Постанова

від 14.10.2024 по справі 340/7561/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/7561/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року в адміністративній справі №340/7561/23 за позовом Виконуючого обов`язки керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Приватного акціонерного товариства «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Кропивницької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до приватного акціонерного товариства "Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів", в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність приватного акціонерного товариства "Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів" в частині невжиття заходів до приведення захисної споруди цивільного захисту №40310, площею 254,9 м2, що призначена для укриття 300 осіб, яке розташоване по вул. Перша Виставкова, 37 в м. Кропивницькому, у належний технічний стан та готовності використання за призначенням;

- зобов`язати приватне акціонерне товариство "Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів" вжити заходів до усунення порушень вимог діючого законодавства щодо утримання захисної споруди цивільного захисту №40310 відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 року "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №260/4199/22 у подібних правовідносинах.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для зупинення провадження в адміністративній справі № 340/7561/23 стало те, що на думку суду, вказаний спір виник у подібних правовідносинах, пов`язаних зі зверненням прокурора до суду в інтересах держави з позовом до невладного суб`єкта про зобов`язання його вчинити дії щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан у справі №260/4199/22, яка наразі перебуває у провадженні Верховного Суду.

Так, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі №260/4199/22, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року, позовну заяву керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Закарпатській області - повернуто позивачеві на підставі пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» від 06.10.2022 року № 2655-ІХ внесено зміни та доповнено пункт 48 частини 2 статті 17-1 КЦЗ України, а саме: після слів «адміністративного суду щодо» доповнено словами «допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо», а після слів «здоров`ю людей» - словами «з інших підстав, визначених законом».

Отже, на момент звернення до суду з позовом у справі №340/7561/23 законодавцем розширено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту щодо звернення до адміністративного суду та закріплено право на звернення з позовами з інших підстав, окрім тих, що стосуються застосуванню, що прямо визначені пунктом 48 статті 17-1 КЦЗ України, із використанням всіх можливих способів такого захисту.

При цьому, право на звернення до суду центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, зокрема, передбачено ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», якщо це необхідно для належного здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з обранням на власний розсуд належного та ефективного способу захисту порушених прав та інтересів держави.

Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту права у справі №340/7561/23 спрямований на захист інтересів держави, зокрема на захист країни в умовах збройної агресії, підвищення обороноздатності держави, а також на захист життя та здоров`я людей, на спонукання відповідача належно виконувати покладені на нього законодавством зобов`язання щодо утримання захисних споруд цивільного захисту в належному стані.

Подібних висновків дійшли суди попередніх інстанцій у справах № 280/1532/23, № 240/24144/22, № 600/809/23-а, № 560/9769/22, № 420/6185/22 та інші.

Відповідно до покладених на нього завдань ГУ ДСНС України у Кіровоградській області на відповідній території: бере участь у заходах щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, проведення їх інвентаризації; здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту; організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; бере участь у здійсненні заходів з переведення територіальної підсистеми ЄДСЦЗ з режиму функціонування у мирний час на функціонування в умовах особливого періоду; веде облік сил цивільного захисту територіальної підсистеми ЄДСЦЗ.

З положень діючого законодавства слідує, що ДСНС України та ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, будучи органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та здійснюючи керівництво єдиною державною системою цивільного захисту, наділений повноваженнями як по контролю за готовністю ЗСЦЗ до використання за призначенням, так і по вжиттю в особливий період для країни заходів до можливості функціонування та приведення у стан готовності до використання за призначенням ЗСЦЗ, які входять до складу сил єдиної державної системи цивільного захисту в умовах цього періоду.

Тобто, ДСНС України, на час звернення з позовом у справі №340/7561/23, згідно з ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України наділений повноваженнями по здійсненню заходів щодо утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та переведення їх на функціонування під час воєнного стану та на підставі положень ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», ч. 2 ст. 5 КАС України має право на звернення до суду з позовом, метою якого є забезпечення реалізації можливості виконання своїх повноважень, у т.ч. вжиття заходів до приведення захисних споруд цивільного захисту у стан готовності до використання за призначенням у воєнний час.

При цьому, предмети і підстави позовів, з якими ДСНС України, як органи центральної виконавчої влади та її територіальні органи можуть звертатись до суду для забезпечення виконання їх повноважень діючим законодавством не можуть обмежуватись, оскільки це суперечитиме вищевказаним нормам.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року у справі №340/7561/23 є необгрунтованою, оскільки при її прийнятті судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та здійснено висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання про відсутність підстав для звернення прокурора з позовом до суду у вказаній справі.

Крім цього, вказане рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Суд не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17, від 25.02.2021 року у справі № 912/9/20 (щодо неможливості визначення положеннями нормативно-правових актів, які стосуються діяльності центральних органів виконавчої влади, конкретних предметів і підстав позовів, з якими уповноважений орган має право звернутись до суду, оскільки зазначено не було неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпечення здійснення судового захисту інтересів держави).

Крім того, у вказаній справі ухвалою суду від 11 вересня 2023 року відкрито провадження та призначено до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що правові висновки Верховного Суду у справі № 260/4199/22 мають безпосереднє відношення до спірних у межах цієї справи правовідносин.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Зупинення провадження у справі - це врегульована законом тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Підстави для зупинення провадження у справі, як обов`язкові, так і факультативні визначені ст.236 КАС України.

Відповідно до пунктів 5 частини 2 статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції (пункт 5).

Згідно пунктів 21 та 22 частини 1 статті 4 КАС України, типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Поряд з цим, КАС України не містить дефініції терміну «подібні правовідносини».

Тлумачення визначення «подібності правовідносин» міститься, зокрема, у ряді постанов Верховного Суду (від 13.02.2019 року у справі № 802/3999/15-а, від 03.07.2019 року у справі № 826/27404/15 та інші).

За змістом вказаних постанов подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду визначається обставинами кожної конкретної справи.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що суд вправі зупинити провадження у справі як з підстави перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) саме палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, так і з підстави розгляду зразкової справи. При цьому, вказані підстави для зупинення провадження у справі є відмінними.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до положень ч. 4 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага з урахуванням того, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини п`ятої статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.01.2024 року на підставі частини 2 статті 346 КАС України передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду адміністративну справу №260/4199/22 за позовом керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до комунального некомерційне підприємство "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області про зобов`язання вчинити певні дії.

Передаючи справу №260/4199/22 на розгляд об`єднаної палати, суд касаційної інстанції виходив з того, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 53 КАС України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині повноважень прокурора щодо захисту інтересів держави шляхом реалізації права на звернення в особі суб`єкта владних повноважень до суду із позовом, у зв`язку з чим очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

Ухвалою судді Верховного Суду від 07.02.2024 року справу №260/4199/22 призначено до розгляду об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження. Наразі рішення у ній не прийнято.

Вказаний спір виник у подібних правовідносинах, пов`язаних зі зверненням прокурора до суду в інтересах держави з позовом до невладного суб`єкта про зобов`язання його вчинити дії щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан.

Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини у цій справі та справі № 260/4199/22 є подібними.

На підставі викладеного, суд першої інстанції на час прийняття спірної ухвали, обґрунтовано дійшов до висновку, що з метою об`єктивного розгляду справи необхідно зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 260/4199/22.

Проте, колегія суддів враховує, що ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі №260/4199/22, справу повернуто відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду, з огляду на відсутність підстав для здійснення провадження в цій справі об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду.

Отже, на даний час, скаржник має право вернутись до суду першої інстанції з заявою щодо поновлення провадження у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року в адміністративній справі №340/7561/23 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року в адміністративній справі №340/7561/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко