Постанова

від 09.10.2024 по справі 520/11367/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 р.Справа № 520/11367/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

представника позивача - Гімонова К.Е.,

представника відповідача - Власова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.07.24 по справі № 520/11367/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика «Варіант»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фабрика "Варіант" Товариство з обмеженою відповідальністю, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00173530701 від 04.04.2024;

- стягнути на користь ФАБРИКА ВАРІАНТ ТОВ (код 21170203, адреса: 61033, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 325) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495; адреса: 61057 м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) судові витрати у розмірі 30 280,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00173530701 від 04.04.2024.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь Фабрики "Варіант" Товариство з обмеженою відповідальністю (вул. Шевченка, 325,Харків,61033, код ЄДРПОУ21170203) сплачений судовий збір в розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн.00 коп.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 16 квітня 2024 року на адресу ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ надійшло податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00173530701 від 04.04.2024 року.

Згідно вказаного податкового повідомлення-рішення № 00173530701 від 04.04.2024 року, на підставі акту перевірки від 27.02.2024 № 6645/20-40-07-01-03/21170203, контролюючим органом встановлено порушення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 та нараховано штрафні санкції та/або пеню у розмірі 2 633 135,63 грн. за порушення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів за контрактами:

- № 5 від 01.10.2019 р., укладеним з Rizhao Fast (Китай);

- № FR/23-02 від 22.02.2021 р., укладеним з CIVECO (Франція);

- № 33 від 05.03.2018 р., укладений з ООО «Либена Агро Строй» (російська федерація);

- № 56 від 17.04.2018 р., укладений з Middle European East Co. S.A.L. (Ліван);

- № 147 від 26.12.18 р. укладений з AlWatan Unis Co LTD (Саудівська Аравія);

- № 93 від 30.10.2019 р., укладений з UNITED COMPANY FOR INDUSTRY TRADE LTD. (Саудівська Аравія);

- № 25 від 28.02.2020 p., укладений з Middle European East Co. S.A.L. (Ліван).

ФАБРИКА «ВАРІАНТ» TOB вважає податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00173530701 від 04.04.2024 незаконним та таким, що порушує її права в результаті необґрунтованого накладення на підприємство санкції у вигляді пені за порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» (далі Закон № 2473-VIII), який встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч. 1, 2, 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акту, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 92 Конституції України правові засади і гарантії підприємництва визначаються виключно Законами України.

Отже, конституційно-правова норма, яка декларує право на підприємницьку діяльність, також містить застереження, що сферою його реалізації є тільки ті види діяльності, що не заборонені законом. Законодавець вказав і на засоби обмеження - пряму заборону шляхом відсилання до поточного законодавства, в першу чергу Господарського та Цивільного кодексів України.

Принцип вільного вибору і самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, перш за все, встановлює можливість для суб`єктів підприємницької діяльності України підтримувати відносини з іноземними суб`єктами господарської діяльності з урахуванням положень Конституції та законів України, а також міжнародних норм і правил.

Правове регулювання такої діяльності, а також обмеження щодо її здійснення встановлені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Щодо податкового повідомлення- рішення № 00173530701 від 04.04.2024 в частині нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями за Контрактом № 56 від 17.04.2018 між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ та Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) CMEE, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що дійсно, 17.04.2018 між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ, Продавець, та Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE, Покупець, було укладено Контракт № 56, відповідно до умов якого між сторонами протягом березня-травня 2020 року були укладені 12 Специфікацій на поставку товару на загальну суму 341 877,31 доларів США. ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ належно виконано свої зобов`язання за Контрактом № 56, а саме в період з 06.03.2020 по 22.05.2020 поставлено Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE товар на умовах, визначених у Специфікаціях, на загальну суму 341 877,31 доларів США. Втім Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE оплатив отриманий товар лише частково на суму 22 710,82 доларів США, у зв`язку з чим у нього залишилась заборгованість перед Продавцем - ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ, в розмірі 319 166,49 доларів США.

У зв`язку з наведеними обставинами, ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Middle European East Со. S.A.L. (Offshore) - CMEE заборгованості в сумі 319 166,49 доларів США.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2021 було відкрито провадження по справі № 922/706/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика «Варіант» до Middle European East Co.S.A.L. (Offshore) про стягнення за контрактом № 56 від 17.04.2018 у розмірі 319 166,49 доларів США.

Протягом судового розгляду справи № 922/706/21 відповідач - Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE, частково погасив заборгованість у розмірі 93 245,85 доларів США за експортними операціями від 06.03.2020 (специфікація № 179 до зовнішньоекономічного Контракту № 56 від 17.04.2018), від 12.03.2020 (специфікації № 180 від 12.03.2020 та № 181 від 12.03.2020 до зовнішньоекономічного Контракту № 56 від 17.04.2018), від 27.03.2020 (специфікації № 182 від 27.03.2020 та № 183 від 27.03.2020 до зовнішньоекономічного Контракту № 56 від 17.04.2018), що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками від 24.03.2021, 11.05.2021,20.05.2021,02.08.2021.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 по справі № 922/706/21 позов ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ задоволено частково, стягнуто з Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE суму основного боргу за Контрактом № 56 від

17.04.2018 в розмірі 225 920,64 доларів США, що в гривневому еквіваленті (за офіційним курсом, встановленим НБУ на день подання позовної заяви) становить 6 315 769,64 гривень

Крім того, вказаним рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 93 245,85 доларів США, який було погашено протягом розгляду вказаної справи, провадження у Справі № 922/706/21 закрито.

Проте, колегія суддів зауважує, що всупереч вимог ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення про нарахування пені за порушення, на думку контролюючого органу, граничних строків розрахунків за операціями з експорту товару на суму 93 245,85 доларів США, що були здійснені 06.03.2020, 12.03.2020,27.03.2020 згідно умов Контракту № 56 від 17.04.2018.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 11.03.2021, тобто з моменту прийняття Господарським судом Харківської області до свого провадження позовної заяви ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ про стягнення заборгованості за Контрактом № 56 від 17.04.2018, граничні строки розрахунків за відповідними операціями з експорту товарів підлягали зупиненню.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки провадження по справі № 922/706/21 було закрито внаслідок та після часткового погашення Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE заборгованості за Контрактом № 56 від 17.04.2018, тобто із зарахуванням грошових коштів на рахунок резидента у банку України, у Відповідача були відсутні правові підстави для поновлення перебігу граничних строків розрахунків за експортними операціями та відповідно для прийняття рішення про нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів за Контрактом № 56 від 17.04.2018.

Щодо податкового повідомлення- рішення № 00173530701 від 04.04.2024 в частині нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями за Контрактом № 25 від 28.02.2020 між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ та Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судовим розглядом, 28.02.2020 між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ, Продавець, та Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE, Покупець, було укладено Контракт № 25, відповідно до умов якого між сторонами протягом лютого-березня 2020 року було укладено Специфікації на поставку товару на загальну суму 87 081,6 доларів США. Згідно умов даного Контракту № 25 від 28.02.2020, Продавцем - ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ, було належним чином виконано свої зобов`язання та поставлено Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE товар на умовах, визначених у Специфікаціях, на загальну суму 87 081,6 доларів США, операції з експорту товару від 28.02.2020, 13.03.2020.

Проте, Покупець - Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE, протягом визначеного строку не оплатив отриманий товар, у зв`язку з чим ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ було вимушено звернутись до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE заборгованості за Контрактом № 25 від 28.02.2020 у розмірі 87 081,6 доларів США.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 було відкрито провадження по справі № 922/691/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ФАБРИКА «ВАРІАНТ» до Middle European East Co.S.A.L. (Offshore) про стягнення 87 081,60 доларів США.

Протягом судового розгляду справи № 922/691/21 відповідач - Middle European East Co. S.A.L. (Offshore) - CMEE, погасив заборгованість, за Контрактом № 25 від 28.02.2020 у розмірі 87 081,6 доларів США, що підтверджується банківськими виписками від 18.05.2021,20.05.2021.

У зв`язку з викладеним, враховуючи відсутність предмету спору, ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 було до початку розгляду справи по суті залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФАБРИКА «ВАРІАНТ» до Middle European East Co.S.A.L. (Offshore) - CMEE у справі № 922/691/21.

Так, згідно з ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Враховуючи вищенаведені норми права, колегія суддів звертає увагу, що з моменту прийняття судом до свого провадження позовної заяви ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ про стягнення 87 081,60 доларів США згідно Контракту № 25 від 28.02.2020, строк розрахунку за операціями з експорту товару від 28.02.2020 та 13.03.2020 підлягає зупиненню з 09.03.2021. При цьому, протягом судового розгляду справи № 922/691/21, тобто в період на який було законодавчо зупинено перебіг граничних строків розрахунків за експортними операціями, боржником - Middle European East Co.S.A.L. (Offshore) - CMEE було здійснено повний розрахунок із ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ за Контрактом № 25 від 28.02.2020 у розмірі 87 081,60 доларів США.

Однак, відповідачем при ухваленні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 00173530701 від 04.04.2024 було проігноровано вимоги діючого законодавства України, зокрема ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме заборону нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями від 28.02.2020 та 13.03.2020 за Контрактом № 25 від 28.02.2020.

Щодо податкового повідомлення- рішення № 00173530701 від 04.04.2024 в частині нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями за Контрактом № 147 від 26.12.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ, Продавець, та AlWatan Unis Co LTD (Саудівська Аравія), Покупець, було укладено Контракт № 147, за яким Продавцем було поставлено Покупцю товар, що підтверджується експортними митними деклараціями від 22.05.2020 та від 06.12.2019.

Згідно розділу 3 Контракту № 147 від 26.12.2018, в редакції додаткової угоди № 1 від 16.10.2019, Продавець також зобов`язався протягом 365 днів з моменту оформлення експортної митної декларації провести на території Покупця відповідні монтажні роботи.

Статтею 112 ПК України регламентовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до п.п. 112.1, 112.2, 112.7 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Відповідно до п.п. 112.8.9, п. 112.8. ст. 112 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Верховний Суд у Постанові від 06.09.2023 у справі № 910/6234/22 зазначив, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу та ст.141 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні"). Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами), продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України було встановлено карантин.

Також, з 24 лютого 2022 року через військову агресію російської федерації, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні було введено воєнний стан.

Так, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України, на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997, Статуту Торгово-промислової палати України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України.

Колегія суддів вважає, дія форс-мажору для ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ мала своїм наслідком відтермінування Покупцем - AlWatan Unis Co LTD, оплати 50% вартості партії товару, що за умовами Контракту № 147 від 26.12.2018, в редакції додаткової угоди № 1 від 16.10.2019, здійснюється після прийому-передачі монтажних робіт, проведених Продавцем на території Покупця.

Судом встановлено, що ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ звернулось до Харківської торгово-промислової палати з питання засвідчення факту дії обставин непереборної сили щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: дотримання граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів за специфікаціями від 05.12.2019 № 23, від 20.03.2020 № 24 до зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2018 р. № 147, укладеного з нерезидентом - AlWatan Units Co Ltd. (Саудівська Аравія, Покупець), в частині зарахування на поточний рахунок резидента України в банку грошових коштів від нерезидента за поставлений товар.

За результатом розгляду звернень ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ, Харківською торгово- промисловою палатою прийнято рішення про видачу:

- сертифікату про форс-мажорні обставини № 6300-24-0843 від 25.04.2024, за яким дія обставин непереборної сили за експортною операцією від 20.03.2020 за специфікацією від 20.03.2020 №24 до зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2018 № 147 діяла з 12.03.2020 по 14.09.2022;

- сертифікату про форс-мажорні обставини № 6300-24-0841 від 25.04.2024, за яким дія обставин непереборної сили за експортною операцією від 06.12.2019 за специфікацією від 05.12.2019 № 23 до зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2018 № 147 діяла з 12.03.2020 по 04.03.2021.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00173530701 від 04.04.2024, в частині нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями за Контрактом № 147 від 26.12.2018, також є не обгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області № 00173530701 від 04.04.2024 щодо застосування пені за порушення строку розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів за контрактами.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги, який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/11367/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 15.10.2024 року