Постанова

від 14.10.2024 по справі 320/15413/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15413/23 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолія" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2023 року позивач - ТОВ "Водолія" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2023 року №0039360707.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, не з`ясовано всіх обставин справи та не надано належної оцінки доказ у справі.

Апелянт зазначив про те, що наказ про проведення фактичних перевірок від 22 листопада 2022 року №5356-П відповідає вимогам Податкового кодексу України та містить зокрема підставу для проведення перевірки, а саме доповідна записка управління фактичних перевірок від 22 листопада 2022 року №1472/26-15-07-07-00-12.

Крім того, перевіркою було встановлено, що ТОВ "Водолія" у період з 01 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року включно проведено розрахункові операції в магазині за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 13 з використанням реєстраторів розрахункових операцій за фіскальними номерами 3000760339 та 3000767861 без створення та видачі відповідних розрахункових документів.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Водолія" зареєстроване в якості юридичної особи 24 травня 2007 року, основний вид економічної діяльності 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 33-34).

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 22 листопада 2022 року №5356-п, направлень на перевірку від 06 грудня 2022 року №15030/26-15-07-07-01 та від 22 грудня 2022 року №16204/26-15-07-07-01 проведено фактичну перевірку магазину ТОВ "Водолія" за адресою: м. Київ, вул. Металістів, буд. 13.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 29 грудня 2022 року №51245/26/15/07/35136315, яким встановлено, що режим програмування реєстраторів розрахункових операцій використовувався із порушенням, а саме згідно фіскального чеку від 10 листопада 2022 року №100404 проведений через РРО фіскальний номер 3000760339, було продано пиво Львівське Різдвяне темне 4,2% об`ємом 0,48 л. без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів. Відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України отриманих листом від 12 грудня 2022 року за вхідним номером 46218/7/99-00-07-04-02-07 встановлено, що ТОВ "Водолія" здійснювала розрахункові операції з продажу горілки, яка повинна маркуватись марками акцизного податку, при цьому відсутня інформація про обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв, інформація про серію та номер марки акцизного податку.

ТОВ "Водолія" направлено до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення від 10 січня 2023 року №2-к на акт фактичної перевірки від 26 грудня 2022 року (а.с. 26-29).

На підставі акта перевірки від 29 грудня 2022 року №51245/26/15/07/35136315 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2023 року №0039360707, яким до позивача застосовано суму штрафних фінансових санкцій (штрафу) в розмірі 68 878,13 грн.

Позивач вважаючи протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наказ про проведення фактичної перевірки складений з порушенням вимог ст. 80 ПК України, оскільки у його змісті не зазначено підстав для проведення фактичної перевірки (наявне лише посилання на вимоги пп. 80.2.2, 80.2.5 та 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, з чого не видається можливим ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення фактичної перевірки, не визначено, яка інформація свідчить про порушення законодавства або про їх можливі порушення і в якому порядку вона була отримана).

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Тобто, якщо відповідний підпункт п. 80.2 ст. 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт п. 80.2 ст. 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі за наявної/отриманої інформації про можливі порушення, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 01 жовтня 2024 року по справі №280/11618/21.

Як вбачається зі змісту наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 22 листопада 2022 року №5356-п підставами для призначення перевірки зазначено пп. 80.2.2, пп. 80.2.3, пп. 80.2.4, пп. 80.2.7 ст. 80 глави 8 розділу ІІ, п. 69.27 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про ціни і ціноутворення", а також доповідну записку управління фактичних перевірок від 22 листопада 2022 року №1472/26-15-07-07-00-12.

Отже зі змісту наказу про проведення фактичної перевірки позивача, а також додатку 26 до наказу, вбачається як правова підстава для призначення перевірки (посилання на пп. 80.2.2 ПК України), так і фактична.

Перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст.80 ПК України, інформацією, у зв`язку з якою прийнято спірний наказ, стала доповідна записка управління фактичних перевірок від 22 листопада 2022 року №1472/26-15-07-07-00-12, що є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання.

Враховуючи встановлені обставини, висновки суду першої інстанції про те, що наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 22 листопада 2022 року №5356-п про проведення фактичних перевірок складений з порушенням вимог ст. 80 ПК України, оскільки у його змісті не зазначено підстав для проведення фактичної перевірки є помилковими.

Щодо встановлених актом фактичної перевірки від 29 грудня 2022 року №51245/26/15/07/35136315 порушень, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Судом встановлено, що за результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 29 грудня 2022 року №51245/26/15/07/35136315, яким встановлено, що режим програмування реєстраторів розрахункових операцій використовувався із порушенням, а саме згідно фіскального чеку від 10 листопада 2022 року №100404 проведений через РРО фіскальний номер 3000760339, було продано пиво Львівське Різдвяне темне 4,2% об`ємом 0,48 л. без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів. Відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України отриманих листом від 12 грудня 2022 року за вхідним номером 46218/7/99-00-07-04-02-07 встановлено, що ТОВ "Водолія" здійснювала розрахункові операції з продажу горілки, яка повинна маркуватись марками акцизного податку, при цьому відсутня інформація про обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв, інформація про серію та номер марки акцизного податку.

Таким чином, під час проведення фактичної перевірки виявлено реалізацію суб`єктом господарювання з порушенням вимог ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" товарів на загальну суму 63 778,13 за період з 01 листопада 2022 року до 30 листопада 2022 року включно, що підтверджується додатком до акту фактичної перевірки від 29 грудня 2022 року №51245/26/15/07/35136315 (а.с. 18-23).

Згідно з поясненнями ТОВ "Водолія" від 28 грудня 2022 року №226-К наданих на виконання запиту Головного управління ДПС у м. Києві від 26 грудня 2022 року №1, останній зазначив про те, що скасування штрихового коду акцизної марки здійснюється за допомогою сканеру, в той же час через постійні обстріли критичної енергетичної інфраструктури м. Києва здійснюються екстрені та аварійні відключення електроенергії та інтернету, що викликає технічні проблеми з обладнанням і могло призвести до не відображення в чеках марки акцизного податку.

Колегія суддів звертає увагу, що будь яких доказів неналежного функціонування обладнання та вчинення суб`єктом господарювання дій для забезпечення належної його роботи та виконання вимог законодавства матеріали справи не містять, водночас пояснення ТОВ "Водолія" не спростовують встановлених порушень та наданих контролюючим органом доказів на їх підтвердження.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолія" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку