Ухвала

від 15.10.2024 по справі 320/29941/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/29941/24

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Ганечко О.М., Василенка Я.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФРАПОІНТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Роз`яснено апелянту, що у разі невиконання вимог ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Апелянтом отримано копію ухвали суду та відсутні сумніви що апелянтом отримано вимогу суду, викладену в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції апелянтом до суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що у встановлений судом строк податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали, зважаючи на процедуру сплати судового збору, яка полягає у відповідному зверненні до Державної казначейської служби України з подальшим перерахуванням відповідної суми та наданням платіжного доручення.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Статтею 119 КАС України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

За змістом ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, тривала процедура сплати коштів, не може вважатися поважною підставою для продовження строку для усунення недоліків скарги.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень як і процедура сплати судового збору, не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є граничним та достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

Судом було надано максимальний строк відповідно до норм процесуального законодавства для усунення недоліків апеляційної скарги.

В свою чергу, продовження строку на усунення недоліків призведе до затягування судового розгляду та правової невизначеності сторін, що суперечить положенням п. 11 ч. 1 ст. 4, ст. 6 КАС України.

За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 с. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).

Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФРАПОІНТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко