Постанова

від 18.09.2024 по справі 160/33031/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/33031/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., за участю секретаря судового засідання Беседа Г.Р., за участі представника позивача Сірика А.С., представника відповідача Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції Бобровської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 року в адміністративній справі №160/33031/23 (головуючий суддя першої інстанції Єфанова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції, (третя особа - Міністерство юстиції України) про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції, (третя особа - Міністерство юстиції України) в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату щодо неприйняття рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 17.07.2023 року № 12 в частині, яка стосується ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.06.2023 року позивач в установленому порядку склала кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, проведення якого було організовано Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (далі - ВККН). На підставі рішення ВККН №10 від 17.07.2023 року опубліковано результати електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю. При цьому, у зазначеному повідомленні відсутня інформація про включення позивача до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, чи до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату щодо неприйняття рішення згідно п.41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, в редакції станом на 21.04.2023 року щодо ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 17.07.2023 року № 12 в частині, яка стосується ОСОБА_1 .

Зобов`язано Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату прийняти рішення згідно п.41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, в редакції станом на 21.04.2023 року щодо ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (а.с. 246-251).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з не повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що комісією відповідача за результатами проведеного кваліфікаційного іспиту про видачу або відмову у видачі Міністерством свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивачем не приймалось відповідне рішення, через оголошення перерви внаслідок надходження інформації про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб. Посилається на дискреційність повноважень.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою (вх. № 27215/9-23 від 24.05.2023 року) з проханням внести подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - ВККН, Відповідач) про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

Центральним Міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) складено та направлено до ВККН подання про допуск Позивачки до складання кваліфікаційного іспиту.

Згідно повідомлення про допуск чи не допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю у ВККН при Міністерстві юстиції України, який призначений на 15 червня 2023 року, що було оприлюднене на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України, позивачку було допущено до складання вказаного іспиту (пункт 757)

Графіком проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю у ВККН позивачку повідомлено про початок іспиту (пункт 152).

15.06.2023 ОСОБА_1 в установленому порядку склала кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, проведення якого було організовано ВККН: згідно з відомостями, що містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15 червня 2023 року електронного анонімного тестування позивачка набрала при складанні теоретичної частини - 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 23 бали та практичних завдань - 26 балів.

На підставі рішення ВККН № 10 від 17.07.2023 року опубліковано результати електронного анонімного тестування виконаного під час проведення кваліфікаційного іспиту на право на заняття нотаріальною діяльністю.

Проте, у зазначеному повідомленні відсутня інформація про включення ОСОБА_1 до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, чи до переліку осіб, щодо яких прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва.

Рішенням №12 ВККН від 17.07.2023 року вирішено «з метою з`ясування наявності або відсутності факту несанкціонованого втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, оголосити перерву у засіданні до отримання Комісією результатів експертно-технічного дослідження системи та відповідного комп`ютерного обладнання, яким були облаштовані автоматизовані робочі місця таких осіб».

Згідно звіту державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 22 червня 2023 року про роботу електронної системи для проведення електронного анонімного тестування (дачі - Звіт) під час виконання електронного анонімного тестування, проведеного 13 - 15 червня 2023 року, додатку до звіту в електронному вигляді на знімному носії та листі державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 06 липня 2023 року №3068/14.2-11 встановлено, що підчас роботи системи виявлено6 за окремими іменами входу до системи, а саме « 20 імен входу», за якими здійснювалась авторизація для осіб для складання кваліфікаційного іспити у системі зафіксовано одночасне поєднання декількох чинників:

а) наявності двох та/або більше відповідей на питання, що не знаходяться у послідовному порядку, за проміжок часу, що є меншим або дорівнює 5 секундам;

б) наявності щонайменше п`яти коригувань питань, що не знаходяться у послідовному порядку, на правильну відповідь;

в) наявність хоча б одного випадку, за яким інтервал часу, витрачений на коригування попереднього чи наступного питання, є меншим або дорівнює 5 секундам.

Один з 20 імен авторизованих осіб є позивач - ОСОБА_1 .

Як зазначив представник відповідача, що станом на сьогодні позивачці не відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, триває досудове слідство, що унеможливлює прийняття відповідного рішення Комісією.

Отже, на дату прийняття судом першої інстанції рішення, жодних рішень відносно ОСОБА_1 Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату не прийнято.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228 затверджено Положення про Міністерство юстиції України (далі - Положення № 228), відповідно до пункту 1 якого Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 228).

