Постанова

від 08.10.2024 по справі 440/3081/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Сич С.С.

08 жовтня 2024 р.Справа № 440/3081/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коломацької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (тридцять друга (позачергова) сесія сільської ради восьмого скликання) від 21.02.2024 року в частині відмови у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у приватну власність, площею 0,692 га, для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5324082701:01:001:0280);

- зобов`язати Коломацьку сільську раду Полтавського району Полтавської області (далі Коломацька сільрада) надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, площею 0,692 га, для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5324082701:01:001:0280).

В обґрунтування вимог адміністративного позову ОСОБА_1 зазначає, що у березні 2021 року він звернувся до відповідача із заявою, якою просив надати йому дозвіл на розроблення означеного проекту землеустрою. Разом з тим, Коломацька сільрада всупереч висновкам суду, викладеним у рішеннях по справам №№: 440/11151/22, 440/4128/2, 440/17042/21, в черговий раз безпідставно відмовив у наданні такого дозволу.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач вказує, що земельна ділянка з твердим покриттям на якій розміщені нежитлові будівлі що належать позивачу (будівля автопарку, пожежне депо (площа 533,7 кв м), диспетчерська (площа 98,3 кв м) не пристосована для введення особистого селянського господарства, має інше цільове призначення та використовується зовсім для інших цілей.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження)) у задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що з урахуванням внесених позивачем до своєї попередньої заяви змін, він фактично звернувся до Коломацької об`єднаної територіальної громади з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,692 га з кадастровим номером 5324082701:01:001:0280 з цільовим призначенням «для іншого сільськогосподарського призначення» для передачі йому у приватну власність за рахунок земель комунальної власності Коломацької об`єднаної територіальної громади для особистого селянського господарства.

Відомостями з Державного земельного кадастру підтверджено, що земельна ділянка кадастровий номер 5324082701:01:001:0280 площею 6975,99 кв м має цільове призначення: 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення (а.с. 48).

Отже, оскільки на земельній ділянці кадастровий номер 5324082701:01:001:0280 площею 0,692 га, що належить на праві комунальної власності Коломацькій сільській раді Полтавського району Полтавської області (а.с. 47), розміщені нежитлові будівлі (будівля автопарку, пожежне депо - диспетчерська загальною площею 98,3 кв м, які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 (а.с. 46), ця земельна ділянка не призначена та не може бути використана для особистого селянського господарства, зокрема, для вирощування сільськогосподарських культур, а будівля автопарку, пожежне депо-диспетчерська не відносяться до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі». Суд зазначив, що зважаючи на те, що земельна ділянка з цільовим призначенням 01.13 «Для іншого сільськогосподарського призначення» відсутня в переліку земель, що можуть бути безоплатно передані у приватну власність громадянам України у встановлених статтею 121 ЗК України нормах безоплатної передачі, суд дійшов висновку, що у даному випадку місце розташування бажаного позивачем об`єкта - земельної ділянки кадастровий номер 5324082701:01:001:0280 не відповідає вимогам Земельного кодексу України, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність згідно вимог статті 118 ЗК України.

Не погоджуючись з судовим рішенням в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення вимог адміністративного позову.

Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.

У відзиві на апеляційну скаргу Коломацька сільрада просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Аргументи, наведені представником відповідача в обґрунтування вимог відзиву на апеляційну скаргу, фактично аналогічні наведеному у відзиві на адміністративний позов.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід частково скасувати, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25.04.2017 року у справі № 545/715/17, що набрало законної сили 05.05.2017 року, задоволені вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «АГРОФІРМА «КУЛИКОВО ПОЛЕ ЛТД» (код ЄДРПОУ 30296958) про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

Так, судовим рішенням, зокрема, визнаний дійсним договір купівлі - продажу нежитлових будівель (будівля автопарку, будівля пожежне депо-диспетчерська) від 21.10.2009 року підписаний між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОФІРМА «КУЛИКОВО ПОЛЕ ЛТД» .

За ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлові будівлі (будівля автопарку, пожежне депо-диспетчерська), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (колишня адреса село Куликове, вулиця Колективістів, 62, Полтавського району, Полтавської області), а саме:

- будівлю автопарку, зазначена в плані технічного паспорту під літерою «А -1, А1-1», що складається із: боксу (1-1), площею 166,1 кв м; майстерні (1-2), площею 29 кв м; боксу (2-1), площею 166,1 кв м; боксу (3-1), площею 121,5 кв м; коридору (4-1), площею 10,4 кв м.; кабінету, площею 9,6 кв м.; майстерні (5-1), площею 31 кв м., всього по будівлі А-1, А1-1 площа - 533,7 кв м.;

- будівлю пожежного депо-диспетчерської, зазначену в плані технічного паспорту під літерою «Б -1», що складається із: диспетчерської (1-1), площею 29,7 кв м; приміщення пожежного депо (2-1), площею 57,8 кв м; склад (3-1), площею 10,8 кв м., всього по будівлі Б-1 площа - 98,3 кв м.

11.05.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис № 20388175 про право власності ОСОБА_2 на означені вище об`єкти нерухомого майна (р. № об`єкта нерухомого майна 1246853753240) (а.с. 46).

02.03.2021 року (з урахуванням заяви від 10.03.2021 року) ОСОБА_1 звернувся до Коломацької об`єднаної територіальної громади із клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,692 га, кадастровий номер 5324082701:01:001:0280, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, для особистого селянського господарства (а.с. 3).

Рішенням дванадцятої сесії Коломацької сільради восьмого скликання від 24.11.2021 року в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 5). Позивачу запропоновано укласти з органом місцевого самоврядування договір оренди земельної ділянки.

29.12.2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис № 46039673 про право власності Коломацької сільради на земельну ділянку кадастровий номер 5324082701:01:001:0280, площею 0,692 (р. № об`єкта нерухомого майна 2550666553080), форма власності - комунальна (а.с. 47).

Підставою для державної реєстрації права власності послугувало рішення 14 позачергової сесії Коломацької сільради 8 скликання від 24.12.2021 року.

Із витягу з Публічної кадастрової карти України, що мається в листі виконавчого комітету Коломацької сільради «ВИКОПІЮВАННЯ», убачається, що цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 5324082701:01:001:0280, площею 0,692 га, - 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення (а.с. 48).

Рішеннями двадцять четвертої сесії Коломацької сільради восьмого скликання від 21.12.2022 року та тридцять другої (позачергової) сесії Коломацької сільради восьмого скликання від 21.02.2024 року в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 відмовлялось (а.с. 6, 7).

Рішення Коломацької сільради від 24.11.2021 року та від 21.12.2022 року були оскаржені позивачем у судовому порядку та за наслідками розгляду справ №№ 440/4128/21, 440/11151/21 скасовані. Судовими рішеннями відповідач зобов`язувався повторно розглянути клопотання позивача ОСОБА_1 .

Оскаржуване рішення відповідача від 21.02.2024 року вмотивовано невідповідністю місця розташування об`єкта Генеральному плану населених пунктів та іншої містобудівної документації, затверджених рішенням 15 сесії 7 скликання Коломацької сільради 30.05.2019 року, оскільки бажана земельна ділянка, які ОСОБА_1 хоче отримати у приватну власність, є землями комунальної власності, яка має цільове призначення, яке не відповідає цільовому призначенню, вказаному в заяві ОСОБА_1 , і є земельною ділянкою для іншого сільськогосподарського призначення (під господарськими будівлями і дворами, де розташовані нежитлові будівлі), які не входять до переліку земель, визначених ст. 121 Земельного кодексу України (далі ЗК України), що безоплатно можуть бути передані у приватну власність громадянам України, не можуть використовуватися як земельні ділянки для особистого селянського господарства та враховуючи, що бажана для отримання у власність земельна ділянка сформована як земельна ділянка для іншого сільськогосподарського призначення та внесена до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, має кадастровий номер 5324082701:01:001:0280 та загальну площу 0,692 га.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Позиція Верховного Суду стосовно застосування цих положень Кодексу сформована, зокрема, у постановах від 14.08.2018 року у справі № 820/2633/17, від 14.08.2018 року у справі № 823/409/17, від 14.08.2018 року у справі № 820/2556/17, від 14.08.2018 року у справі № 461/2778/17 та інших.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За визначенням наведеним у статті першій Закону України «Про особисте селянське господарство», особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені статтями 118, 122 ЗК України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу статті 118 ЗК України, вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття в подальшому суб`єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 28.01.2020 року у справі № 2240/2962/18, від 28.02.2020 року у справі № 806/3304/18, від 08.09.2020 року у справі № 812/1450/17, від 26.10.2021 року у справі № 160/5982/19 та від 23.12.2021 року у справі № 480/4737/19.

Приписами статті 39 ЗК України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер, місце розташування, опис меж, площа, міри ліній по периметру, координати поворотних точок меж, дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), нормативна грошова оцінка, інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Колегія суддів зазначає, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом».

З огляду на те, що судам першої та апеляційної інстанцій відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що територія за адресою АДРЕСА_1 , - земельна ділянка площею 0,692 га, кадастровий номер - 5324082701:01:001:0280, цільове призначення 01.13 «Для іншого сільськогосподарського призначення», суперечить вимогам містобудівної документації, у тому числі генеральному плану населених пунктів, затверджених рішенням Коломацької сільради від 30.05.2019 року, колегія судів вважає, що оскаржуване позивачем рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів зауважує, що питання щодо наявності/відсутності у позивача ОСОБА_1 права на отримання у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у власність може бути вирішене органом місцевого самоврядування лише при вирішенні питання про надання такої земельної ділянки у власність.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що з прийняттям Міністерством аграрної політики та продовольства України наказу від 22.03.2023 року № 586 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548» до Державного земельного кадастру відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться виключно у вигляді коду цільового призначення. Код цільового призначення має відповідати Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59 до Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051).

Судам першої та апеляційної інстанцій відповідач не надав витягу Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер - 5324082701:01:001:0280 і такий витяг не може замінити лист - «Викопіювання», що мається на 48 аркуші справи, із фотокопією кадастрової карти України/Полтавської області, у тому числі і з огляду на те, що площа земельної ділянки за даними кадастрової карти складає 6975,99 км м, а не 0,692 га.

Оскільки означені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість вимог апеляційної скарги, скасування судового рішення в частині, якою судом відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовної вимоги з прийняттям нового судового рішення про її задоволення.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який з урахуванням наступних указів Президента України продовжує діяти.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України від 24.03.2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до ЗК України.

Зокрема, Розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктами 27 і 28.

У підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України зазначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням ряду особливостей, зокрема: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом

Вказані зміни до ЗК України набрали чинності 07.04.2022 року.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

З огляду на положення частини першої та другої статті п`ятої КАС України, однією з умов способу захисту порушеного права особи, є те, що такий спосіб не повинен суперечити закону.

Як зазначено вище, із змін, внесених до ЗК України Законом № 2145-IX, вбачається те, що із 07.04.2022 року і до припинення (скасування) воєнного стану в Україні, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі (за винятком безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також безоплатної передачі у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом).

Погоджуючись із загальним висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,692 га, кадастровий номер - 5324082701:01:001:0280, колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій позивач не надав доказів, які б безспірно посвідчували би ту обставину, що станом на 21.02.2024 року та на сьогоднішній час на земельній ділянці з кадастровим номером 5324082701:01:001:0280 знаходяться належні йому по праву приватної власності об`єкти нерухомого майна.

При цьому, колегія суддів зауважує, що у відзиві на адміністративний позов, як і у відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказував, що при зверненні до суду з позовною заявою ОСОБА_1 не зазначає, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5324082701:01:001:0280 розташовані нежитлові будівлі.

Також, колегія суддів зауважує, що Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 46) сформований 17.05.2017 року, а надані позивачем 12.07.2024 року до суду апеляційної інстанції фотографії, з прив`язкою до місцевості, як зроблені ним на земельній ділянці з кадастровим номером 5324082701:01:001:0280, географічні координати 49°36'37.2"N 34°46'52.9"E (зокрема, а.с. 113), не посвідчують факт знаходження в режимі реального часу на земельній ділянці, яку позивач має намір отримати (площею 0,692 га), належних йому будівель та споруд, у тому числі загальною площею 0,632 га або будь-якою іншою площею (можливо у наслідок змін, що могли відбутися після спливу більше ніж шести років).

З огляду на положення частин першої та другої статті 242 КАС України процесуальним законом не допускається ухвалення судом рішення про зобов`язання вчинити відповідача завідомо неправомірні дії, які суперечитимуть вимогам норм законодавства, чинних станом на момент ухвалення судового рішення. Зокрема, резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

За наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування судового рішення в частині, якою судом відмовлено у задоволені вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у адміністративно-правових відносинах справи № 440/3081/24 відповідач Коломацька сільрада не наділена і диспозитивно не здійснювала повноваження з власної волі, а діяла винятково відповідно до імперативних приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв`язку з чим факт скасування судом рішення тридцять другої (позачергової) сесії Коломацької сільради восьмого скликання від 21.02.2024 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 обумовлює обов`язок відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02/10.03.2021 року.

Інші доводи та заперечення учасників справи означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Частиною 6 ст. 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції про задоволення часткове вимог ОСОБА_1 , колегія суддів, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, приймає рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Коломацької сільської ради на користь позивача судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору за подання адміністративного позову (605,6 грн.) та подання апеляційної скарги (908,4) у загальній сумі 1514 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 23, 31, 268, 269, 286, 271, 272, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року скасувати в частині, якою судом відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні рішення Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (тридцять друга (позачергова) сесія сільської ради восьмого скликання) від 21 лютого 2024 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у приватну власність площею 0,692 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5324082701:01:001:0280), з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 в цій частині.

Визнати протиправним та скасувати рішення Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (тридцять друга (позачергова) сесія сільської ради восьмого скликання) від 21 лютого 2024 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у приватну власність площею 0,692 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 5324082701:01:001:0280).

В іншій частині, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коломацької сільської ради (ЄДРПОУ 21046294) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 14 жовтня 2024 року.