Ухвала

від 15.10.2024 по справі 160/33684/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/33684/23

Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №160/33684/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАК-ДЕЙ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2024 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, направлена через підсистему Електронний суд.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання документу про сплату судового збору в сумі 3220,80 грн.

На виконання вимог ухвали суду Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення за результатами розгляду апеляційної скарги або продовження строку для усунення недоліків до припинення (або скасування) воєнного стану в Україні. Клопотання фактично вмотивоване неможливістю сплати судового збору в межах встановленого строку у зв`язку з запровадженням в Україні воєнного стану та відсутністю належного фінансування.

Під час вирішення поданого скаржником клопотання слід зазначити наступне.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

При цьому, зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку, дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду.

Суд виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити

судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень.

Отже, для вирішення питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Подаючи відповідне клопотання, ГУ ДПС доказів на підтвердження рівня майнового стану не надає, в ньому не зазначається про вжиті скаржником заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відповідач, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

При цьому, скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою.

З огляду на зазначене вище, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає.

Щодо іншої вимоги клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Натомість, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, встановленим законом, відповідно до приписів ч. 2 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 КАС України, а тому не може бути продовжений судом апеляційної інстанції.

При цьому, прохання скаржника дозволити здійснити сплату судового збору після припинення (скасування) воєнного стану не ґрунтується на вимогах закону, і скаржник не зазначив обставин фактичної неможливості вчинення ним процесуальних дій у цей період.

У свою чергу, проаналізувавши доводи поданого клопотання, суд вважає за можливе встановити скаржнику строк у 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали для виконання вимог ухвали суду, а саме надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.

Керуючись ст.ст.118, 133 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задовольнити частково.

Встановити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк у п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили 15.10.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачЯ.В. Семененко