Основні завдання Мін`юсту визначено пунктом 3 Положення № 228.

Повноваження Мін`юсту визначено пунктом 4 Положення 228.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ (далі - Закон № 3425-ХІІ).

Відповідно до абз. 1 та 2 статті 1 Закону № 3425-ХІІ нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно з абз. 1 статті 3 Закону № 3425-ХІІ нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Також стаття 3 Закону № 3425-ХІІ визначено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 3425-ХІІ для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 10 Закону № 3425-ХІІ за наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на заняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Порядок допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та процедура складання іспиту врегульовані положеннями статей 3, 10 Закону № 3425-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України № 923 «Про затвердження положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату» (далі - Комісія), а також Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 1905/5 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 19 Порядку (в редакції, чинній на час складання іспиту - від 21.04.2023 року) об`єктивність проведення кваліфікаційного іспиту забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення іспиту, місця складання та тривалості іспиту, а також щодо кількості та ступеня складності екзаменаційних завдань та відкритості інформації про результати іспиту.

Відповідно до пунктів 21 та 24 Порядку (в редакції від 21.04.2023 року) кваліфікаційний іспит здійснюється у вигляді електронного анонімного тестування. Екзаменаційні завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі переліку тестових питань та завдань. Екзаменаційні завдання електронного анонімного тестування розробляються та оновлюються Департаментом.

Перед початком кваліфікаційного іспиту особи, які беруть участь у його складанні, отримують у секретаря та/або членів Комісії на вибір ім`я входу та відповідний пароль, необхідні для реєстрації у системі. Ім`я входу та відповідний пароль надаються у запечатаному вигляді. Другий примірник імені входу відрізається секретарем та/або членом Комісії, скріплюється підписом особи із зазначенням її прізвища, імені та по батькові та розкривається лише після перевірки роботи для її ідентифікації.

Відповідно до пунктів 31-32 Порядку (в редакції від 21.04.2023 року) теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше сімдесяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається системою до практичної частини.

Результати виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування виводяться системою у вигляді відповідного повідомлення. Особам, за результатами виконання теоретичної частини електронного анонімного тестування набрали не менше сімдесяти балів, разом з повідомленням про результати її виконання системою видається код доступу до практичної частини електронного анонімного тестування.

Пункт 38 Порядку (в редакції від 21.04.2023 року) передбачає, що після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість.

Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії (пункт 39 Порядку, в редакції від 21.04.2023 року).

Відповідно до пункту 40 Порядку (в редакції від 21.04.2023 року) після закінчення кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.

Згідно із пунктами 41-42 Порядку (в редакції від 21.04.2023 року) комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.

Після закінчення кваліфікаційного іспиту Комісія оголошує результати його проведення та прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких за результатами його проведення прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а також про підтвердження (непідтвердження) кваліфікації особою, що складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.

Повідомлення про результати проведення кваліфікаційного іспиту розміщується на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України не пізніше наступного дня після прийняття Комісією відповідного рішення.

Наказом МЮУ «Про внесення змін до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату» від 19.06.2023 року № 2264/5 (далі - Порядок в ред. від 19.06.2023 року) внесено зміни до Порядку. Вказаний Порядок відповідно до пункту 4 останнього набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 20.06.2023 року.

Створення та налаштування системи, її технічне обслуговування та модернізація, а також вжиття технічних заходів для збереження даних, що містяться на сервері системи, здійснення аналізу роботи системи та обладнання, яким облаштовані автоматизовані робочі місця для проведення тестування осіб, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту (далі - аналіз роботи системи), та складення за результатами аналізу роботи системи письмового звіту (далі - звіт про роботу системи) здійснюються адміністратором системи (пункт 17 Порядку в ред. від 19.06.2023 року).

Пункт 38 Порядку викладено у такій редакції: «Протягом 5 робочих днів після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи.

Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи.

Звіт про роботу системи складається з метою з`ясування наявності або відсутності несанкціонованого втручання в роботу системи та обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування особами, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту.

Забороняється розголошення інформації, що міститься в звіті про роботу системи, крім випадків, передбачених Законом, та у разі звернення особи, яка брала участь у електронному анонімному тестуванні, із запитом про надання відомостей щодо неї».

Відповідно до абзацу першого пункту 39 Зміненого порядку протягом 2 робочих днів після отримання Комісією звіту про роботу системи від адміністратора системи секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість.

Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні (абзац перший пункту 40 Порядок в ред. від 19.06.2023 року).

Пунктом 41 Порядку в редакції від 19.06.2023 року встановлено, що Комісія на підставі результатів електронного анонімного тестування та інформації, зазначеної у звіті про роботу системи, приймає рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування для осіб, стосовно яких у звіті про роботу системи містяться відомості про наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання ними електронного анонімного тестування та/або несанкціонованого втручання в роботу системи під час здійснення такими особами електронного анонімного тестування.

Пунктом 42 Порядку в ред. від 19.06.2023 року вказано, що після підписання екзаменаційної відомості секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові (за наявності) присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові (за наявності), реквізити паспортів, зареєстроване або задеклароване місце проживання (місце взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; відомості про звіт про роботу системи; прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, щодо яких Комісією прийняте рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування; прізвища, імена та по батькові (за наявності) осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.

Після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретарем Комісії формується та роздруковується екзаменаційна відомість. Екзаменаційна - відомість містить перелік імен входу осіб, які проходили електронне анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові осіб, яке заповнюється після ідентифікації результатів електронного анонімного тестування. Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після формування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Після закінчення кваліфікаційного іспиту Секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів, місце реєстрації осіб, що складають кваліфікаційний іспит; результати електронного анонімного тестування із зазначенням отриманого особами імені доступу; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит. Протокол підписується головою та секретарем Комісії (пункти 41 - 43 Порядку).

Згідно з пунктом 44 Порядку в ред. від 19.06.2023 року повторне електронне анонімне тестування проводиться з використанням системи за процедурою, визначеною цим Порядком для проведення електронного анонімного тестування, з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Комісія на підставі результатів повторного електронного анонімного тестування приймає рішення, передбачені пунктом 43 цього Порядку (пункт 46 Порядку в ред. від 19.06.2023 року).

Аналізуючи наведені вище зміни до Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, є підстави вважати, що Міністерство юстиції України лише з 20.06.2023 року змінило порядок і організацію складення кваліфікаційного іспиту таким чином, що формування екзаменаційної відомості за результатами проходження кандидатом усіх етапів іспиту здійснюється саме після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи. При цьому у випадку наявності відомостей про існування обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності виконання кандидатами електронного анонімного тестування та/або несанкціонованого втручання в роботу системи під час здійснення такими особами електронного анонімного тестування Комісія приймає рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування для осіб.

При цьому, Порядок в редакції від 19.06.2023 року передбачає наступні строки для реалізації ВККН відповідної процесуальної дії, а саме 5 днів - на отримання звіту про роботу системи, 2 дні - на формування екзаменаційної відомості після отримання зазначеного звіту або ж прийняття рішення про проведення повторного електронного анонімного тестування (за наявності визначених Порядком в ред. від 19.06.2023 року підстав для цього).

Слід також врахувати, що відповідно до п. 3.6. 3,7 регламенту роботи ВККН при Міністерстві юстиції України, затвердженого рішенням ВККН від 26 листопада 2020 року №1 (зі змінами) (далі Регламент) після формування екзаменаційної відомості секретарем Комісії у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні, здійснюється ідентифікація результатів електронного анонімного тестування. Після проведення ідентифікації до екзаменаційної відомості вносяться прізвища, імена та по батькові осіб, що складали кваліфікаційний іспит. Екзаменаційна відомість скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії.

Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про: видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, приватна нотаріальна діяльність якої не здійснювалася протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату.

Відповідно до пункту 18 Регламенту рішення Комісії викладається в письмовій формі і підписується головуючим на засіданні та членами Комісії, які брали участь у засіданні.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно з відомостями, що містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15 червня 2023 року електронного анонімного тестування позивач набрала при складанні теоретичної частини - 82 бали, при виконанні ситуаційних завдань - 23 бали та практичних завдань - 26 балів.

Під час складання кваліфікаційного іспиту від позивача не надходило жодних зауважень щодо некоректної роботи системи, чи не точності запитань (завдань), які поставленими перед кандидатами.

Крім того, саме система визначає правильність відповідей та час, за який дані відповіді надані, у даному випадку жодний із членів комісії не може втручатися у дану систему.

Під час розгляду даної справи сторонами не надано суду переконливі докази того, що під час складання іспиту у системі виникали проблеми (збій).

Згідно з даними, які містяться в екзаменаційній відомості, сформованій за результатами виконання 13-15.06.2023 року електронного анонімного тестування, за результатами виконання теоретичної частини позивач склала іспит, тобто набрала необхідну кількість балів.

Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов, позивач зазначає, що на дату складання іспиту діяв Порядок в ред. від 21.04.2023 року, а тому і завершення процедури кваліфікаційного іспиту з видачею свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю також мало завершитись відповідно до означеної редакції Порядку.

Відповідно до пункту 38 Порядку в ред. від 19.06.2023 року після закінчення виконання електронного анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, адміністратор системи здійснює аналіз роботи системи.

Після завершення аналізу роботи системи адміністратор системи надає Комісії звіт про роботу системи та обладнання, яким облаштовані автоматизовані робочі місця для проведення тестування осіб, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту.

Так, на виконання вимоги пункту 38 Порядку, після завершення кваліфікаційного іспиту, який закінчився 15.06.2023 року, ДП «НАІС» 22.06.2023 року було надано звіт про роботу системи та про наявні обґрунтовані сумніви щодо доброчесності виконання електронного анонімного тестування особами, які набрали кількість балів, достатню для складення кваліфікаційного іспиту.

При цьому, які саме сумніви відносно авторизованого номеру позивача були виявлені ДП «НАІС», в Звіті відсутні.

Ідентифікація результатів електронного анонімного тестування здійснюється секретарем Комісії після отримання від адміністратора системи звіту про роботу системи у присутності всіх членів Комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена і по-батькові осіб, що виконали електронне анонімне тестування, заносяться секретарем Комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Комісії (пункт 40 Порядку).

У зв`язку з цим, після отримання звіту від ДП «НАІС» 22.06.2023 року секретарем Комісії була сформована екзаменаційна відомість на підставі листа ДП «НАІС», а потім здійснена ідентифікація результатів електронного анонімного тестування у присутності всіх членів Комісії, що брали участь у засіданні.

Згідно з пунктами 2-1, 2-2 Положення основними засадами роботи Комісії є законність, об`єктивність, колегіальність прийняття рішень та їх обов`язковість. Формою роботи Комісії є засідання.

Під час засідання Комісії секретар веде протокол (пункт 21 Положення).

Відповідно до пункту 2 глави І Регламенту, регламент Комісії визначає порядок скликання Комісії, проведення її засідань, вирішення питань, що належать до повноважень Комісії відповідно до чинного законодавства, а також окремих питань внутрішньої діяльності Комісії.

Підпунктами 6, 8 пункту 13 глави II Регламенту визначено, що Комісією може бути прийнято рішення про оголошення перерви у засіданні. За рішенням Комісії засідання Комісії може бути продовжено або у ньому можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Комісії від 17.07.2023 року № 12 було оголошено перерву у засіданні, зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «НАІС») від 22.06.2023 року про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи через авторизовані робочі місця виключно 20 авторизованих осіб, зазначених у пункті 2 Звіту, серед яких є позивач.

Станом на дату розгляду справи інформація про будь-які дії по отриманню експертно-технічного дослідження системи чи комп`ютерного обладнання, яким було облаштовано автоматизоване робоче місце авторизованої особи (позивачки) суду не надано, про хід чи результати звернення до правоохоронних органів для встановлення несанкціонованого втручання в роботу через авторизовані робочі місця авторизованих осіб інформація за період з 22.06.2023 року по 16.05.2024 року в матеріалах справи відсутня.

Апеляційним судом та судом першої інстанції встановлено, що позивач склала кваліфікаційний іспит, проте жодної відомості про результати проходження кандидатом іспиту від ВККН не сформовано та не повідомлено позивача.

Посилання відповідача на те, що рішенням Комісії від 17.07.2023 року № 12 було оголошено перерву у засіданні, зважаючи на інформацію, що міститься у листі та звіті Державного підприємства «НАІС» від 22.06.2023 року про можливе несанкціоноване втручання в роботу системи, а тому на сьогодні позивачу не відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, триває досудове слідство, що унеможливлює прийняття відповідного рішення Комісією, судом не приймаються.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції прийняв правомірне рішення, а підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату як суб`єктом владних повноважень не доведено належними доказами правомірність прийнятого нею рішення.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату прийняти рішення згідно п.41-42 Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, в редакції станом на 21.04.2023 року щодо ОСОБА_1 .

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки та незгоди з доказами.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року в адміністративній справі №160/33031/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року в адміністративній справі №160/33031/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко