Постанова

від 14.10.2024 по справі 620/7338/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7338/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРА АГРО" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРА АГРО" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУРА АГРО" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 20.11.2023 №80537/44649622/2 прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернігівській області; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 13.09.2023 №1 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від13.09.2023 №2 до податкової накладної від 13.09.2023 №1; визнати протиправним та скасувати рішення від 26.12.2023 №2672 прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернігівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; визнати протиправним та скасувати рішення від 30.11.2023 №10063112/44649622 прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернігівській області; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 13.11.2023 №3.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУРА АГРО» складено та подано на реєстрацію податкову накладну від 13.09.2023 №1, реєстрацію якої зупинено з підстав відповідності операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

В подальшому, Комісією Головного управління ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 07.11.2023 №9878641/44649622 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.09.2023 №1 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «додаткова інформація» зазначено, що згідно наданих документів та інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено невідповідність визначення податкових зобов`язань по даній операції.

З метою усунення виявлених недоліків, позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 13.09.2023 №2 до податкової накладної від 13.09.2023 №1, який не прийнято, оскільки порушено абз.7 п.12 порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, а саме відсутня зареєстрована податкова накладна для покупця з ІПН 434091426501 від 13.09.2023 №1.

Також, рішення Комісії від 07.11.2023 №9878641/44649622 позивачем оскаржене у адміністративного порядку, шляхом подання скарги на рішення до Комісії вищого рівня, за результатами розгляду якої рішенням від 20.11.2023 №80537/44649622/2 скаргу залишено без задоволення.

В подальшому, 22.11.2023 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Чернігівський області було прийнято рішення №4185, відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРА АГРО» відповідає п. 8 критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку із тим, що постачає товар, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання та постачає товари, відмінні від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів.

15.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУРА АГРО» подано копії документів та пояснення щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. В додатках було надано договір, рахунки на оплату, платіжні доручення, банківську виписку, зворотно-сальдові відомості по 361, акти виконаних робіт, акт приймання передачі, платіжне доручення, банківську виписку та договір оренди.

При цьому, згідно поданих пояснень, які стосувались податкової накладної від 13.09.2023 №1, підприємство надало зазначені вище документи та пояснило, що складаючи податкову накладну від 13.09.2023 №1 позивачем було вказано інший код товару УКТЗЕД, а ніж той, що був зазначений при розмитненні товару. З огляду на наведене, виявивши розбіжності, позивачем було подано розрахунок коригування, який прийнятий не був, оскільки накладна заблокована.

26.12.2023 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТУ ДПС в Чернігівський області було прийнято рішення №141, відповідно до якого позивач відповідає п. 8 критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку із тим, що постачає товар, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання та постачає товари, відмінні від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів. Також у рішенні зазначено, що надані документи не спростовують наявних ризиків в діяльності підприємства.

Крім цього, позивачем на реєстрацію було направлено податкову накладну від 13.11.2023 №3, у реєстрації якої позивачу було відмовлено через надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Також в графі «Додаткова інформація» зазначено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У п.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №9901/393/19 визначено, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 08.10.2020 у справі №9901/393/19 (пункт 28).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №826/7380/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 по справі №925/642/19 вказано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам касаційної скарги (п. 54).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16 та у постанові від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 22.04.2021 у справі №640/2291/20, від 13.04.2022 у справі №620/3527/20.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, предметом оскарження у спірних правовідносин, є зокрема, рішення, прийняте за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто оскаржуване рішення було прийнято за результатом розгляду скарги на рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.09.2021 №1.

В свою чергу саме рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.11.2023 №9878641/44649622, яким безпосередньо було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 13.09.2023 №1, позивачем не оскаржуються.

В постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.02.2020 у справі №826/11086/18 міститься правовий висновок, за змістом якого рішення ДПС України про відмову в задоволенні скарги на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регіонального рівня, не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

В цій же постанові Верховного Суду міститься й правовий висновок, за змістом якого позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну є похідними, а тому можуть бути задоволені лише після визнання неправомірним рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно, суд приходить до висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту, який не здатен забезпечити ефективний захист прав позивача, оскільки оскаржуване позивачем рішення не має зв`язку із процедурою реєстрації податкових накладних, а є результатом розгляду скарги позивача на відмову в реєстрації таких накладних, тобто не є такими, що прийняті у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень відповідача, а є актами вирішення спору в досудовому порядку, не створюють юридичного наслідку для позивача, при цьому визнання таких рішень протиправними та їх скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги про визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 20.11.2023 №80537/44649622/2 прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернігівській області та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 13.09.2023 №1 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 13.09.2023 №2 до податкової накладної від 13.09.2023 №1 задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення від 26.12.2023 №2672 прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернігівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимоги Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, зокрема, що ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Додатками №1, №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 4 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно із пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 6 Порядку №1165 у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як передбачено абзацом десятим пункту 6 Порядку №1165 у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац одинадцятий пункту 6 Порядку №1165).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци чотирнадцять-двадцять пункту 6 Порядку №1165).

Відповідно до абзацу двадцять другого пункту 6 Порядку №1165 за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (абзац двадцять восьмий пункту 6 Порядку №1165).

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Порядком №1165 передбачений чіткий перелік умов, за яких Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може віднести підприємство до категорії ризикових.

Вирішенню Комісією питання щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення цим платником податкової накладної/розрахунку коригування для їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Лише за наявності цієї умови контролюючим органом проводиться перевірка поданих податкової накладної/ розрахунку коригування та, як наслідок, моніторинг платника податку в цілому.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення інформації до електронної бази даних незалежно від джерела її отримання (чи отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) мають характер службової діяльності відповідних осіб з інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу. Використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, зокрема віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій і завдань.

Віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин.

В той же час, включення комісією контролюючого органу особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків поданням на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень і запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

При оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати й надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданих податковим органом документів.

Затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1- 8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов`язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Це визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній /розрахунку коригування.

Як вбачається з протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 22.11.2023 №202 за період з 25.05.2023 по 21.11.2023 позивачем було надіслано на реєстрацію 3 податкові накладні, 2 з яких зареєстровані автоматично, а у реєстрації однієї відмовлено за рішенням комісії. Покупцем був ТОВ Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції». Реалізовано товар за номенклатурою « 350 KVA Дизельний генератор GJT350» код УКТЗЕД 8502202090, кількість 0,60279264 на суму ПДВ 199,702 тис. грн. Податкова накладна від 13.09.2023 №1. Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунку-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.

При цьому, з урахуванням надісланих позивачем документів до повідомлення про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній від 13.09.2023 №1 інформацією з баз даних ДПС та згідно даних із ЄРПН - починаючи з періоду реєстрації платником ПДВ придбання/походження товару за номенклатурою « 350 KVA Дизельний генератор GJT350» код УКТЗЕД 8502202090 дослідити неможливо.

Також зазначено, що за даними інформації із СЕА ПДВ зареєстровано митну декларацію з імпорту товару від 02.10.2023 №UA100160/2023/237641, сума операції 264939,51 грн ПДВ (згідно інформації баз даних ДПС товар - електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) потужністю понад 75 кВ а, але не більше як 375 кВ а, не військового та не подвійного призначення GJT 350 OTO.SK.JENERATOR 4P ATS (код товару 8502120090).

Таким чином, віднесення підприємства до ризикових, є взаємопов`язаними з фактом подання ним на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки за викладеним вище висновком, віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин. В свою чергу, відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків поданням на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Комісією належним чином доведено наявність підстав для включення позивача до переліку ризикових, а отже оскаржуване рішення від 26.12.2023 №2672 не підлягає скасуванню.

Позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Чернігівській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є похідними від скасування рішення №2672 від 26.12.2023, а відтак не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 30.11.2023 №10063112/44649622 прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернігівській області та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 13.11.2023 №3, суд зазначає наступне.

В результаті здійснення господарської діяльності, позивачем було складено та подану на реєстрацію податкову накладну від 13.11.2023 №3. Відповідно до квитанції, дана податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на що, її реєстрацію зупинено.

Відповідно до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, 27.11.2023 позивачем подавались пояснення щодо господарської операції, за результатами якої, була складена податкова накладана.

Втім, як було встановлено судом, відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків поданням на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень і запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вбачається з протоколу від 30.11.2023 №206, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийняте на підставі того, що позивача було віднесено до переліку ризикових з 22.11.2023 відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості та встановлені ризики в діяльності СПД щодо постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання.

Тобто підстави для віднесення позивача до ризикових пов`язані зі складанням та направленням на реєстрацію податкової накладної від 13.09.2023 №1, а не від 13.11.2023 №3, рішення щодо відмови у реєстрації якої є чинним та в судовому порядку не скасоване.

Як було встановлено судом, відповідачем у спірних правовідносинах було доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2023 №10063112/44649622 скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРА АГРО" залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк