерної пропозиції, Замовником не враховано строки подання документів переможцем, визначених Особливостями, чим порушено вимоги абзацу першого пункту 28 Особливостей.
За результатами аналізу питання розгляду тендер пропозицій з урахуванням вимог Особливостей встановлено наступне.
Відповідно до пункту першого розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником передбачено наступні вимоги: «Документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без КЕП/УЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання) на кожній сторінці такого документа (окрім Документів, виданих іншими підприємствами/ установами організаціями). Замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Одночасно з цим, пунктом другим розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерній документації Замовником передбачено інформацію в описі та прикладах формальних несуттєвих помилок щодо засвідчення документів, а саме те, Що формальною помилкою вважається окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).
Так, тендерна пропозиція ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» містить оригінали документів (а не копії документів), які надані не у формі електронного документа (без КЕП/УЕП на документі) та які не містять підпису уповноваженої особи учасника закупівлі на підписання тендерної пропозиції (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також не містять відбитки печатки ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» на кожній сторінці, а саме: «Додаток 2 та гарантійні листи», «Додаток 3 та гарантійні листи», «Відомості про учасника» та «Довідка про наявність матеріально-технічної бази» від 28.06.2023 № 161, чим порушено пункт перший розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника.
Абзацом шостим додатку 2 тендерної документації Замовником передбачено наступні вимоги: «З метою підтвердження відповідності вимогам Технічної специфікації Учасник повинен надати: договірну ціну, пояснювальну записку; розрахунки до документа «Договірна ціна»; локальний кошторис; підсумкову відомість ресурсів; розрахунок загально виробничих витрат до локального кошторису».
При цьому, Замовником у технічній специфікації (додаток 2 тендерної документації) передбачено роботи з гідравлічного випробування трубопроводів систем опалення, водопроводу гарячого водопостачання та роботи з прокладання трубопроводів водопостачання з напірних поліетиленових труб високого тиску (зовнішнім діаметром 25 мм, 32 мм, 40 мм та ін.) зі з`єднанням контактним зварюванням.
Зазначено, що абзацом другим додатку 2 тендерної документації передбачено, що зазначені в технічному завданні машини, механізми та матеріали, учасник, при складанні тендерної пропозиції, має право замінити на еквівалентну машину, механізм та матеріал згідно характеристик, у відповідності з нормами чинного законодавства.
На виконання вимог додатку 2 тендерної документації та метою підтвердження відповідності вимогам технічної специфікації, ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» надано підсумкову відомість ресурсів, розділом II «Будівельні машини і механізми» якої передбачено перелік механізмів для виконання вищевказаних робіт технічного завдання до предмету закупівлі а саме: апарати для стикового зварювання поліетиленових труб діаметром до 315 мм, потужність, 3,7 кВт та установки для гідравлічних випробувань трубопроводів, тиск нагнітання: низький 0,1 МПа (1 кгс/см2), високий 10 МПа (100 кгс/см2). Учасник зазначив у підсумковій відомості ресурсів кількість механізмів та поточну ціну за їх використання під час виконання робіт: апарати для стикового зварювання поліетиленових труб діаметром до 315 мм, потужність, 3,7 кВт - кількість 71,6434 з поточною ціною за одиницю 172,4.8 грн; установки для гідравлічних випробувань трубопроводів, тиск нагнітання: низький 0,1 МПа (1 кгс/см2), високий 10 МПа (100 кгс/см2) - кількість 41,71 з поточною ціною за одиницю 15,81 грн.
Згідно з вимогами пункту першого додатку 1 до тендерної документації Замовником передбачено, що до довідки про наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій включається обладнання та матеріально-технічна база, що буде використовуватися при виконанні робіт, які є необхідними для виконання робіт згідно предмету закупівлі.
Проте, довідка ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» про наявність матеріально-технічної бази та технологій від 28.06.2023 № 161 та довідка про наявність матеріально-технічної бази та технологій б/н субпідрядника/ співвиконавця Приватного підприємства «Пожтехнова» не містять такого обладнання, як апарати для стикового зварювання поліетиленових труб діаметром до 315 мм та установки для гідравлічних випробувань трубопроводів, тиск нагнітання: низький 0,1 МПа (1 кгс/ см2), високий 10 МПа (100 кгс/см2), або їх еквіваленту, чим порушено вимоги пункту першого додатку 1 до тендерної документації та абзацу другого додатку 2 до тендерної документації Замовника.
Відповідно до вимог абзацу першого пункту 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Проте, Замовником у розміщеному в електронній системі закупівель повідомленні з вимогою Щодо усунення невідповідностей в інформації та документах не включено вищезазначені невідповідності та не надано ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» можливість виправити невідповідності, чим порушено вимоги абзацу першого пункту 43 Особливостей.
Отже, враховуючи вищезазначене, Замовник в порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» як таку, що не відповідала вимогам тендерної документації Замовника. Натомість, Замовником опубліковано повідомлення про намір укласти договір, оприлюднене в електронній системі закупівель 13.07.2023 та протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 13.07.2023 № 288 про визначення ТОВ «ФІРМА «МЖК- СЕРВІС» переможцем процедури закупівлі. Замовником укладено з ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» договір про закупівлю робіт від 19.07.2023 № 7310-42.
Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства: за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель встановлено порушення вимог пункту 9 частини другої статті 21 Закону. За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства встановлено порушення вимог абзацу першого пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій з урахуванням вимог Особливостей, встановлено порушення вимоги абзацу першого пункту 43, абзацу п`ятого підпункту другого пункту 44 Особливостей.
За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог Закону та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог постанови № 710, повноти відображення інформації у річному плані закупівель відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладення договору про закупівлю, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.
Також у вказаному висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язує вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.
Не погоджуючись з таким висновком, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
Згідно статті 1 Закону електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 7); замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи (пункт 11); моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14); Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 36).
Частиною першою статті 5 Закону передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: 1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю: оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір; 2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій; 3) зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень. У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації; 4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення; 5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; 6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження; 7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; 8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції / пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; 10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення; 11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін; 12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання; 13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначений статтею 8 Закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі (частина третя статті 8 Закону).
Частини шоста, сьома статті 8 Закону передбачають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
В силу вимог пунктів 1, 2 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються, зокрема: інструкція з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості в редакції, чинній на момент проведення закупівлі) встановлено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Щодо виявлених порушень, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 26 Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону.
Згідно з вимогами пункту 9 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель встановлено, що Замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів у розділі «Вид та умови надання забезпечення пропозицій учасників» зазначено «Банківська гарантія», однак не зазначено умови надання забезпечення тендерних пропозицій (а.с. 134).
Позивач, в свою чергу, зазначає, що в пункті 9 «Розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій» Оголошення було зазначено інформацію, що замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 96029,45 грн., яке має бути подане у формі банківської гарантії (електронний документ з електронно-цифровим підписом відповідно до вимог діючого законодавства) відповідно до Тендерної документації» (а.с. 51-52).
Відповідач, натомість зазначає, що вказане оголошення про проведення відкритих торгів, завантежено до електронної системи «Prozorro» у вигляді документу, проте як вбачається з встановлених норм Порядку № 1082 дані в оголошенні про проведення відкритих торгів вноситься шляхом заповнення електронних полів, а якщо оголошення розміщене в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, та містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, то автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.
Так, згідно пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.
Разом з тим, суд вважає, що в оголошенні про проведення відкритих торгів, розміщеному в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, не протирічить оголошенню про проведення відкритих торгів, розміщеному шляхом заповнення електронних полів, а навпаки доповнює його.
Враховуючи наявність в оголошенні про проведення відкритих торгів, розміщеному в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, з огляду на встановлені обставини справи, висновок відповідача про наявність у діях позивача вищевказаних порушень суд оцінює як прояв надмірно формального, бюрократичного застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносно врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи.
Щодо порушення вимог абзацу першого пункту 28 Особливостей, то суд зазначає, що у ході моніторингу процедури закупівлі встановлено, що пунктом 3 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації однією з умов Замовником передбачено не повернення забезпечення тендерної пропозиції у разі ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, тобто при визначенні умов неповернення забезпечення тендерної пропозиції, Замовником не враховано строки подання документів переможцем, визначених Особливостями.
Так, згідно абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини шостої статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Водночас, абзацом п`ятнадцятим пункту 47 Особливостей визначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.
Суд зауважує, що норми Закону України мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, а тому першочерговому застосуванню підлягають норми Закону.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України
Крім того, кінцева мета вимог, встановлених цією статтею, свідчить саме про встановлення певних фактів та відомостей під час процедури закупівлі, а не формального виконання приписів вказаної норми.
Згідно спірного висновку за результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог Закону та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог постанови № 710, повноти відображення інформації у річному плані закупівель відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладення договору про закупівлю, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.
Отже, вказані обставини не призвели до будь-яких наслідків для відкритості та прозорості публічної закупівлі, а також для будь-якого іншого публічного інтересу.
Згідно висновків зроблених у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а при вирішенні спору необхідно виходити з принципу пропорційності як одного з елементів верховенства права та враховувати співмірність наслідків реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі № 200/4607/23.
Таким чином, висновок відповідача щодо виявлення порушення вимог абзацу першого пункту 28 Особливостей спростовується вищезазначеними обставинами.
Щодо порушено пункт перший розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника.
Так, відповідачем було встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» містить оригінали документів (а не копії документів), які надані не у формі електронного документа (без КЕП/УЕП на документі) та які не містять підпису уповноваженої особи учасника закупівлі на підписання тендерної пропозиції (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також не містять відбитки печатки ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» на кожній сторінці, а саме: «Додаток 2 та гарантійні листи», «Додаток 3 та гарантійні листи», «Відомості про учасника» та «Довідка про наявність матеріально-технічної бази» від 28.06.2023 № 161.
Відповідно до пункту першого розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником передбачено наступні вимоги: «Документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без КЕП/УЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання) на кожній сторінці такого документа (окрім Документів, виданих іншими підприємствами/ установами організаціями). Замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Положеннями пункту 19 частини другої статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Одночасно з цим, пунктом другим розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерній документації Замовником передбачено інформацію в описі та прикладах формальних несуттєвих помилок щодо засвідчення документів, а саме те, що формальною помилкою вважається окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).
Так, суд вважає, що не зазначення відбитків печатки ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» на кожній сторінці «Додаток 2 та гарантійні листи», «Додаток 3 та гарантійні листи», «Відомості про учасника» та «Довідка про наявність матеріально-технічної бази» від 28.06.2023 № 161, в даному випадку, в повній мірі відноситься до формальних (несуттєвих) помилок згідно Закону та не впливає на зміст тендерної пропозиції.
При цьому, як встановлено самим же відповідачем, тендерна пропозиція ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» містить оригінали документів (а не копії документів), а тому зам таких обставин, суд приходить до висновку, що вказані твердження відповідача про не дотримання учасником вимог додатку 1 до тендерної документації замовника є безпідставними.
Так, суд вважає, що помилкове зазначення кількості років досвіду роботи, в даному випадку, в повній мірі відноситься до формальних (несуттєвих) помилок згідно Закону та не впливає на зміст тендерної пропозиції.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказані твердження відповідача про не дотримання учасником вимог пункту першого розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником є безпідставними.
Щодо порушення вимог абзацу першого пункту 43, абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, то суд зазначає наступне.
Замовником у технічній специфікації (додаток 2 тендерної документації) передбачено роботи з гідравлічного випробування трубопроводів систем опалення, водопроводу гарячого водопостачання та роботи з прокладання трубопроводів водопостачання з напірних поліетиленових труб високого тиску (зовнішнім діаметром 25 мм, 32 мм, 40 мм та ін.) зі з`єднанням контактним зварюванням.
З метою підтвердження відповідності вимогам технічної специфікації, ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» надано підсумкову відомість ресурсів, розділом II «Будівельні машини і механізми» якої передбачено перелік механізмів для виконання вищевказаних робіт технічного завдання до предмету закупівлі а саме: апарати для стикового зварювання поліетиленових труб діаметром до 315 мм, потужність, 3,7 кВт та установки для гідравлічних випробувань трубопроводів, тиск нагнітання: низький 0,1 МПа (1 кгс/см2), високий 10 МПа (100 кгс/см2). Учасник зазначив у підсумковій відомості ресурсів кількість механізмів та поточну ціну за їх використання під час виконання робіт: апарати для стикового зварювання поліетиленових труб діаметром до 315 мм, потужність, 3,7 кВт кількість 71,6434 з поточною ціною за одиницю 172,4.8 грн; установки для гідравлічних випробувань трубопроводів, тиск нагнітання: низький 0,1 МПа (1 кгс/см2), високий 10 МПа (100 кгс/см2) кількість 41,71 з поточною ціною за одиницю 15,81 грн.
Проте, відповідачем встановлено, що довідка ТОВ «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС» про наявність матеріально-технічної бази та технологій від 28.06.2023 № 161 та довідка про наявність матеріально-технічної бази та технологій б/н субпідрядника/ співвиконавця Приватного підприємства «Пожтехнова» не містять такого обладнання, як апарати для стикового зварювання поліетиленових труб діаметром до 315 мм та установки для гідравлічних випробувань трубопроводів, тиск нагнітання: низький 0,1 МПа (1 кгс/ см2), високий 10 МПа (100 кгс/см2), або їх еквіваленту, чим порушено вимоги пункту першого додатку 1 до тендерної документації та абзацу другого додатку 2 до тендерної документації Замовника.
Однак, суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців.
Згідно до частини 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб`єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Пунктом 8 Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної документації» тендерної документації Замовника встановлені наступні вимоги: «Учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію про повне найменування та місцезнаходження, код ЄДРПОУ та ПІБ керівника щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, або інформацію щодо незалучення такого (таких) субпідрядника/співвиконавця (або так само залучення їх в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від вартості договору про закупівлю) згідно Додатку № 5 до цієї тендерної документації.».
З аналізу вищевикладеного випливає, що учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію, як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, може залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
При цьому, згідно вказаної Інструкції з підготовки тендерної документації такий учасник зобов`язаний надати інформацію про повне найменування та місцезнаходження, код ЄДРПОУ та ПІБ керівника щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Натомість, судом встановлено, що виконання робіт з апаратом для стикового зварювання поліетиленових труб діаметром до 315 мм, потужність, 3,7 кВт кількість 71,6434 з поточною ціною за одиницю 172,4.8 грн; установкою для гідравлічних випробувань трубопроводів, тиск нагнітання: низький 0,1 МПа (1 кгс/см2), високий 10 МПа (100 кгс/см2) кількість 41,71 з поточною ціною за одиницю 15,81 гривень складає менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, а тому суд зауважує, що державним органом фінансового контролю не наведено переконливих доказів та не обґрунтовано порушення вимог абзацу першого пункту 43, абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей
Щодо вимоги Держаудитслужби стосовно розірвання договору, укладеному за результатами процедури, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Так, як слідує з оскаржуваного висновку, відповідач у пункті 3 зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення. Тобто, відповідач вимагає від позивача розірвання вказаного договору.
Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно із частиною першою та частиною четвертою статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами. Проте, вказаний нормативно-правовий акт не наділяє Держаудитслужбу повноваженнями щодо встановлення такого способу усунення порушень, як зобов`язання суб`єкта господарювання вживати заходів для припинення господарських правовідносин, розірвати договори, тощо. Держаудитслужба має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів.
Наразі, в оскаржуваному висновку відсутні посилання на передбачені чинним законодавством підстави для розірвання договорів, укладених з переможцем проведеного тендеру на закупівлю.
Також, суд враховує, що визнання нікчемності укладеного договору про закупівлю визначено ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі», яка передбачає визнання договору нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідачем не доведено існування обставин, за настання яких згідно із частиною четвертою статті 41 та статті 43 Закону договір про закупівлю може бути визнаний недійсним/нікчемним.
Таким чином, на переконання суду, зауваження відповідача за наслідками моніторингу закупівлі носять суто формальний характер.
Також суд зазначає, що під час вирішення спору суд зобов`язаний враховувати співмірність між виявленим порушенням замовником торгів та засобами його усунення, що визначений відповідачем. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб`єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них збоку держави.
Так, Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому, з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».
У розгорнутому формулюванні принцип пропорційності звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.
Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві.
Критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 21.10.2020 по справі № 640/17797/20, від 21.01.2021 по справі № 120/1297/20-а.
Отже, суду належить встановити чи може саме за обставин даної справи виявлені невідповідності тендерної документації та тендерної пропозиції бути підставою для застосування правового наслідку, обраного відповідачем.
Так, за змістом висновку, що є предметом оскарження, відповідач зобов`язав позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.
При цьому, обставини цієї справи дають можливість прийти до однозначного висновку про те, що виявлені відповідачем обставини не призвели та не могли призвести до негативного впливу на будь-які суспільні інтереси, зокрема на проведення самої публічної закупівлі та її результати.
Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками та визначеним порушенням.
Суд враховує те, що навіть при умові, що в процесі публічної закупівлі було допущено певні технічні помилки, однак первинними документами підтверджується наявність необхідного обладнання та інструментів, спірні роботи виконуються, а відповідачем не встановлено порушень щодо термінів чи якості робіт, то вимога про розірвання договору є цілком та повністю неприпустимою та протиправною на даному етапі виконання зобов`язань.
Відповідно, суд вважає, що застосований відповідачем до позивача засіб фінансового контролю у вигляді зобов`язання вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором є непропорційним, оскільки відповідачем не встановлено будь-яких негативних наслідків для процедури закупівлі, в тому числі не порушило права будь-яких осіб, не порушило будь-який публічний інтерес, а також не призвело до отримання позивачем будь-яких неправомірних вигод чи переваг; з іншого боку відповідачем до позивача застосовано непропорційно суворий захід щодо зобов`язання розірвати договір, укладений за результатом проведення публічної закупівлі.
Зворотного відповідач в ході судового розгляду не довів.
Враховуючи вищевикладене, висновок про результати моніторингу закупівлі, що є предметом оскарження, не відповідає критерію обґрунтованості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, у зв`язку з чим суд вважає, що висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби Чернігівської області про результати моніторингу закупівлі UA-2023-06-23-012018-a є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на користь Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2648,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (вул. Реміснича, 19, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03366374) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40919597) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-23-012018-a від 29.09.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на користь Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.10.2024.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122363247 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Василь НЕПОЧАТИХ
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні