Постанова

від 11.10.2024 по справі 400/139/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/139/24Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Дата і місце ухвалення 18.04.2024р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9628611/39922011 від 29.09.2023 року та № 9628610/39922012 від 29.09.2023 року;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року датою їх подання для реєстрації.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначив, що за результатами автоматизованого моніторингу податкових накладних № 20 та № 22 від 30.08.2023 року встановлено, що відображена в них операція відповідає критерію ризиковості здійснення операції, який не відповідає показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку була зупинена (п.7 Порядку №1165).

Апелянт вказав на те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту, крім того, повинні бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ, законодавець, безумовно, передбачав, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції і зазначає, що фактичні обставини вказують на відсутність змін у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а також підтверджують відповідність господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» п. 1 Критеріям ризиковості. Крім того, як вказує апелянт, в додатках до позову товариство не додало жодних доказів, які б судом могли бути оцінені як достовірні докази здійснення господарської операції і додатково її підтверджували.

Щодо податкових накладних ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» апелянт зауважив, що підприємству були направлені повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією ГУ ДПС у Миколаївській області рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі за встановленою формою. Однак підприємством додаткові письмові пояснення та копії документів до ДПС не були направлені, у зв`язку з чим, відповідно до вимог Порядку, комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Реєстрі.

Апелянт також вказав на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам відповідача у справі та ухвалив рішення без представника контролюючого органу, яка повідомила причину неявки і просила відкласти слухання справи, що є порушенням права сторони на справедливий розгляд справи.

На думку апелянта, наявність формально складених первинних документів (сплата грошових коштів, відсутність факту придбання/поставки товару) або зовсім не надання їх контролюючому органу не може слугувати підставою для врахування господарських правовідносин, як таких, що відбулися. Апелянт вказує на те, що таку позицію Верховний Суд підтримав також у постанові від 06.02.2023 у справі №520/1284/19 і вказана позиція має бути врахована також і під час вирішення спору щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, оскільки, факт може бути тісно пов`язаний причинно-наслідковим зв`язком із правомірністю збільшення податкового кредиту покупцем позивача, що у подальшому може також стати предметом судового розгляду у справі, аналогічній за суб`єктним складом, предметом спору та засобами доказування.

В апеляційній скарзі вказано, що аналіз змісту первинних документів, наданих позивачем до суду, у тому числі платіжних доручень, свідчить про високу ймовірність вчинення фіктивних удаваних правочинів за попередньою змовою з метою отримання неправомірної податкової вигоди.

Зважаючи на зазначене апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ».

13.06.2024 року представник ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Миколаївській області, в якій виклав свої заперечення щодо доводів апеляційної скарги відповідача та просив залишити рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 року без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» код ЄДРПОУ 39922012, зареєстровано юридичною особою 30.07.2015 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області. Основним видом діяльності підприємства є 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Звертаючись до суду першої інстанції, позивач вказував на те, що ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» імпортує на митну територію України товари, зокрема, добрива (калій хлористий тощо), з наступним їх постачанням оптовими партіями юридичним особам - резидентам України. Позивач імпортує товари через порт Ізмаїл із відвантаженням безпосередньо з порту або із використанням складу, майданчиків зберігання за адресою: вул. Гагаріна, 58, м. Ізмаїл.

15.08.2023 року між позивачем (Покупець) та компанією Bogazici Gumrukleme ith. ihr. turizm pet. ur. san/ ce tic. ltd.sti (постачальник-нерезидент, Продавець) був укладений Контракт №202308/ZY від 15.08.2023 року, за умовами якого продавець погоджується продати, а покупець придбати добрива згідно «Інвойсів». Пунктом 1.2 Контракту визначено умови поставки FOB порт Хопа (Інкотермс 2010» або інші базиси поставки згідно «Інвойсів».

Кількість та асортимент кожної партії товару визначається в інвойсах або додатках до цього контракту (п. 1.3 Контракту).

Також встановлено, що 29.08.2023 року між позивачем та ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф» був укладений договір поставки №10, за умовами якого ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» передає у власність покупця однією або окремими партіями товар (сода кальцинована технічна марка «А», гідроксид натрію каустична сода, хлористий калі1й, хлорид натрію сіль, карбамід марки «Б» для сільського господарства ,сульфат амонію, полістирол, селітра або інші товари), а покупець здійснює оплату та приймає товар.

Згідно Специфікації № 1 від 30.08.2023 року до договору поставки № 10 від 29.08.2023 року, позивач прийняв на себе зобов`язання поставити на умовах FCA Ізмаїл 3000 тон (+ - 10%) калію хлористого на загальну суму 65 400 012,00 грн. в т.ч. ПДВ 10 900 002,00 грн., а ТОВ «Гросдорф» - здійснити оплату двома платежами: 20% - (перша частина) передоплата в строк до 01.09.2023 року та 80% (друга частина) - після повідомлення про прибуття товару в порт міста Ізмаїл.

30.08.2023 року позивач виставив рахунок №СФ-000000034 на загальну вартість товару.

Згідно довідки АТ «Райффайзен Банк» 30.08.2023 року та 31.08.2023 року ТОВ «Гросдорф» було здійснено сплату грошових коштів на адресу ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» з 4 різних банківських рахунків 4 платежами у загальній сумі 9 965 200,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Зокрема, ТОВ «Гросдорф» оплатив 5 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) двома платежами на суму 1 000 000,00 грн. (30.08.2023 року) та 4 500 0000,00 грн. (31.08.2023 року).

Зважаючи на здійснення ТОВ «Гросдорф» передоплати поставки товару, за першою подією позивачем були складені наступні податкові накладні: №20 від 30.08.2023 року на суму 1 0000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн.; №22 від 31.08.2023 року на суму 4 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 750 000,00 грн.

Також встановлено, що 04.09.2023 року компанія Bogazici виставила ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» проформу-інвойс (попередній рахунок до відвантаження товару) для оплати 3 013 тон калію хлористого.

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення в іноземній валюті №9 від 06.09.2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» придбало іноземну валюту та здійснило часткову передоплату на рахунок компанії Bogazici на суму 112 000,00 доларів США.

11.09.2023 року позивачем були направлені податкові накладні № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій від 11.09.2023 року реєстрацію податкових накладних № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 3104, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанціях запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14.09.2023 року позивач надав до контролюючого органу письмові пояснення щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 20 від 28.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року, в яких зазначив, що близько 98 % товарів, які постачає підприємство на митній території України є товарами іноземного походження, які постачальник придбає у нерезидентів, зокрема, «під замовлення» резидентів оптових покупців або кінцевих споживачів, забезпечує ввезення та митне оформлення в митний режим «імпорт» для наступної поставки на митній території України. Товариство повідомило контролюючий орган про те, що 15.08.2023 року між ними та компанією Bogazici Gumrukleme ith. ihr. turizm pet. ur. san/ ce tic. ltd.sti (постачальник-нерезидент, Продавець) був укладений Контракт №202308/ZY від 15.08.2023 року з метою придбання, зокрема, хлористого калію (УКТЗЕД 3104 - добрива мінеральні або хімічні, калійні). Також повідомлено, що 29.08.2023 року між ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» та ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф» був укладений договір поставки №10, а згідно Специфікації № 1 від 30.08.2023 року до вказаного договору підприємство зобов`язано поставити на адресу ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф» імпортний товар хлористий калій (УКТЗЕД 3104) у кількості 3000 т (+- 10%).

У письмових поясненнях позивач вказав на те, що 30.08.2023 року на виконання договору та специфікації був виставлений рахунок № СФ-000000034 від 30.08.2023 року на хлористий калій на суму 65400012,00 грн., в т.ч. ПДВ. Також товариство зазначило, що 30.08.2023 року та 31.08.2023 року покупець здійснив часткову передоплату на суму 1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн. та на суму 4500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 750000,00 грн., у зв`язку з чим ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» і були виписані та подані для реєстрації податкові накладні від 30.08.2023 року № 20 та від 31.08.2023 року№ 22.

Товариство у своїх поясненнях також зазначило, що для здійснення своєї діяльності компанія уклала контракти, які дозволяють здійснювати перевалку імпортних вантажів в порту Ізмаїл, їх переміщення до тимчасового місця зберігання (м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 58) із подальшим відвантаженням на користь оптових покупців (як правило, автомобільні партії). У пояснення товариство вказало, які послуги замовляє та оплачує у зв`язку із здійснюваною господарською діяльністю, а саме: перевалки імпортних вантажів (навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Ізмаїл, виконавцем яких є ПАТ «Дунайсудремонт»); тимчасове накопичення, зберігання тощо на відокремлених місцях зберігання за адресою: м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 58, зберігач ТОВ «ВП «Ізмаїльський завод РТО»; переміщення вантажів з порту до місця зберігання, а також навантажувально-розвантажувальні роботи та інші супутні послуги у місці зберігання, виконавцями яких є: фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування 3 група та не є платниками ПДВ, ТОВ «Лєнтакс-Юг».

ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» вказало на те, що надані пояснення та документи підтверджують, що складення та реєстрація податкових накладних № 20 від 28.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року здійснені на виконання обов`язку, передбаченого Податковим кодексом України та обумовлені звичайною господарською діяльністю товариства, а саме фактом отримання передплати за товар, який ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» придбає у нерезидента для доставки на митну територію України, випущення у вільний обіг та продажу ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф» на його замовлення.

До пояснень позивач надав договір поставки № 10 від 29.08.2023 року із специфікацією № 1 від 30.08.2023 року, рахунок СФ-000000034 від 30.08.2023 року, реєстр платежів ТОВ "Гросдорф" за 30-31.08.2023, створений банком позивача АТ "Райффайзенбанк", контракт на продаж № 202308/ZY від 15.08.2023 року, проформу-інвойс від 04.09.2023 року від Bogazici Gumrukleme, платіжне доручення в іноземній валюті від 06.09.2023 року № 9 про передоплату на користь Bogazici Gumrukleme.

29.09.2023 року за результатами наданих позивачем пояснень відповідач прийняв рішення 9628610/39922012 про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 30.08.2023 року, а також рішення № 9628611/39922012 про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 31.08.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Підставою для прийняття зазначених рішень стало: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

При цьому, в графах додаткова інформація, в яких необхідно зазначити конкретні документи, відсутнє обґрунтування прийнятих рішень та вказання на те, які саме документи не були надані позивачем.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач подав скарги до Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних вищого рівня, до яких долучив, зокрема, документи, які підтверджують факт поставки товару (хлористого калію) на адресу ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» від компанії Bogazici на виконання умов контракту від 15.08.2023 року, факт митного оформлення вказаного товару (митну декларацію), а також факт поставки цього товару на адресу ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф» (видаткові накладні, товарно-транспортні-накладні). При цьому товариство пояснило, що на момент подання пояснень контролюючому органу щодо податкових накладних № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року вказані вище документи були відсутні, оскільки поставка товару від контрагента-нерезидента ще здійснена не була.

За результатом розгляду поданих скарг та долучених до них документів Комісія з питань зупинення реєстрації податкових накладних вищого рівня прийняла рішення від 19.10.2023 року № 74340/39922012/2 та № 74287/39922012/2 про відмову у задоволенні скарг та залишення оскаржуваних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних від № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року без змін.

Вважаючи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9628611/39922011 від 29.09.2023 року та № 9628610/39922012 від 29.09.2023 року протиправними, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення поданого ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» позову, з огляду на наступне:

За положеннями п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010р. (далі-Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала законної сили 01 лютого 2020 року.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Відповідно до п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, визначених у цьому пункті.

Згідно пунктів 4 та 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Як вже зазначалось вище, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року став той факт, що обсяг постачання товару/послуги 3104 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій встановлено такий критерій ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

У постановах від 03.11.2021р. у справі №360/2460/20, від 29.06.2022р. у справі №380/5383/21, від 27.07.2022р. у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21, від 25.11.2022р. №320/3484/21 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН створює ситуацію, в якій платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до матеріалів справи, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 11.09.2023 року контролюючим органом не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків для того, аби реєстрація податкових накладних № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до неї, які визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту.

Як видно з наявного у справі повідомлення про подання пояснень та копій документів, позивачем були надані контролюючому органу пояснення та копії документів, які підтверджують настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення обов`язку скласти податкову накладну та направити її на реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до п. 2-7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі -Порядок № 520), рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Відповідно до п. 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно п. 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, разом із повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» надало контролюючому органу:

-контракт на продаж № 202308/ZY від 15.08.2023 року, укладений між позивачем та Bogazici Gumrukleme ith. ihr. turizm pet. ur. san/ ce tic. ltd.sti (постачальник-нерезидент, Продавець);

-проформу-інвойс від 04.09.2023 року від Bogazici Gumrukleme,

-договір поставки № 10 від 29.08.2023 року, укладений між ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» та ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф»;

- специфікацією № 1 від 30.08.2023 року до договору поставки № 10 від 29.08.2023 року, укладеного між ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» та ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф»;

-рахунок СФ-000000034 від 30.08.2023 року, виставлений позивачем ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф»;

-реєстр платежів ТОВ "Гросдорф" за 30-31.08.2023, створений банком позивача АТ "Райффайзенбанк" у підтвердження зарахування на банківський рахунок позивача грошових коштів в якості передплати за товар від ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф»;

-платіжне доручення в іноземній валюті від 06.09.2023 року № 9 про передоплату на користь Bogazici Gumrukleme.

Крім того позивач надав контролюючому органу пояснення стосовно здійснення своєї господарської діяльності, а саме, вказав, що товар, який постачає ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» підприємствам на митній території України є товаром іноземного походження, який товариство придбає у нерезидентів, зокрема, «під замовлення» резидентів оптових покупців або кінцевих споживачів. Товариство також зазначило, що воно забезпечує ввезення та митне оформлення в митний режим «імпорт» товару для наступної поставки на митній території України.

Колегія суддів вважає, що поданими документами підтверджується настання обставин, з якими ПК України пов`язує обов`язок щодо складення платником податку податкових накладних, а також підтверджується факт настання таких обставин у зв`язку із здійснення ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» господарських операцій з ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф» в межах власної господарської діяльності.

При цьому надані документами є достатніми для вирішення питання щодо наявності підстав для реєстрації податкових накладних № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року.

В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що на запит ГУ ДПС у Миколаївській області про надання інформації та копій документів щодо підтвердження або спростування факту проведення платежу у Акціонерному товаристві «РАЙФАЙЗЕН БАНК» від 30.08.2023 року №02314225 та від 31.08.2023 року №02314269, а також надання інформації щодо їх дійсності, Акціонерне товариство «РАЙФАЙЗЕН БАНК» тільки підтвердило факт платежу, а інші питання запиту залишилися без розгляду.

Вказані доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що за положеннями п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг є, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

Таким чином підтвердження банківською установою факту здійснення ТОВ «Агрохімічна компанія «Гросдорф» перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» є підтвердженням факту настання першої події, з якою п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України пов`язує виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг та, відповідно, виникнення у платника податку обов`язку щодо складення податкової накладної.

В рішеннях Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2023 року № 9628611/39922011 та № 9628610/39922012 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що підставою для відмови у такій реєстрації стало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому у зазначеному рішенні не відображено, які саме позивачем не подані документи, необхідні для реєстрації спірних податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень.

Вказане вище свідчить про необґрунтованість та невмотивованість прийнятих Комісією рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем були виконані вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення та документи щодо господарської операції, яка обумовила складання спірних податкових накладних, пояснення щодо господарської операції по постачанню добрива (калію хлористого), на адресу ТОВ Агрохімічна компанія «Гросдорф».

З огляду на викладене твердження відповідача про недостатність поданих позивачем документів для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року є безпідставними та необґрунтованими.

У постановах від 12.11.2019 р. у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року, то Комісія не мала правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, не виконання Головним управлінням ДПС обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядками №№ 1165, 520 підстав), є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних № 20 від 30.08.2023 року та № 22 від 31.08.2023 року.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі від 29.09.2023 року № 9628611/39922011 та № 9628610/39922012 про відмову у реєстрації податкових накладних від 30.08.2023 року № 20 та від 31.08.2023 року № 22 і наявності підстав для їх скасування.

Крім того колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні від 30.08.2023 року № 20 та від 31.08.2023 року № 22.

Так, згідно п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

За встановлених у справі обставин щодо протиправності рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов`язання зареєструвати такі податкові накладні, покладені судом, відповідають наведеним вимогам Порядку № 1246 та гарантують, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 12.04.2023р. по справі №500/1836/22, від 27.04.2023р. по справі №460/8040/20, від 20.04.2023р. у справі №380/4746/22.

У поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення без представника контролюючого органу, яка повідомила причину неявки і просила відкласти слухання справи, що є, на думку апелянта, порушенням права сторони на справедливий розгляд справи.

Вказані доводи апелянта взагалі не заслуговують на уваги, з огляду на те, що згідно ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року справу № 400/139/24 вирішено судом розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Оскаржуване судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження без виклику сторін у справі.

Таким чином судові засідання по розгляду даної адміністративної справи судом не проводились. Крім того матеріали справи не містять клопотань представника контролюючого про відкладення розгляду справи, про яке йдеться мова в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене вище колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне:

28.06.2024 року представник ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» подав до суду апеляційної інстанції заяву про стягнення з відповідача у справі Головного управління ДПС у Миколаївській області витрат товариства на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 6000 грн.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Таким чином документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі №640/10548/19, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 18 травня 2022 року у справі №640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а, відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що особа, яка заперечує зазначений заявником розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України».

Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 5 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі №160/15983/20, від 28 липня 2022 року у справі №640/18791/20.

Заявляючи клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, представник позивача просив стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

У підтвердження понесених витрат представником позивача був наданий договір про надання правничої допомоги від 02.01.2023 року, укладений між ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» та Адвокатським бюро «Колесніков Лігал», а також додаткову угоду до вказаного договору, укладену 01.12.2023 року.

Згідно додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 02.01.2023 року, Клієнт доручає, а Адвокатське бюро (Адвокат) надає клієнту послуги, пов`язані із захистом його прав та/або інтересів, порушених відмовою в реєстрації податкових накладних, що зумовлює необхідність оскарження рішень Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 29.09.2023 року № 9628611/3992201 та № 9628610/3992201 після їх адміністративного оскарження.

Пунктом 4 Додаткової угоди визначено, що Клієнт оплачує Адвокатському бюро гонорари за представництво його інтересів у суді в окремих інстанціях (першій, апеляційній, касаційній).

Загальний розмір гонорару у судах окремих інстанцій складається із «фіксованого гонорару», а в окремих випадках до нього додається «додатковий гонорар» (п. 5 Додаткової угоди).

Згідно підпункту 6.2 пункту 6 Додаткової угоди, у суді апеляційної інстанції розмір гонорару встановлюється у розмірі 6 000 грн. (у гонорар включено: ознайомлення із рішенням суду; підготовка та подання заяв по суті, процесуальних заяв, участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у випадку їх призначення).

Також представник позивача надав до суду апеляційної інстанції рахунок № 4000-139-24/02 від 28.06.2024 року на суму 6 000 грн. за послуги: представництво інтересів у суді апеляційної інстанції (400/139/24).

У підтвердження сплати позивачем Адвокатському бюро узгодженої суми гонорару у розмірі 6000 грн., представник позивача надав до суду апеляційної інстанції платіжну інструкцію № 170 від 28.06.2024 року, а також інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 170 від 28.06.2024 року.

Крім того адвокатом був наданий до суду детальний опис наданих послуг по справі № 400/139/24, згідно з яким на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 02.01.2023 року та додаткової угоди від 01.12.2023 року АБ «Колесніков Лігал» надало ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» наступні послуги: підготовка та подання в електронній формі («Електронний суд») відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Миколаївській області, включно із аналізом судового рішення, апеляційної скарги, ухвали апеляційного суду тощо 4,5 год. (4 год. 30 хв.).

Таким чином наданими представником позивача документами підтверджується понесення товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції по справі № 400/139/24, зміст та обсяг фактично наданих адвокатом послуг, кількість витраченого часу, розмір гонорару.

В свою чергу примірники заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу були направлені представником позивача всім учасникам у справі Головному управлінню ДПС у Миколаївській області та ДПС України засобами підсистеми «Електронний суд», що підтверджується відповідними квитанціями № 1294199 та № 1294200, сформованими за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Однак відповідачі у справі не скористалися передбаченим процесуальним законом правом на подання суду заперечень щодо стягнення на користь позивача заявленої суми витрат на правничу допомогу, клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Наслідки неподання клопотання про зменшення заявленого іншою стороною розміру витрат на професійну правничу допомогу та/або заперечення щодо їх стягнення загалом, несе особа, яка не скористалась своїм правом на подання указаних клопотання та/або заперечення, у зв`язку із чим не виконала свій процесуальний обов`язок щодо обґрунтування неспівмірності вимог позивача до встановлених обставин цієї справи щодо необхідності їх стягнення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позивачем клопотання та стягнення на користь ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» з Головного управління ДПС у Миколаївській області за рахунок його бюджетних асигнувань судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року залишити без змін.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» (код ЄДРПОУ 39922012, 54052, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 15, офіс 202) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 6) судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук