Постанова

від 15.10.2024 по справі 480/4762/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 р.Справа № 480/4762/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представника позивача Кузнєцова А.С.,

представника відповідача Харченка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Запорожець ОВ» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 03.04.23 року по справі № 480/4762/22

за позовом Приватного підприємства «Запорожець ОВ»

до Виконавчого комітету Сумської міської ради третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Запорожець ОВ», звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 р. № 250 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 р. № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми»;

- визнати незаконною бездіяльність та зобов`язати виконавчий комітет Сумської міської ради укласти додаткові угоди до Договору № 94/26-17 від 10.03.2017 р. про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми та Договору №93/26-17 від 10.03.2017 р. про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми, в яких визначити умову щодо терміну дії договорів, а саме: з моменту укладання договору до проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування у межах території Сумської міської територіальної громади на зазначених у договорах маршрутах;

- покласти всі судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Сумської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про протиправність рішення ВК СМР № 250 від 24.06.2022 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми», яким неправомірно вилучено з переліку договорів, які відповідач мав намір продовжити, договір № 94/26-17 від 10.03.2017 та договір № 93/26-17 від 10.03.2017 про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми, які укладені виключно з ПП «Запорожець ОВ». Повідомив, що з моменту винесення рішення № 112 від 29.04.2022 до дати винесення спірного рішення відповідачем так і не було укладено додаткової угоди, про які йде мова у рішенні № 112, однак позивач продовжував виконувати умови договорів за погодженням з ВК СМР.

Наполягав на порушенні відповідачем порядку та процедури ухвалення спірного рішення, як такого, що прийняте на засіданні ВК СМР від 24.06.2022 у спосіб не зазначений у п. 1 Розділу 8 Регламенту роботи виконавчих комітетів СМР, а також всупереч п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України без надання можливості позивачу прийняти в ньому участь, надати аргументи, спростувати причини розгляду, запропонувати шляхи вирішення проблем.

Наголосив, що в силу положень п. 14-1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» та п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» договір або дозвіл, строк дії якого закінчується у період дії воєнного стану в Україні, вважається таким, дію якого продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування, а відтак позивач мав законне право на продовження дії договорів, строк дії яких закінчився 20.03.2022.

При цьому зауважив, що спроможність позивача виконувати зобов`язання була підтверджена шляхом продовження виконання своїх зобов`язань за погодженням з відповідачем, а також відсутністю зауважень з боку ВК СМР щодо такого виконання. Вказану обставину також підтверджує відсутність в рішенні №112 від 29.04.2022 посилання на необхідність проведення перевірки спроможності перевізника. Звернув увагу, що вказаним рішенням ВК СМР фактично висловлена не лише згода, а й необхідність укладення додаткових угод до договорів з позивачем. Отже, після прийняття рішення № 112, сторонами виконані всі умови, передбачені п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081 та п. 14- 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176, зокрема в частині доведення спроможності виконувати зобов`язання позивачем відповідно до укладеного договору.

Крім того, вказівка підготувати договір про організацію перевезення пасажирів за маршрутом № 19, що є предметом договору № 93/26-17 від 10.03.2017, з іншим перевізником ФОП ОСОБА_1 , суперечить ст. 43 Закону України «Про автомобільний транспорт», яким встановлено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах; іншого способу законодавство не передбачає. Однак, ФОП ОСОБА_1 ніколи не приймала участі у конкурсі, предметом якого був маршрут № 19. Таким чином, відповідач прийняв спірне рішення від 24.06.2022 № 250 не у порядку, передбаченому Регламентом, та з порушенням норм чинного законодавства, а відтак останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Також повідомив орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції 20000 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 480/4762/22 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Запорожець ОВ" до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Запорожець ОВ» - задоволено частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 по справі № 480/4762/22 - скасовано.

Прийнято постанову, якою позов Приватного підприємства «Запорожець ОВ» до Виконавчого комітету Сумської міської ради задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано п. 1.1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 р. № 250 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 р. № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми».

Зобов`язано Виконавчий комітет Сумської міської ради укласти додаткові угоди до Договору № 94/26-17 від 10.03.2017 про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми та Договору № 93/26-17 від 10.03.2017 про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми, у відповідності до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми».

Стягнуто на користь Приватного підприємства «Запорожець ОВ» за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Сумської міської ради судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, у розмірі 7000 грн.

Стягнуто на користь Приватного підприємства «Запорожець ОВ» за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Сумської міської ради судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 12405 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12.04.2024 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 480/4762/22 скасовано, справу направлено до Другого апеляційного адміністративного суду на новий судовий розгляд.

Так, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку оскаржуваному позивачем рішенню, не звернув увагу на те, що виконання постанови суду апеляційної інстанції, якою скасований пункт 1.1 рішення від 24.06.2022 № 250 та зобов`язано Виконавчий комітет укласти додаткові угоди до Договору № 94/26-17 від 10.03.2017 та Договору № 93/26-17 від 10.03.2017 (на перевезення по маршруту № 19 "Роменська Ковпака"), у відповідності до рішення Виконавчого комітету від 29.04.2022 № 112, має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача (ПП «Запорожець ОВ»), але і для ФОП ОСОБА_1 з якою укладено договір про організацію перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування в м. Суми № 19 «Роменська Ковпака».

У зв`язку з чим оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду, для вирішення питання про необхідність залучення ФОП ОСОБА_1 , із яким укладено відповідний договір.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 480/4762/22 між суддями від 30.04.2024 року визначено склад колегії суддів: Кононенко З.О. - головуючий суддя; Калиновський В.А.; Мінаєва О.М.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 року прийнято до свого провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Запорожець ОВ» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 по справі № 480/4762/22 за позовом Приватного підприємства «Запорожець ОВ» до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії та призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 року адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Запорожець ОВ» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 по справі № 480/4762/22 за позовом Приватного підприємства «Запорожець ОВ» до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії призначено до апеляційного розгляду на 28.05.2024 о 11:45 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 2.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 року клопотання Виконавчого комітету Сумської міської ради про залучення до участі у справі третьої особи - задоволено.

Залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі № 48/4762/22 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Запорожець ОВ» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 по справі № 480/4762/22 за позовом Приватного підприємства «Запорожець ОВ» до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії.

Направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 копію цієї ухвали, копію ухвали про відкриття провадження у справі від 13.07.2023 та копію ухвали про прийняття до провадження від 01.05.2024, копію ухвали від 13.05.2024 про призначення апеляційної скарги до розгляду у відкрите судове засідання, копію апеляційної скарги та доданих до неї документів.

Роз`яснено третій особі право на подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом 5 днів від дати отримання копії цієї ухвали.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 по справі № 480/4762/22 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, покласти всі судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Сумської міської ради.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про ненадання судом належної оцінки доказам у справі та помилкове визнання актів, на які посилався відповідач в обґрунтування неспроможності ПП «Запорожець ОВ» виконувати зобов`язання по договорам, належними та достатніми для здійснення висновку про неможливість позивача продовжувати виконувати договори № 94/26-17 та № 93/26-17 від 10.03.2017 р. про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми, оскільки вказані акти були складені у 2021 році, та січні-лютому 2022 року, тобто до введення воєнного положення, до закінчення дії Договорів № 94/26-17 та № 93/26-17 від 10.03.2017 та до прийняття рішення відповідачем від 29.04.2022 № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми».

Також, поза увагою суду залишився лист Виконавчого комітету Сумської міської ради від 01.07.2022 до ПП «Запорожець ОВ», яким проінформовано про припинення Договорів № 94/26- 17 та № 93/26-17 з 11.07.2022, з чого слідує, що сам відповідач вважав, що до 11.07.2022 дія даних договорів була продовжена. Крім того, рішенням № 112 від 29.04.2022 відповідач надав згоду на продовження дії адміністративного договору (п. 16 ч.1 ст. 4 КАСУ) шляхом укладання додаткових угод, а формальну складову щодо оформлення цього процесу поклав на структурний підрозділ.

Пославшись на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 05.05.2022 по справі №320/6514/18 (п.74), вказав, що адміністративний договір, хоча й має форму договору, угоди тощо, проте за своєю правовою природою є правовим актом публічно-правового характеру, в якому взаємні права та обов`язки сторін визначаються не на підставі індивідуальної домовленості між сторонами, а на підставі насамперед закону; відповідно, розірвання такого договору здійснюється за наявності підстав, визначених законом, і підстав, визначених договором, які не суперечать закону.

Щодо процедури ухвалення спірного рішення вказав, що засідання виконавчого комітету проводилося в позачерговому порядку без відповідного рішення міського голови про його проведення в такий спосіб, що є порушенням абз. 3 п.1, п.2 Розділу 8 Регламенту, інформація про проведення виконавчого комітету не оприлюднювалася, в порушення абз. 5 п.1 , п. 3 , п.7, п.8 Розділу 8 Регламенту представник ПП «Запорожець ОВ» не запрошувався, відповідальна особа з питань запобігання та виявлення корупції у виконавчих органах Сумської міської ради не була присутня, що також є порушенням абз. 5 п.1 та абз. 3 п.9 Розділу 8 Регламенту. На думку апелянта, сам по собі воєнний стан жодним чином не впливає на обов`язок відповідача діяти у відповідності з ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Також повідомив орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу 9500 грн (під час розгляду справи судом першої інстанції), 3000 грн (під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, докази про що будуть надані пізніше).

Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що за вище вказаними нормами продовження дії договорів не є автоматичним, а потребує згоди сторін договору на його продовження, а також підтвердження можливості виконання перевізником умов договору.

Представник відповідача вважає, що твердження позивача про продовження ПП "Запорожець ОВ" обслуговування автобусних маршрутів № 3 та №19 за погодженням з відповідачем не відповідає дійсності. Таке погодження відповідачем не надавалось і позивач за таким погодженням не звертався. При виконанні умов договорів позивачем допускались численні порушення, тому вирішено не продовжувати дію договорів.

Крім того, можливість призначення іншого автомобільного перевізника на строк до проведення конкурсу у випадку відсутності перевізника, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, закріплена п.55 постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування».

Отже, відповідач наголошує, що не порушував чинне законодавство, оскільки не приймав рішень щодо визначення автомобільного перевізника поза конкурсом.

Таким чином, на переконання відповідача, рішення виконавчого комітету від 24.06.2022 № 250 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми» не суперечить чинному законодавству.

Третя особа, не скористалась своїм правом та не надала до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Третя особа, не прибула до зали судових засідань, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням ВК СМР від 07.03.2017 № 103 "Про введення в дію рішення конкурсного комітету з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми" уведено в дію рішення конкурсного комітету з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми, оформленого протоколом № 3-17 засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми від 28.02.2017 (а.с. 13).

Між ПП "Запорожець ОВ" та Виконавчим комітетом Сумської міської ради 10.03.2017 укладено Договір № 94/26-17 про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми строком до 20.03.2022, яким доручено позивачу перевозити пасажирів і багаж на об`єкті конкурсу № 19: маршрут № 3 "Аеропорт Героїв Крут" автобусами, що працюють в звичайному режимі (а.с.8-12).

Між ПП "Запорожець ОВ" та Виконавчим комітетом Сумської міської ради 10.03.2017 укладено Договір № 93/26-17 про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми строком до 20.03.2022, яким доручено позивачу перевозити пасажирів і багаж на об`єкті конкурсу № 20: маршрут № 19 "Роменська Ковпака" автобусами, що працюють в звичайному режимі (а.с.47-51).

26.01.2022 Виконавчим комітетом Сумської міської ради оголошено конкурс для визначення на конкурсних засадах перевізників, які можуть виконувати необхідні обсяги перевезень і забезпечувати якість надання послуг на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування на території Сумської міської територіальної громади.

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 № 112 "Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми" вирішено вжити заходів щодо підготовки змін до договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми, у тому числі і № 94/26-17, № 93/26-17 від 10.03.2017, шляхом укладення додаткових угод (а.с.7).

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 № 250 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 № 112 "Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми" внесені зміни до рішення від 29.04.2022 №112, а саме вилучено з пункту 1 рішення договори № 93/26-17 від 10.03.2017 та № 94/26-17 від 10.03.2017. Рішення доповнено пунктом 3 згідно з яким до проведення конкурсу з перевезення пасажирів у межах території Сумської міської територіальної громади призначено автомобільним перевізником на міському автобусному маршруті загального користування № 19 "Роменська Ковпака" фізичну особу підприємця ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 27.06.2022, вказавши, що підприємство спроможне виконувати зобов`язання у відповідності до договорів № 94/26-17 від 10.03.2017 та №93/26-17 від 10.03.2017 протягом дії воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування. До вищезазначеної заяви було додано додаткові угоди до вказаних договорів.

Відповідачем зроблено висновок про відсутність у позивача можливості належного виконання умов договорів. На підтвердження цього надано акти, складені спеціалістами відділу транспорту, зв`язку та телекомунікаційних послуг за результатами перевірок з питань дотримання умов договору про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми на маршруті № 3 "Аеропорт - Героїв Крут", перевізник ПП "Запорожець ОВ" у яких зафіксовані порушення (а.с. 89-106).

Не погодившись з рішенням від Виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 №250, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності протиправності рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 № 250 та відсутності підстав для продовження дії договорів № 94/26-17 від 10.03.2017 та № 93/26-17 від 10.03.2017, оскільки у розумінні п. 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" від 03.08.2008 № 1081, продовження дії договорів не є автоматичним, а потребує згоди сторін договору на його продовження, а також підтвердження можливості виконання перевізником умов договору. Однак, у спірних правовідносинах ПП «Запорожець ОВ» є неспроможним для виконання зобов`язань по вказаним договорам, що відповідач підтвердив відповідними актами, у зв`язку з чим згода ВК СМР на таке продовження також відсутня. Судом враховано, що відсутність такої згоди свідчить і п. 1.1 спірного рішення, у якому відповідачем вирішено вилучити договори № 94/26-17 від 10.03.2017 та № 93/26-17 від 10.03.2017, стороною у яких є позивач, з переліку договорів за якими проводиться підготовка проектів додаткових угод.

За висновками суду, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, не запрошення позивача на засідання виконавчого комітету 24.06.2022, не є підставою для скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 № 250 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 № 112 "Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми".

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344-III).

Відповідно до абз. 1 ст. 7 Закону № 2344-III забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, - на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади.

Згідно з абз. 1 ст. 31 Закону № 2344-III відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

На виконання положень ст. 42 Закону № 2344-III договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

За приписами ст. 43 Закону № 2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Об`єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Визначення кандидатури автомобільного перевізника для роботи на міжнародному автобусному маршруті загального користування здійснюється на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзаців першого та останнього ст. 44 Закону № 2344-III організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами, визначений Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. №176 (далі Правила № 176).

Згідно з п. 14-1 Правил № 176, договір про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (або дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування), строк дії якого закінчується у період дії воєнного стану в Україні, вважається таким, дію якого продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.

Продовження строку дії договору про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області, можливе за згодою сторін та за умови підтвердження автомобільним перевізником спроможності виконувати зобов`язання відповідно до укладеного з ним договору.

Колегія суддів зазначає, що Правила № 176 доповнено пунктом 14-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 512 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 і від 3 грудня 2008 р. № 1081», яка набрала чинності 06.05.2022.

Аналогічні зміни внесено до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081 (далі Порядок № 1081), зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 512 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 і від 3 грудня 2008 р. № 1081» Порядок № 1081 доповнено п. 4- відповідно до якого договір або дозвіл, строк дії якого закінчується у період дії воєнного стану в Україні, вважається таким, дію якого продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.

Продовження строку дії договору можливе за згодою сторін та за умови підтвердження автомобільним перевізником спроможності виконувати зобов`язання відповідно до укладеного з ним договору.

З наведеного слідує, що положення абзаців 1-2 п. 14-1 Правил № 176 та абзаців 1-2 п. 4-1 Порядку № 1081 визначають право учасників правовідносин на продовження строку дії договору у період дії правового режиму воєнного стану та умови, за виконанням яких можливе таке продовження, а саме: згода сторін договору та підтвердження автомобільним перевізником спроможності виконувати зобов`язання відповідно до укладеного з ним договору. Невиконання таких умов унеможливлює продовження строку дії договору.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі, Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та дії по теперішній час.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу прийняття ВК СМР рішення від 24.06.2022 № 250 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 р. № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми», яким відповідач фактично відмовився під час дій воєнного стану в Україні від продовження дії договорів № 94/26-17 від 10.03.2017 та № 93/26-17 від 10.03.2017, укладених з ПП «Запорожець ОВ», строк дії яких закінчився 20.03.2022.

Колегію суддів з наявних в матеріалах справи документів встановлено, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, конкурс для визначення на конкурсних засадах перевізників, які можуть виконувати необхідні обсяги перевезень і забезпечувати якість надання послуг на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування на території Сумської міської територіальної громади, оголошений ВК СМР 26.01.2022, не відбувся.

Відповідно до преамбули рішення від 29.04.2022 №112 "Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми» Виконавчий комітет Сумської міської ради, беручи до уваги введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, зазначив, що проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування у межах території Сумської міської територіальної громади у запланований термін та за визначеною чинним законодавством процедурою не є можливим.

З метою надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми, керуючись підпунктом 12 пункту «а» частини першої статті 30 та частиною першою статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідач вирішив вжити заходи щодо підготовки змін до договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми, в тому числі і № 94/26-17, № 93/26-17 від 10.03.2017, шляхом укладення додаткових угод (а.с.7).

Відповідно до п. 2 вказаного рішення Відділу транспорту, зв?язку та телекомунікаційних послуг Сумської міської ради ( ОСОБА_2 ) доручено підготувати додаткові угоди до договорів, що перелічені у пункті 1 цього рішення. У відповідних додаткових угодах визначити умову щодо терміну дії договорів, а саме: з моменту укладання договору до проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування у межах території Сумської міської територіальної громади на зазначених у договорах маршрутах.

З наведеного слідує, що вказаним рішенням відповідач виразив свій намір (згоду) на продовження дії договорів, укладених з ПП «Запорожець ОВ», строк дії яких закінчився під час дії воєнного стану.

Позивач в позовній заяві наголошував на тривалій бездіяльності відповідача щодо укладення додаткових угод, передбачених рішенням № 112 від 29.04.2022.

Варто зазначити, що відповідно до умов договорів № 94/26-17, № 93/26-17 від 10.03.2017 (аналогічних за змістом), зокрема п. 6.1, зміна умов цього Договору допускається за взаємною згодою Сторін. Про зміну умов Договору Сторони підписують відповідну додаткову угоду до Договору. Усі додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами. У випадку зміни законодавства, яке регулює правовідносини між організатором та перевізником, сторони вносять відповідні зміни до договору. Зміни в даному випадку вносяться шляхом складання та направлення організатором перевізнику відповідної додаткової угоди до Договору, Додаткова угода до Договору направляється в порядку, передбаченому п. 4.7. Договору, Організатором протягом 30 календарних днів, з моменту набрання чинності змінами законодавства. Перевізник, зобов`язаний підписати додаткову угоду до договору протягом, 20 календарних днів з моменту її направлення Організатором, в порядку, передбаченому п. 4.7. Договору.

З аналізу договорів № 94/26-17, № 93/26-17 від 10.03.2017 вбачається, що сторони передбачили обов`язок організатора протягом 30 календарних днів, з моменту набрання чинності змінами законодавства направити перевізнику додаткову угоду про зміни до договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 512 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 і від 3 грудня 2008 р. № 1081» були внесені зміни до законодавства, що безпосередньо регулює відносини перевізника та організатора в частині продовження дії договору у період дії воєнного стану в Україні, а відтак ВК СМР протягом 30 календарних днів, з моменту набрання чинності змінами законодавства (06.05.2022), тобто до 05.06.2022, мав направити додаткову угоду ПП «Запорожець ОВ».

Колегія суддів вважає неприйнятними посилання відповідача у виправдання тривалого зволікання з укладенням додаткових угод на відсутність у рішенні від 29.04.2022 № 112 вказівки на чіткий термін для їх підготовки, оскільки такий термін був безпосередньо передбачений сторонами в конкретних договорах, зокрема № 94/26-17, № 93/26-17 від 10.03.2017 ( п. 6.1) .

Проте, у спірних правовідносинах жодних додаткових угод направлено позивачу не було, натомість відповідач лише 24.06.2022 прийняв рішення № 250 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 № 112 "Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми", яким внесені зміни до рішення від 29.04.2022 №112, а саме вилучено з пункту 1 рішення договори № 93/26-17 від 10.03.2017 та № 94/26-17 від 10.03.2017,

При цьому, преамбула вказаного рішення містить наступне: «Беручи до уваги спроможність перевізників виконувати договірні зобов`язання, в тому числі в умовах дії воєнного стану в Україні, зважаючи, що продовження строку дії договору можливе за згодою сторін та з огляду на необхідність забезпечення мешканців Сумської міської територіальної громади послугами з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми належного рівня, відповідно до абз. 2 п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» (зі змінами), керуючись підпунктом 12 пункту «а» частини першої статті 30 та частиною першого статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідач, посилаючись на неспроможність ПП «Запорожець ОВ» виконувати договірні зобов`язання вирішив не продовжувати з ним дію договорів № 93/26-17 від 10.03.2017 та № 94/26-17 від 10.03.2017.

Колегія суддів вважає такі дії ВК СМР непослідовними та такими, що поставили позивача у стан правової невизначеності, оскільки з 29.04.2022 ( дата ухвалення рішення №112) ПП «Запорожець ОВ» мав законні, небезпідставні очікування на продовження з ним договірних відносин, та, крім того, продовжував виконувати перевезення пасажирів на обумовлених договорами маршрутах № 3 та № 19.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що в обґрунтування неспроможності ПП «Запорожець ОВ» виконувати зобов`язання по договорам, відповідач послався на Акти про дотримання умов договору про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Суми, які складені протягом 2021 року ( 25 шт.), а також у лютому 2022 року (2 шт.), тобто до введення воєнного стану та до прийняття рішення відповідачем від 29.04.2022 № 112.

Отже, з урахуванням дат складання вказаних актів, останні існували і на час прийняття ВК СМР рішення про продовження строку дії договорів, зокрема № 93/26-17 від 10.03.2017 та № 94/26-17 від 10.03.2017, однак, жодним чином не завадили відповідачу прийняти рішення від 29.04.2022 № 112.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що абзацом 2 пункту 4.8 договорів № 93/26-17 від 10.03.2017 та № 94/26-17 від 10.03.2017, передбачено, що у разі виявлення 3 (третього) порушення (невиконання або неналежного виконання, зобов`язань Перевізника за цим Договором, зафіксованого Актом, допущеного протягом 365 (трьохсот шестидесяти п`яти) днів з дати складання першого Акту, Організатор має право розірвати Договір в односторонньому порядку, шляхом направлення листа.

Згідно з пунктом 6.7.6 договорів також передбачено, що організатор має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір у випадку у разі виявлення систематичних (три і більше підтверджених випадки) порушень вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», рішень Сумської міської ради та її виконавчого комітету, розпоряджень Сумського міського голови, умов цього Договору та інших нормативно-правових актів України, допущені протягом 365 (трьохсот шестидесяти п`яти) днів.

Положеннями пункту 6.5 договорів визначено, що підставою для розірвання Договору організатором в односторонньому порядку є 3 (третє) порушення (невиконання або неналежне виконання) Перевізником зобов`язань за цим Договором, зафіксоване Актом, допущене протягом 365 (трьохсот шестидесяти п`яти днів) з дати складання першого Акту. В такому випадку, Договір вважається розірваним з дати вказаної у відповідно прийнятому рішенні виконавчого комітету Сумської міської ради.

З наведеного чітко та беззаперечно слідує право організатора на розірвання договору в односторонньому порядку у разі недоотримання перевізником умов договору.

Разом з цим, у спірних правовідносинах, не дивлячись на існування великої кількості Актів про дотримання умов договору про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Суми, складених протягом 2021 року (25 шт.), а також у лютому 2022 року (2 шт.), ВК СМР жодного разу не скористався правом на розірвання договорів № 93/26-17 від 10.03.2017 та № 94/26-17 від 10.03.2017 в односторонньому порядку.

Відтак, очевидно, що виявлені порушення, зафіксовані у відповідних актах, ВК СМР вважав такими, що жодним чином не перешкоджають ПП «Запорожець ОВ» виконувати договірні зобов`язання.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що вказані документи не є належними та достатніми доказами для висновку про неможливість позивача продовжувати виконувати договори № 94/26-17 та № 93/26-17 від 10.03.2017 про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми. Крім того, акти, складені за наслідками проведення перевірок до введення воєнного стану на території України, не можуть підтверджувати або спростовувати неспроможність окремого суб`єкта господарювання виконувати договірні зобов`язання під час дії воєнного стану, оскільки останній вимагає корегування часу та особливих умов діяльності.

У наданих до суду першої інстанції запереченнях від 31.08.2022 ВК СМР послався на те, що відповідачем до прийняття спірного рішення було здійснено декілька перевірок, за наслідками яких було підтверджено неспроможність позивача в подальшому виконувати договірні зобов`язання за договорами № 94/26-17 та № 93/26-17 від 10.03.2017 р. У зв`язку із цим, 24.06.2022 прийнято рішення № 250 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської рад від 29.04.2022 № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організація перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми», згідно із яким вилучено договори про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми № 94/26-17 та № 93/26-17 від 10.03.2017.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано до матеріалів справи Акти контролю за роботою міського пасажирського автомобільного транспорту під час дії воєнного стану від 08.06.2022 № 6 (відсутні автобуси на автобусному маршруті № 19), від 15.06.2022 № 7 (на автобусному маршруті № 3 працював 1 автобус), від 22.06.2022 № 16 (на автобусному маршруті №19 працював 1 транспортний засіб), від 23.06.2022 №19 (відсутні автобуси на автобусному маршруті №19).

З наведеного слідує, що по автобусному маршруту № 3 відповідачем було виявлено одне порушення та складено один акт. Разом з цим, у розумінні договору № 94/26-17 від 10.03.2017 підставою для розірвання договору з ініціативи організатора є наявність трьох фактів невиконання або неналежного виконання зобов`язань перевізником, зафіксованих актом.

Тобто, саме неодноразове (декілька, три і більше) допущення перевізником по окремому маршруту порушень умов договорів може свідчити про його неспроможність виконувати перевезення пасажирів та багажу, однак у даній справі, відповідачем жодним чином не доведено, неспроможності ПП «Запорожець ОВ» виконувати договірні зобов`язання по маршруту № 3, що є предметом договору від 10.03.2017 № 94/26-17.

Колегія суддів критично оцінює походження вказаних чотирьох актів, складених у червні 2022 року, оскільки відповідачем у відповіді від 01.08.2022 № 2245/03.02.02-07 на адвокатський запит від 05.07.2022, повідомлено про існування лише 27 актів за 2021 рік, та двох актів за 2022 рік.

Однак, враховуючи дату надання вказаної відповіді (01.08.2022) та дати складення актів (08.06.2022, 15.06.2022, 22.06.2022 та 23.06.2022) очевидним є те, що останні вже існували, однак з невідомих причин відповідачем про це не повідомлялось. Крім того, у відзиві на позовну заяву також не міститься жодної згадки про їх існування, лише 31.08.2022 ВК СМР у запереченнях вперше вказано про проведення перевірок під час дії воєнного стану.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено неспроможність позивача виконувати договірні зобов`язання по договорам від 10.03.2017 № 94/26-17 та № 93/26-17, як обов`язкову умову, передбачену п. 14 - 1 Порядку № 176 та Правил № 1081, як підставу для непродовження дії вказаних договорів в умовах дії воєнного стану.

Також, колегія суддів звертає увагу, що очевидним є те, що позивач виконував договірні зобов`язання без належного їх документального оформлення, обов`язок зі здійснення якого покладено на відповідача, та враховує відсутність заперечень відповідача щодо наміру на продовження договорів, який був самостійно викладений у рішенні від 29.04.2022 № 112 (а.с. 137).

Варто зазначити, що зі змісту листа ВК СМР від 01.07.2022 № 651/03.02.02-08, адресованого позивачу, вбачається, що на підставі спірного рішення від 24.06.2022 № 250 договори від 10.03.2017 № 94/26-17 та № 93/26-17 мають бути припинені 11.07.2022.

Отже, виникає питання, на підставі чого вказані договори продовжували свою дію у період з 20.03.2022 по 11.07.2022.

Колегія суддів зазначає, що встановлені у справі обставини чітко вказують на те, що тривалий час після закінчення договорів про перевезення від 10.03.2017 № 94/26-17 та № 93/26-17 ПП «Запорожець ОВ» за погодженням з ВК СМР, зокрема вираженим у рішенні № 112 від 29.04.2022, відбувалось обслуговування маршрутів № 3 та № 19, і навіть - перевірка такого обслуговування, хоча протягом 2 місяців через бездіяльність відповідача жодних додаткових угод так і не було укладено.

Щодо дотримання ВК СМР вимог Регламенту роботи виконавчих органів Сумської міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 250 від 16.05.2017 (далі - Регламент), колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 1 Розділу 8 Регламенту засідання виконавчого комітету проводяться відповідно до плану роботи виконавчого комітету не рідше одного разу на місяць, як правило, в третій вівторок кожного місяця о 10 годині або проводяться шляхом погодження (підписання) членами виконавчого комітету листа погодження до проекту рішення.

У випадках запровадження на території Сумської міської об`єднаної територіальної громади режиму надзвичайної ситуації, надзвичайного стану або в інших випадках, визначених законодавством України, засідання виконавчого комітету Сумської міської об`єднаної територіальної громади, як виняток, можуть проводитися в онлайн-режимі з використанням спеціальних програмних засобів.

У разі необхідності міський голова своїм розпорядженням має право скликати позачергове засідання виконавчого комітету. Формування порядку денного позачергового засідання та підготовка проектів рішень може здійснюватися в день проведення засідання.

Пунктом 5 розділу 8 Регламенту визначено, що засідання виконавчого комітету проводяться на підставі порядку денного, який на основі плану роботи виконавчого комітету та наданих проектів рішень, складає відділ протокольної роботи та контролю за підписом заступника міського голови, керуючого справами виконавчого комітету.

Порядок денний погоджується міським головою, або особою, що виконує його обов`язки, не пізніше ніж за 5 днів до засідання виконавчого комітету, а у випадку скликання позачергового засідання виконавчого комітету - не пізніше ніж за добу до дня його проведення.

Відповідно до п. 7 Розділу 8 Регламенту на засідання виконавчого комітету запрошуються: керівники підприємств, установ та організацій міста відповідно до внесених на розгляд питань. У засіданні виконавчого комітету можуть брати участь представники підприємств, установ, організацій.

Положеннями п. 8 Розділу 8 Регламенту передбачено, що інформація про дату, час та місце проведення засідань виконавчого комітету оприлюднюється департаментом на офіційному сайті Сумської міської ради.

Відповідно до п. 17, п. 18 Розділу 8 Регламенту присутнім на засіданні керівникам виконавчих органів ради, підприємств, установ, організацій під час розгляду питань, що стосуються їх діяльності, головуючий може надати слово для запитань, виступу по суті питання, а також пропозицій: 1) про зміни до проектів рішень або про їх доопрацювання; 2) про перенесення обговорення питання на інше засідання виконавчого комітету, про додаткове вивчення питання спеціально створеною комісією.

На прохання громадян, присутніх на засіданні під час розгляду питань порядку денного їм може бути надане слово для оголошення запитань чи виступу по суті питання з дозволу головуючого на засіданні.

Згідно з відповіддю ВК СМР на адвокатський запит від 21.07.2022, оформленою листом від 18.08.2022 № 60/1 (а.с. 123), та відсутністю будь-яких заперечень з цього приводу у матеріалах справи, відповідач не спростовує недотримання ним вищевказаних вимог Регламенту, зокрема в частині не повідомлення позивача про проведення засідання ВК СМР, не оприлюднення інформації про дату та час такого засідання, відсутність розпорядження міського голови про проведення позачергового засідання.

При цьому, як вбачається з вказаного документу, засідання від 24.06.2022 проведено відповідачем не дистанційно, тобто без використання технічних засобів в порядку, передбаченому для існування надзвичайних ситуацій, а відтак, останній не вважав, що існують підстави для його проведення в режимі онлайн, як помилково зазначив суд першої інстанції.

Колегія суддів вказує, що саме по собі введення воєнного стану, оголошення повітряних тривог, не є підставою для звільнення відповідача від обов`язків, покладених на нього чинним законодавством, зокрема в частині дотримання вимог Регламенту. Крім того, відповідачем не наведено жодного нормативно-правового акту, яким було зупинено на період дії воєнного стану дію норм Регламенту, а відтак посилання відповідача на воєнний стан в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення є протиправним.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених у справі обставин, враховуючи наявність згоди відповідача на продовження терміну дії договорів від 10.03.2017 № 94/26-17 та № 93/26-17, укладених з ПП «Запорожець ОВ», а також відсутність доказів неспроможності виконувати позивачем договірні зобов`язання під час дії воєнного стану, колегія суддів дійшла висновку, що ВК СМР не доведено наявності законних та обґрунтованих підстав для прийняття п.1.1 рішення від 24.06.2022 № 250 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми», що зумовлює визнання в цій частині вказаного рішення протиправним та скасування.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 № 250 в повному обсязі, як просив позивач, оскільки права ПП "Запорожець ОВ", за захистом яких він звернувся з даним позовом, фактично були порушені лише п. 1.1 спірного рішення, що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що для належного та ефективного захисту порушених прав позивача необхідно визнати протиправним та скасувати п. 1.1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 р. № 250 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 р. № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми».

Щодо позовних вимог про зобов`язання Виконавчого комітету Сумської міської ради укласти додаткові угоди до Договору № 94/26-17 від 10.03.2017 про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми та Договору № 93/26-17 від 10.03.2017 про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми, у відповідності до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 № 112 Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).

Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №825/1549/17, від 14.09.2020 року у справі №560/2120/20.

Так, пунктом 1.3 спірного рішення було постановлено доповнити рішення Виконавчого комітету від 29.04.2022 № 112 пунктом 3, згідно з яким до проведення конкурсу з перевезення пасажирів у межах території Сумської міської територіальної громади призначено автомобільним перевізником на міському автобусному маршруті загального користування № 19 «Роменська Ковпака» ФОП ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного пункту укладено договір від 01.07.2022 № 258/26-22 про організацію перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування в м. Суми № 19 «Роменська Ковпака» з ФОП ОСОБА_1 .

Обслуговування вказаного маршруту згідно із умовами договору № 258/26-22 від 01.07.2022, укладеного між Виконавчим комітетом Сумської міської ради та ФОП ОСОБА_1 , має здійснюватися транспортними засобами у кількості 13 одиниць.

Так, судом апеляційної інстанції визнано протиправним та скасовано п. 1.1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 р. № 250 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 р. № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми» та наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем під час виконання рішення суду у цій справі не буде укладено додаткові угоди до Договору № 94/26-17 від 10.03.2017 р. про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми та Договору №93/26-17 від 10.03.2017 р. про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми, колегія суддів доходить висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені.

Колегія суддів зазначає, що передчасне задоволення даних вимог фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.

Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про визнати незаконною бездіяльність та зобов`язання виконавчого комітету Сумської міської ради укласти додаткові угоди до Договору № 94/26-17 від 10.03.2017 р. про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми та Договору №93/26-17 від 10.03.2017 р. про організацію перевезень пасажирів на міських автомобільних маршрутах загального користування в м. Суми, в яких визначити умову щодо терміну дії договорів, а саме: з моменту укладання договору до проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування у межах території Сумської міської територіальної громади на зазначених у договорах маршрутах, не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв`язку з передчасністю її заявлення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі № 480/4762/22 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на вказану норму, а також висновки суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

За визначенням частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина статті 134 КАС України).

Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат в суді першої інстанції позивачем до матеріалів справи додано : ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВМ №1026568 від 12.07.2022, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Кузнєцова А.С. від 12.11.2019, договір про надання правової допомоги №2022-04/07 від 04.07.2022, меморіальний ордер №СВ06676544 на суму 1000 грн (а.с. 151), акт виконаних робіт №2022-04/07 від 26.09.2022, квитанції від 24.02.2023 на суму 2000 грн, від 06.03.2023 на суму 2000 грн, від 01.03.2023 на суму 2000 грн.

Колегією суддів встановлено, що 04.07.2022 ОСОБА_3 , що має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000637 від 12.11.2019, з однієї сторони і ПП «Запорожець ОВ», в особі директора ОСОБА_4 , що дії на підставі Статуту (надалі - Замовник) з другої сторони, уклали цей Договір №2022-04/07 за наступних умов, зокрема, згідно з п. 1.1 виконавець зобов`язується: надавати замовнику будь-яку кількість консультацій; організовувати ведення претензійно-позовної роботи; надавати замовнику правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в будь-яких судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, оррганізаціях всіх форм власності та підпорядкування, представляти інтереси замовника та здійснювати його захист в правоохоронних органах, пов`язаних з захистом прав на інтересів замовника у зв`язку з спірними правовідносинами, що склалися з Сумським виконавчим комітетом під час виконання та продовження дії договорів про організацію перевезень жирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Суми №93/26-17 від 10.03.2017 р та №94 26-17 від 10.03.2017, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги та компенсувати фактичні втрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Порядок оплати послуг виконавця сторони узгодили в пунктах 4.1, 4.2 договору № 2022-04/07, згідно з якими, вартість послуг за цим договором складає 750 грн за годину. Вартість участі в 1 судовому засіданні в місті складання договору складає вартості однієї години послуг. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі послуг, підписаного сторонами, або направленого у відповідності до п.п. «д» п. 3.1 цього Договору протягом 10 днів після підписання сторонами або належного вручення замовнику.

Так, відповідно до акту виконаних робіт №2022-04/07 від 26.09.2022 (а.с. 153) в період з 04 липня 2022 р. по 26 вересня 2022 р. були надані наступні юридичні послуги за Договором № 2022-04/07 від 04 липня 2022 р.:

1. Консультація щодо правовідносин, які склалися внаслідок відсутності укладання додаткової угоди з Виконавчим комітетом Сумської міської ради на підставі рішення про продовження такого договору та повідомлення про припинення перевезень Замовником з 11.07.2022, ознайомлення з наданими документами - 1 год. 10 хв.

2. Пошук доказів (складання двох адвокатських запитів), опрацювання відповідей на запити, ознайомлення з договорами №93/26-17 від 10.03.2017 р. та №93/26-17 від 10.03.2017 р. про організацію перевезень, Регламентом роботи виконавчих органів Сумської міської ради - 2 год. 30 хв.

3. Підготовка (опрацювання нормативно-правовових актів, що регулюють правовідносини - 15 хвилин), складання заяви про забезпечення позову (1 год. 30 хв.) , підготовка додатків (15 хв.) - 2 год.

4. Підготовка (опрацювання нормативно-правовових актів, що регулюють правовідносини, судової практики - 25 хв.), складання позовної заяви (2 год. 30 хв.) , підготовка додатків (15 хв. ) - 3 год. 10 хв.

5. Ознайомлення з відзивом на позовну заяву, клопотанням про розгляд справи за викликом сторін, клопотанням про зменшення витрат на правову допомогу та перевірка викладених обставин (1 год.)

6. Підготовка (опрацювання інформації з офіційного сайту Сумської міської ради - 50 хв.), складання відповіді на відзив (2 год.) - 2 год. 50 хв.

Вартість години 750 грн згідно з п. 4.1 Договору, загальна кількість 12 год. 40 хв.

Загальна сума 9500 грн.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем.

Колегія суддів зазначає, що на виконання вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів зазначає, що позивачем в позовній заяві було наведено орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу, яку ПП «Запорожець ОВ» очікував понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції. Так, позивачем було заявлено намір понести такі витрати у розмірі 20000 грн.

Так, в наданому до суду першої інстанції клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від 15.08.2022, відповідач вказав, що позивачем в порушення вимог ч. 4 ст. 134 КАС України не надано детального опису робіт, виконаних адвокатом, акту виконаних робіт та квитанції про сплату. Наведене, з урахуванням практики Верховного Суду, позбавило відповідача можливості належним чином спростувати неспівмірність витрат на професійну правову допомогу. Звернув увагу, що дана справа є справою незначної складності, а отже не вимагає значного обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребує значних затрат часу, у зв`язку з чим заявлений позивачем орієнтовний розмір судових витрат у 20000 грн не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності щодо предмета спору.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, зазначає наступне.

Колегія суддів не вбачає підстав для відшкодування витрат, понесених у зв`язку з наданням послуг зі складанням заяви про забезпечення позову, яка включала опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини, а також підготовку додатків, на що, як зазначено в акті виконаних робіт від 26.09.2022 витрачено було 2 години, що виходячи з розрахунку вартості 1 год. роботи адвоката (750 грн) складає 1500 грн, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання такої послуги, а відтак витрати в цій частині є непідтвердженими та необґрунтованими.

З приводу заявлених до відшкодування представником позивача витрат на правничу допомогу за надання послуг зі складання позовної заяви, яка включає: пошук доказів, надання консультацій, опрацювання нормативної бази та судової практики, підготовку додатків, на що було витрачено адвокатом 6 год. 50 хв., а також послуг зі складання відповіді на відзив, в т.ч. ознайомлення з документами відповідача та опрацювання інформації з офіційного сайту СМР, на що витрачено 3 год. 50 хв., колегія суддів, враховуючи складність справи, що розглядається, ціну позову, значення справи для позивача, а також обсяг інформації, яку необхідно було опрацювати представнику позивача для підготовки до складання позовної заяви та відповіді на відзив, відсутність судової практики по спірному питанню, значний обсяг складених адвокатом документів, що містять його власні висновки та аналіз нормативно-правових актів, вважає, що заявлена в цій частині сума витрат у розмірі 7000 грн за 10 год. 40 хв. роботи адвоката є співмірною, пропорційною та обґрунтованою, а відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ВК СМР.

Колегія суддів під час апеляційного перегляду даної справи враховує, що у пункті 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що відображено в акті виконаних робіт, колегія суддів, керуючись ст. 139 КАС України, дійшла висновку про часткове задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку із розглядом справи в суді першої у розмірі 7000 грн. та стягнення цих витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції станом на час прийняття цієї постанови матеріали справи не містять.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що згідно з квитанцією №СВ06525280/1 від 21.07.2022 (а.с. 5) та платіжної інструкції від 25.04.2023, доданої до апеляційної скарги, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4962 грн та за подання апеляційної скарги по справі № 480/4762/22 в розмірі 7443,00 грн.

Отже, враховуючи висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 12405 грн за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Сумської міської ради.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Запорожець ОВ» задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 по справі № 480/4762/22 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Приватного підприємства «Запорожець ОВ» до Виконавчого комітету Сумської міської ради задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 1.1 рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 р. № 250 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 р. № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми».

Стягнути на користь Приватного підприємства «Запорожець ОВ» (40034, Сумська обл., місто Суми, пр. М.Лушпи, б. 22, кв. 61, код ЄДРПОУ 32602779) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Сумської міської ради (40030, Сумська обл., місто Суми, майдан Незалежності 2, код ЄДРПОУ 04057942) судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, у розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Запорожець ОВ» (40034, Сумська обл., місто Суми, пр. М.Лушпи, б. 22, кв. 61, код ЄДРПОУ 32602779) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Сумської міської ради (40030, Сумська обл., місто Суми, майдан Незалежності 2, код ЄДРПОУ 04057942) судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 15.10.2024 року