Ухвала

від 15.10.2024 по справі 400/1748/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1748/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №400/1748/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

22.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 10.03.2020 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, па відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №« 704, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 за період з 01.01.2020 по 10.03.2020 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №« 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №« 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати військову частішу НОМЕР_1 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахуванни та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бонових дій за період 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовці», осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015. 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі місячного грошовою забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленою Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань за 2020 рік у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування під час складання грошового атестату ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, за період з 01.01.2020 по 10.03.2020;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виготовити та направити ОСОБА_1 новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державним бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2020 по 10.03.2020;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненрахування під час складання ОСОБА_1 довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, за період з 01.01.2020 по 10.03.2020;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виготовити та направити ОСОБА_1 нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадовою окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2020 но 10.03.2020;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування під час складання ОСОБА_1 довідки про щомісячні додаткові види грошовою забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пункту 3 розділу ІІ), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійною фонду України від 02.03.2023 №10-1) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, виходячи з розміру грошовою забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 05.03.2022 по 10.03.2020;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виготовити та направити ОСОБА_1 нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пункту 3 розділу ІІ), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійною фонду України від 02.03.2023 №10-1) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, виходячи з розміру грошовою забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 05.03.2022 по 10.03.2020.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 400/1748/24 позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції від 26.06.2024 відповідачем подано апеляційну скаргу.

До апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи таке звернення суб`єкт владних повноважень вказує, що військова частини НОМЕР_1 є бойовою частиною та безпосередньо виконує бойові завдання, пов`язані із відсіччю збройної агресії російської федерації. Також, відповідач вказує про наявність організаційних складнощів із сплати судового збору.

Надаючи оцінку доводам військової частини щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства України, колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.

Строк на апеляційне оскарження установлено статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Тобто, у даному випадку, строк подання апеляційної скарги становить тридцять днів з дня складання повного судового рішення.

При цьому, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що Миколаївським окружним адміністративним судом справу №400/1748/24 розглянуто в порядку письмового провадження 26.06.2024.

Означене судове рішення було надіслано в електронний кабінет військової частини НОМЕР_1 та доставлено адресату 26.06.2024 о 18год. 41хв., що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч.6 ст.251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №400/1748/24 уважається врученим відповідачу 27.06.2024.

Тридцятиденний строк, з дня вручення рішення суду першої інстанції, скінчився 29.07.2024 (з урахуванням того, що 27.07.2024 та 28.07.2024 вихідні).

Натомість, дану апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» подано лише 03.10.2024 (більш ніж через три місяці після отримання рішення суду першої інстанції), тобто поза межами визначеного приписами чинного процесуального законодавства строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Між тим, слід відмітити, що внутрішня процедура погодження сплати судового збору не є поважною підставою з якою законодавець пов`язує можливість поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Також, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для надання одній із сторін справи певних преференцій. У такому випадку, суб`єкт владних повноважень має обґрунтувати, з наданням належних та допустимих доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу та перешкоджало йому вчасно оскаржити рішення окружного адміністративного суду.

Заяву військової часини НОМЕР_1 обґрунтовано лише загальними посиланнями без зазначення конкретних обставин (з підтверджуючими доказами та матеріалами), які дійсно перешкоджали суб`єкту владних повноважень своєчасно подати до суду апеляційної інстанції дану апеляційну скаргу.

В контексті наведеного суд апеляційної інстанції також враховує тривалість пропущеного відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яка є значною та становить більш ніж два місяці.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Натомість, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду відповідач на наявність таких обставин не вказує.

Отже, за наслідком дослідження доводів військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що вони є необґрунтованими, оскільки представником відповідача не зазначено та до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для подання до апеляційного суду даної скарги.

Також, колегією суддів з`ясовано, що скаржником, у порушення вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

При цьому, в апеляційній скарзі викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного звернення відповідач зазначає про наявність організаційних труднощів із сплати судового збору.

Надаючи оцінку досліджуваному клопотанню суб`єкта владних повноважень, у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства України, суддя-доповідач уважає за необхідне зазначити таке.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті), а саме:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, із викладених норм убачається, що підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.

При цьому, при зверненні до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору особа повинна додати до нього належні докази на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Якщо таких доказів до суду не подано, то клопотання про відстрочення сплати судового збору уважається необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Натомість, військовою частиною НОМЕР_1 до апеляційної скарги не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Між тим, внутрішня процедура погодження сплати судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Також, слід відмітити, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для надання одній із сторін справи певних преференцій. У такому випадку, суб`єкт владних повноважень має обґрунтувати, з наданням належних та допустимих доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу та перешкоджає йому сплатити судовий збір.

Водночас, таких доказів скаржником до апеляційного суду не подано.

Маючи намір реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення суб`єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».

Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Крім того, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень також не може ставити одного із учасників справи у привілейоване становище.

Скаржник, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно сплати судового збору.

За наслідками дослідження апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 , колегія суддів зазначає, що суб`єктом владних повноважень наразі не вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, клопотання військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, відповідно до частин 1 та 2 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 3028грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно із якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням наведеного, та кількості задоволених судом першої інстанції вимог немайнового характеру, за подання до суду даної апеляційної скарги військова частина НОМЕР_1 повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 8720грн. 64коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних підстав для поновлення такого строку, а також доказів сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.169, 292, 293, 298 КАС України, апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Визнати вказані військовою. частиною НОМЕР_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №400/1748/24 неповажними.

У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №400/1748/24 - відмовити.

У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №400/1748/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 8720грн. 64коп., а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №400/1748/24 із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький